Інше

Земельный кодекс Украинской ССР

1 326 просмотров

Кратко

Історичний законодавчий акт, що регулював земельні відносини в Українській РСР на засадах державної власності та націоналізації землі. Більша частина документа втратила чинність у 1990 році у зв'язку з переходом до нових правових норм незалежної України.

Что сделать

Використовуйте цей документ виключно для історико-правового аналізу старих актів на землю; для поточної роботи у сфері ОП та землекористування керуйтеся чинним Земельним кодексом України.

Темы

земельні відносини землекористування державна власність УРСР

Касается профессий

юрист землевпорядник керівник підприємства

Скачать документ

Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям

Войти и скачать

Текст документа

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР { Кодекс втратив чинність, крім статті 14 на підставі Постанови ВР УРСР N 562-XII ( <A HREF="2221">562-12</A> ) від 18.12.90, ВВР, 1991, N 10, ст.99 } ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1970, N 29, ст. 205 ) { Вводиться в дію Законом N 2874-VII ( <A HREF="255790">2874-07</A> ) від 08.07.70, ВВР, 1970, N 29, ст. 205 } { Iз змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР N 2545-IX ( <A HREF="255912">2545-09</A> ) від 14.10.77, ВВР, 1977, N 43, ст. 508 N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81, ВВР, 1981, N 12, ст. 178 N 4743-X ( <A HREF="255911">4743-10</A> ) від 11.02.83, ВВР, 1983, N 8, ст. 125 N 102-XI ( <A HREF="113909">102-11</A> ) від 12.04.85, ВВР, 1985, N 17, ст. 415 N 5095-XI ( <A HREF="107305">5095-11</A> ) від 24.12.87, ВВР, 1988, N 1, ст. 5 N 6757-XI ( <A HREF="1089">6757-11</A> ) від 25.10.88, ВВР, 1988, N 45, ст.1070 } { У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінено словами "народних депутатів" згідно з Указом ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } Велика Жовтнева соціалістична революція знищила напівкріпосницький земельний устрій царської Росії, що прирікав селянство на злидні і гальмував розвиток продуктивних сил країни. Декретом "Про землю" Другого Всеросійського з'їзду Рад від 26 жовтня (8 листопада) 1917 року, запровадженим в Українській РСР відповідно до постанови Першого Всеукраїнського з'їзду Рад, приватна власність на землю була скасована назавжди, вся земля перетворена у всенародне добро і безплатно передана трудящим у користування. Державна власність на землю, яка виникла в результаті націоналізації, становить основу земельних відносин в СРСР, до складу якого на основі добровільного об'єднання і рівноправності з іншими союзними республіками входить Українська Радянська Соціалістична Республіка. Земля, що була в умовах приватної власності знаряддям експлуатації людини людиною, використовується в СРСР для розвитку продуктивних сил країни в інтересах усього народу. Державна власність на землю відіграла величезну роль у забезпеченні перемоги соціалізму в СРСР. Вона створила можливість найдоцільнішого розміщення всіх галузей народного господарства і стала однією з найважливіших умов переходу до соціалістичних форм землекористування. Iз створенням у ході соціалістичного будівництва умов для масової колективізації роз'єднаних індивідуальних господарств селянство під керівництвом Комуністичної партії при всебічній допомозі і підтримці робітничого класу стало на шлях соціалізму. В результаті перетворення в життя ленінського кооперативного плану і перемоги колгоспного ладу селянське питання дістало своє справжнє розв'язання. Державна власність на землю сприяє створенню в нашій країні матеріально-технічної бази комунізму, поступовому переходові до комуністичних суспільних відносин і ліквідації відмінності між містом і селом. Земля - найважливіше багатство радянського суспільства - є головним засобом виробництва в сільському господарстві і просторовим базисом розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства. Науково обгрунтоване, раціональне використання всіх земель, охорона їх і всемірне підвищення родючості грунтів є загальнонародним завданням. РОЗДIЛ I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ <a name="G1"></a>ГЛАВА 1 ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ <a name="S1"></a>Стаття 1. Завдання Земельного кодексу Української РСР Завданнями Земельного кодексу Української РСР є регулювання земельних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального використання та охорони земель, створення умов підвищення їх ефективності, охорона прав підприємств, організацій, установ і громадян, зміцнення законності в галузі земельних відносин. { Стаття 1 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } <a name="S2"></a>Стаття 2. Земельне законодавство Союзу РСР і Української РСР Земельні відносини в Українській РСР регулюються Основами земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також іншими актами земельного законодавства СРСР, цим Кодексом та іншими актами земельного законодавства Української РСР, які видаються у відповідності з ними. Гірничі, лісові і водні відносини регулюються спеціальним законодавством Союзу РСР і Української РСР. <a name="S3"></a>Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на землю { Заголовок статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } Відповідно до Конституції СРСР ( <A HREF="1839">n0001400-77</A> ) і Конституції Української РСР ( <A HREF="826">888-09</A> ) земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу. { Частина перша статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } Земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на землю, забороняються. <a name="S4"></a>Стаття 4. Єдиний державний земельний фонд Вся земля в Українській РСР входить до єдиного державного земельного фонду, який відповідно до основного цільового призначення земель складається з: 1) земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей; 2) земель населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) земель промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; 4) земель державного лісового фонду; 5) земель державного водного фонду; 6) земель державного запасу. <a name="S5"></a>Стаття 5. Порядок віднесення земель до категорій і переведення земель з однієї категорії в іншу Віднесення земель до вказаних в статті 4 цього Кодексу категорій провадиться відповідно до основного цільового призначення цих земель. Переведення земель з однієї категорії в іншу провадиться у випадках зміни основного цільового призначення цих земель. Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, що приймають рішення про надання земель у користування, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, - органами, що затверджують проекти землеустрою, якщо інший порядок не передбачений законодавством Союзу РСР та Української РСР. <a name="S6"></a>Стаття 6. Компетенція Союзу РСР в галузі регулювання земельних відносин Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік до відання Союзу РСР у галузі регулювання земельних відносин належать: 1) розпорядження єдиним державним земельним фондом у межах, необхідних для здійснення повноважень Союзі РСР відповідно до Конституції СРСР; 2) встановлення основних положень землекористування і землеустрою; 3) встановлення перспективних планів раціонального використання земельних ресурсів країни, що забезпечують потреби сільськогосподарського виробництва та інших галузей народного господарства; 4) встановлення планів загальносоюзних заходів по меліорації земель та інших заходів по підвищенню родючості грунтів, а також встановлення основних положень по охороні грунтів від ерозії, засолення та інших процесів, які погіршують стан грунтів; 5) державний контроль за використанням та охороною земель і встановлення порядку його здійснення; { Пункт 5 статті 6 в редакції Указу ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } 6) встановлення єдиної для Союзу РСР системи державного обліку земель, державної реєстрації землекористувань і порядку ведення земельного кадастру; 7) встановлення порядку складання щорічного земельного балансу СРСР; 8) регулювання інших питань загальносоюзного значення в галузі використання та охорони земель відповідно до Конституції СРСР ( <A HREF="1839">n0001400-77</A> ) і Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік. { Статтю 6 доповнено пунктом 8 згідно з Указом ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } <a name="S7"></a>Стаття 7. Компетенція Української РСР в галузі регулювання земельних відносин До відання Української РСР в галузі регулювання земельних відносин належать розпоряджання в межах республіки єдиним державним земельним фондом і встановлення перспективних планів його використання, встановлення порядку користування землею і організація землеустрою, встановлення планів по меліорації земель, боротьбі з ерозією та підвищенню родючості грунтів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також регулювання земельних відносин в інших питаннях, якщо вони не належать до компетенції Союзу РСР. { Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1653-X ( <A HREF="255913">1653-10</A> ) від 12.03.81 } <a name="G2"></a>ГЛАВА 2 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛIННЯ В ГАЛУЗI ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНIЗАЦIЙ I ГРОМАДЯН У ЗДIЙСНЕННI ЗАХОДIВ ПО РАЦIОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ТА ОХОРОНI ЗЕМЕЛЬ <a name="S8"></a>Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі використання та охорони земель Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання та охорони земель здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Укр