Водный кодекс Украинской ССР

( Кодекс втратив чинність на підставі Постанови ВР
N 214/95-ВР ( 214/95-ВР ) від 06.06.95 )

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1972, додаток до N 24,
ст. 200 )

( Кодекс затверджено і введено в дію Законом УРСР
N 771-VIII ( 771-08 ) від 09.06.1972, ВВР, 1972, N 24, ст. 200 )

( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80, ВВР, 1980, N 33, ст. 620
N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83, ВВР, 1983, N 37, ст. 745
N 8474-X ( 8474-10 ) від 27.02.85, ВВР, 1985, N 11, ст. 205
N 5095-XI ( 5095-11 ) від 24.12.87, ВВР, 1988, N 1, ст. 5 )

( У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінено
словами "народних депутатів" згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )

В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної
революції води, як і інші природні багатства в нашій країні, були
націоналізовані і стали надбанням народу.

Державна власність на води в СРСР, до складу якого на основі
добровільного об'єднання і рівноправності входить Українська
Радянська Соціалістична Республіка, становить основу водних
відносин, створює сприятливі умови для здійснення планового і
комплексного використання вод з найбільшим народногосподарським
ефектом, дає змогу забезпечити найкращі умови праці, побуту,
відпочинку та охорони здоров'я радянських людей.

Розвиток суспільного виробництва і містобудування, зростання
матеріального добробуту і культурного рівня населення збільшують
різнобічні потреби у воді і підвищують значення раціонального
використання і охорони вод.

Радянське водне законодавство покликане активно сприяти
найбільш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та
їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 1

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Водного кодексу Української РСР

Завданнями Водного кодексу Української РСР є регулювання
водних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і
майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального
використання вод для потреб населення і народного господарства,
охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання
і ліквідації шкідливого діяння вод, поліпшення стану водних
об'єктів, а також охорона прав підприємств, організацій, установ і
громадян, зміцнення законності в галузі водних відносин.
( Стаття 1 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )

Стаття 2. Водне законодавство Союзу РСР і Української РСР

Водні відносини в Українській РСР регулюються Основами
водного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також
іншими актами водного законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та
іншими актами водного законодавства Української РСР, які видаються
у відповідності з ними.

Земельні, лісові і гірничі відносини в Українській РСР
регулюються відповідним законодавством Союзу РСР і Української
РСР.

Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на води

( Заголовок статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 )
від 30.07.80 )

Відповідно до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і Конституції
Української РСР ( 888-09 ) води є державною власністю - спільним
надбанням усього радянського народу. ( Частина перша статті 3 в
редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )

Води є виключною власністю держави і надаються тільки в
користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують
право державної власності на води, забороняються.

Стаття 4. Єдиний державний водний фонд

Усі води (водні об'єкти) в Українській РСР входять до єдиного
державного водного фонду.

Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік єдиний державний водний фонд включає:

1) ріки, озера, водоймища, інші поверхневі водойми і водні
джерела, а також води каналів і ставів;

2) підземні води і льодовики;

3) внутрішні моря та інші внутрішні морські води СРСР;

4) територіальні води (територіальне море) СРСР.

Стаття 5. Особливості віднесення до єдиного державного

водного фонду деяких категорій водних об'єктів

Штучно створені водні об'єкти включаються до єдиного
державного водного фонду в порядку обліку вод, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР, з часу прийняття їх в експлуатацію державною
приймальною комісією.

Водні об'єкти, які у зв'язку з встановленим режимом їх
експлуатації або природними сезонними коливаннями стоку повністю
втрачають запас вод на певні проміжки часу, не підлягають
виключенню з єдиного державного водного фонду.

Стаття 6. Компетенція Союзу РСР в галузі регулювання водних

відносин

Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік до відання Союзу РСР в галузі регулювання водних
відносин належать:

1) розпоряджання єдиним державним водним фондом у межах,
необхідних для здійснення повноважень Союзу РСР відповідно до
Конституції СРСР;

2) встановлення основних положень в галузі використання вод,
охорони їх від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і
ліквідації шкідливого діяння вод;

3) встановлення загальносоюзних нормативів водокористування,
якості вод і методів її оцінки;

4) встановлення єдиних для Союзу РСР систем державного обліку
вод, їх використання, реєстрації водокористувань і державного
водного кадастру;

5) затвердження схем комплексного використання і охорони вод,
а також водогосподарських балансів, які мають загальносоюзне
значення;

6) планування загальносоюзних заходів по використанню,
охороні вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння;

7) державний контроль за використанням та охороною вод і
встановлення порядку його здійснення;

8) визначення водних об'єктів, регулювання користування якими
здійснюється органами Союзу РСР;

9) регулювання інших питань загальносоюзного значення в
галузі використання та охорони вод відповідно до Конституції СРСР
( n0001400-77 ) і Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік. ( Статтю 6 доповнено пунктом 9 згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )

Стаття 7. Компетенція Української РСР в галузі регулювання

водних відносин

До відання Української РСР в галузі регулювання водних
відносин поза межами компетенції Союзу РСР належать: розпоряджання
єдиним державним водним фондом на території республіки;
встановлення порядку користування водами, охорони їх від
забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і ліквідації
шкідливого діяння вод; планування заходів по використанню, охороні
вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння; затвердження
схем комплексного використання і охорони вод, водогосподарських
балансів; здійснення державного контролю за використанням і
охороною вод, а також регулювання водних відносин в інших
питаннях, якщо вони не віднесені до компетенції Союзу РСР.

ГЛАВА 2

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД

Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі

використання і охорони вод

Державне управління в галузі використання і охорони вод
здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів УРСР,
виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також
спеціально уповноваженими на те державними органами по регулюванню
використання і охороні вод безпосередньо або через басейнові
(територіальні) управління й іншими державними органами відповідно
до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженим державним органом по регулюванню
використання і охороні вод в Українській РСР є Міністерство
меліорації і водного господарства УРСР.

Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів в

галузі використання і охорони вод

Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території області:

1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);

( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )

2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;

3) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;

4) вирішують питання про припинення права водокористування у
випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього
Кодексу;

5) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води для промислових цілей з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);

6) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів
нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про водокористування
(стаття 143);

7) приймають загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби
з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.);

8) встановлюють правила користування водними об'єктами для
плавання маломірних суден (стаття 81).

Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання в галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.

Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів в

галузі використання і охорони вод

Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території району:

1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);

( Пункт 2 статті 10 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )

2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;

3) затверджують загальносистемні плани водокористування по
меліоративних системах районного значення, а також
внутрішньогосподарські плани водокористування колгоспів, радгоспів
і інших організацій - водокористувачів району (стаття 68);

4) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів п