ПІ 1.1.23-260-2004
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Текст документа
ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України"
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для машиніста крану автомобільного
Київ 2004
ПОГОДЖЕНО
Держнаглядохоронпраці України
лист №07-01-05/1245
від"03"березня 2004 р.ЗАТВЕРДЖЕНО
ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України"
Наказ №180
від 30.07.2004 р
ПОГОДЖЕНО
Національний науково-дослідний
інститут охорони праці
лист №74
від 13 лютого 2004 р.
ПОГОДЖЕНО
НАК "Нафтогаз України"
лист №15/1-92
від "01" березня 2004 р.
ПІ 1.1.23-260-2004
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для машиніста крану автомобільного
Київ 2004
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.1. Ця Примірна інструкція поширюється на працівників, які працюють за професією машиніст крану автомобільного (далі машиніст), на підприємствах газопостачання та газифікації (або ДК 'Таз України").
1.2. До самостійної роботи допускаються особи у віці не молодше 18 років, які у закладах освіти отримали професію машиніста крат автомобільного та придатні за станом здоров'я. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, кранівник повинен пройти, безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого керівника. Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування за наказом роботодавця.
1.3. За вимогами цієї інструкції проводиться інструктаж машиніста крана (далі кранівник) перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім 1 раз на З місяці (повторний інструктаж).
Власник повинен застрахувати кранівника від нещасних випадків та професійного захворювання.
У разі пошкодження здоров'я кранівника з вини власника, кранівник має. право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
Допуск до самостійної роботи кранівника оформлюється наказом по підприємству.
Перед допуском до самостійної роботи кранівнику видається під розпис інструкція по безпечній експлуатації кранової установки.
1.4. Кранівник повинен:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
- керувати роботою стропальників;
- користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту:
- пам'ятати про особисту відповідальність за виконання вимог цієї інструкції;
- не допускати сторонніх осіб в робочу зону;
- виконувати тільки ту роботу по якій проінструктований та яка доручена керівником робіт;
- не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;
- вміти надати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;
- вміти користуватися первинними засобами пожежегасіння;
- знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготовлювача з експлуатації крана, Правила дорожнього руху;
- знати будову крана, будову і призначення його механізмів і приладів безпеки;
- володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними;
- знати фактори, що впливають на стійкість крана і причини втрати стійкості;
- знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин;
- знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.
- знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів;
вміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювачів та тари (стропів, траверс, захватів, тощо);
- знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі - ЛЕП), ПБЕ.
- знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.
1.5. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на кранівника:
- перекидання крана;
- ураження електрострумом;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена швидкість руху повітря;
- метеорологічні умови (сніг, ожеледиця, дощ).
1.6. Кранівник забезпечується безкоштовно спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту та Типових норм:
полукомбінезон бавовняний на 12 місяців;
рукавиці комбіновані на 1 місяць;
жилет сигнальний на 12 місяців;
чоботи кирзові на 12 місяців.
на зовнішніх роботах взимку додатково куртка, брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки на 36 місяців.
Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і взуття понад встановлені норми.
1.7. Для підвішування вантажу на гак крана наказом по підприємству призначаються атестовані стропальники.
1.8. У разі роботи двох і більше стропальників, один із них призначається старшим.
1.9. Під час роботи кранівник і стропальники повинні мати при собі посвідчення на право виконання робіт.
1.10. Перевірка знань правил охорони праці у кранівників проводиться: періодично, не рідше 1 разу у 6 місяців.
- у разі переходу з одного підприємства на інше.
- на вимогу інспектора органів Держнаглядохоронпраці або інженерно-технічного працівника по нагляду за вантажопідіймальними кранами.
1.11. Кранівник після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходить перевірку знань у комісії підприємства, і в разі одержання позитивних результатів допускається до стажування для відновлення необхідних навичок.
1.12. Кранівнику не дозволяється виводити з дії прилади безпеки, заклинювати контактори, вимикати обмежувачі, наприклад, такі як: вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання та опускання стріли, а також виконувати роботу краном у разі їх несправності.
1.13. Кранівник, що порушує вимоги цієї інструкції несе дисциплінарна. адміністративну кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства України.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.
2.1. Перед початком роботи кранівник повинен пройти медичний огляд та отримати дозвіл лікаря за підписом в подорожньому листі, та одержати підтвердження механіка про справність автокрану, з підписом в подорожньому листі.
2.2. Перед початком роботи кранівник перевіряє справність всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також стан грунту на місці роботи крана. Для цього кранівник повинен:
- оглянути механізми крана, їх кріплення, гальма, а також ходову частину;
- перевірити наявність і справність огорож механізмів;
- перевірити змащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників;
- оглянути у доступних місцях металоконструкцію і з'єднання секцій стріли та елементів її підвіски, а також металоконструкцію і зварні шви ходової рами (шасі) та поворотної частини;
- оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення, стріли, секції стріли, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.
- оглянути гак та його кріплення в обоймі;
- перевірити справність додаткових опор (висувних балок, домкратів), стабілізаторів, роботу гідравліки вильоту стріли;
- перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.
- перевірити наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувачів вантажопідйомності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів, покажчика вантажопідіймальності у залежності від вильоту стріли, покажчика нахилу крана тощо);
- перевірити справність освітлення крана, буферних ліхтарів і фар;
- під час приймання електричного крана провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця або колектори електричних машин та їх щітки. Якщо кран живиться від зовнішньої мережі, то кранівник повинен перевірити справність гнучкого кабелю;
- провести під час приймання крана з гідроприводом огляд системи привода, гнучких шлангів, якщо вони застосовуються, насосів і запобіжних клапанів на лініях.
2.3. Перевірити у стропальника наявність посвідчення на право виконання стропальних робіт.
2.4. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити вантажний момент знімних вантажозахоплювачів і наявність на них клейм або бірок із позначенням вантажопідйомності, дати випробування і номера.
2.5. У разі приймання працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну.
2.6. Огляд крана слід здійснювати тільки з непрацюючими механізмами, а огляд електрокрана - з вимкненим рубильником в кабіні кранівника. Огляд гнучкого кабелю слід здійснювати з вимкненим рубильником, від якого живиться кабель.
2.7. Під час огляду крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою не більше 24 В або ліхтарем.
2.8. Після огляду перед пуском крана в роботу кранівник, пересвідчившись у дотриманні необхідних габаритів наближення, зобов'язаний випробувати механізми на холостому ході і перевірити при цьому справність дії:
- механізмів крана та електричної апаратури, якщо така є.
- приладів і пристроїв безпеки.
- гальм.
- гідросистеми на кранах з гідросистемою.
2.9. У разі виявлення під час огляду і випробуваннях крана несправностей, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник, не приступаючи до роботи, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, та інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
2.10. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:
- тріщин або деформацій в металоконструкціях крана;
- тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах тощо), а також за відсутність шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ослаблення їх кріплення;
- стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану стадку чи місцеве пошкодження;
механізми підіймання вантажу або стріли мають дефекти (несправності), що загрожують безпечності роботи крана;
- деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають пошкодження;
- гак має зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, порушене кріплення його в обоймі;
- несправні або відсутні прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або ван