Приказ 588
Briefly
Цей документ визначає порядок фінансування та надання державних кредитів для об'єктів капітального будівництва за рахунок бюджетних коштів. Він регулює фінансові відносини між замовниками, підрядниками та банками в процесі інвестування в будівництво на території України.
What to do
Спеціалісту з ОП слід використовувати цей документ для контролю цільового виділення коштів на заходи з безпеки праці, що мають бути передбачені в кошторисах об'єктів капітального будівництва.
Topics
Applies to professions
Download document
.docx format · available to registered users
Document text
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ
УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 127/201/173 від 23.09.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
10 жовтня 1996 р.
vd960923 vn127/201/173 за N 588/1613
Про затвердження Положення про фінансування та
державне кредитування капітального будівництва,
що здійснюється на території України
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
17 травня 1996 р. N 537 ( 537-96-п ) "Про результати реалізації
законодавчих та інших нормативних актів, прийнятих на виконання
Розпорядження Президента України від 22 травня 1995 р. N 88, та
додаткові заходи, спрямовані на подолання платіжної кризи і
зниження рівня інфляції" НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Положення про фінансування та державне
кредитування капітального будівництва, що здійснюється на
території України, яке додається, і ввести його в дію з 1 січня
1997 року.
2. Зведеному відділу інвестиційної політики, економіки
будівництва та будівельних матеріалів Мінекономіки (Романенко
С.І.) довести це Положення до міністерств, відомств, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, Національного
банку України та центральних установ провідних комерційних банків.
Міністр економіки В.Гуреєв
Міністр фінансів В.Короневський
Голова Державного комітету у
справах містобудування і архітектури В.Русаков
Затверджено
наказом Міністерства економіки,
Міністерства фінансів, Державного
комітету у справах містобудування
та архітектури від 23 вересня
1996 року N 127/201/173
Положення
про фінансування та державне кредитування капітального
будівництва, що здійснюється на території України
1. Загальні положення
1.1. Положення про фінансування та державне кредитування
капітального будівництва, що здійснюється на території України
(далі - Положення), розроблено відповідно до Законів України "Про
інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ), "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ), інших законодавчих і нормативно-правових
актів України та регулює фінансування і кредитування капітального
будівництва, яке здійснюється на території України.
1.2. Положення запроваджується з метою систематизації
комплексу питань, пов'язаних із фінансуванням та кредитуванням
капітального будівництва, цільового й ефективного використання
державних коштів.
1.3. Положення обов'язкове для застосування підприємствами й
організаціями усіх форм власності та органами виконавчої влади
усіх рівнів при фінансуванні та кредитуванні за рахунок державних
і змішаних капітальних вкладень при здійсненні нового будівництва,
розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих
підприємств, проектних робіт, витрат на проведення конкурсів
(тендерів), консервації (розконсервації) об'єктів, а також
придбання обладнання, що не потребує монтажу та не входить до
кошторису будов.
При будівництві, яке здійснюється за рахунок недержавних
капітальних вкладень, це Положення носить рекомендаційний
характер.
2. Терміни і визначення, що застосовуються в Положенні
2.1. Капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані на
створення і відновлення основних фондів.
2.2. Державні капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані
на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування
яких є кошти державного бюджету, державних підприємств та
організацій, а також місцевих бюджетів. Державні централізовані
капітальні вкладення - інвестиції, що спрямовані на створення і
відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів
державного бюджету та бюджетних позичок.
2.3. Недержавні капітальні вкладення - інвестиції, що
фінансуються за рахунок коштів інвесторів із недержавними формами
власності, а саме:
власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток,
амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій,
стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян,
юридичних осіб тощо);
позичкових фінансових коштів інвестора;
залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від
продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян і
юридичних осіб);
безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій,
підприємств і громадян;
коштів іноземних інвесторів (іноземні інвестиції, як прямі,
так і портфельні, капітальні трансферти, кредити).
Капітальні трансферти - інвестування капітальних вкладень
шляхом переведення іноземної валюти в Україну та передачі права
володіння іноземними цінними паперами.
2.4. Змішані капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані на
створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких
є частка державних коштів.
2.5. Будова - сукупність будівель та споруд (об'єктів),
будівництво, розширення та реконструкція яких здійснюється, як
правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним
кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які у
встановленому порядку затверджується титул будови.
2.7. Черга будівництва - частина будови, визначена проектом
(робочим проектом), що забезпечує випуск продукції або надання
послуг. Може складатися з одного або декількох пускових
комплексів.
2.8. Пусковий комплекс - сукупність об'єктів (або їх частин)
основного, підсобного та обслуговуючого призначення,
енергетичного, транспортного і складського господарства, зв'язку,
інженерних комунікацій, охорони навколишнього природного
середовища, благоустрою, що забезпечують випуск продукції або
надання послуг, передбачених проектом (робочим проектом) для
даного пускового комплексу, та санітарно-побутові умови праці
згідно з чинними нормами.
2.9. Об'єкт будівництва - окрема будівля або споруда (з усім
устаткуванням, яке до неї відноситься, інструментом і реманентом,
галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами
водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу,
електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними
надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і
витратами), на будівництво, реконструкцію або розширення якої
повинен бути складений окремий проект і кошторис.
Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим
проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення,
без будівництва підсобних і допоміжних об'єктів, то поняття
"об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова".
До об'єктів виробничого призначення відносяться об'єкти, які
після завершення будівництва будуть функціонувати у сфері
матеріального виробництва: у промисловості, сільському
господарстві й заготівлях, водному й лісовому господарствах, на
транспорті та в зв'язку, у будівництві, торгівлі та громадському
харчуванні, матеріально-технічному забезпеченні й збуті.
До об'єктів невиробничого призначення відносяться об'єкти
житлового та комунального господарства, заклади охорони здоров'я,
фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури,
мистецтва, а також науково-дослідні та інші організації, пов'язані
з розвитком науки.
2.10. До нового будівництва відноситься будівництво комплексу
об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення
новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і
окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть
знаходитись на самостійному балансі, яке здійснюється на нових
площах із метою створення нової виробничої потужності.
Якщо будівництво підприємства або споруди намічено
здійснювати чергами, то до нового будівництва відносяться перша й
наступні черги до введення в дію усіх запроектованих потужностей
на повний розвиток підприємства (споруди).
До нового будівництва відноситься також будівництво на новій
площі підприємства такої ж або більшої потужності (продуктивності,
пропускної спроможності, місткості будівлі або споруди) замість
підприємства, що ліквідується, подальшу експлуатацію якого за
технічними та економічними умовами визнано недоцільною, а також у
зв'язку з необхідністю, викликаною виробничо-технологічними або
санітарно-технічними вимогами.
2.11. До розширення діючих підприємств відноситься
будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві
(споруді), а також будівництво нових і розширення існуючих окремих
цехів та об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого
призначення на території діючих підприємств або на площах, що до
них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих
потужностей.
До розширення діючих підприємств відноситься також
будівництво філій та виробництв, що входять до їх складу, які
після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на
самостійному балансі.
2.12. До реконструкції діючих підприємств відноситься
переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного й
обслуговуючого призначення, як правило, без розширення існуючих
будівель і споруд основного призначення, пов'язане з
удосконаленням виробництва та підвищенням його
техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного
прогресу та здійснюване в цілому з метою збільшення виробничих
потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції
головним чином без збільшення чисельності працівників при
одночасному поліпшенні умов їх праці та охорони навколишнього
природного середовища.
2.13. До технічного переозброєння діючих підприємств
відноситься комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного
рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження
передової техніки та технології, механізації й автоматизації
виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично
зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо
удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних
служб.
Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як
правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами
на окремі об'єкти або види робіт, що розробляються на основі
техніко-економічного обгрунтування.
2.14. Замовник - юридична (фізична) особа, яка видає
замовлення, укладає контракт, контролює хід будівництва, приймає
закінчені роботи.
2.15. Забудовник, титулодержатель - юридична особа, яка
освоює капітальні вкладення, виділені