Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-9. Витривалість

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЄВРОКОД 3: ПРОЕКТУВАННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Частина 1-9: Витривалість

(EN 1993-1-9:2005, IDT)

ДСТУ-Н Б EN 1993-1-9:201Х

(Друга, остаточна редакція)
Видання офіційне
Київ
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
201Х

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського»
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Артюшенко, А. Гром к.т.н., (керівник розробки), О. Кордун, Я. Левченко, Г. Ленда, Я. Лимар, К. Павлова,
О. Шимановський, д.т.н.
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: : наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від «____» _______________ 20__ № ____
3 Національний стандарт відповідає EN 1993-1-9 Design of steel structures – Part 1-9: Fatigue (Проектування сталевих конструкцій - Частина 1-9: Витривалість)
Ступінь відповідності – ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Мінрегіон України, 201Х

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Державний стандарт України ДСТУ-H Б EN 1993-1-9:20ХХ "Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-9: Витривалість" ідентичний Європейському стандарту
EN 1993-1-9:2005 "Eurocode 3: Design of steel structures – Part 1-9: Fatigue" (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій - Частина 1-9: Втома).
EN 1993-1-9:2005 підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250, секретаріатом якого керує BSI.
До національного стандарту долучено англомовний текст.
На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту
ДСТУ-Н Б EN 1993-1-9:2005 "Eurocode 3: Design of steel structures – Part 1-9: Fatigue" (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій - Частина 1-9: Витривалість), викладена українською мовою.
Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення» цей стандарт відноситься до комплексу В.1.2 «Система надійності та безпеки в будівництві».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Науково-технічна організація, відповідальна за цей стандарт, – Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Визначення понять» та «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
з «Передмови до 1993-1-9» у цей «національний вступ» взяте те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
національний довідковий додаток наведено як настанову для користувачів.
Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в 1993-1-9:2005.
Копії МС, неприйнятих як національні стандарти, на які є посилання в EN 1993-1-9:2005, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
Організація, відповідальна за цей документ, – Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського»
Технічна поправка EN 1993-1-9:2005/АС:2009 до EN 1993-1-9:2005 подана в кінці ДСТУ-Н Б EN 1993-1-9:20ХХ.

ЗМІСТ

С.

ВСТУП

FOREWORD V

Основи програми Єврокодів
Background of the Eurocode programme 1
Статус та галузь застосування Єврокодів
Status and field of application of Еurocodes 2
Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди
National Standards implementing Eurocodes 4
Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs and ETAs) для виробів
Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for
products 4
Національний Додаток до EN 1993-1-9
National Annex for EN 1993-1-9 5
1 Загальні положення
1 General 6
1.1 Галузь застосування
1.1 Scope 6
1.2 Нормативні посилання
1.2 Normative references 7
1.3 Терміни і визначення
1.3 Terms and definitions 7
1.3.1 Загальні положення
1.3.1 General 7
1.3.2 Параметри втомного навантаження
1.3.2 Fatigue loading parameters 8
1.3.3 Втома
1.3.3 Fatigue strength 10
1.4 Позначення
1.4 Symbols 11
2 Основні вимоги і методи
2 Basic requirements and methods 12
3 Методи оцінки
3 Assessment methods 13
4 Напруження від втомних навантажень
4 Stresses from fatigue actions 16
5 Визначення напружень
5 Calculation of stresses 16
6 Визначення діапазону напруження
6 Calculation of stress ranges 18
6.1 Загальні положення
6.1 General 18
6.2 Розрахункове значення номінального діапазону напруження циклу
6.2 Design value of nominal stress range 19
6.3 Розрахункове значення змінного номінального діапазону напруження циклу
6.3 Design value of modified nominal stress range 19
6.4 Розрахункові значення діапазону напруження циклу для зварних з'єднань профілів з порожнинами
6.4 Design value of stress range for welded joints of hollow sections 20
6.5 Розрахункове значення діапазону напруження для локального напруження
6.5 Design value of stress range for geometrical (hot spot) stress 20
7 Межа втоми
7 Fatigue strength 20
7.1 Загальні положення
7.1 General 20
7.2 Зміна межі втоми
7.2 Fatigue strength modifications 24
7.2.1 Елементи без зварювання або зі зварними з'єднаннями з повністю знятим внутрішнім залишковим напруженням
7.2.1 Non-welded or stress-relieved welded details in compression 24
7.2.2 Вплив розмірів
7.2.2 Size effect 24
8 Розрахунок втоми
8 Fatigue verification 25

Додаток А (обов’язковий) Визначення параметрів втомного навантаження і форми контролю

Annex A [normative] Determination of fatigue load parameters and verification formats 63
А.1 Визначення процесів навантаження
A.1 Determination of loading events 63
А.2 Історія навантаження в елементі
A.2 Stress history at detail 63
А.3 Підрахунок циклів
A.3 Cycle counting 63
А.4 Спектр діапазону напруження циклу
A.4 Stress range spectrum 63
А.5 Число циклів до руйнування
A.5 Cycles to failure 64
A.6 Форми контролю
A.6 Verification formats 65

Додаток В (обов'язковий) Витривалість з використанням методу локального напруження

Annex B [normative] Fatigue resistance using the geometric (hot spot) stress method 67
Бібліографія
Bibliography 70
Технічна поправка
Technical amendment 71

ВСТУП

Цей Європейський Стандарт EN 1993, Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій, підготовлений Технічним комітетом CEN/TC250 "Будівельні Єврокоди", секретаріат якого підтримує BSI. CEN/TC250 відповідальний за всі Конструктивні Єврокоди.
Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту, або схваленням, до листопада 2005 року, і альтернативні національні стандарти повинні бути відмінені до березня 2010 року.
Цей Єврокод замінює ENV 1993-1-9.
У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації наступних країн зобов’язані прийняти цей Європейський стандарт: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція.

Foreword
This European Standard EN 1993, Eurocode 3: Design of steel structures, has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 «Structural Eurocodes», the Secretariat of which is held by BSI. CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.
This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by November 2005 and conflicting National Standards shall be withdrawn at latest by March 2010.
This Eurocode supersedes ENV 1993-1-9.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Єврокод 3: проектування сталевих конструкцій

Частина 1-9: витривалість

Еврокод 3: проектирование стальных конструкций
Часть 1-9: ВЫНОСЛИВОСТЬ
EUROCODE 3: Design of steel structures
Part 1-9: fatigue
Чинний від __________
Основи
програми Єврокодів
У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.
У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам державчленів, а зрештою мали замінити їх.
Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.
У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Єропейської асоціації вільної торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським комітетом із стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії Мандатів, що надало б Єврокодам у майбутньому статусу
Background
of the Eurocode programme
In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.
Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.
For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980’s.
In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the b