Градостроение. Планирование и застройка городских и сельских поселений ДБН 360-92

ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ<br> МIСТОБУДУВАННЯ I АРХIТЕКТУРИ<br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Держкоммістобудування<br> 17.04.1992 N 44<br> <br> <br> Містобудування. Планування і забудова<br> міських і сільських поселень ДБН 360-92**<br> <br> <br> { Iз змінами, внесеними наказом Мінінвестбуду України від<br>22 січня 1993 року N 8, наказами Мінбудархітектури України від<br>23 червня 1993 року N 91, від 17 грудня 1993 року N 231, наказами<br>Держкоммістобудування України від 29 квітня 1996 року N 73, від<br>11 березня 1997 року N 33, від 25 вересня 1997 року N 164<br>( <A HREF="332471">v0164241-97</A> ), наказами Держбуду України від 25 листопада 1997<br>року N 29, від 2 лютого 1999 року N 21, від 16 вересня 1999 року<br>N 227, від 11 квітня 2001 року N 89, від 18 липня 2001 року N 145}<br> <br> В частині споруд транспорту замінений ДБН В.2.3-5-2001<br> <br> Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і<br>забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування<br>нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень<br>України.<br> Ці норми обов'язкові для органів державного управління,<br>місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ<br>незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування,<br>громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування,<br>будівництво і благоустрій на території міських і сільських<br>поселень.<br> Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки<br>загальної концепції нормативної бази України в галузі<br>містобудування і капітального будівництва.<br> При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих<br>норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова<br>населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова<br>сільських поселень", вимогами інших чинних<br>нормативно-інструктивних документів.<br> <br> 1 Загальні Положення<br> <br> 1.1 Проектування міських і сільських поселень повинне<br>ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для<br>містобудування, і регіональних програмах щодо вирішення<br>найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем.<br> <br> 1.2 Міські та сільські поселення треба проектувати як<br>елементи єдиної системи розселення України з урахуванням<br>територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і<br>природно-містобудівного районування.<br> Фізико-географічне і містобудівне районування території<br>України наведені у додатках 1.1, 1.2.<br> <br> 1.3 Основою проектування, планування і забудови міських і<br>сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція<br>їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію<br>прав і свобод населення відповідно до Конституції України<br>( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ).<br> Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до<br>затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та<br>громадськими організаціями, жителями населених пунктів.<br> <br> 1.4 Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту<br>мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи<br>агломерації існуючі і ті, що формуються. Проектування нових<br>поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових<br>промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у<br>зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися,<br>або потенціальних, зон екологічних лих та ін.<br> <br> Примітка. Розміщення дачних поселень та садівницьких<br>товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не<br>можуть бути використані для перспективного територіального<br>розвитку міських і сільських поселень.<br> <br> 1.5 Міські та сільські поселення залежно від проектної<br>кількості населення на розрахунковий термін поділяються на групи<br>(таблиця 1.1).<br> <br> 1.6 Для забезпечення територіальних умов розвитку міст на<br>довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва<br>споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, треба<br>на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони<br>багатофункціонального призначення. У їхньому складі треба виділяти<br>території зелених зон міст, призначених для організації відпочинку<br>населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря і<br>санітарно-гігієнічних умов.<br> Приміську зону слід проектувати одночасно з генеральним<br>планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з<br>розробкою пропозицій, спрямованих на економічний і<br>соціально-культурний її розвиток і структурно-територіальну<br>організацію.<br> <br> Таблиця 1.1<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>¦ Групи поселень ¦ Населення, тис.чол. ¦<br>¦ ¦--------------------------------¦<br>¦ ¦ міст ¦ сільських ¦<br>¦ ¦ ¦ поселень ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Найзначніші (крупніші) ¦Понад 1000 ¦ ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Значніші (крупні) ¦Понад 500 до ¦Понад 5 Понад 3 ¦<br>¦ ¦1000 ¦до 5 ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Великі ¦Понад 250 до ¦Понад 1 до 3 ¦<br>¦ ¦500 ¦Понад 0,5 до 1 ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Середні ¦Понад 100 до ¦Понад 0,2 до 0,5¦<br>¦ ¦250 Понад 50 до¦ ¦<br>¦ ¦100 ¦ ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Малі*) ¦Понад 20 до 50 ¦Понад 0,05 до ¦<br>¦ ¦Понад 10 до 20 ¦0,2 До 0,05 - ¦<br>¦ ¦До 10 ¦ ¦<br>¦----------------------------------------------------------------¦<br>¦--------------- ¦<br>¦ *) До групи малих міст входять селища міського типу ¦<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> 1.7 Рівень соціально-економічного розвитку поселення, що<br>проектується, визначається з урахуванням пріоритетності соціальних<br>та екологічних критеріїв на основі комплексної оцінки території,<br>виходячи з повного розкриття потенціальних ресурсних можливостей і<br>потреб населення, планів соціально-економічного розвитку даного<br>поселення. При цьому треба встановити види діяльності, розвиток<br>яких повинен бути стимульований, припинений або обмежений у<br>поселенні, що проектується, або в групі взаємопов'язаних поселень,<br>а також визначити зрушення у галузевій структурі існуючого<br>комплексу за кількістю зайнятих і змін у функціональному<br>використанні території. Розвиток соціальної інфраструктури повинен<br>бути намічений, виходячи із забезпечення цільових показників<br>життєвих умов.<br> <br> 2 Загальна організація міських і сільських поселень<br> <br> Функціонально-планувальна структура міських поселень<br> <br> 2.1 Територія міста за функціональним призначенням і<br>характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в<br>т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.<br> <br> 2.2 До сельбищної території входять ділянки житлових<br>будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч.<br>навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без<br>дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і<br>транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари,<br>інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.<br> <br> 2.3 Виробнича територія призначена для розміщення промислових<br>підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч.<br>комплексів наукових установ з дослідними підприємствами,<br>комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та<br>переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон<br>промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб<br>оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й<br>приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і<br>транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць<br>загального користування для населення, що працює на підприємствах<br>міста.<br> <br> Примітка. Промислові підприємства, які не виділяють у<br>навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних,<br>пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених<br>рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не<br>вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах<br>сельбищних територій або поблизу них з дотриманням<br>санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.<br> <br> 2.4 До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й<br>водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також<br>інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити<br>парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі<br>сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують<br>систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного<br>і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони<br>(у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).<br> <br> 2.5 Удосконалення і розвиток планувальної структури міста<br>слід пов'язувати з історичною зоною міста, його<br>історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам'яток<br>історії, культури і природи (розділ 11).<br> <br> 2.6 Для забезпечення необхідних функціональних зв'язків місць<br>розселення з місцями прикладення праці й відпочинку, установами<br>культурно-побутового обслуговування, а також для зниження витрат<br>часу на пересування населення слід формувати відносно стійкий<br>трудовий баланс проживаючих і працюючих у межах основних<br>структурно-планувальних елементів міста (планувальних районів,<br>зон).<br> <br> Примітка. Функціональну організацію, величину, місткість,<br>межі основних структурно-планувальних елементів міста, кількість<br>останніх треба визначати, виходячи з місцеположення і концентрації<br>основних функцій.<br> <br> У малих, середніх і великих містах з компактною планувальною<br>структурою працезбалансованості треба досягти у масштабі всього<br>міста.<br> <br> 2.7 При визначенні місткості основних структурних одиниць<br>міста - планувальних районів у великих і значних містах - треба<br>орієнтуватися на такі