Об архитектурной деятельности

ЗАКОНУКРАЇНИ

Про архітектурну діяльність
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 31, ст.246 )
Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення
архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого
життєвого середовища, досягнення естетичної виразності,
економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх
комплексів.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів
архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного
рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення
всіх складових частин проектів з планування і благоустрою
територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції,
реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення
архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх
будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької
роботи у цій сфері;
об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) -
будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового
та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою,
садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і
монументально-декоративного мистецтва, території
адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи,
які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної
документації, проектної документації для будівництва,
реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і
споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів,
науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та
будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання
проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів,
виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів
архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження
у сфері містобудування;
архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової,
планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і
інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого
забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині
проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в завершеному
будівництвом об'єкті;
проект - документація для будівництва об'єктів архітектури,
що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів,
інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні,
об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та
технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта
архітектури;
архітектурно-планувальні завдання - документ, який містить
комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов
проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з
положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил
забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої
влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови
щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав
і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта
архітектури на конкретній земельній ділянці;
завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги
замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і
технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його
основних параметрів, вартості та організації його будівництва і
який складається відповідно до архітектурно-планувального
завдання, технічних умов.

Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності

Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної
діяльності шляхом:
підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і
підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування,
архітектури і будівництва;
залучення інвестицій у проектування і будівництво об'єктів
архітектури;
проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на
створення об'єктів архітектури загальнодержавного значення;
захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості
архітекторів;
створення сприятливих організаційних, правових та економічних
умов для діяльності творчих спілок архітекторів;
заохочення архітекторів, інших суб'єктів архітектурної
діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та
архітектури;
здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток
національної архітектури.

Стаття 3. Законодавство про архітектурну діяльність

Законодавство про архітектурну діяльність базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Закону України
"Про основи містобудування" ( 2780-12 ), цього Закону, інших
нормативно-правових актів у сфері містобудування та архітектурної
діяльності.

Розділ II

ОРГАНІЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 4. Комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта

архітектури
Для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт,
який включає:
підготовку вихідних даних на проектування;
здійснення у необхідних випадках передпроектних робіт, у тому
числі заходів з охорони нововиявлених під час будівельних робіт
об'єктів, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове
значення;
пошук архітектурного рішення, розроблення і узгодження
проекту;
виконання робочої документації для будівництва;
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію,
капітальний ремонт) об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний
контроль та авторський нагляд під час виконання будівельних робіт;
прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Стаття 5. Вихідні дані на проектування

Розроблення проектів об'єктів архітектури та передпроектні
роботи здійснюються на підставі вихідних даних на проектування, до
яких належать:
архітектурно-планувальне завдання;
завдання на проектування;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта
архітектури.
Вихідні дані складаються на підставі затвердженої
містобудівної документації, місцевих правил забудови населених
пунктів, а також відповідних рішень органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування.
Архітектурно-планувальне завдання надається органами
містобудування та архітектури на вимогу замовника у місячний
строк.
Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта
архітектури надаються відповідними підприємствами, установами і
організаціями на вимогу заявника у п'ятнадцятиденний строк.
Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо
інженерного забезпечення об'єкта архітектури діють не менше двох
років.
До архітектурно-планувального завдання не можуть бути
включені вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта
архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги,
якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних
стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної
документації, місцевих правил забудови населених пунктів, не
зумовлені необхідністю збереження характеру існуючої забудови,
довкілля і охорони пам'яток історії та культури.
Зміни до наданих архітектурно-планувального завдання та
технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури
можуть бути внесені лише за згодою замовника.
У наданні архітектурно-планувального завдання та технічних
умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури може бути
відмовлено, якщо розміщення та будівництво об'єктів архітектури на
конкретній земельній ділянці заборонено затвердженою містобудівною
документацією, іншими нормативно-правовими актами.
Відмова у наданні архітектурно-планувального завдання та
технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури
може бути оскаржена до суду.
Порядок надання архітектурно-планувального завдання та
технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури,
а також розмір плати за їх видачу визначаються Кабінетом Міністрів
України.

Стаття 6. Архітектурні та містобудівні конкурси

Архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні,
всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих
архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних
проектних пропозицій щодо об'єктів містобудування та архітектури і
визначення виконавців проектної документації.
Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися
також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови
конкретних земельних ділянок.
Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення
проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив
на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також
об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та
культури або можуть негативно впливати на території і об'єкти
природно-заповідного фонду.
Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів
визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві
третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та
архітектури.
Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право
на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не
передбачено умовами конкурсу.
Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується
переважним правом його реалізації.
Положення про порядок проведення архітектурних та
містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів
складаються за участю Національної спілки архітекторів України або
її місцевих організацій.

Стаття 7. Розроблення та затвердження проекту

Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або
з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний
кваліфікаційний сертифікат.
Проект об'єкта архітектури має бути завірений підписом і
особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний
сертифікат.
Перед затвердженням проектів у випадках, визначених Кабінетом
Міністрів України, проводиться їх експертиза чи відповідно
комплексна експертиза.
До проведення експертизи архітектурного рішення проекту
об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має
відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Затвердження проекту замовником може бути здійснено