ДСТУ prEN 385-2001
Download document
.docx format · available to registered users
Функціональні та мінімальні виробничі вимоги
(prEN 385:2001, IDT)
ДСТУ prEN 385-2001
Київ
2002
1 ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 18 «Лісові ресурси»
2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 1 лютого 2002 р. № 69 з 2003-07-01
З Стандарт відповідає prEN 385:2001 Finger jointed structural timber — Performance requirements and minimum production requirements (З’єднання дерев’яних конструкцій шипові. Функціональні та мінімальні виробничі вимоги), який замінює стандарт EN 385:1995 і видається з дозволу CEN.
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад с англійської (еп) та німецької (de)
5 ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: І. Бойко; І. Дерев’янко, канд. техн, наук; Н. Діанова; В. Кляцький; М. Курилець
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати документ повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Держстандарту України
Держстандарт України, 2002
с.
Національний вступ V
Вступ: V
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення 2
4 Позначення З
5 Технічні вимоги З
5.1 Загальні положення З
5.2 Лісоматеріали З
5.2.1 Порода З
5.2.2 Сучки та тріщини З
5.2.3 Обзел або пошкодження крайки 4
5.3 Клеї 4
5.4 Границя міцності щодо згинання 5
6 Вимоги до виробництва 5
6.1 Умови виробництва 5
6.2 Лісоматеріали 6
6.3 Нанесення клеїв 6
6.3.1 Машинне нанесення клеїв 6
6.3.2 Нанесення клеїв вручну 6
6.4 З'єднування та торцевий тиск 6
6.4.1 З’єднування 6
6.4.2 Торцевий тиск 6
7 Контролювання якості 7
7.1 Виробниче контролювання 7
7.1.1 Основні положення 7
7.1.2 Відбір зразків шипових з’єднань 7
7.1.3 Випробовування шипових з’єднань 7
7.1.4 Умови відповідності 8
7.2 Організація виробничого контролювання на підприємстві 9
7.2.1 Відповідальність та повноваження 9
7.2.2 Надавання виробником повноважень виробничого контролювання на підприємстві 9
7.2.3 Контролювання виробником 9
7.3 Документація системи контролювання якості 9
7.4 Інспектування та вибіркове контролювання 9
7.4.1 Основні положення 9
7.4.2 Дії у випадку невідповідності 9
7.4.3 Огляд шипових з’єднань, які не відповідають вимогам 9
8 Типові випробовування, попереднє визначання міцності з’єднань 10
8.1 Основні положення 10
8.2 Матеріали 10
8.3 Готування зразків 10
8.4 Процедура 10
8.5 Протокол випробовування 10
8.6 Сортування з'єднань 10
Цей стандарт ідентичний prEN 385:2001 Finger jointed structural timber— Performance requirements and minimum production requirements (З'єднання дерев’яних конструкцій шипові. Функціональні та мінімальні виробничі вимоги).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 18 «Лісові ресурси».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Цей стандарт не замінює чинних в Україні стандартів внаслідок їх відсутності.
До стандарту внесено таку редакційну зміну: слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт».
У розділі 2 наведено «Національне пояснення» інформаційного характеру.
Копії стандартів EN, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів УкрНДІССІ.
Цей стандарт розроблено на основі Рекомендаційного стандарту щодо шипових з'єднань хвойних пиляних лісоматеріалів (Recommended Standard for Finger Jointing in Coniferous Sawn Timber), який підготував Комітет з лісоматеріалів (Timber Committee) Європейської комісії з економіки (ЕСЕ — Economic Commission of Europe) та опублікував у «Європейському бюлетені з лісоматеріалів» (том XXXIV, додаток 16, листопад 1982 року. — Timber Bulletin for Europe, vol. XXXIV, Supplement 16, November 1982), а також на основі проекту поправок до нього від травня 1988 року.
Цей стандарт розроблено для застосовування європейської соснової та ялинової деревини; однак більшість вимог дійсна для інших видів деревини.
Було визнано, що зараз в багатьох країнах використовують стандарти щодо шипових з'єднань, тому досвід у даній галузі впливає на цей стандарт.
ДСТУ prEN 385-2001
Функціональні та мінімальні виробничі вимоги
Функциональные и минимальные производственные требования
Performance requirements and minimum
production requirements
Чинний від 2003-07-01
Цей стандарт встановлює вимоги до клеєних шипових з'єднань і мінімальні вимоги до виготовляння елементів шипових з’єднань, їх складання та склеювання.
Цей стандарт можна застосовувати лише до дерев'яних шипових з'єднань, елементи яких виконані з однієї породи.
Цей стандарт застосовний до шипових з’єднань з хвойних порід, а також листяних порід у тому випадку, коли є інформація, що їх склеювання буде виконано належним чином.
Цей стандарт не поширюється на гнутоклеєні з’єднання. У випадку клеєних шаруватих лісоматеріалів цей стандарт можна застосовувати лише до окремих шарів. На відкриті шипові з’єднання у клеєних лісоматеріалах поширюється дія стандарту prEN 387:2000.
Примітка. Цей стандарт узгоджено зі стандартом на конструкційні лісоматеріали із шиповими з'єднаннями, який буде опубліковано в майбутньому.
Стандарт містить датовані або недатовані нормативні посилання.
Нормативні посилання розміщено у відповідних місцях тексту, а назви видань наведено у цьому розділі.
Для датованих посилань зміни або виправлення, що вносили у стандарт після вказаних дат, можна враховувати в тому випадку, якщо стандарт переглянуто або в нього внесено зміни.
Для недатованих посилань врахована остання редакція видання, на яке є посилання.
EN 301 Adhesives, phenolic and aminoplastic for load bearing timber structures — Classification and performance requirements
EN 408 Timber structures — Structural timber and glued laminated timber — Determination of some physical and mechanical properties.
EN 301 Сполучні речовини, фенольні та амінопластичні для тримальних конструкцій з лісоматеріалів. Класифікація та вимоги до робочих характеристик.
EN 408 Конструкції з лісоматеріалів. Суцільні та клеєні шаруваті конструкційні лісоматеріали. Визначання основних фізичних та механічних властивостей.
У цьому стандарті застосовано наведені нижче визначення:
3.1 шипове з’єднання (finger joint)
Взаємопроникальне торцеве з’єднання, що виконане на верстатах у вигляді загострених симетричних шипів на кінцях елементів конструкцій з лісоматеріалів, які з’єднані між собою за допомогою клею, (рисунок 1).
/ — довжина шипа, р — крок, bt — ширина верхівки, /t — проміжок верхівки
Рисунок 1 — Типовий профіль шипового з'єднання
3.2 довжина шипа (finger length)
Відстань між основою шипа та його верхівкою, яку вимірюють вздовж середньої лінії шипа.
3.3 крок (pitch)
Відстань між середніми лініями шипів.
3.4 виробнича партія (production batch)
Шипи, кожен з яких має однаковий профіль, виготовлені з лісоматеріалів однієї породи, одного класу міцності, мають однаковий поперечний переріз, склеєний з використовуванням однакових клеїв та виготовлені у рамках безперервного процесу на одній виробничій лінії.
3.5 клас експлуатування 1 (service class 1)
Клас експлуатування, якому характерна вологість матеріалів, що відповідає температурі 20 °С і відносна вологість навколишнього повітря, що перевищує 65 % лише декілька тижнів на рік.
Примітка. Для класу експлуатування 1 середня врівноважена вологість більшості хвойних лісоматеріалів не перевищує 12 %.
3.6 клас експлуатування 2 (service class 2)
Клас експлуатування, якому характерна вологість матеріалів, що відповідає температурі 20 °С і відносній вологості навколишнього повітря, що перевищує 85 % лише декілька тижнів на рік.
Примітка. Для класу експлуатування 2 середня врівноважена вологість більшості хвойних лісоматеріалів не перевищує 20 %.
3.7 клас експлуатування 3 (service class 3)
Клас експлуатування, якому характерні кліматичні умови, для яких значення вологості перевищує відповідне значення для класу експлуатування 2.
3.8 проміжок верхівки (tip дар)
Відстань між верхівкою шипа та основою паза у склеєному шиповому з’єднанні.
3.9 ширина верхівки (tip width)
Відстань між поверхнями шипа, яку вимірюють на верхівці шипа.
А — площа у квадратних міліметрах;
• площа одного обзелу у квадратних міліметрах;
aw — довжина обзелу по діагоналі у міліметрах;
b — ширина поперечного перерізу у міліметрах;
Ь[ — ширина верхівки у міліметрах;
d — діаметр у міліметрах;
• границя міцності щодо згинання у ньютонах на квадратний міліметр;
fm.k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання у ньютонах на квадратний міліметр;
^m,i5,k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання 15-ти зразків, див. 7.1.4,
у ньютонах на квадратний міліметр;
^п,is,mean — середнє значення границі міцності щодо згинання 15-ти зразків, див. 7.1.4, у ньютонах на квадратний міліметр;
fm,dc,k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання, що декларує виробник, у ньютонах на квадратний міліметр;
h — глибина поперечного перерізу у міліметрах;
kf — коефіцієнт, див. 7.1.4;
5 — статистичний коефіцієнт, див. 7.1.4;
І — довжина шипа у міліметрах;
/t — проміжок верхівки у міліметрах;
р — крок у міліметрах;
з — стандартний відхил (змінне наводять у круглих дужках).
5.1 Загальні положення
Виготовляння та склеювання шипів повинно забезпечити надійні та довговічні з'єднання потрібної міцності.
Ці загальні вимоги можна вважати такими, що відповідатимуть необхідному рівню, якщо будуть одночасно виконані вимоги, наведені у цьому пункті, а також мінімальні виробничі вимоги, що наведено у 6.
5.2 Лісоматеріали
5.2.1 Порода
Щоб забезпечити задовільну якість склеюванн
