Кратко
Закон встановлює правові засади майнової відповідальності за порушення строків будівництва та розрахунків за контрактами. Він регулює відносини між замовниками та підрядниками, особливо у сфері використання бюджетних коштів та коштів державних підприємств.
Что сделать
Враховувати, що затримки робіт через порушення вимог охорони праці можуть спровокувати нарахування пені згідно з цим законом; важливо чітко фіксувати причини зупинки робіт. Контролювати цільове використання коштів, виділених на заходи безпеки в межах будівельних контрактів.
Темы
Касается профессий
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
Текст документа
ЗАКОНУКРАЇНИ<br> <br> ( Дію Закону зупинено на 2005 рік у частині сплати неустойки<br> (пені) згідно із Законом N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від <br> 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 )<br> <br> ( Дію Закону зупинено на 2004 рік у частині сплати неустойки<br> (пені) згідно із Законом N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від<br> 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )<br> <br> ( Дію Закону зупинено на 2003 рік згідно із Законом<br> N 380-IV ( <A HREF="120783">380-15</A> ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 )<br> <br> ( Дію Закону зупинено на 2002 рік згідно із Законом<br> N 2905-III ( <A HREF="92404">2905-14</A> ) від 20.12.2001 )<br> <br> ( Дію Закону зупинено на 2001 рік згідно із Законом<br> N 2120-III ( <A HREF="76047">2120-14</A> ) від 07.12.2000 )<br> <br> Про майнову відповідальність за порушення умов<br> договору підряду (контракту) про виконання робіт<br> на будівництві об'єктів<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 27, ст.212 )<br> <br> ( Із змінами, внесеними згідно із Законом<br> N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005 )<br> <br> <br> <br> Цей Закон визначає загальні правові засади майнової<br>відповідальності за недотримання встановлених умовами договору<br>підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на<br>будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і<br>спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності<br>за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету<br>України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим,<br>місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств,<br>установ та організацій.<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Визначення термінів<br> <br> У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:<br> <br> замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка<br>видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду<br>(контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів (далі -<br>договір підряду (контракт), контролює хід його виконання, приймає<br>та оплачує виконані роботи;<br> <br> підрядчик - юридична особа будь-якої форми власності, яка<br>укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування)<br>об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує<br>передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх<br>замовникові;<br> <br> інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про<br>інвестування капітальних вкладень в об'єкти будівництва,<br>забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником;<br> <br> обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події<br>(землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події,<br>зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у<br>землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та<br>невідворотні за даних умов події), які не можуть бути передбачені<br>сторонами під час укладення договору підряду (контракту) та в разі<br>виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Сфера дії Закону<br> <br> Положення цього Закону поширюються на правовідносини, що<br>виникають між підприємствами, установами та організаціями всіх<br>форм власності, які є замовниками, підрядчиками та інвесторами у<br>процесі будівництва, розширення, реконструкції, реставрації,<br>капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення<br>підприємств, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету<br>України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим,<br>місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств,<br>установ та організацій за договором підряду (контрактом), а також<br>міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади,<br>Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними<br>адміністраціями, виконавчими органами рад, що забезпечують<br>фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Загальні правові засади застосування<br> майнової відповідальності<br> <br> 1. Майнова відповідальність за порушення умов договору<br>підряду (контракту), а також за дії, що спричинили ці порушення,<br>регулюється цим Законом, цивільним законодавством та іншими<br>законами.<br> <br> 2. Майнова відповідальність за порушення умов договору<br>підряду (контракту) застосовується до підрядчиків і замовників, що<br>допустили невиконання або неналежне виконання договірних<br>зобов'язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору<br>підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої<br>сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат,<br>втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не<br>покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов,<br>визначених у статтях 4 і 5 цього Закону та іншими законами.<br> <br> 3. Сторони договору підряду (контракту) (далі - сторони)<br>зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку (пеню) та<br>вимагати відшкодування збитків за порушення договірних<br>зобов'язань, передбачених цим Законом та договором підряду<br>(контракту).<br> <br> У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки (пені),<br>що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за<br>порушення умов договору підряду (контракту), стягується за<br>рішенням арбітражного суду до державного бюджету як із сторони,<br>яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала<br>договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та<br>вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально<br>уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань<br>будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні<br>структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому<br>підзвітні та підконтрольні. Порядок контролю за дотриманням<br>сторонами зобов'язань за договором підряду (контрактом)<br>встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br> <br> У разі недотримання умов договору підряду (контракту),<br>відповідальність за порушення яких передбачена цим Законом та<br>договором підряду (контрактом), підрядчик або замовник зобов'язані<br>повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган<br>виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової<br>політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих<br>державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні.<br> <br> 4. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо<br>вона доведе, що порушення договірних зобов'язань відбулося не з її<br>вини (обставини непереборної сили, дії другої сторони тощо).<br> <br> 5. Сторони мають право передбачити у договорі підряду<br>(контракті) способи забезпечення виконання договірних зобов'язань<br>у формі гарантії, поруки, застави майна (включаючи об'єкти<br>незавершеного будівництва) відповідно до законодавства України.<br> <br> 6. Інвестори, в тому числі міністерства, інші центральні<br>органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки<br>Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які<br>забезпечують фінансування будівництва об'єктів, передбачених<br>щорічними державними та регіональними програмами економічного та<br>соціального розвитку, несуть відповідальність за дії, що<br>спричинили порушення умов договору підряду (контракту) внаслідок<br>нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та<br>перерахування коштів на будівництво таких об'єктів, та<br>відшкодовують замовнику фактично сплачені ним підрядчику суму<br>неустойки (пені) за порушення строків платежів за виконані роботи,<br>передбачених умовами договору підряду (контракту), та збитки у<br>частині, не покритій неустойкою (пенею), в установленому<br>законодавством порядку.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Відповідальність підрядчика за порушення<br> строків завершення виконання робіт<br> <br> 1. У разі порушення з вини підрядчика строків завершення<br>виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених<br>договором підряду (контрактом), підрядчик сплачує замовнику за<br>кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої<br>обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням<br>офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки<br>Національного банку України, що діяла у період, за який<br>сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.<br> <br> Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України<br>змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим<br>змінам.<br> <br> 2. У разі порушення строків завершення виконання робіт (здачі<br>в експлуатацію об'єктів) не з вини підрядчика замовник на підставі<br>обгрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору,<br>переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.<br> <br> Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати<br>неустойки (пені) за порушення строків завершення виконання робіт<br>(здачі в експлуатацію об'єктів) та перегляду цих строків<br>розглядаються арбітражним судом.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Відповідальність замовника за порушення здійснення<br> строків платежів за виконані роботи<br> <br> 1. У разі порушення з вини замовника передбачених договором<br>підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за<br>виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядчикові за кожний<br>день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від<br>суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня<br>інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку<br>України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня),<br>збільшеної в 1,5 раза.<br> <br> Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України<br>змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим<br>змінам.<br> <br> 2. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30<br>календарних днів після закінчення встановленого строку платежу,<br>підрядчик має право припинити виконання ро