Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.06.2013 № 317
м. Київ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 р. за № 1071/23603
Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додаються.
2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Г олову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О. І.
Е. Ставицький

ПОГОДЖЕНО:

Тимчасово виконуючий обов'язки Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Міністр охорони здоров'я України

Перший заступник Г олови - Г оловний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій
Перший заступник Г олови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні
Перший заступник Г олови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок
Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
05.06.2013 № 317 Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 р. за № 1071/23603
Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
I. Сфера застосування
1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм створення безпечних умов праці у робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт.
1.2. Ці Вимоги поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов'язана з потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища.
1.3. Дія цих Вимог не поширюється на:
• суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виготовлення, оброблення, застосування, зберігання і транспортування вибухових і хімічно нестійких речовин;
• гірничодобувні підприємства, призначені для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;
• заклади охорони здоров'я, де газоповітряні суміші використовуються для лікування людей;
• експлуатацію обладнання, що працює на газоподібному паливі, відповідно до Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 856;
• використання транспортних засобів, яке регулюється міжнародними договорами України.
1.4. Терміни, що застосовуються у цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:
безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) - максимальний проміжок між фланцями оболонки обладнання, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище.
вибухонебезпечне середовище - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом, у якій за наявності джерела запалювання вибухає весь об'єм суміші;
горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем
(факельне горіння);
горюча пара - пара горючої рідини, яка у суміші з повітрям утворює пароповітряне вибухонебезпечне середовище;
горюча рідина - рідина, здатна запалюватись від джерела і самостійно горіти після його видалення;
горючий туман - краплі горючої рідини, що перебувають у завислому стані у повітрі і здатні утворити вибухонебезпечне середовище;
горючий пил - дрібні завислі у повітрі частинки твердої речовини, здатні за певної концентрації створити вибухонебезпечне пилоповітряне середовище;
джерело запалювання - відкрите полум'я, тліюча речовина, розпечені предмети, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару або тертя, ударні хвилі, електромагнітні випромінювання;
нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, нижче і вище яких вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ);
потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, у якому за умови недотримання вимог щодо величини БЕМЩ та допустимих концентрацій горючих речовин у повітрі може виникнути вибухонебезпечне середовище;
температура самозаймання - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.
II. Обов’язки роботодавців щодо запобігання небезпеці виникнення вибуху і
зменшення його шкідливого впливу
2.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.
2.2. Роботодавець зобов'язаний вжити технічних і організаційних заходів для запобігання вибухам у такій послідовності за пріоритетністю:
• запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;
• запобігання виникненню джерел запалювання;
• запобігання досягненню і перевищенню нижньої концентраційної межі поширення полум'я;
• застосування вибухозахищеного обладнання, група вибухозахисту якого має відповідати категорії імовірної вибухонебезпечної суміші за величиною БЕМЩ, а температурний клас - групі імовірної вибухонебезпечної суміші за температурою самозаймання, відповідно до класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання (додаток 1).
2.3. Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища необхідно:
• застосовувати герметичне виробниче обладнання;
• застосовувати робочу і аварійну вентиляцію;
• відводити і видаляти вибухонебезпечні суміші та ізолювати речовини, здатні їх утворити, з урахуванням показників їх вибухонебезпечності, наведених у додатках 2 - 4 до цих Вимог.
• контролювати склад повітряного середовища, не допускати досягнення нижньої концентраційної межі поширення полум'я горючих газів і парів горючих рідин та наближення до цієї межі;
• не допускати нашарування пилу горючих речовин.
2.4. Для запобігання виникненню джерела запалювання необхідні:
• регламентація виконання вогневих робіт;
• недопущення нагрівання обладнання до температури самозаймання вибухонебезпечного середовища;
• застосування матеріалів, що не створюють іскор у разі удару;
• застосування засобів захисту від атмосферної і статичної електрики, блукаючих струмів, струмів замикання на землю тощо;
• застосування вибухозахищеного обладнання з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання;
• застосування швидкодіючих засобів захисного вимикання електрообладнання;
• обмеження інтенсивності електромагнітного та інших випромінювань;
• усунення небезпечних теплових проявів хімічних реакцій і механічних дій;
• запобігання контактам несумісних речовин відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009.
2.5. Для обмеження шкідливого впливу вибуху на випадок, якщо він станеться, незважаючи на зазначені вище запобіжні заходи, роботодавець повинен передбачити:
• застосування мінімально необхідної для технологічного процесу кількості здатних створити вибухонебезпечне середовище речовин;
• застосування вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових або пилових завіс;
• застосування обладнання, розрахованого на тиск вибуху;
• розміщення вибухонебезпечних виробничих зон у захисних кабінах;
• захист обладнання від руйнування у разі вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжних мембран і клапанів);
• захист приміщень від руйнування шляхом улаштування легкоруйнівних перегородок і стінок, що межують з відкритим простором;
• застосування систем активного придушення вибуху;
• застосування засобів попереджувальної сигналізації;
• застосування автоматичних установок пожежогасіння і пожежних сигналізацій та автоматичних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
2.6. Роботодавець повинен визначити рівень небезпеки, обумовлений потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища, з урахуванням:
• імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;
• імовірності виникнення джерела запалювання, в тому числі електричного розряду;
• особливостей використовуваних матеріалів, технології робіт, устаткування, їх можливої взаємодії;
• особливостей приміщень, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища, зокрема наявності переходів в інші приміщення.
2.7. Роботодавець повинен провести класифікацію робочих приміщень залежно від імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і розподілити їх за зонами з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнан