Методичні рекомендації, затверджені наказом МОЗ № 661, регламентують систему епідеміологічного нагляду та заходи контролю за сезонним і пташиним грипом. Документ призначений для медичних працівників та служб, що забезпечують санітарне благополуччя населення.
Використовуйте ці рекомендації для оновлення інструкцій з біологічної безпеки та планів дій під час епідемічних спалахів, особливо для персоналу з високим ризиком контакту з інфекцією.
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
N 661
20.11.2008
м.Київ
Про затвердження методичних рекомендацій „Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей"
Відповідно до статті 40 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду
1. Затвердити методичні рекомендації „Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей" (додаються).
2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України методичні рекомендації „Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на в.о. Першого заступника Міністра, головного державного санітарного лікаря України Пономаренка А. М.
Міністр
В.М.Князевич
Міністерство охорони здоров’я України
Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України
Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечнікова
За технічної підтримки: PATH, CDC, ВООЗ
Методичні рекомендації
Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей
Розробку та друк методичних рекомендацій здійснено в рамках проекту «РЕАГУВАННЯ НА ЗАГРОЗУ ПАНДЕМІЇ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ЗА ПТАШИНИМ ГРИПОМ», який впроваджується Програмою оптимальних технологій в охороні здоров’я (РАТН) за кошти гранту Центрів США з контролю та профілактики захворювань (CDC)
Друге видання, липень 2008 р.
Інформація про РАТН
PATH (Програма оптимальних технологій в охороні здоров'я) – міжнародна неприбуткова організація, яка розробляє і впроваджує новаторські способи вирішення проблем у галузі охорони здоров’я, беручи до уваги культурні особливості кожної країни. Співпрацюючи з різними партнерами державного й приватного сектора, РАТН сприяє розширенню доступу до сучасних технологій та стратегій в охороні здоров’я, які змінюють мислення й поведінку людей. PATH працює заради покращення здоров'я та благополуччя людей в усьому світі.
Зараз PATH працює в більш ніж 70 країнах у галузі розробки нових технологій, здоров'я матері та дитини, репродуктивного здоров'я, вакцин та імунізації, а також інфекційних захворювань. Співробітники організації є експертами у сферах громадського здоров’я, епідеміології, розробки та впровадження нових технологій, розробки та розповсюдження вакцин, розвитку бізнесу, біотехнології, освіти та навчання, адвокації та комунікації, а також закупівель.
Головний офіс організації знаходиться у Сіетлі, штат Вашингтон. З 1977 року, коли було засновано організацію, PATH розширила свою діяльність і зараз має 34 представництва у 19 країнах світу. Бюджет PATH на 2008 рік становить 218 мільйонів доларів США, наданих різними фундаціями, урядом США та інших країн, багатосторонніми агенціями, корпораціями та приватними особами. Рада директорів PATH складається з 11 членів – представників країн, в яких працює PATH, включно зі США.
PATH належним чином юридично зареєстрована для роботи в Україні та має підписаний офіційний меморандум про взаєморозуміння з Міністерством охорони здоров'я України. Наше представництво в Україні відкрилося в Києві у 1994 році. З цього часу PATH доклала значних зусиль до покращення здоров’я в Україні та сусідніх країнах регіону – нових незалежних державах.
Для одержання більш докладної інформації про РАТН звертайтесь до сайту www.path.org.
Інформація про CDC
Організація CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань) Міністерства охорони здоров’я та соціальних послуг США розташована в місті Атланта, штат Джорджія. CDC – це національний центр з розробки та впровадження заходів з профілактики та контролю за захворюваннями. Організація опікується санітарним станом довкілля, проводить оздоровчі заходи та освітницьку діяльність, спрямовані на покращення здоров’я населення США.
Для одержання більш докладної інформації про CDC звертайтесь до сайту: www.cdc.gov
Про цей документ
Фінансова підтримка для розробки цих рекомендацій була надана Центрами з контролю та профілактики захворювань США (CDC), згідно з грантом № 5 U51 CІ000457-02.
Для одержання більш докладної інформації або додаткових копій звертайтесь за адресою:
1455 NW Leary Way
Seattle, WA 98107
USA
іnfo@path.org
www.path.org
Рекомендоване посилання: Міністерство охорони здоров’я України. Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей. Методичні рекомендації для служб системи охорони здоров’я України. 2-е видання. Сіетл: РАТН, 2008 р.
Короткий виклад змісту 6
Подяка 8
Скорочення, використані в тексті 9
1. Вступ 10
Сезонний, пташиний та пандемічний грип 10
2. Загальні відомості та обґрунтування епіднагляду за сезонним грипом 12
3. Рутинний епіднагляд за ГРІ та сезонним грипом в Україні 12
4. Обґрунтування потреби в дозорних центрах 13
5. Основні компоненти дозорного епіднагляду 14
A. Визначення випадків 14
Б. Лабораторні аспекти 15
В. Збір епідеміологічних даних і звітність 17
Г. Аналіз та інтерпретація даних 20
Д. Організація заходів, що впливають на рівень захворюваності 21
Е. Моніторинг і оцінка ефективності роботи 21
6. Загальні відомості 24
A. Що таке пташиний грип? 24
Б. Характеристика хвороби у птахів 24
В. Ризик і значущість процесу передачі вірусу до людини 25
Г. Як відбувається інфікування людей 27
Д. Фази розвитку пандемії грипу згідно з класифікацією ВООЗ 28
Е. Епідеміологія підтверджених ВООЗ випадків пташиного грипу A(H5N1) у людей 29
Є. Клінічна картина випадків пташиного грипу А(H5N1) у людей 30
7. Ключові складові епіднагляду за пташиним/новітнім грипом 31
A. Визначення випадку інфікування людини вірусом пташиного грипу А(H5N1) за ВООЗ 32
Б. Тригери, що вимагають сповіщення про випадок, епідеміологічного розслідування, відбору лабораторних зразків на A(H5N1) і реагування 33
В. Моніторинг груп високого професійного ризику з метою раннього виявлення симптомів грипоподібного захворювання 34
Г. Активний пошук випадків респіраторних інфекцій у людей при нез’ясованій або незвичайній смертності чи підтверджених випадках інфекції А(H5N1) у птахів чи тварин 35
Д. Розслідування випадків захворювання/спалахів пташиного грипу А(H5N1) у людей 39
8. Готовність та організація протиепідемічних заходів на районному рівні 45
9. Первинні заходи реагування на випадок пташиного грипу А(H5N1) у людини 46
10. Рекомендації з контролю за інфекцією А(H5N1) для медичних закладів 55
Методичні рекомендації по збору, зберіганню та транспортуванню зразків для діагностики захворювання на грип 60
Соціальна мобілізація: надання інформації для підвищення санітарної освіченості населення. 76
Рекомендації щодо використання сезонної вакцини проти грипу. 81
Бібліографія 93
Короткий виклад змісту
Спалахи високопатогенного пташиного грипу зустрічаються у домашніх птахів у багатьох країнах, представляючи собою істотний ризик для системи охорони здоров’я. Як відомо високопатогенний пташиний грип A(H5N1), джерело багатьох глобальних спалахів серед домашньої птиці, іноді вражає і людей. Коли це трапляється, рівень смертності серед людей досягає 63%. Здатність вірусів пташиного грипу А швидко видозмінюватися й обмінюватися генами з іншими підтипами вірусів викликає побоювання, що вони отримають здатність ефективно поширюватись серед людей і приведуть до глобальної пандемії.
Раннє виявлення випадків грипу, викликаних вірусом A(H5N1) та іншими нетиповими вірусами у людей, відіграє вирішальну роль у боротьбі з можливою пандемією. Основними перевагами швидкого і якісного розпізнавання передачі вірусу до людини є:
швидке втручання з боку служб охорони здоров’я спрямоване на запобігання, затримання або обмеження передачі вірусу від людини людині;
надання ефективної медичної допомоги інфікованим особам, що приведе до зменшення смертності;
зменшення економічних та соціальних втрат від можливої пандемії.
Розвинута мережа системи епіднагляду за всіма видами та підвидами вірусів грипу, що циркулюють серед людей може також посилити здатність країни реагувати на грип A(H5N1) чи інший патоген, що здатний викликати пандемію. Посилення системи епіднагляду за сезонним грипом також створить інфраструктуру, яка може бути використана для системи раннього сповіщення у випадку пандемії. Наприклад, розвинута система епіднагляду за грипом вимагатиме розширення лабораторних можливостей для проведення тестування зразків, створення системи логістики для збору зразків та їх транспортування, підготовлених епідеміологів для обробки даних, кадрів техніків-лаборантів, які зазвичай працюють з вірусами грипу і тому зможуть виявити новий вірус, офіційної системи звітності та системи відповіді на незвичайні результати, виявлені в даних епіднагляду. Все це також необхідне для ефективного раннього сповіщення та реагування на пандемію.
На додаток до цих переваг розвинута система епіднагляду за сезонним грипом може бути використана для:
розробки національної політики контролю за грипом: необхідно мати інформацію про сезонність, групи ризику та тягар захворюваності на грип з метою допомоги посадовим особам, які визначають політику в системі охорони здоров’я, у формулюванні політики контролю за грипом та проведення вакцинації;
моніторингу циркулюючих вірусів: раннє виявлення і характеристика нових варіантів циркулюючих вірусів грипу дозволяє щорічно оновлювати вакцини проти грипу, виявляти нові віруси грипу, які можуть мати пандемічний потенціал та проводити моніторинг резистентності до антивірусних препаратів;
виявляти та проводити моніторинг спалахів грипу: раннє виявлення та розслідування можливих спалахів грипу є життєво необхідним для швидкого реагування системи охорони здоров’я та вдосконалення системи ведення випадків.
Завдання цих рекомендацій
