Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги

Вимоги цього стандарту рекомендовані для працівників спеціалізованих організацій і Держав­ної інспекції з енергозбереження, для працівників державних підприємств, організацій, установ та їх підрозділів, що діють в Україні, а також інших юридичних і фізичних осіб під час оцінювання ними ефективності основних галузей економіки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та виз­начення
ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

З ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Терміни та визначення, що використовують у цьому стандарті, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 —Терміни та визначення
Термін
Визначення
Енергетичний аудит, енергоаудит (Енергетичне обстеження) (ДСТУ 388В)
Вид діяльності, спрямований на зниження споживання паливно- енергетичних ресурсів (далі — ПЕР) суб'єктами господарювання, який полягає у проведенні еиерготехнОлогічної І техніко-економічної експер­тизи, веденні обліку ПЕР, а також у розробленні та обґрунтуванні енерго­ощадних заходів
Єнерготехиологічна і техніко- економічна експертиза (ДСТУ 3886)
Вид діяльності, який полягає у перевірці та аналізі науково-технічної та проектної документації, а також звітів суб'єктів господарювання (в тому числі і бухгалтерських) щодо споживання всіх видів ПЕР та їх відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам
Паливно-енергетичні ресурси (згідно 3 Законом України «Про енергозбереження»)
Сукупність усіх природник і перетворених видів палива та енаргїї, що їх використовують у національному господарстві
Норматив витрат палива та енергії (згідно з Законом України «Про енергозбереження»)
Регламентоване значення витрат паливо та енергії для певного виробництва, продукції, роботи, послуги
Споживачі енергоресурсів
Усі юридичні та фізичні особи, функціонування яких пов'язане з видобу­ванням, виробленням і споживанням ПЕР, а також із перетворенням одного виду палива та енергії о інший
Довірчий інтервал припустимих значень питомих витрат ПЕР (Довірчий інтервал)
Область допустимих значень питомих витрат ПЕР за конкретних обсягів виробництва. Довірчий інтервал обмежено верхньою та нижньою межею, що їх визначають, відповідно, як максимальне та мінімальне значення, питомих витрат ПЕР
Обсяги виробництва
Обсяги виробництва продукції, надання послуг впродовж звітного періоду (найчастіше — за рік) Обсяги виробництва вимірюють у натуральних показниках, або в грошовому еквіваленті у тіста вних цінах
Зіставні (порівнянні) ціни
Ціни, чинні в Україні на момент ведення аналізу економічного становища підприємства та (або) обчислення питомих витрат енергоресурсів, або ціни, прогнозовані, на наступний період
Питоме енергоспоживання
Витрати енергоресурсів на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу, чи вироблену продукцію)
Велике за рівнем споживання
ПЕР підприємство 1
Підприємство, витрати на енергоресурси якого перевищують " 2—3 млн доларів США на рік

Закінчення таблиці 1
Термін
Визначення
Середнє за рівнем споживання ПЕР підприємство
Підприємство, витрати на енергоресурси якого становлять від 250—500 тис. ДО 2—3 МЛИ доларів США на рік
Mane за рівнем споживання ПЕР підприємство
Підприємство, витрати на енергоресурси якого становлять «ід 50—100 до 250—500 тис. доларів США на рік
Енергетичний баланс (енергобаланс)
Система показників, які відображають кількісну відповідність між надход­женням та витратою всіх видів енергетичних ресурсів ка промислових (згідно з ДСТУ 2804) та інших об'єктах
Фактичний енергетичний баланс (фактичний енергобаланс) (ДСТУ 2804)
Баланс, що відображає наявний стан використання енергетичних ресурсів (досягнутий рівень корисного споживання палива й енергії), а також усі виправдані та невиправдані їх втрати
Оптимальний енергетичний баланс (оптимальний енергобаланс) (ДСТУ 2804)
Баланс, що складається для визначення варіанта енергопостачання об'єкта, за якого вироблення продукції можна здійснювати з мінімальними витратами (вибір иайекономічніших видів енергетичних ресурсів, установ­лення оптимальних режимів сумісної роботи генеруеальних і енергосло- живних установок та Ін.)
Енергетичний баланс ў робочій формі (енергобаланс у робочій формі)

(ДСТУ 2804)

Баланс, у витратній частині якого відображено розподіл енергетичних ресурсів, що виробляються чи надходять від інших джерел, за виробничо- територіальною тз цільовою ознакою без розподілу їх витрати на корисну складову та втрати
Зведений енергетичний баланс (зведений енергобаланс)
Баланс, що складається на підставі часткових енергобалансів усіх видів ПЕР у грошовій формі та у відсотках. Допустимим, крім того, є складання зведеного енергобалансу додатково у тоннах умовного палива, кВт год, кДЖ чи інших одиницях
Частковий енергетичний баланс (частковий енергобаланс)
Баланс, що складається для окремих видів палива, енергії чи енергоносіїв (згідно з ДСТУ 2804). Частковий енергобаланс складається у грошовій та натуральній (у тоннах умовного палива. кВт-год, кДж чи інших одиницях) формах, а також у відсотках
Баланс витрат на енергоресурси
Енергетичний баланс (енергобаланс) у грошооій формі
Експериментальний спосіб складання енергетичного балансу (експериментальний спосіб складання енергобалансу) (ДСТУ 2804)
Спосіб, який ґрунтується на проведенні випробувану енергоустаткооаиня. замірах та обліку фактичних витрат енергетичних ресурсів
Розрахунковий спосіб складання енергетичного балансу (розрахунковий спосіб складання енергобалансу) (ДСТУ 2804)
Спосіб, у разі використання якого корисне споживання та втрати енергетичних ресурсів визначаються на підставі відповідних фізико- хімічних та емпіричних формул
Розрахункоеснскслеримоитальний спосіб складання енергетичного балансу (розрахункоео-еКСЛСри- ментальний спосіб складання енергобалансу)
Спосіб, що передбачає комбіноване використання як розрахункового, так і експериментального способів складання енергобалансу
Ведення аналізу енергетичного балансу (ведення аналізу енергобалансу)
Процедура, що полягає у визначенні основних споживачів енергоресурсів для вироблення пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження. За наявності фактичного те оптимального енергетичних балансів веден­ня аналізу енергобалансів полягає у визначенні місць (підрозділи, техно­логічні процеси), де енергоресурси витрачаються найменш ефективно. Після цього здійснюють розроблення пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Вимоги цього стандарту необхідно враховувати під час проведення ЕА (ЄО) підприємств усіх форм власності й відомчого підпорядкування. а також бюджетних установ та організацій.
4.2 Склад робіт э ЕА визначає його Замовник.
Допустимим для спеціалізованих організацій (далі — CO) є розроблення тільки енергоощадних заходів (Далі — ЕОЗ), якщо це передбачено угодою щодо проведення робіт з енергетичного обстеження.
Якщо у звіті про проведення енергетичного аудиту (далі — звіт) спеціалізованою організацією немає розділу щодо аналізу питомого споживання енергоресурсів, це виправдано тільки за умо­ви ненадання Замовником ЕА необхідних для цього даних (див. розділ 7 цього стандарту). Відсутність у звіті розділу щодо аналізу питомого споживання енергоресурсів є припустимою та­кож для випадків, холи за угодою із Замовником на здійснення ЕА розробляють тільки енергозбе- режні заходи (ЕЗЗ), що потребують інвестицій.
Якщо у звіті не наведено безвитратних (організаційних) ЕЗЗ, то це припустимо лише для випадків, коли за угодою із Замовником на здійснення ЕА розробляють тільки ЕЗЗ. що потребують інвестицій.
Аналіз економічного становища підприємства не Є обов'язковим і здійснюється тільки, якщо це передбачено угодою про проведення ЕА.
Надання енергоаудиторського висновку не є обов'язковим і здійснюється тільки на вимогу Замовника ЕА, якщо це передбачено угодою про проведення ЕА. -г •
4.3 Енергетичні аудити на підприємствах, в установах та організаціях, інформація щодо діяльності яких становить державну таємницю, можуть відповідно до чинного законодавства здійснювати тільки спеціалізовані організації, що перебувають у державній власності, або є влас­ністю фізичних осіб — громадян України, чи юридичних осіб, власниками (співвласниками) яких с резиденти України, що не мають серед своїх власників (співвласників) нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб).

5 ВИМОГИ ДО СКЛАДУ РОБІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

5.1 Алгоритм ведення енергетичного аудиту
Під час ЕА (ЄО) підприємств слід дотримуватися такого алгоритму (сім кроків енергоаудиту):
• • збирання первинної економічної та технічної інформації та ведення навчання (консульту­вання) персоналу великих і середніх за рівнем енергоспоживання підприємств — перший крок;
• аналіз первинної інформації та побудова енергобалансів — другий крок;
• ведення необхідних обстежень та вимірювань і розроблення первинного переліку можли­вих ЕЗЗ — третій крок;
• розроблення та обґрунтування проектів ЕЗЗ — четвертий крок;
• остаточна селекція та узгодження з керівництвом підприємства ЕЗЗ, що підлягають реалі­зації — п’ятий крок;
• розроблення остаточного варіанту ЕЗЗ, що підлягають реалізації, визначення постачаль­ників необхідного обладнання та організація тендерів на його закупівлю — шостий крок;
• участь у втіленні ЕЗЗ і забезпечення авторського контролю, або реалізація ЕЗЗ власними силами (у разі існування відповідної угоди з підприємством) — сьомий крок.
Перший та третій кроки енергоаудитори виконують безпосередньо на підприємстві.
Другий крок енергетичного обстеження виконують як в офісі спеціалізованої організації (для великих за рівнем енергоспоживання підприємств), так і безпосередньо на підприємстві (для ма­лих та середніх за рівнем енергоспоживання підприємств).
Четвертий крок енергоаудитори виконують найчастіше на підприємстві (для великих за рівнем енергоспоживання підприємств доцільним є розроблення ЕЗЗ також і після завершення робіт безпосередньо на підприємстві).
П'ятий крок виконують або безпосередньо на підприємстві (для малих