ДБН Б.2.2-3-2008
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
Планування та забудова міст
і функціональних територій
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )
Київ
Мінрегіонбуд України
2008
РОЗРОБЛЕНО: Інститут НДІТІАМ (Дьомін М.М., д-р архіт., проф;
Водзинський Є.Є., архіт.; Колосок Б.В., канд. архіт.)
Державний науково-технологічний центр консервації та
реставрації пам'яток ДНТЦ "Конрест" (Вечерський В.В., канд.
архіт.; Гуцуляк Р.Б., канд. хім. наук; Щавінський Р.В.)
За участю:
Державної служби з питань національної культурної спадщини
(Кучерук М.М., архіт.)
ВНЕСЕНО: Управління реставрації та реконструкції історичної забудови
Мінрегіонбуду України
ПІДГОТОВЛЕНО Управління технічного регулювання у будівництві
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: Мінрегіонбуду України
ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Мінрегіонбуду України від 11 червня 2008 р. № 248,
чинні з 1 січня 2009 р.
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
© Мінрегіоибуд України, 2008
Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва
і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України
ДП "Укрархбудінформ"
Планування та забудова міст і функціональних територій Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України
ДБН Б.2.2-3-2008 Вводяться вперше
Чинні з 2009-01-01
Цими нормами визначають вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів та визначення в їх складі меж історичних ареалів.
Вимоги цих норм є обов'язковими для дотримання юридичними і фізичними особами - суб'єктами архітектурної й містобудівної діяльності незалежно від форм власності.
1.1 Історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація обліково-охо-
ронного характеру, в якій фіксується інформація про весь комплекс нерухомих об'єктів культурної
спадщини населеного місця та пов'язане з ними традиційне середовище.
Історико-архітектурний опорний план є обов'язковою складовою частиною генерального плану історичного населеного місця як основного виду містобудівної документації, а також може розроблятися окремо перед розробленням генерального плану. У разі необхідності розроблення історико-архітектурного опорного плану після генерального плану останній повинен бути відкоригованим відповідним чином.
Історичні ареали охоплюють історично сформовану частину населеного місця, що в цілому
зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови. Це - найбільш освоєна в минулому
і добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характером
середовища і значною кількістю об'єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або погано
збережених частин населеного місця та його найближчого оточення.
Історико-архітектурний опорний план розробляють, а історичні ареали визначають для всіх
населених місць України, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого
Кабінетом Міністрів України.
Межі історичних ареалів визначаються у складі історико-архітектурного опорного плану і
наносяться на його основний кресленик. Межі історичних ареалів слід проводити вздовж роз-
планувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичні ареали від решти міських тери-
торій.
Матеріали історико-архітектурного опорного плану, межі історичних ареалів є вихідними
для розроблення або коригування зон охорони пам'яток. Історико-архітектурний опорний план і
зони охорони пам'яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, опрацьовувати, по-
годжувати, затверджувати і використовувати разом.
Історико-архітектурний опорний план уточнюється і деталізується для кожної наступної
стадії проектування.:
- для детальних планів територій та проектів реконструкції і регенерації історичних територій
визначаються опорні елементи містобудівних систем, які забезпечують спадковий розвиток та
проводиться інвентаризація відповідної території;
- для окремих об'єктів нового будівництва та реконструкції в межах історичних ареалів розроб-
ляються історико-містобудівні обґрунтування їх розміщення
Історико-архітектурний опорний план розробляють згідно з Програмним завданням (дода-
ток В), яке складається провідною організацією-розробником за участю організацій - співвиконавців
і затверджується замовником. Історико-архітектурний опорний план розробляють з урахуванням
наявних офіційних документів і даних, одержаних під час натурних обстежень і спеціальних дос-
ліджень.
Історико-архітектурний опорний план підлягає коригуванню у разі отримання нових даних за
результатами історико-архітектурних, історико-містобудівних та археологічних досліджень.
Історико-архітектурний опорний план, межі історичних ареалів розробляються науково-
дослідними, науково-методичними та проектними установами і організаціями, спеціалізованими в
галузі вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на виконання
робіт з реставрації та відновлення пам'яток архітектури.
Склад досліджень і термін їх проведення визначає Програмне завдання на проведення дос-
ліджень культурної спадщини і розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного
місця (додаток В).
Програма досліджень для розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначен-
ня меж історичних ареалів залежить від складності історичного розвитку населеного місця, його
величини, кількості об'єктів культурної спадщини, природних особливостей місцевості.
Складовими частинами документа є:
пояснювальна записка з додатками;
основний кресленик з відповідною назвою "Історико-архітектурний опорний план";
схеми, що доповнюють і обґрунтовують основний кресленик та визначення меж історичних
ареалів населеного місця;
фотоілюстрації.
Основний кресленик виконують в одному масштабі з основним креслеником генерального
плану населеного місця.
Історико-архітектурний опорний план (основний кресленик) доповнюють такі обов'язкові
схеми1:
Територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця (1:10000, 1:25000, 1:50000);
Ландшафт населеного місця (1:10000, 1:25000, 50000);
Історичне зонування населеного місця (1:10000, 1:25000,1:50000);
Середовищне зонування історичного центру (1:2000, 1:5000);
Архітектурно-просторова композиція історичного центру (1:2000,1:5000);
Видове розкриття пам'яток архітектури та містобудування (1:5000, 1:10 000);
Прилеглі до населеного місця-території (1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:300000).
Крім названих обов'язкових схем, можуть виконуватися й інші кресленики: панорами, най-
більш важливі розгортки забудови вулиць, профілі місцевості (за наявності виразного рельєфу),
перспективні зображення, аналіз взаємодії історичної і нової забудови, а також ті, що характеризують
забудову за хронологією, стилем, висотою, масштабом.
У разі малої інформаційної насиченості основного кресленика доцільно суміщати з ним інші
кресленики, що входять до комплекту документів як обов'язкові.
У додатках до пояснювальної записки подають списки об'єктів культурної спадщини різних
видів та категорій, списки використаних документів та матеріалів, літератури, архівних джерел,
картографічні та іконографічні документи (історичні плани, гравюри, малюнки, старі фотографії), а
1 Масштаб схем залежить від розміру населеного місця.
також пооб'єктну фотофіксацію пам'яток та значних історичних будівель, в тому числі втрачених, характерних для даного населеного місця.
3.1 Історико-архітектурний опорний план розробляють на основі даних двох основних скла-
дових досліджень:
першої, що виявляє об'єкти нерухомої культурної спадщини й визначає їх збереженість та
етнологічну, археологічну, історичну, наукову та іншу культурну цінність;
другої, що визначає їх естетичну та мистецьку цінність, а також аналізує композицію, художні
якості об'єктів культурної спадщини та їх роль в оточенні.
На історико-архітектурному опорному плані фіксують всі історичні будівлі та інші об'єкти
(витвори) нерухомої культурної спадщини населеного місця, а також історичні ареали і охоронне
зонування, що є діючими на час його складання.
На історико-архітектурному опорному плані показують:
нерухомі пам'ятки національного та місцевого значення усіх видів (археологічні, історичні,
монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ланд-
шафтні, науки і техніки);
щойно виявлені об'єкти всіх видів культурної спадщини;
історичну забудову (значні й рядові історичні будівлі: громадські, житлові та господарські,
промислові, культові та оборонні споруди);
місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне значення;
дисгармонійні будівлі та споруди;
пам'ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти;
території всіх видів пам'яток та їх затверджені зони охорони;
межі історико-культурних заповідників;
межі історичних ареалів населеного місця;
списки показаних на історико-архітектурному опорному плані об'єктів культурної спадщини.
3.4 Схеми, що доповнюють історико-архітектурний опорний план, фіксують:
Територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця - етапи становлення міста
(селища, села), які показують кількома креслениками, у тому числі його сучасний стан. На схемі
наносять межі населеного місця на кожному з етапів розвитку, найважливіші історичні шляхи,
вулиці, майдани, визначні історичні будівлі, споруди та комплекси, трасування збережених та втра-
чених ліній фортифікаційних укріплень.
Прилеглі до населеного місця території - розташовані поза ним та іс
