ДСТУ 2365-94
Цей документ є державним стандартом, що встановлює технічні вимоги до асинхронних електродвигунів загального призначення потужністю до 400 кВт. Він регулює основні параметри, розміри, номінальні напруги та умови роботи для виробництва та сертифікації двигунів. Стандарт спрямований на забезпечення якості та безпеки обладнання для експлуатації в народному господарстві.
При закупівлі або інспектуванні обладнання спеціаліст з ОП повинен переконатися, що технічна документація на двигун відповідає вимогам цього стандарту, особливо в частині безпеки (п. 3.2). Також слід враховувати, що цей стандарт не поширюється на вибухозахищені, заглиблені двигуни та двигуни спеціального транспорту.
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
ДО 400 кВт ВКЛЮЧНО.
Загальні технічні умови
Київ
УДК 621313.333 Група Е61
МАШИНИ ЕЛЕКТРИЧНІ АСИНХРОННІ ПОТУЖНІСТЮ ДО 400 кВт ВКЛЮЧНО. ДВИГУНИ
Загальні технічні умови
МАШИНЫ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ АСИНХРОННЫЕ МОЩНОСТЬЮ ДО 400 кВт ВКЛЮЧИТЕЛЬНО. ДВИГАТЕЛИ
Общие технические условия
General specifications
ОКП 33 1000,33 2000.33 3000
Чинній від 01.01,95
Цей стандарт поширюється на асинхронні двигуни (надалі — двигуни) загального призначення і їх модифікації для роботи від мережі змінного струму напругою до 660 В включно, які виготовляються для потреб народного господарства і експорту. Що стосується двигунів потужністю до 1 кВт включно, вимоги стандарту поширюються тільки на двигуни єдиних серій.
Стандарт не поширюється на двигуни, встановлені на засобах наземного, морського і повітряного транспорту, вибухозахищені і заглиблені двигуни.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
Вимоги до якості двигунів, які гарантують безпеку для життя і здоров’я людей, викладені в п. 3.2.
Терміни і визначення за ДСТУ 2267 та ДСТУ 2286.
© Держстандарт України, 1994
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
І розповсюджений без дозволу Держстандарту України
1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ t РОЗМІРИ
1.1. Номінальні потужності двигунів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12139 і зазначеним у додатку І.
1.2. Двигуни повинні виготовлятися на номінальні напруги 220, 380, 660 В за ГОСТ 12139 зі схемами сполучення обмотки статора «трикутник», «зірка», «трикутник/зірка» з частотою електричної мережі 50 і 60 Гц.
За вимогами замовника двигуни повинні виготовлятися на інші стандартні напруги і схеми сполучення, в тому разі 240, 400, 415 і 440 В на двигуни в експортному виконанні, що повинно бути зазначено в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
1.3. Номінальні частоти обертання (синхронні) відповідно з вимогами ГОСТ 12139:
500, 600, 750, 1000, 1500, 3000 об/хв — частоти 50 Гц;
600, 720, 900, 1200, 1800, 3600 об/хв — частоти 60 Гц.
1.4. Моментні характеристики двигунів — за ГОСТ 28327.
Максимальні значення відносної гаданої пускової потужності — за ГОСТ 28327. Для двигунів потужністю до 0,4 кВт максимальне значення відносної гаданої пускової потужності не нормується, а вказується відношення пускового струму до номінального в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
Допускається в нормативно-технічній документації вказувати замість максимальних значень відносної гаданої пускової потужності відношення пускового струму до номінального або пусковий струм.
1.5. Значення коефіцієнта корисної дії, коефіцієнта потужності, номінального ковзання, маси двигуна і їх допустимі відхилення зазначають в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
1.6. Допустимі відхилення від номінальних значень основних параметрів двигунів — за ГОСТ 183.
1.7. Габарити від 45 до 355 мм установлюють із ряду R20 за ГОСТ 13267.
1.8. Установочні та приєднальні розміри повинні відповідати зазначеним у додатку 2.
1.9. Розміри виступаючого кінця валу залежно від найбільшого обертового моменту повинні відповідати зазначеним у додатку 3.
1.10. Габаритні розміри двигунів повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
1.11. Умовні позначення двигунів повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.1. Загальні вимоги
2.1.1. Двигуни повинні відповідати вимогам даного стандарту, ГОСТ 183. Додаткові вимоги встановлюють у нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.1.2. Вимоги щодо стійкості двигунів до дії агресивних середовищ, дезинфікуючих розчинів відповідно вимогам ГОСТ 24682, а також дезактивуючих розчинів при необхідності установлюють у нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.1.3. Вимоги до двигунів сільськогосподарського призначення відповідно вимогам ГОСТ 19348 зазначають в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.2. Вимоги до конструкції
2.2.1. Двигуни повинні виготовлятися з ступенями захисту ІР23, ІР44, ІР54 згідно з ГОСТ 17494.
За домовленністю з замовником двигуни повинні виготовлятися і з іншими ступенями захисту згідно з ГОСТ 17494.
2.2.2. Конструктивне виконання двигунів за способом монтажу — за ГОСТ 2479.
2.2.3. Спосіб охолодження двигунів — за ГОСТ 20459.
2.2.4. Двигуни повинні виготовлятися з струмовводами таких виконань:
1) з панеллю виводів і одним штуцером — К-З-І;
2) з панеллю виводів і двома штуцерами — К-З-ІІ;
3) з панеллю виводів і трьома штуцерами — К-З-ІП;
4) без панелі виводів з одним штуцером — К-2-І;
5) без панелі виводів з двома штуцерами — К-2-ІІ;
6) з панеллю виводів і подовжувачем під сухий поділ кабеля або заливку кабельної маси — К-З-М.
За домовленністю з замовником можливе застосування інших струмовводів.
Струмоввід двигунів повинен допускати приєднання з будь-якої із протилежних бокових сторін кабелів з мідними або алюмінієвими жилами з оболонками із гуми або пластиків, а також гнучкого металевого рукава.
Виконання струмовводів, розміри ввідних штуцерів і прохідні діаметри отворів зазначають в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.2.5. Двигуни повинні працювати в будь-якому напрямі обертання. Напрям обертання двополюсних двигунів 280-355 габаритів повинен бути зазначений в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.3. Вимоги щодо стійкості до дії кліматичних зовнішних факторів
2.3.1. Номінальні значення кліматичних факторів навколишнього середовища — за ТОСТ 15543.1 і ГОСТ 15150 при цьому:
1) висота над рівнем моря не більше 1000 м;
2) навколишнє середовище не має струмопровідного пилу;
3) запиленність повітря не більше: двигунів з ступенем захисту ІР23 — 2 мг/м3; двигунів з ступенем захисту ІР44 — 10 мг/м3.
При перевищуванні верхнього значення робочої температури навколишнього середовища (повітря) порівняно з зазначеними у цих стандартах номінальна потужність двигунів знижується на 5% при підвищенні температури на 5 К (5 °С) .
Для роботи двигунів на висотах понад 1000 до 4300 м середнє і верхнє значення температур встановлюють за ГОСТ 15150.
2.4. Вимоги щодо стійкості до дії механічних зовнішніх факторів
2.4.1. Групи виконань двигунів щодо стійкості до дії механічних зовнішних факторів — за ГОСТ 17516.1 встановлюють в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.4.2. Вимоги до сейсмостійкості (інтенсивність землетрусу в балах і рівень установки над нульовою відміткою) при необхідності зазначають в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.5. Вимоги до характеристик
2.5.1. Середній рівень звуку і звукової потужності двигунів потужністю до 0,25 кВт повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
Значення рівня звуку і звукової потужності інших двигунів — за ГОСТ 16372 повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.5.2. Клас вібрації двигунів — за ГОСТ 16921 повинен бути зазначений в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.5.3. Класи нагрівостійкості електричної ізоляції — за ГОСТ 8865 і перевищення температури обмотки статора над температурою навколишнього середовища за ГОСТ 183 зазначають у нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.5.4. Опір ізоляції обмоток двигунів відносно корпусу і між обмотками при нормальних кліматичних умовах випробування за ГОСТ 15150 повинен бути не менше за:
1) 10 МОм— в практично холодному стані;
2) 3 МОм — при температурі обмотки близької до робочої;
3) 0,5 МОм — при верхньому значенні вологості повітря.
2.5.5. Режими роботи двигунів — за ГОСТ 183 зазначають в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.6. Вимоги з надійності
2.6.1. Надійність двигунів в умовах і режимах експлуатації, встановленнях даним стандартом, повинна характеризуватися такими показниками:
1) середнє напрацювання на відмову;
2) середній ресурс до капітального ремонту;
3) середній час відновлення працездатного стану;
4) строк зберігання.
Допускається застосування інших показників надійності за до- мовлеиністю з замовником. Значення показників надійності повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.6.2. Граничним станом двигунів вважається:
1) вихід із ладу обмотки, пробій ізоляції, порушення електричного кола обмотки, виткове замикання;
2) зниження опору ізоляції понад встановлені норми і не ліквідоване сушінням двигунів;
3) руйнування виступаючого кінця валу.
2.6.3. Відмовою двигунів вважається:
1) нездатність двигуна набрати номінальне число обертів при наявності на контактних затискачах номінальної з допустими відхиленнями напруги і навантаженням на валу, яке не перевищує номінальне для двигуна;
2) вихід із ладу підшипникового вузла;
3) вихід із ладу вузла контактних кілець;
4) вихід із ладу обмотки.
2.7. Комплектність
2.7.1. В комплект поставки входять:
1) двигун з шпонкою на валу, шт.— 1;
2) паспорт, шт.— 1, для двигунів, які постачаються для потреб країни, допускається оформляти один паспорт на всю відвантажену партію за однією адресою;
3) технічний опис і інструкція експлуатації, шт.— 1, але не більше 5 шт. на всю відвантажену партію за однією адресою.
Примітка. Необхідність додаткової комплектації зазначають у нормативно-технічній документації на конкретні типи двигунів.
2.7.2. Документація на двигуни для експорту повинна відповідати умовам договору (контракту) на поставку.
2.8. Маркування
2.8.1. На кожному двигуні повинна бути укріплена табличка згідно з ГОСТ 12969, і ГОСТ 12971, у якій зазначають дані двигуна:
1) товарний знак (або назва підприємства-виготовлювача);
2) тип двигуна;
3) заводський номер;
4) рід струму (оо);
5) частота електрично
