ДСТУ 2195-99
Download document
.docx format · available to registered users
т 4. *
Охорона природи
Поводження з відходами
Склад, вміст, виклад
і правила внесення змін
Видання офіційне
Київ
1 РОЗРОБЛЕНО I ВНЕСЕНО Чернівецьким державним науково-технічним центром з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження (ДНТЦ «Екоресурс»), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Вторинні матеріальні ресурси» (МТК 349), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Управління станом довкілля» (МТК 508), Київським інститутом промислової екології (ІПЕ), Всеросійським науково- дослідним інститутом стандартизації, інформації і сертифікації сировини, матеріалів та речовин (ВНИИЦСМВ)
2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 8 вересня 1999 р. № 167
4 РОЗРОБНИКИ 3. С. Бройде, канд. техн. наук (керівник розробки); Ю. А. Макаров;
1. Й. Рождов; С. П. Сушон, канд. техн. наук; В. А. Довбах; А. І. Сігал, канд. техн. наук; і. 3. Аронов, канд. if техн. наук; В. Г. Братчиков, канд. техн. наук; В. А. Уліцький, канд. фіз.-мат. наук, О. Ю. Васильвицький, канд. хім. наук
че
© Держстандарт України, 2000
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України
с.
1 Галузь використання 1
2 Нормативні посилання 2
3 Визначення 2
4 Позначення і скорочення „ З
5 Загальні положення ; З
6 Структура, вміст, правила і послідовність заповнення технічного паспорта відходу. 4
в ідход и 11
перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу 14
Склад, вміст, виклад
і правила внесення змін
Состав, содержание, изложение
и правила внесения изменений
Make-up, content, writing
and alteration rules
Чинний від 2001—01—01
Цей стандарт установлює вимоги до складу, вмісту, правил та послідовності заповнення технічного паспорта відходів (ТПВ) і внесення подальших змін.
Вимоги цього стандарту поширюються на будь-які виявлені відходи виробництва і споживання (в тому числі на відходи, які раніше накопичені на території України), а також на ті, які прогнозуються за технологіями, ідо вводяться, виробництвами та іншими видами взаємодії людини з довкіллям.
Вимоги цього стандарту застосовують:
• під час планування та здійснення будь-якої діяльності, внаслідок якої утворюються (прогнозуються) відходи;
• за будь-яких видів поводження з відходами;
• під час пошукових, проектних робіт і підготовки виробництв, зв'язаних з утворенням відходів і поводженням з ними;
Видання офіційне
• під час розробки технологічної, будівельної, житлово-комунальної та іншої нормативної і технічної документації на всі види діяльності, в яких утворюються, перероблюються, використовуються чи видаляються відходи;
• під час формування обліку і звітності з відходів виробництва.
1 У цьому стандарті використано посилання на такі стандарти:
ДСТУ 3911—99 (ГОСТ 17.9.0.1—99) Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги
ДСТУ 3910—99 (ГОСТ 17.9.1.1—99) Охорона природи. Поводження з відходами. Класифікація відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій
ДСТУ 2102—92 Ресурси матеріальні вторинні. Терміни та визначення
ДСТУ 3278—95 Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення
ГОСТ 17.0.0.04—90 Охрана природы. Экологический паспорт промышленного предприятия. Основные положения.
У цьому стандарті використано такі терміни та визначення:
3.1 База даних — сукупність даних, які організовано за певними правилами, що передбачають з&гальні принципи опису, зберігання, та маніпулювання даними незалежно від прикладних програм.
3.2 Відходи (відхід) — речовини, матеріали і предмети, які утворюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Примітка 1. У довкіллі відходи виступають, з одного боку, як забруднення, що займають у ньому (довкіллі) певний простір та (або) спричиняють негативний вплив на інші живі і неживі_об'єкти і субстанції, а з іншого боку — як вторинні матеріальні і енергетичні ресурси для можливої утилізації безпосередньо слідом за утворенням або після відповідного перероблення.
Примітка 2. Термін «відхід» застосовують для позначки конкретного різновиду відходів, що утворюється у фіксованому процесі і характеризується певною сукупністю показників, методів їхнього контролю і полів значень.
3.3 Відходи виробництва — за ДСТУ 2102.
3.4 Відходи споживання — за ДСТУ 2102.
3.5 Видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їхньої утилізації.
3.6 Екологічна безпека — стан довкілля, за якого сукупність природних причин і наслідків людської діяльності (виробничої, військової, комунікаційної, будівельної, наукової, інформаційної, рекреаційної, медико-біологічної та будь-яких інших видів, зокрема дії щодо попередження наслідків природних і антропогенних катастроф і надзвичайних ситуацій) унеможливлює або мінімізує безпосередні і подальші деградаційні зміни екосистем у довкіллі та негативні впливи на стан здоров'я населення.
3.7 Енергоносій — товар, що може служити для вироблення механічної роботи, отримання тепла або приведення у дію фізичних і хімічних процесів.
3.8 Життєвий цикл продукції — за ДСТУ 3278.
3.9 Класифікація відходів — процес упорядкування даних про відходи, який охоплює ідентифікацію виду відходів відповідно до їхнього стану, складу і властивостей через номенклатурну назву, співвіднесення з певним процесом утворення та видом економічної діяльності та віднесення до будь-яких інших діючих систем групування чи переліків (забруднювачів, вторинних ресурсів, токсикантів і т. ін.), категорій речовин, матеріалів та інших об'єктів, а також до визначених видів перероблення, утилізації та видалення відходів.
3.10 Матеріальний (матеріально-енергетичний) баланс -- співвідношення кількісних показників (маси, об'єму тощо) речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які надходять до місця (процесу), де утворюються відходи, і речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які утворюються у цьому місці (процесі), сюди входять готова продукція, напівфабрикати і відходи. Матеріальний (матеріально-енергетичний) баланс визначається шляхом аналізу матеріальних (материально-енергетичних) потоків і перетворень у технологічних процесах (операціях) з використанням бухгалтерського обліку, нормативних даних і т. ін.
3.11 Перероблення відходів — здійснення будь-яких технологічних операцій, зв'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.
3.12 Повідомлення даних — за ДСТУ 2229.
3.13 Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню (мінімізацію) відходів, їхнє збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), а також утилізацію, видалення, знешкодження і захоронения, а також контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
3.14 Стадія життєвого циклу продукції —за ДСТУ 3278.
3.15 Утилізація відходів — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів,
ТПВ — технічний паспорт відходу;
ІЕС — інформаційно-експертна система (підприємства, міста, регіону, галузева, державна) з відходів;
НД — нормативний документ;
БД — база даних.
5.1 До ТПВ (нормативно-інформаційного документа) вводять дані про найменування, місце, умови і обсяги утворення кожного окремого виду відходів, його технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, економічні та інші показники, методи їхнього контролю, зокрема враховані чинники впливу, про поля значень, а також відомості про наявні та можливі технології перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення цього відходу.
5.2 Структура ТПВ передбачає його послідовне доповнення і уточнення з використанням місцевих, територіальних, галузевих і державних ІЕС, а також зв'язаних з відходами даних про продукцію, природну сировину, інші види речовин і матеріалів з такою метою:
• уточнення назви і показників відходу, що паспортизується, для віднесення його до наявних класів, груп, переліків та інших категорій;
• виявлення оптимальних технологій перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу;
• вироблення пропозицій щодо заміни первинних джерел сировини паспортизованими відходами;
• покращення наявних і проектованих технологій, в яких утворюються (прогнозуються) відходи з метою мінімізації їхнього утворення і забезпечення екологічної безпеки, зокрема операції поводження з відходами, які не ведуть до їхнього альтернативного використання;
• визначення ефективних методів контролю відходів;
• уточнення термінологічних, класифікаційних і метрологічних вимог.;
• оптимальне розміщення підприємств'з перероблення, утилізації або видалення відходів.
6 С
