ПІ 1.1.23-102-2000
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Укртрансгаз"
ПІ 1.1.23 - 102 - 2000
київ
Узгоджено
Державний департамент з нагляду за охороною праці
Лист №06-17/1523
від 22.06.2000 р.
Узгоджено
Національний науково-дослідний інститут охорони праці України
Лист№ 199
від 27.06.2000 року Затверджено
Наказ дочірної компанії "Укртрансгаз"
№ 152
від 05.07.2000 року
ПІ 1.1.23 - 102-2000
Київ
1.1. Дана інструкція призначена для всіх робітників, що працюють за професією машиніста трубоукладача, робота яких пов'язана з будівництвом, ремонтом та експлуатацією лінійної частини магістральних газопроводів.
1.2. До самостійної роботи машиністом трубоукладача допускаються особи у віці не молодше 18 років, що отримали спеціальне навчання по даній професії у навчальних закладах та придатні по стану здоров'я. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу на робочому місці, навчання з охорони праці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці, проводиться перевірка знань машиніста трубоукладача з питань охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами у вигляді усного опитування.
1.3. Робочим місцем машиніста трубоукладача є кабіна трубоукладача, проммайданчик, де зберігається спецтехніка, територія та майданчик виконання робіт, де проводиться будівництво, реконструкція чи ремонт магістрального газопроводу.
1.4. Робота машиніста трубоукладача полягає в обслуговуванні та експлуатації трубоукладача, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, транспортних робіт та ізоляційно-укладальних робіт, а саме:
• підійманні та укладанні трубопроводу та його секцій в траншею;
• виконанні вантажопідіймальних робіт;
• виконанні монтажних робіт;
• центруванні труб при зварюванні.
1.5. Машиніст трубоукладача повинен знати:
• загальні відомості про призначення та будову магістральних трубопроводів;
• будову крана-трубоукладача, будову та призначення його механізмів і приладів безпеки;
• фактори, які впливають на стійкість трубоукладача, та причини втрати стійкості;
• асортимент та призначення мастильних матеріалів;
• обсяги, порядок і організацію роботи при проведенні планово-запобіжних ремонтів (ПЗР) обладнання, механізмів і приладів безпеки трубоукладача;
• порядок огляду трубоукладача;
• встановлений на підприємстві порядок обміну сигналами із стропальником;
• безпечні методи стропування і зачеплення труб, арматури та інших вантажів;
• порядок визначення придатності до роботи канатів, зйомних вантажозахоплюючих пристроїв;
• встановлений порядок проведення робіт поблизу ліній електропередач;
• порядок виконання робіт в зоні діючих газопроводів високого тиску на МГ, КС та ГРС;
• методи визначення відмов у роботі трубоукладача і їх усунення;
• вимоги техніки безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, порядок перевезення та складування вантажів, а також застосування чалочних засобів;
• загальні відомості щодо проведення газонебезпечних та вогневих робіт на діючих магістральних трубопроводах;
• вимоги правил пожежної безпеки, вміти користуватися протипожежним інвентарем і обладнанням;
• властивості небезпечних, шкідливих та отруйних речовин;
• правила надання першої долікарняної допомоги при нещасних випадках;
• план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на лінійній частині трубопроводу;
• дану інструкцію, вимоги нормативних актів з безпечного ведення робіт, що виконуються, інструкцію заводу-виготовлювача з експлуатації трубоукладача, інструкції за видами робіт;
• призначення і правила безпеки при обслуговуванні машин, механізмів, обладнання та інших монтажних і захисних засобів, що використовуються в процесі роботи;
• правила внутрішнього трудового розпорядку.
Машиніст трубоукладача повинен пам'ятати, що порушення ним трудової і виробничої дисципліни, а також правил безпечної експлуатації обладнання, несе за собою дисциплінарне стягнення, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність.
Кодексом законів про працю України передбачені наступні дисциплінарні стягнення: догана, звільнення.
1.6. Трубоукладач повинен бути закріплений за машиністом наказом по підрозділу. Періодичне випробування трубоукладача проводиться один раз на рік. На
трубоукладачі повинен бути чіткий напис про дату чергового випробування. Працювати на трубоукладачі, термін випробування якого вийшов, забороняється.
1.7. Трубоукладач повинен бути укомплектований:
• аптечкою і повним набором необхідних медикаментів першої допомоги і їх переліком;
• технічною документацією на трубоукладач, інструкцією по професії та інструкціями за видами робіт;
• необхідним справним інструментом і пристроями;
• вогнегасником, лопатою, брезентом та кошмою.
1.8. Машиніст трубоукладача повинен знати, що його робота пов'язана з підвищеною небезпекою, так як вона виконується в зоні діючих газопроводів, що знаходяться під високим тиском, та пов'язана з участю у проведенні газонебезпечних та вогневих робіт на магістральних газопроводах та їх комунікаціях і проведенням вантажно-розвантажувальних робіт та обслуговуванням вантажно-підіймальних механізмів.
1.9. У процесі виробничої діяльності на машиніста трубоукладача діють наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: вібрація, шум, природний газ та несправний чи невідповідаючий роботі, що виконується, інструмент або некваліфіковані дії і прийоми в роботі з ним, що можуть спричинити різні травми і ушкодження працюючого.
1.10. Згідно з Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам нафтової і газової промисловості, затв. постановою Держкомпраці СРСР і Президією ВЦРПС 18.08.80 №241/П-9 (розділ VI, п.54) машиністу трубоукладача видається наступний спецодяг:
• Костюм бавовняний з вологовідштовхуючим просоченням - на 12 місяців.
• Чоботи кирзові - на 18 місяців.
• Рукавиці комбіновані - на 2 місяці.
Взимку додатково:
• Куртка бавовняна на утеплюючій прокладці - на 36 місяців.
• Штани бавовняні на утеплюючій прокладці - на 36 місяців.
• Валянки - на 48 місяців.
Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і спецвзуття понад встановлені норми.
1.11. Спецодяг машиніста трубоукладача повинен бути добре підігнаний і застібнутий, оскільки поли і рукави можуть бути захоплені частинами машин, що обертаються. На голові необхідно мати головний убір.
1.12.. Дотримання правил особистої гігієни.
Особиста гігієна машиніста трубоукладача сприяє запобіганню професійним отруєнням і захворюванням.
Машиніст трубоукладача зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, встановлених для даного виробництва, зокрема:
• утримувати в чистоті і порядку робоче місце та інструмент;
• правильно і дбайливо користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту;
• утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані та чистому вигляді;
• перед кожним прийманням їжі мити руки теплою водою з милом;
• дотримуватись питного режиму з врахуванням особливостей умов праці;
• дотримуватись режиму праці і відпочинку;
• дотримуватись санітарних правил при роботі з бензином, дизельним паливом, мастилами тощо;
• при появі температури чи інших ознак захворювання негайно звертатися до лікаря. Для виключення випадків отруєння забороняється застосовувати етильований бензин
чи метанол (інші легкозаймисті і отруйні речовини) для миття рук, спецодягу чи деталей та вживати їх (інші лаки, фарби, емульсії, реагенти) як алкогольні та наркотичні речовини.
2.1. Перед початком робочого дня машиніст трубоукладача повинен:
• привести в порядок та одягнути спецодяг і взуття, застебнути всі ґудзики, підв'язати обшлаги, не допускаючи звисання окремих частин спецодягу;
• ознайомитись із завданням керівника і можливою небезпекою при виконанні роботи;
• упорядкувати своє робоче місце, інструмент та пристрої, переконатись, що вони справні та відповідають вимогам техніки безпеки.
2.2. При невключеному двигуні уважно подивитись та перевірити:
• справність стріли і рами противаги, звернути особливу увагу на шарнірні з'єднання стріли і рами, які повинні бути надійно зашплінтовані;
• цілісність вантажного та стрілового канатів, надійність їх кріплення на стрілі, підвісному блоці і на барабанах лебідки, правильність їх укладки в канавки;
• наявність та справність кріплення огорожі ланцюгових передач механізму, а також інших рухомих деталей та вузлів;
• кріплення вузлів гідроприводу, а також дію важелів керування гідроприводу на холостому ході і при опусканні рами противаги. Рама противаги у направляючих швелера повинна легко переміщатися під власною масою; в крайньому, найбільш висунутому положенні вантажу, верхні ролики рами не повинні доходити до упору на 25 мм;
• змащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристроїв і сальників;
• рівень пального в баці (лише мірною лінійкою), мастила в картері двигуна і баках гідросистеми, води в системі охолодження;
• відсутність витоків в системі подачі палива, гідросистемі, системі охолодження, цілісність з'єднувальних шлангів;
• стан кріплень та підтягнути гайки, які ослабли;
• справність стропів та вантажозахоплюючих пристроїв, наявність на них бірок та клейм;
• наявність схем строповки вантажу.
2.3. Під час огляду обойми гака особливу увагу слід звернути на кріплення гайки хвостовика гака, міцність кріплення осей блоків, а також перевірити, чи нема в них тріщин. Всі блоки поліспастів повинні обертатись вільно від руки, а у випадку заїдання слід негайно усунути причину. Огляд і змащування головних блоків та інших деталей, розміщених на стрілі, слід проводити тільки тоді, коли стріла опущена на надійну опору.
2.4. У разі виявлення будь-яких порушень машиніст повинен доповісти про це керівнику робіт, або механіку. Приступати до роботи можна лише після усунення неполадок.
2.5. Перед початком роботи машиніст повинен переконатись у достатній