Ця постанова регулює заходи щодо виконання загальносоюзного акта з питань розвитку архітектури та містобудування в УРСР. Документ визначає державний підхід до планування забудови населених пунктів, спрямований на підвищення якості архітектурних рішень та врахування соціально-економічних потреб.
Для спеціаліста з ОП документ має обмежене значення, але при проведенні експертиз або інспекцій об'єктів будівництва слід враховувати вимоги до комплексної забудови та архітектурного планування, що впливають на організацію безпечного середовища життєдіяльності.
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
від 27 жовтня 1987 р. N 347
Київ
Про організацію виконання постанови ЦК КПРС
і Ради Міністрів СРСР від 19 вересня 1987 р.
N 1058 "Про дальший розвиток радянської
архітектури і містобудування"
Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають, що
розвиток радянської архітектури і містобудування має важливе
значення в реалізації соціально-економічної політики, розробленої
XXVII з'їздом партії. Архітектура справляє постійний вплив на
громадську свідомість, є дійовим засобом морального й естетичного
виховання народу, формування комуністичного світогляду. Твори
архітектури являють собою результат спільної творчої праці
архітекторів, учених та будівельників, втілюють єдність мистецтва,
науки і техніки, матеріальної та духовної культури суспільства.
За роки Радянської влади в країні створено немало яскравих
архітектурних творів, що розвивають національні традиції, кращі з
яких увійшли до скарбниці вітчизняного і світового мистецтва.
Проведено роботи по відновленню та реставрації найбільш видатних
пам'яток архітектури.
Разом з тим в останні десятиріччя в галузі архітектури і
містобудування стали проявлятися негативні тенденції внаслідок
того, що будівельне виробництво почало диктувати умови
проектування та діяльності зодчих.
Надмірна централізація типового проектування, некомплексне
будівництво й орієнтація в основному на великопанельне
домобудівництво призвели до того, що забудова багатьох міст, селищ
і сіл стала невиразною й одноманітною. Часто архітектурний вигляд
і планування житлових будинків та громадських будівель не
враховують демографії, національно-побутових особливостей та
природно-кліматичних умов районів будівництва. Ландшафтна
архітектура, монументально-декоративне мистецтво зовсім
недостатньо використовуються при плануванні та забудові населених
пунктів. Неприпустимо низьким є рівень архітектури більшості
промислових будівель і споруд, що не сприяє підвищенню культури
праці і негативно позначається на результатах виробництва.
Незадовільно використовується багата архітектурна спадщина
народів Радянського Союзу. В неблагополучному стані перебувають
історичні центри, квартали, площі та вулиці багатьох міст. Не
завжди забезпечується схоронність пам'яток архітектури - цього
дорогоцінного надбання народу.
Недооцінка громадського значення архітектури призвела до
втрати своєрідності у вигляді міст і сіл, відсутності яскравих
архітектурних образів, що відображають соціальні особливості
нашого ладу. Падіння престижу праці архітекторів вступає у
протиріччя зі зростаючим соціальним значенням зодчества в
соціалістичному суспільстві.
Серйозні недоліки в справі розвитку вітчизняної архітектури і
містобудування стали наслідком відсутності широкого обговорення
громадськістю архітектурних рішень забудови міст, унікальних і
великих комплексів та будівель, слабкого розвитку архітектурної
критики, недостатнього висвітлення цієї проблеми в пресі, засобами
кіно і телебачення, а також відсутності гласності негативних
сторін у галузі архітектури й містобудування.
Великі прорахунки є в організації архітектурної науки,
внаслідок чого вона слабо впливає на практику проектування і
будівництва. Фундаментальні дослідження ведуться в недостатньому
обсязі, галузева наука не має міцних зв'язків з інститутами
Академії наук СРСР та республіканських академій. Експериментальні
та дослідно-конструкторські роботи в галузі архітектури практично
припинилися.
Підготовка архітектурних кадрів не відповідає потребам
народного господарства. Випускники архітектурних вузів за рівнем
одержаних знань слабо підготовлені до розв'язання практичних
завдань проектування й будівництва.
Виконкоми місцевих Рад народних депутатів не приділяють
необхідної уваги справі архітектури й містобудування. Спілка
архітекторів СРСР не займає активної позиції по підвищенню рівня
творчої діяльності радянських архітекторів.
Питання розвитку радянської архітектури і містобудування
набувають особливої гостроти у зв'язку з різким збільшенням
обсягів будівництва житлових будинків та інших об'єктів
соціального призначення для розв'язання висунутої XXVII з'їздом
КПРС житлової програми і завдання якнайшвидшого задоволення потреб
радянських людей в усіх видах громадського обслуговування. На це
необхідно спрямувати узгоджені зусилля партійних, радянських і
господарських органів, трудових колективів проектних та
будівельних організацій, всіх учасників інвестиційного процесу,
Спілки архітекторів СРСР та інших творчих спілок.
З метою підвищення ролі архітектури і містобудування у
створенні якнайсприятливіших умов для праці, побуту й відпочинку
радянських людей, на виконання постанови Центрального Комітету
КПРС і Ради Міністрів СРСР від 19 вересня 1987 р. N 1058
Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української
РСР постановляють:
1. Обласним, міським і районним комітетам Компартії України,
виконкомам місцевих Рад народних депутатів, Держбуду УРСР,
міністерствам і відомствам УРСР, Спілці архітекторів України,
місцевим архітектурно-містобудівельним органам, а також проектним
та будівельним організаціям, архітекторам забезпечити:
докорінне поліпшення містобудування, створення міст, селищ і
сіл з раціональним плануванням виробничих зон та житлових районів,
розвинутими системами громадського обслуговування, транспорту й
інженерного обладнання, що повністю задовольняють соціальні
потреби населення;
будівництво житлових будинків з різними типами квартир, які
за розмірами, плануванням і комфортністю відповідали б потребам
неоднакових за складом сімей, одиноких і літніх громадян,
молодожонів та інших категорій населення;
створення в житлових районах умов для організації дозвілля
населення, проведення за місцем проживання культурно-масових,
оздоровчих та спортивних заходів;
всебічне збереження архітектурного вигляду стародавніх міст,
дбайливе використання пам'яток вітчизняного зодчества, розвиток
архітектури на основі творчого використання історичної спадщини і
традицій;
підвищення ідейно-художнього рівня радянської архітектури як
дійового засобу активізації людського фактора, гармонійне
поєднання архітектурних споруд і природи, створення повноцінного
середовища для всебічного розвитку особи;
вирішення питань розвитку архітектура і містобудування на
основі принципів демократизації, гласності, широкого залучення
трудящих та громадських організацій до обговорення розроблюваних
проектів, дбайливого ставлення до творчості зодчих;
зміцнення творчих зв'язків архітекторів,
художників-монументалістів і скульпторів при проектуванні і
здійсненні будівництва містобудівних ансамблів, добиваючись у них
синтезу архітектури з образотворчим мистецтвом.
2. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР
постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058 з метою посилення
керівництва дальшим розвитком архітектури і містобудування
перетворили Державний комітет по цивільному будівництву і
архітектурі при Держбуді СРСР у Державний комітет по архітектурі і
містобудуванню при Держбуді СРСР (Держкомархітектури) і
передбачили створення на чолі з цим Комітетом єдиної системи
союзно-республіканських органів управління.
Установлено, що Держбуд СРСР, Держкомархітектури здійснюють
державне керівництво і контроль у галузі архітектури й
містобудування, несуть відповідальність за розвиток і якісний
рівень архітектури й містобудування в країні, а також за
забезпечення науково-технічного прогресу в цій галузі.
Для визначення головних напрямів розвитку радянської
архітектури і вирішення містобудівних проблем, що мають важливе
народногосподарське значення, при Держкомархітектури створено
Державну архітектурну раду. На цю раду покладено також розгляд і
оцінку архітектурних рішень великих будівель, споруд та їх
комплексів за участю заінтересованих міністерств і відомств СРСР,
Рад Міністрів союзних республік, Академії мистецтв СРСР, Спілки
архітекторів СРСР та Спілки художників СРСР.
Рішення Держкомархітектури, що приймаються в межах його
компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами і
відомствами, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, а також
об'єднаннями, підприємствами, організаціями й установами,
незалежно від їх відомчого підпорядкування.
Покласти на міністерства і відомства УРСР, виконкоми місцевих
Рад народних депутатів відповідальність за якісний рівень
архітектури будівель, споруд та їх комплексів, розвиток
містобудування на підвідомчих територіях, а також за діяльність у
цій галузі проектних та будівельних організацій.
По підвищенню якісного рівня архітектури
3. Держбуду УРСР, Спілці архітекторів України, міністерствам
і відомствам УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів,
архітектурно-містобудівельним органам, проектним та будівельним
організаціям:
добиватися створення виразних архітектурних ансамблів
громадських центрів, площ, вулиць, пішохідних зон, комплексів
житлових, культурно-побутових і торговельних будівель, не
допускати одноманітності масової забудови при проектуванні та
будівництві міст, селищ і сіл та необгрунтованого знесення
придатних для експлуатації будівель і споруд;
забезпечувати органічне поєднання архітектурних рішень
будівель і споруд з існуючою забудовою, пам'ятками архітектури та
природою, використання національних традицій і прийомів забудови,
ландшафтної архітектури та малих архітектурних форм, синтез
архітектури й монументального мистецтва;
уміло поєднувати в забудові різні типи житлових будинків та
громадських будівель, активно використовуючи для цього можливості
індустріального домобудування, в тому числі монолітного, а також
традиційні та місцеві будівельні матеріали;
підвищувати якісний рівень архітектурних рішень промислових і
агропромислових будівель та споруд, забезпечувати комплексне
формування промислових вузлів, благоустрій та озеленення їх
територій, створювати сприятливі умови для продуктивної праці і
соціально-побутового обслуговування працівників підприємств.
4. Будівельним міністерствам УРСР, Держб
