Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

  Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 р, № 7
Kиїв

ДНАОП 1.1.30-5.25-96

ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИБУХІВ ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ

До §§ 251, 257, 260 Правил безпеки -у вугільних шахтах
1. Загальні положення
1. У шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні застосовуватися такі заходи щодо запобігання й локалізації вибухів вугільного пилу:
а) при сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам провадиться побілка й осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів повинні встановлюватися сланцеві заслони і автоматичні системи;
б) при гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам пилу повинні застосовуватися: побілка, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв'язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих ту-маноутворюючих завіс. Для локалізації вибухів повинні встановлюватися водяні заслони та автоматичні системи;
в) при комбінованому пиловибухозахисті повинні застосовуватися способи й засоби запобігання й локалізації вибухів пилу, засновані на використанні як води, так й інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими, як і при окремому їх використанні.
2. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок повинні встановлюватися відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу (8відкл ) і нормою осланцювання (N).
3. Нижні межі вибуховості й норми осланцювання повинні визначатися в лабораторії МакНДІ для вугілля розроблюваних шахтопластів з виходом летких речовин менше як 15% (крім антрацитів) щорічно, для наново введених до експлуатації шахтопластів - перед їх уведенням.
Лабораторія повинна провадити випробування вугільного пилу на вибуховість за терміном не пізніше 15 днів від дня отримання проб і результати направляти шахті, інспекції Держнаглядохоронпраці і ДВГРС.
4. На шахтах, де розробляються пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, при зміні виходу летких речовин Vdaf сф або вмісту негорючих речовин Аdф, понад 1% за даними ВТК шахти начальник дільниці ВТБ повинен проводити коригування нижніх меж вибуховості пилу й норм осланцювання (номограма - мал.1, пп.7,8).
5. У разі вмісту негорючих речовин у пластовій пробі вугілля понад 30% він при визначенні показників вибуховості пилу приймається таким, що дорівнює 30%.
6. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцювання для проектованих шахт повинні визначатися в лабораторії МакНДІ за пробами, що подаються геологорозвідувальними партіями при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості, установлені для пилу аналогічних пластів, розроблюваних прилеглими (що межують) шахтами.
7. Норма осланцювання повинна визначатися за фактичним вмістом негорючих речовин Аdф у пластовій пробі вугілля і добавці інертного пилу (Д) за формулою:
N=(Adф(ІОО-Д)/100)+Д, %

8. Добавка інертного пилу (Д) повинна визначатися для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше за номограмою (мал.2).
9. Періодичність (ТП) побілки, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв'язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком дільниць з інтенсивним, пиловідкладенням у відкотних виробках) повинна визначатися за формулою:
ТП = (ККСН4 ·δвідкл) / Рt, діб,
де К -
коефіцієнт, який характеризує тривалість захисної дії способу, значення якого приймається: при побілці, осланцюванні й обмиванні - 1; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальним розчином - 5; зв'язуванні пилу змочувально-зв'язувальною пастою - 20;

К СН4
- коефіцієнт, що враховує вплив вмісту метану в атмосфері виробки. Для негазових шахт К повинен прийматися як такий, що дорівнюй 1, а для газових - залежно -від допустимого вмісту метану:

СН4,% за об'ємом
0,5
0,75
1,0
1,5
2,0

К СН4
0,75
0,6
0,5
0,35
0,25;

Рt -
- інтенсивність пиловідкладення, (г/м3 доб.), приймається {за винятком ділянок вентиляційних штреків, прилеглих до лав, довжиною 200 м) за табл.1.

Таблиця 1
Виробка (ділянка виробки)
Інтенсивність
пиловідкладення Рt, г/(м3-доб.)

Виробки приствольного двору:
відкотного горизонту:

з транспортуванням вугілля
0,4

без транспортування вугілля
0,2

вентиляційного горизонту
0,4

Основні (капітальні) відкотні та інші основні виробки зі свіжим струменем повітря (крім конвеєрних):

, з транспортуванням вугілля
0,4

без транспортування вугілля
0,2

Основні виробки з вихідним струменем повітря
0,4

Горизонтальні й похилі виробки зі свіжим струменем повітря поза місцями
інтенсивного пиловідкладення (крім конвеєрних):
з транспортуванням вугілля
1,2

без транспортування вугілля
0,4

Ділянки вентиляційних штреків та Інших виробок з вихідним струменем, розташовані на відстані понад 200 м від очисних вибоїв
1,2

Тупикові підготовчі виробки (окрім конвеєрних) на відстані понад 50 м від вибою
1,2

10. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках довжиною 200 м від лав визначається методом збору пилу на металеві та пластмасові підкладки. Підкладки кількістю 2-4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10 м від лави так, щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами.
Пил, зібраний з підкладок, зважується на технічних вагах. При цьому наважка повинна бути не менше за 2 г.
Мал.1. Номограма для визначення нижніх меж вибуховості відкладеного вугільного пилу (δвідкл .)
Мал.2. Номограма для визначення добавки інертного
пилу (Д)

ибухів вугільного пилу повинна покладатися на начальників відповідних

Таблиця 2
Виробка (ділянка виробки)
Спосіб запобігання вибуху
Періодичність виконання робіт

1
2
3

Вантажні пункти лав на крутих (між робочими І вентиляційними гезенками), пологих і похилих пластах, вантажні пункти вуг-леспусків, гезенків та скатів, а також ділянки відкотних штреків на протязі не менше як 25 м по обидва боки від зазначених місць
Обмивання або осл анцювання
Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю
Не рідше одного разу на зміну Не рідше одного разу на п'ять змін

Ділянки відкотних виробок на протязі 25 м по обидва боки від перекидачів, ділянки відкотних штреків, похилів і бремсбергів на протязі 25 м від їх сполук
Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю
Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на п'ять діб

Підготовчі виробки, що проводяться по вугіллю та по вугіллю і породі, на протязі 50 м від їх вибоїв
Обмивання або осланцювання Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю
Не рідше одного разу на добу Не рідше одного разу на
п'ять діб

Конвеєрні виробки: а)підошва і елементи конструкції конвеєра
Зачищення підошви й обмивання
Не рідше одного разу на
Добу

Зачищення підошви й осланцювання
Те саме

6) боки й покрівля: в районі вантажних пунктів на протязі 25 м від них у на-
Обмивання або
осланцювання
Не рідше одного разу на зміну

прямку вентиляційного струменя
Зв'язування змочувально-зв'язувальною
сумішшю
Не рідше одного разу на п'ять змін

на решті ділянок виробок
Обмивання або осланцювання
Не рідше одного разу на місяць

Зв'язування змочувально-зв'язувальною
сумішшю
Не рідше одного разу на п'ять місяців

Таблиця З
Спосіб,
засіб
Виробки
Умови використання

Інтенсивність пиловідкладення ,
г/ (м3діб)
стійкість вміщуючих порід
температура (t) і відносна вологість повітря
(φ)

Осланцювання
Необводнені та без капання виробки
Незалежно від інтенсивності пило-відкладення
Незалежно від стійкості порід
Незалежно від t
і φ

Побілка
Приствольні подвір'я, капітальні відкотні й вентиляційні виробки, людські хідники Й камери
до 0,4
Незалежно від стійкості порід
При позитивній t, незалежно від
φ

Обмивання
Вентиляційні, відкотні виробки
до 1,2
Незалежно від стійкості порід
При позитивній t, незалежно від φ

Вентиляційні, відкотні й конвеєрні виробки
1,2 і
більше
При стійких нездимних породах
При позитивній t і забезпеченні вимог § 621 ПБ

Зв'язування змочувально-зв'язувальною сумішшю
Відкотні, вентиляційні і конвеєрні виробки
1,2 і більше
Незалежно
від стійкості
порід
Незалежно від t
і φ

Тума-ноутво-рюючі завіси
Вентиляційні штреки
2,2 і більше
При стійких, нездимних породах
При позитивній t забезпеченні вимог § 621 ПБ

Сланцеві заслони
Виробки, що підлягають ос-ланцюванню або побілці -
Незалежно від стійкості порід
Незалежно від t
і φ

Водяні заслони
Уся мережа гірничих виробок
-
Незалежно від стійкості порід
Незалежно від t і φ

дільниць, у віданні яких знаходяться виробки, наказом 'по шахті.
Начальник дільниці ВТБ відповідає за стан пилогазо-вого режиму по всій шахті і має -право у разі виявлення його порушень зупиняти ведення гірничих робіт.
15. Обсяги робіт з виконання пиловибухозахисних заходів повинні передбачатися у щомісячних планах відповідних дільниць з виділенням для цієї мети необхідної кількості робітників, фонду заробітної плати, витрат на матеріали й амортизацію обладнання у встановленому порядку.
II. Сланцевий пиловибухозахист
16. Осланцюванню повинні підлягати усі поверхні гірничих виробок (боки, покрівля, підошва, доступні місця за затяжками). Воно повинно провадитися механізованим способом або вручну.
17. Норма осланцювання для загальношахтних виробок повинна прийматися найбільшою з установлених для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових -найбільшою з установлених для розроблюваних у даній групі пластів.
18. Витрата інертного пилу на осланцювання виробки повинна розраховуватися за формулою:
q = (0,001 Nδвідкл S) / (100-N), кг/м,
де q - витрата інертного пилу на осланцювання одного погонного метра.
19. Сланцеві заслони повинні влаштовуватися з ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробок легко перекиду ваних полиць з інертним пилом, ширина яких для жорстких конструкцій повинна бути у межах 250-500 мм, а для вільнолежачого настилу - 600-800 мм. Відстань між покрівлею виробки й верхньою поверхнею інертного пилу повинна бути у межах 100-300 мм. Відстань між полицями заслону повинна бути однаковою і не менша за ширину полиці. Довжина сланцевого заслону повинна бути не менше як 20 м. Конструкція полиць, схема їх встановлення та елементи підвісок для різних видів кріплення наведені у додатку 1.
20. Призначений для осланцювання гірничих виробок та улаштування сланцевих заслонів інертний пил повинен:
а) містити не більше 1% горючих речовин і не більше як 10% вільного кремнезему. Вміст інших шкідливих і отруйних домішок (миш'яку та ін.) не повинен перевищувати санітарні норми;
б) мати здатність легко переходити у завислий стан, утворюючи щільну хмару після перебування у вологій атмосфері;
¼
¾
T
V
Á^

摧ኅY•欀鹤

摧ኅY•欀乤

␱㜀$␸䠀$摥嶙㚮摧ኅYᨀв) мати тонкість помелу такою, щоб пил не менше ніж на 99% проходив через сито з сіткою № 06 і не менше ніж на 50% - через сито з сіткою № 0071;
г) бути світлого кольору, що забезпечує можливість візуального контролю пиловибухобезпеки гірничих виробок.
21. Фабрики інертного пилу повинні щомісячно направляти у МакНДІ середньодобову пробу пилу для проведення випробувань на придатність її до застосування у шахтах.
22. Результати випробувань і характеристику кожної партії інертного пилу із зазначенням ситового складу, вмісту горючих речовин, вільного кремнезему, отруйних домішок, а також здатності до зависання у повітрі фабрики повинні передавати шахтам.
23. Під час надходження на шахту інертний пил повинен перевірятися на зависання. При цьому пил вважається непридатним, якщо він при стискуванні у руці утворює щільну грудку, що погано розсипається і тоне при короткочасному перемішуванні з водою. Непридатний інертний пил повинен бракуватися.
24. На поверхні шахти інертний пил повинен зберігатися у спеціально захищених від вологи складах, до яких повинен бути забезпечений зручний під'їзд.
25. На шахті повинен бути незнижуваний місячний запас інертного пилу для своєчасного осланцювання гірничих виробок і заміни його у заслонах.
III. Гідропиловибухозахист
26. Побілка гірничих виробок довжиною понад 200 м повинна провадитися механізованим способом. Побілці повинні підлягати боки і покрівля виробок з розрахунку не менше як 0,8 л вапнового розчину на 1 м2 оброблюваної поверхні. Виробка вважається обробленою, якщо на її боках і покрівлі немає поверхонь, не покритих розчином.
27. Обмивання гірничих виробок повинно провадитися шляхом змивання пилу водою з покрівлі, боків виробки й доступних місць за затяжками. Витрата води повинна становити не менше як 1,5-1,8 л на 1 м2 поверхні. Як розпилювачі повинні застосовуватися форсунки, зрошувачі, насадки. Вугільний дрібняк і пил, що залишилися після обмивання на грунті виробки, повинні бути зволожені так, щоб вміст зовнішньої вологи у них був не менше як 12%, і в міру накопичення повинні бути прибрані. Для попередження обводнення виробок у разі обмивання систематично повинно провадитися очищення водостічних канавок.
Мал.1.11. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених металевим
арковим кріпленням із спецпрофілю
Підвіска
А Поз .4.

Поз.6

Вид кріплення

Профіль
Розмыри, мм

а
b
11
Довжина заготовки

Арочна
трьохланкова і п'ятиланкова

СВП-17 СВП-22, СВП-27

160 180
160
180
45 45
440
510
Кільцева

СВП-17 СВП-22, СВП-27

160 180
170 200
50 50
470
550

Профіль

α, град.
Розміри, мм

l
Довжина
заготовки

СВП-17
40
110
255

40
225
370

40
270
415

СВП-22
40
110
255

40
170
315

40
225
370

СВП-27
ЗО
270
415

30
390
535

Мал.1.12. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у горизонтальних виробках, закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю

Мал.1.13. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених дерев'яним
Кріпленням

Мал.1.14. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками
Підвіска
Номер
двутавра верхняка
Довжина, мм

верхняка заготовки
І 12, 14, 18, 22
255
346
І 18
225
316

І 12 І 22
130
271

І 14, 16, 22
170
261

Мал.1.15. Елементи підвісок для встановлення
водяних заслонів у горизонтальних виробках,
закріплених залізобетонними стояками і
шарнірно-підвісними верхняками

Деталі
Тяга
Муфта
Болт спец.
Планка
Штрих
Гайка
Шайба
Шплінт
Маса підвіски,
кг

Довжи на,мм
Маса, кг
Довжи на, мм
Маса, кг
Довжи на,мм
маса, кг
Довжи на, мм
Маса, кг
Кіль кість
Довжи на, мм
Маса,кг
Кіль кість
Маса, кг
Довжи
на,мм
Маса, кг
маса,кг

Оди ниці
Загаль на

Оди ниці
Загаль на

Видаткові матеріали на одну підвіску
256
0,42
125
0,536
М16Х160
0,67
250
1,2
2
200
0,32
0,64
2
0,034
0,068
80х80х4
0,2
0,0035
3,74

Матері
али і ГОСТ
Круг 16

ГОСТ 2590-71

Муфта 1,2
М16х125 ОСТ 22-692-73
Шестигран. 24

ГОСТ 8560-57

Куток рівнобіч.
63х63х6

ГОСТ 8509-72

Круг 16 ГОСТ 2590-71
Гайка М16

ГОСТ 5015-70

Полоса
4х80

ГОСТ 103-57

Шплінг 4х32

ГОСТ 397-66

Ст.3

ГОСТ 535-58

Ст.3

ГОСТ 1051-60

Ст.3

ГОСТ 535-58

Ст.3

ГОСТ

535-58

Ст.3

ГОСТ

535-58

Мал.1.1б. Елементи підвісок для встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених бетонним та блоковим бетонним кріпленням

Мал.1.17. Схема встановлення водяних заслонів у виробках, закріплених бетонним
кріпленням

Додаток 2

УЗГОДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир ____ взводу ____ ВГРЗ « » 19 р.
Головний інженер шахти
« 9 19 р.

ПЛАН

періодичного контролю пиловибухобезпеки гірничих виро
бок, відбору проб осланцьованого пилу та вугільного дріб
няка по шахті ____________ виробничого об'єднання
_ __ _ на __ квартал 19__ р.
№№
пп
Дата проведен-
ня контролю,
відбору проб, вимірювання
Виробка, дільниця Протяж-
ність ви-
робки, м
Місце контролю пиловибухобез-
пеки виробки і відбору проби (№ пікету або відстань до будь-якої відправної точки)
Номер
заслону,
що контролюється

найменування
код

1
2
3
4
5
6
7

Начальник дільниці ВТБ _________

Додаток З

Газоаналітична лабораторія____ взводу ____________________________ВГРЗ
Шахта_______________
ВО__________________

АКТ-ПОВІДОМЛЕННЯ

періодичного контролю пиловибухобезпеки
гірничих виробок і відбору проб осланцьованого пилу,
вугільного дрібняка
№№ пп
Найменування виробки
Місце контролю пиловибухобезпеки І відбору проб
Номер і стан заслону
Результати візуального контролю пиловибухобезпеки виробки
Номер проби
Вміст негорючих речовин в осланцьованому пилу або вміст зовнішньої вологи у вугільному дрібняку
Висновок про пи-ловибухобезпеку виробки

1
2
3
4
5
6
7
8

Начальник дільниці ВТБ______________________
Командир взводу________________

Представник ВТБ___________________________ Пробовідбирач_____________________________
Старший технік__________________

Додаток 4

Об'єднання__________________

Шахта______________________

КНИГА

контролю стану пилового режиму
Почата________________19___ р.

Закінчена _____________19____р.

Частина І

Заходи з попередження
вибухів вугільного пилу
Пласт ____________
Виробка ___________
Заходи ____________
Нижня межа вибуховості пилу, г/м3____________
Норма осланцювання, % _____________
Місце контролю (номер пімету або відстань від сполучення з будь-якою виробкою)
Дата
Висновок про пило-вибухобезпеку виробки
Підпис особи, що провадила
контроль
Вміст зовнішньої вологи у вугільному дрібняку й пилу або негорючих речовин в осланцьованому пилу, за даними ДВГРС, %
Зауваження головного інже-нера шахти

1
2
3
4
5
6

Частина II.

Заслони
Заслон №________
Виробка ________ Переріз _________________м2_
Тип заслону _______________________________
Місце встановлення заслону (номер пікету, відстань
від сполучення з будь-якою виробкою) ________________
Дільниця, за якою закріплений заслон_________________
_________________________________________________
Розрахункова кількість води або інертного пилу на заслон
_______ л(кг)
Ємкість посудини або полиці ____ л(кг)
Кількість посудин або полиць _________шт.
Дата Стан заслону
Підпис особи, що про-
вадила огляд заслону
Розпорядження на-
чальника дільниці ВТБ
Зауваження головного
інженера шахти

встанов-лен н я заслону
огляду

1
2
3
4
5
6

Біля кожного заслону закріплюється табличка такої форми:
Заслон №________
Виробка ____________ Переріз ______________ м2
Розрахункова кількість води або інертного пилу____ л(кг)
Число посудин або полиць __________________ шт.
Ємкість посудини або полиці ___________________ л(кг)
Дата заливки або завантаження заслону ____________
Дата огляду заслону __________________________
Підпис перевіряючого _________

Додаток до § 259 ПБ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Об'єднання Шахта (ш/у)
Головний інженер шахти

ПІДПИС

« _ » 19 р.

ГРАФІК

проведення пиловибухозахисних заходів по шахті
на __ квартал 19__ р.

Частина І. Заходи із запобігання вибухам вугільного пилу

Місце проведення заходів
Застосовувані
способи пилови-бухозахисту (побілка, обмивання, зв'язування осілого пилу, ос-ланцювання та ін.)
Періодичність
застосування (один раз на зміну, добу, місяць 1 Т.Д.)
Дільниця, що
виконує заходи
Підпис на-
чальника дільниці

Найменування виробки
Ділянка виробки (проміжок між пікетами, ванта-жо-перевантажу-вальними пунктами, сполучення)
Довжина ділянки виробки, м

1
2
3
4
5
6
7

Продовження додатку до § 259 ПБ

Частина II. Заслони

Місце встановлення заслону Номер
заслону
Характеристика заслону Дільниця,
за якою закріплені заслони
Дата заван-
т а же н н я або заливки (долив-ки) заслону
Підпис
начал ь н и к а
дільниці

Найменування ви-
Номер пікету або відстань від вибою, сполучення з якою-небудь виробкою

довжина засло-
число полиць або посудин, шт.
ємкість полиці або посудини, кг/л
періодичність завантаження або заливки заслону, діб

2
3
4
5
6
7
8
9
10

Начальник дільниці ВТБ ____________