Примірна шструкція з охорони праці для суднокорпусника-ремонтника

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАШИ

ПІ 1.4.73-335-2005

ПРИМІРНА ШСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ СУДНОКОРПУСНИКА-РЕМОНТНИКА

ВСТУП

Ця „Примірна інструкція з охорони праці для суднокорпусника-ремонтника" розроблена відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розробку інструкцій з охорони праці" з урахуванням досвіду підприємств суднобудівної і судноремонтної галузі, та вимог чинних нормативно-правових актів. Вона може бути використана на підприємствах суднобудівної і судноремонтної галузі як основа для розроблення інструкції з охорони праці для суднокорпусника-ремонтника, з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів та технологічної документації, що діє на підприємстві, з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання.
Інструкцію з охорони праці для суднокорпусника-ремонтника, що діє на підприємстві, слід переглядати не рідше одного разу на 3 роки або до закінчення зазначеного терміну:
- у разі зміни законодавства України про охорону праці;
- у разі набуття чинності новими або переглянутими нормативно-правовими актами з охорони праці;
- за вказівкою директивних органів, вищестоящих організацій, органів державного нагляду за охороною праці;
- у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що викликали необхідність перегляду інструкції;
- при впровадженні нових технологій, змін технологічного процесу або умов праці, а також при впровадженні нових видів обладнання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв та інструментів.
В останньому випадку перегляд інструкції проводиться до зазначених впроваджень чи змін.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Примірна інструкція з охорони праці для суднокорпусника-ремонтника (далі - Інструкція), поширюється на осіб, які працюють за професією суднокорпусника-ремонтника на суднобудівних та судноремонтних підприємствах.
1.2. До роботи суднокорпусника-ремонтника допускаються особи не молодше 17 років, які пройшли навчання за даною професією у навчальних закладах освіти, годні за станом здоров'я, пройшли вступний інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки, стажування на робочому місці.
Термін стажування і допуск до самостійної роботи встановлюється розпорядчим документом по підприємству (структурному підрозділу).
1.3. Роботи по ремонту корпусів металевих суден і суднових металоконструкцій відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, з непостійним робочим місцем, часто розміщеним у важкодоступних місцях, на висоті, на риштуваннях, у замкнутих суднових приміщеннях (міждонних і бортових приміщеннях, коффердамах, форпіку, ахтерпіку, цистернах і танках).
На робочих місцях суднокорпусників-ремонтників використовується транспортне і вантажопідйомне устаткування, засоби малої механізації й інструмент, зварювальне і газорізальне устаткування. Такі роботи можуть виконувати суднокорпусоремонтники не молодше 18 років.
1.4. Ремонт металевих корпусів суден полягає в усуненні ушкодження корпуса або його зносу (корозія листів зовнішньої обшивки, палуб, перебірок, другого дна й елементів набору, місцеві і загальні деформації (ум'ятини, бухтини), порушення щільності з'єднань швів, зношування днищевих листів).
Ремонт корпуса може виконуватися поетапно: вирізка дефектної частини корпуса, виготовлення в цеху нової металоконструкції, пригонка нової конструкції судна на місце, вварка конструкції в корпус, рихтування (при необхідності) листів, пригонка і приварка набору. На передових судноремонтних підприємствах застосовується при капітальному ремонті судна секційно-блоковий ремонт корпуса, коли ремонтуєма частина корпуса розбивається на секції, що виготовляються в цеху і подаються на судно в готовому виді.
У процесі ремонту корпуса судна виконуються:
- установка збираємих елементів або конструкції в положення, задане кресленням і необхідне для виконання зварювання;
- скріплення зібраних спряжень елементів на прихватках або за допомогою упорів, затисків і інших пристосувань;
- установка тимчасових стяжок і інших елементів, що забезпечують жорсткість конструкції і попереджають появу деформацій, перевищуючих припустимі.
1.5. Застосування сучасної технології будування суден і передових форм організації праці часто вимагають від суднокорпусника-ремонтника крім оволодіння навичками своєї основної професії вміння виконувати роботу розмітника, перевірника, газорізальника, електроприхоплювача, рубача і інших суміжних професій.
1.6. Залучення жінок до виконання суднокорпусоремонтних робіт усередині замкнутих приміщень, що мають один або два лази розміром менш 400x600 мм (цистерни, танки, коффердами, відсіки, котли й інші), і до виконання верхолазних робіт на висоті не допускається.
1.7. Суднокорпусник-ремонтник в процесі роботи повинен пройти навчання з подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, за правилами поводження при виникненні аварійних ситуацій, володіти прийомами надання першої долікарської допомоги і транспортуванню потерпілого, знати місце перебування аптечки і вміти користуватися засобами, що містяться в ній, і ліками.
1.8. При виконанні ремонтних робіт на суднокорпусника-ремонтника можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- машини і механізми, що рухаються, рухливі частини виробничого устаткування; вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони і металоконструкцій;
- фізичні перевантаження;
- підвищені загазованість і задимленість повітря робочої зони;
- підвищені рівні шуму і вібрації;
- розташування робочого місця на висоті;
- напруга електричного струму (від близькорозташованого електрозварювального устаткування й електрокабелів);
- падіння предметів з висоти.
1.9. Суднокорпусник-ремонтник повинен знати і дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, правил особистої гігієни і санітарії.
Не можна зберігати і приймати їжу на робочому місці. Перед їжею необхідно ретельно мити руки теплою водою з милом, не застосовуючи ацетон, бензин і інші розчинники; пити воду тільки з питних бачків, фонтанчиків або сатураторних установок.
1.10. На суднах, що будуються і ремонтуються, а також на території підприємства, де це встановлено правилами внутрішнього розпорядку, необхідно працювати і знаходитися в захисній касці із струмонепровідного матеріалу.
1.11. Суднокорпусники-ремонтники повинні безкоштовно забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту в складі: костюм бавовняний з вогнезахисним просоченням, черевики шкіряні, рукавиці брезентові, окуляри захисні, каска захисна, захисний щиток, респіратор або протигаз (при необхідності), теплоізолюючий килимок (при необхідності), протишумові навушники, антифони, запобіжний пояс для роботи на висоті, а також куртка і штани бавовняні на утепленій прокладці при роботі в зимових умовах. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача понад встановлені норми.
Спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту слід тримати в чистоті і справному стані, зберігати окремо від повсякденного одягу й особистих речей.
1.12. Під час роботи з тривалим зіткненням значної частини тіла з холодною поверхнею металу, необхідно користуватися теплоізолюючим матом, килимком, дошками іт.п.
1.13. При одержанні завдання на нову, вперше виконувану роботу, суднокорпусник-ремонтник зобов'язаний одержати від керівника робіт первинний інструктаж про безпечні способи виконання даної роботи.
1.14. Суднокорпусники-ремонтники, що не мають посвідчень на право виконання газорізальних і електрозварювальних робіт, а також на обслуговування спеціального обладнання і устаткування і виконання стропальних і такелажних робіт, не повинні виконувати ці роботи.
1.15. При виконанні вантажопідйомних робіт краном суднокорпуснику-ремонтнику дозволяється підмінювати стропальника і подавати команди крановику тільки при наявності допуску до стропальних робіт. Такий допуск видається робітнику, що пройшов навчання по спеціальній програмі і має посвідчення і дозвіл адміністрації на виконання цих робіт.
1.16. При спільній роботі з іншими робітниками (у бригаді) необхідно точно виконувати розпорядження керівника робіт або старшого робітника, призначеного в бригаді на період спільної роботи.
1.17. Помітивши небезпеку для оточуючих працівників слід повідомити робітників та керівника робіт.
1.18. При переміщенні навколо судна і по судну необхідно бути уважним, уникаючи імовірності травматизму падаючими зверху предметами або від падіння через прокладені на шляхах переміщення шланги, кабелі й інші лежачі предмети.
1.19. При роботі крана не можна знаходитися на шляху переміщення вантажу, стояти або проходити під ним.
1.20. При роботі поблизу від електрозварника необхідно захищати очі й обличчя переносними щитами і ширмами або надягати захисні окуляри зі спеціальними стеклами.
1.21. Суднокорпусник-ремонтник повинен виконувати тільки ту роботу, що доручена адміністрацією і за умови, що безпечні способи її виконання передбачені в технологічному процесі і суднокорпусоремонтник ними володіє.
У сумнівних випадках необхідно звертатися до керівника робіт за роз'ясненнями й уточненнями.
Якщо поряд з основною роботою необхідно в порядку суміщення виконувати й інші роботи, наприклад, стропування і переміщення зварювального устаткування, деталей і інших, необхідно освоїти способи безпечного їх виконання, отримати посвідчення і виконувати, дотримуючись вимог інструкцій з охорони праці для цих робіт (при досягненні суднокорпусником-ремонтником 18 років).
1.22. Суднокорпусник-ремонтник зобов'язаний:
- піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні і періодичні медичні огляди;
- правильно застосовувати