Об утверждении Типичной инструкции по безопасному ведению работ для крановщиков (машинистов) портальных кранов

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАКАЗ

N 13 від 29.01.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
12 лютого 1996 р.
vd960129 vn13 за N 63/1088

Про затвердження Типової інструкції з безпечного ведення
робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів

Згідно з пунктом 4 Положення про Державний комітет України по
нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 4 травня 1993 року N 328 ( 328-93-п ), та
Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 грудня
1993 року N 128, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типову інструкцію з безпечного ведення робіт
для кранівників (машиністів) портальних кранів, що додається.
2. Зазначену Типову інструкцію ввести в дію з 1 квітня
1996 року.
3. З метою поліпшення роботи щодо запобігання нещасним
випадкам і аваріям при експлуатації, ремонті та монтажі
вантажопідіймальних кранів підприємствам, установам, організаціям,
які є власниками кранів та які їх експлуатують, розробити з
урахуванням специфіки виробництва на основі Типової інструкції і
затвердити в установленому порядку виробничі інструкції для
кранівників портальних кранів і видати їх цим робітникам під
розписку та встановити контроль за їх виконанням.
4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника Голови комітету Штефана П.Т.

Голова Комітету С.П.Ткачук
Затверджено
наказом Державного комітету України
по нагляду за охороною праці від
29 січня 1996 року N 13
Типова інструкція
з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів)
портальних кранів
1. Загальні положення
1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил
будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі -
Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
16.12.93 р. N 128, поширюється на всі відомства, підприємства,
організації (далі - підприємства) України незалежно від їх
відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками
кранів, визначає загальні права та обов'язки кранівників
портальних кранів, а також установлює порядок безпечного ведення
робіт з переміщення вантажів кранами.
1.2. Для керування та обслуговування портальних кранів
власник зобов'язаний призначити кранівників, які мають посвідчення
на право керування краном даного типу.
У випадках, передбачених інструкцією з монтажу та
експлуатації крана, або, виходячи із місцевих умов експлуатації
крана, власник повинен призначити помічника кранівника.
Навчання та атестація кранівників і їх помічників проводяться
у порядку, встановленому Правилами.
1.3. При перебуванні крана у приватній власності обов'язки
кранівника, його помічника може виконувати власник за умови, що
він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку,
встановленому Правилами.
1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються
стропальники; при призначенні двох і більше стропальників один з
них призначається старшим. Стропальниками можуть бути й інші
робітники (такелажники, монтажники, докери-механізатори тощо), які
пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою
якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.
У разі, коли кран перебуває у приватній власності, обов'язки
стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов
навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому
Правилами.
1.5. У випадках, коли зона, що обслуговується краном,
повністю не проглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо-
або телефонний зв'язок між кранівником і стропальником, для
передавання сигналів стропальника особою, відповідальною за
безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами,
призначається сигнальник.
1.6. Для виконання обов'язків кранівника та його помічника
можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед
призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою
визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться
до цих професій.
1.7. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати
при собі посвідчення на право керування краном.
1.8. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і
стропальників оформляється наказом по цеху або підприємству.
Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування
крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика
підприємства у порядку, встановленому Правилами технічної
експлуатації електроустановок споживачів.
У випадку, коли кран перебуває у приватній власності і його
обслуговування згідно з договором ведеться підприємством, що має
відповідний дозвіл органів держнаглядохоронпраці, порядок допуску
до роботи кранівників, їх помічників визначається договором між
власником крана та підприємством, що обслуговує цей кран.
1.9. Перед допуском до роботи керівництво підприємства
зобов'язане перевірити у кранівників та їх помічників знання
інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана,
Правил технічної експлуатації підіймально-транспортного
устаткування морських портів, виробничої інструкції і вручити її
під розписку. Крім цього, видаються кранівнику або вивішуються у
місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми)
безпечного стропування, обв'язування або зачіплювання вантажів.
1.10. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за
спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у
комісії підприємства і у разі одержання позитивних результатів
допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок.
Якщо кран перебуває у приватній власності і обов'язки
кранівника або його помічника виконує власник, то після перерви в
роботі більше одного року він проходить перевірку знань за
договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників
портальних кранів, або в комісії органу держнаглядохоронпраці. При
задовільних наслідках перевірки він допускається до стажування за
договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такої
ж моделі.
1.11. Повторна перевірка знань кранівників, їх помічників
комісією підприємства проводиться:
1.11.1. Періодично, не рідше одного разу у 12 місяців.
1.11.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.
1.11.3. За вимогою інспектора органів держнаглядохоронпраці
(далі - інспектор) або інженерно-технічного працівника, який
здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією
вантажопідіймальних кранів (далі - ІТП з нагляду).
Повторна перевірка знань проводиться в обсязі інструкції
заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, виробничої
інструкції та Правил технічної експлуатації
підіймально-транспортного устаткування морських портів.
1.12. Навчений та атестований кранівник повинен:
1.12.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію
заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, Правила
експлуатації електроустановок споживачів та інші відомчі
документи, що стосуються організації безпечної експлуатації
портальних кранів.
1.12.2. Знати будову крана, будову і призначення його
механізмів та приладів безпеки.
1.12.3. Володіти навичками, необхідними для керування
механізмами крана та догляду за ним.
1.12.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана і
причини втрати стійкості.
1.12.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів,
що застосовуються для змащування частин, що труться.
1.12.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами
зі стропальниками.
1.12.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання
вантажів.
1.12.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів,
знімних вантажозахоплювальних пристроїв (стропів, траверс,
захватів тощо) і тари.
1.12.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт
краном поблизу ліній електропередачі (далі - ЛЕП).
1.12.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які
потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.
1.13. Кранівник контролює роботу свого помічника і
стропальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього
стажування, і за порушення вказівок щодо керування та
обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції та
інструкції заводу-виготовлювача.
2. Обов'язки кранівника перед пуском крана в роботу
2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник повинен
пересвідчитись у справності всіх механізмів, металоконструкцій та
інших частин крана, а також у стані кранової колії. Для цього
кранівник повинен:
2.1.1. Оглянути механізми крана, гальма, їх кріплення, а
також ходову частину, тягові та буферні пристрої.
2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.
2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а
також стан мастильних пристосувань і сальників.
2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкції крана,
стріли та елементи її підвіски (канати, розтяжки, блоки, серги
тощо).
2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх
кріплення на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у
рівчаках блоків і барабанів.
2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер,
спредер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця
його підвіски.
2.1.7. Перевірити справність рейкових захватів, тупикових
упорів і вимикаючих лінійок кінцевих вимикачів механізму
пересування, а також доступність до електричної колонки вмикання
крана.
2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її
кріплення.
2.1.9. Перевірити наявність і справність приладів і пристроїв
безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного
моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли,
механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності,
анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої,
електричний захист.
2.1.10. Перевірити справність освітлення крана.
2.1.11. Провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і
розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів,
пускових опорів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця і
колектори електричних машин, їх щітки і кабелі живлення.
2.1.12. Перевірити наявність в кабіні та інших місцях
розміщення електроуста