Правила охорони праці у птахівництві

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 06.10.2008 № 213
Держгірпромнагляд України Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці
„10” листопада 2008р.за № 437
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України „3” листопада 2008р. за № 1067/15758

НПАОП 01.2-1.03-08

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У ПТАХІВНИЦТВІ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та триманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.
1.2. Роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
1.3. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта господарювання, здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (НПАОП 0.00­6.02-04).
1.4. Роботодавець зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113, та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259.
1.5. Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы».
1.5.1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:
рухомі машини і механізми (автомобілі, трактори, причепи, мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі, дезінфекційні установки тощо);
рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі органи транспортерів, дробарок тощо);
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у птахівницьких приміщеннях — внаслідок виділення аміаку і сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу - при диханні птиці, пилу - під час роздавання
сухих кормів, настилання та прибирання підстилки тощо);
підвищена або понижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів, технологічних матеріалів;
підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздавання їх кормороздавачами тощо); підвищений рівень вібрації; підвищена або понижена іонізація повітря; підвищена або понижена вологість повітря; підвищена чи понижена рухливість повітря;
підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; відсутність або недостатність природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла;
підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання; підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й обладнання; розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
1.5.2. Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:
токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки до кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо);
такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази).
1.5.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
патогенні мікроорганізми, зокрема збудники хвороб, спільних для птиці і людини (пташиний грип тощо), та продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та продукти їх життєдіяльності.
1.5.4. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори: фізичні перевантаження;
нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.6. Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути: зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);
транспорт, що рухається;
машини і механізми технологічних систем;
неправильні режими роботи технологічних систем;
птиця;
патогенні мікроорганізми; інженерні комунікації; обладнання, що працює під тиском; пестициди та агрохімікати, що застосовуються; електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка; інвентар, інструмент та обладнання, не придатні до застосування при виконанні робочих операцій;
ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.

II. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У ВИРОБНИЧОМУ

ПРОЦЕСІ

2.1. Працівники суб’єктів господарювання при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
2.2. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів і обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою, підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи відповідно до положень розділу 5 НПАОП 0.00-4.12-05.
2.3. Працівники та посадові особи суб’єктів господарювання повинні проходити інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
2.4. Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, до роботи не допускаються.
2.5. До виконання робіт із підвищеною небезпекою не допускаються жінки та особи молодші 18 років.

III. САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

3.1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» (далі - СНиП 2.09.04-87).
3.2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
3.3. Побутові приміщення слід розміщувати у місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
3.4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будинках або в прибудовах до виробничих будинків і споруд. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будинках та спорудах з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания» (далі - СНиП 2.09.02-85).
3.5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будинках та спорудах чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщень вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
3.6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
3.7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 оС, слід передбачати приміщення для обігрівання.
3.8. Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам пожежної безпеки.
3.9. Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на виробничих майданчиках поза будівлями.
3.10. Побутові приміщення, приміщення для сушіння, знепилення й знезараження спеціального та робочого одягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
3.11. Приміщення для прання спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85. Приміщення для прання слід розміщувати поруч із приміщенням для знезараження спеціального одягу і взуття.
3.12. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них міститься, повинні бути справними й триматися у належному санітарному стані.

IV. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ

ПРАЦІВНИКІВ

4.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами,