ДБН В.2.6-31:2006 Конструкции договори и сооружений. Тепловая изоляция зданий

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6-31:2006

Мінбуд України
Київ 2006

РОЗРОБЛЕНО

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);
Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;
Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут
по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;
Поляков Г.П., канд.техн.наук
За участю:
Матросова Ю.О., канд.техн.наук
(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);
Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя Α.Φ., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.
(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук
(Київський національний університет будівництва і архітектури);
Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;
П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів);
Фоміна С.Л., д-ра техн.наук
(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук
(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;
Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук
(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)

ПОГОДЖЕНО:

Міністерство охорони здоров'я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державний департамент пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)

ВНЕСЕНО

ТА ПІДГОТОВЛЕНО

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),
Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

ЗАТВЕРДЖЕНО:

наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-31:2006
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку,
що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій
треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу
теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при
цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони
конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження
теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду
будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо,
і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).

1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від
впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних
шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу
стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують
з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і
внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального
поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників
огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не
більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку
огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в
одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два
замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік
джерела теплової енергії.
Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій
та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості
конструкцій.
Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше
ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм
до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-
опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним
прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не
враховуються.
Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати
повітрогідрозахисним шаром.
Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати
вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в
обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому
для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм.
Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не
менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею
робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям
приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на
південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між-
скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою
(додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх
стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних
дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (