О практике рассмотрения судами гражданских дел, связанных с деятельностью гаражно-строительных кооперативов

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

N 5 від 28.06.91
м.Київ

vd910628 vn5

Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних
з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду України
N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )

Гаражно-будівельні кооперативи мають своїм завданням
спорудження і наступну експлуатацію призначених для задоволення
потреб своїх членів гаражів і стоянок для автомобілів і
мотоциклів. Належним вирішенням цивільно-правових спорів,
пов'язаних з діяльністю цих кооперативів, суди покликані
забезпечити зміцнення законності в їх діяльності, захист прав і
законних інтересів кооперативів, їх членів, інших осіб.
Вивчення судової практики свідчить про те, що справи цієї
категорії в основному вирішуються правильно. Разом з тим деякі
суди неповно готують справи до судового розгляду і з'ясовують їх
обставини в судовому засіданні, допускають неправильне або
неоднакове застосування законодавства.
Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на необхідність усунення недоліків,
що є у розгляді цивільних справ, пов'язаних з діяльністю
гаражно-будівельних кооперативів, і забезпечення їх вирішення в
суворій відповідності з законом.
При вирішенні справ даної категорії судам належить керуватись
Законом СРСР "Про кооперацію в СРСР", Законом України "Про
власність" ( 697-12 ), відповідним цивільним, шлюбно-сімейним і
іншим законодавством, яке регулює правовідносини між
гаражно-будівельними кооперативами, їх членами і іншими особами, а
також статутами цих кооперативів. У тому разі, коли встановлені
статутом гаражно-будівельного кооперативу правила суперечать
законодавству, застосовується чинне законодавство.
2. В силу правил ст.24 ЦПК ( 1501-06 ) судовому розгляду
підлягають цивільно-правові спори між гаражно-будівельними
кооперативами (ГБК) та їх членами і іншими особами.
Судам, зокрема, підвідомчі справи:
- за скаргами засновників кооперативу з вимогами покласти на
виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті
ради обов'язок зареєструвати гаражно-будівельний кооператив, якщо
останніми в цьому було відмовлено або не проведено реєстрацію в
п'ятиденний строк з моменту подання заяви і необхідних документів;
- за заявами гаражно-будівельних кооперативів про визнання
неправильним рішення виконавчого органу сільської, селищної,
міської, районної в місті ради про відмову в згоді на внесення
змін та доповнень до статуту кооперативу (не вирішення цього
питання в п'ятиденний строк);
- за позовами кооперативів про звільнення гаражного
приміщення (стоянки), стягнення внесків на утримання і
експлуатацію гаражів-стоянок, відшкодування шкоди, заподіяної
майну кооперативу;
- за позовами членів кооперативу про неправильність
виключення з кооперативу, витребування гаража (гаражного
приміщення, боксу, стоянки) з чужого незаконного володіння,
усунення перешкод в користуванні гаражем і інших порушень їх прав,
про стягнення паю, не повернутого в установлені статутом
кооперативу строки після вибуття або виключення з кооперативу;
- за позовом дружини члена ГБК і членів його сім'ї, які
приймали участь у придбанні гаража (внесенні паю), про визнання
права власності на пай і на гараж, про переважне право на вступ в
члени кооперативу;
- за позовами спадкоємців членів ГБК про визнання права
власності на гараж, про неправильність відмови в прийомі в члени
кооперативу, про стягнення вартості спадкової частки в гаражі з
спадкоємця, прийнятого до кооперативу, про стягнення з
кооперативу паю, а при повній сплаті спадкодавцем пайового внеску
- вартості гаражного приміщення, якщо відповідно ніхто із
спадкоємців не вступив до кооперативу і не розпорядився гаражем.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
3. Судам непідвідомчі спори ГБК з іншим кооперативом,
підприємством, установою, організацією, об'єднанням, у тому числі
спори щодо визнання права власності на самовільно збудовані гаражі
або їх знесення.
( Пункт 3 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України
N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
4. Суди повинні мати на увазі, що згідно зі ст.11 Закону
"Про кооперацію в СРСР" ГБК вважається створеним і набуває
правоздатності (стає юридичною особою) з моменту його державної
реєстрації виконавчим органом сільської, селищної, міської,
районної в місті ради. Оскільки лише з цього часу він може бути
стороною у віднесених до підвідомчості суду справах, пов'язаних з
діяльністю гаражно-будівельних кооперативів, вирішуючи питання
про прийняття заяви, суддя зобов'язаний з'ясувати, чи
зареєстрований даний кооператив у відповідному виконкомі.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
5. Судам необхідно відрізняти спори, пов'язані з діяльністю
гаражно-будівельних кооперативів, від спорів, що виникають з
правовідносин схову автотранспортних засобів на автостоянках, що
перебувають у віданні Української республіканської спілки
автомобілістів або в гаражних приміщеннях, що використовуються за
договором оренди. Ці правовідносини регулюються, відповідно,
статутом даної спілки, зареєстрованим постановою Ради Міністрів
УРСР від 26 вересня 1990 року N 290, і Правилами експлуатації
платних автостоянок Української республіканської спілки
автомобілістів, затвердженими постановою президії Української
республіканської спілки автомобілістів від 27 лютого 1990 року
N 6, Законом України "Про оренду державного майна" ( 2269-12,
98/95-ВР ) і відповідними положеннями цивільного законодавства.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
6. Справи за скаргами на відмову виконавчому органу
сільської, селищної, міської, районної в місті ради у державній
реєстрації ГБК або на непроведення реєстрації протягом п'яти
днів, вирішуються судами в порядку, встановленому гл.31-А ЦПК
України ( 1502-06 ), а заяви про неправильність відмови
виконкому в згоді на внесення згідно з рішенням загальних зборів
членів кооперативу змін та доповнень до статуту (не вирішення
цього питання протягом п'яти днів), - в порядку позовного
провадження.
Заявниками при відмові в реєстрації кооперативу або
непроведенні її в установлений строк можуть бути громадяни,
загальними зборами яких було прийнято статут (засновники), або їх
представники.
( Абзац третій пункту 6 виключено на підставі Постанови
Пленуму Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98)
Заяву про неправильність рішення про припинення діяльності ГБК
може бути подано в місячний строк з дня вручення кооперативу
рішення виконкому (ст.15 Закону "Про кооперацію в СРСР").
Відмова у реєстрації ГБК може бути оскаржена в суд
безпосередньо або на розсуд заявника після попереднього оскарження
рішення виконавчого органу до відповідної ради з додержанням, при
оскарженні в суд строків, передбачених ст.248-5 ЦПК ( 1502-06 ).
Оскільки внесення змін до статуту ГБК провадиться в такому самому
порядку, як і державна реєстрація цих кооперативів, з цього
порядку слід виходити і при вирішенні питання щодо строку на
оспорення відмови у державній реєстрації змін в установчих
документах. Якщо зазначені строки пропущено з поважних причин,
вони можуть бути поновлені відповідно до чинного законодавства
(статті 85, 89 ЦПК ( 1501-06 ), ст.80 ЦК ( 1540-06 ).
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
7. При вирішенні справ про неправильність відмови виконкому
місцевої Ради народних депутатів зареєструвати ГБК, дати згоду на
внесення змін та доповнень до статуту чи невирішення цих питань у
встановлений п'ятиденний строк, суди мають враховувати, що
відповідно до статей 11, 15, 51 Закону "Про кооперацію в СРСР"
кооператив може створюватися громадянами на добровільних засадах
і діяти як самостійно, так і при державному, кооперативному і
іншому підприємстві (організації, установі). Відмова у державній
реєстрації ГБК виконавчим органом сільської, селищної, міської,
районної в місті ради допускається лише у випадках порушення
порядку створення кооперативу (не одержано згоди на
землекористування від відповідного державного органу; згоду на
утворення кооперативу від підприємства, при якому він
створюється; не прийнято статут; кількість членів менше трьох
осіб тощо) або невідповідності статуту кооперативу законодавству.
Відмова в згоді на внесення змін та доповнень до статуту ГБК
може бути визнана обгрунтованою, якщо вони не відповідають закону,
предмету і цілям діяльності кооперативу.
Діяльність ГБК може бути припинена за рішенням загальних
зборів його членів або за рішенням суду.
( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )
8. У справах про право на пай і на гараж судам належить
виходити з того, що:
а) член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий
йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі
розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати
в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не
заборонені законом (ст.15 Закону України "Про власність"
( 697-12 );
б) внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після
повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною
сумісною власністю подружжя. Визначаючи розмір часток подружжя в
спільній власності на пай і гараж, суд бере до уваги вкладення на
це майно, зроблені ким-небудь із подружжя за рахунок роздільної
власності. Оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між
подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження
грошової компенсації за частку в майні іншому розв'язується з
урахуванням правил шлюбно-сімейного законодавства. Приймаючи до
уваги цільове призначення гаража, інтереси неповнолітніх дітей,
які залишились з подружжям, заслуговуючі на увагу інтереси одного
з них, вибуття дружини в і