ПІ 1.2.10-175-2001
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Державний Комітет промислової політики України Асоціація
"Укрвогнетрив"
м.Київ
Національним НДІОП Асоціацією "Укрвогнетрив"
Лист №110 Наказ №31
від 15.05.2001 р. від 16.11.2001р.
ПІ 1.2.10 -175-2001
м.Київ
Вступ
1.Закон України "Про охорону праці", введений Постановою Верховної Ради у жовтні 1992 року, визначає основні положення щодо реалізації"! конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.
2.Це право закріплюється державною політикою в галузі охорони праці, яка:
признає пріоритет життя і здоров'я працівників;
встановлює повну відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
встановлює єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
здійснює навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
3.Це право підтверджується тим, що при укладенні трудового договору власник повинен проінформувати працівника, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливих наслідків їх впливу.
4.Це право підтверджується можливістю працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
5.Воно закріплюється правом працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:
безплатне лікувально-профілактичне харчування;
оплачувані перерви санітарно- оздоровчого призначення;
скорочення тривалості робочого часу;
додаткову оплачувану відпустку;
пільгову пенсію;
оплату праці у підвищеному розмірі.
6. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам повинні видаватися безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкод-жуючі засоби.
7. На власника покладаються зобов'язання відшкодування працівникові шкоди, заподіяної йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків:
в повному розмірі втраченого заробітку;
сплати потерпілому або членам його родини одноразової допомоги.
8. В свою чергу працівник зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила
поводження з машинами і механізмами;
- користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- додержувати зобов'язання щодо охорони праці, які передбачені колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
- співробітничати з власником у справі організації безпечних умов праці;
- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, які його оточують, і навколишньому природньому середовищу;
- повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці складена (розроблена) на основі вимог ДНАОП 1.2.10-1.08-97 "Правила безпеки у вогнетривкому виробництві" і визначає порядок, способи і умови безпечного виконання готувачами маси вогнетривких підприємств покладених на них обов'язків, а також правил безпечної поведінки на робочому місці і території підприємства.
1.2. Готувач маси повинен вивчити, знати і виконувати вимоги і положення цієї інструкції у повному обсязі, а також вказівки і розпорядження керівників цеху (дільниці, відділення) і вимог внутрішнього трудового розпорядку, що існує на підприємстві.
1.3. Готувач маси повинен дотримуватися вимог загальнозаводської інструкції з охорони праці, технологічних інструкцій. крім того, кожний готувач маси повинен знати і виконувати вимоги:
1.3.1. положення про наряд-допуск;
1.3.2. інструкції щодо застосування биркової системи;
1.3.3. правил пожежної безпеки;
1.3.4. правил електробезпеки.
1.4. До роботи готувача маси допускаються особи чоловічої і жіночої статі,
які досягли 18 років, пройшли медичний огляд і не мають протипоказань, пройшли навчання за спеціальністю, атестовані кваліфікаційною комісією, мають посвідчення за професією, пройшли навчання з питань охорони праці, вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці, інструктаж на І групу з електробезпеки, а також, в разі виконання робіт підвищеної небезпеки, спеціальне навчання.
1.5. До обов'язків готувача маси входить: готування в'яжучих домішок:
шлікера, сульфітно-спиртової барди шляхом дозування і перемішування компонентів. Визначення питомої ваги барди і шлікера. Готування силіціруючої засипки. Готування і змішування мас для виробництва магнезіальних і доломітових виробів. Підготовка до завантаження в бак барди. Пуск і зупинка мішалок, дозуючих апаратів, транспортерних
пристроїв і спостереження за їх роботою. Відчинення шиберів у тічках бункерів. Регулювання подачі компонентів маси в мішалки у суворо встановленому співвідношенні. Контроль якості і тривалості замісу. Виявлення і усунення несправностей у роботі устаткування, що обслуговується, догляд за ним, очищення і змащення його. Брати участь у ремонті устаткування, що обслуговується.
1.6. Кожний готувач маси повинен знати:
1.6.1. принцип роботи і правила технічної експлуатації устаткування, яке обслуговується;
1.6.2. способи приготування в'яжучих домішок і силіціруючих засипок;
1.6.3. склад і властивості мас, що приготовляються;
1.6.4. розчинів та їх компонентів;
1.6.5. тривалість змішування, способи визначення закінчення процесу змішування і якості готової маси порошків або розчинів за зовнішніми ознаками;
1.6.6. види мастильних матеріалів;
1.6.7. місця змащення устаткування;
1.6.8. основи слюсарної справи.
1.7. Процес змішування є однією з основних і відповідальних операцій виробництва вогнетривких виробів. Змішувальні машини підрозділяються на дві групи: машини, що спочатку змішують мелені матеріали у сухому стані, а потім із зволожу-вальними добавками, і машини і апарати для готування, змішування рідких мас (шлікера) і підтримки їх у завислому стані. За принципом дії змішувачі розподіляються на періодично і безперервно діючі.
Лопатеві змішувачі безперервної дії застосовують для змішування і зволоження мас під час виробництва рядових шамотних виробів при пластичному способі форму-вання. Змішувачі цього виду представляють собою коритоподібний жолоб, в якому обертаються один або два вали, укладені паралельно, на яких укріплені за гвинтовою лінією лопаті. Змішувальні бігуни періодичної дії застосовують як змішуваючі машини для напівсухого пресування динасових, шамотних та інших виробів. Принцип дії бігунів оснований на обертанні чаші навколо прямовисної осі при котках, які обертаються, але не котяться.
Планетарні бігункові змішувачі періодичної дії для одержання порошкоподібної маси сухих подрібнених компонентів забезпечують інтенсивне перемішування і високу якість маси. Відцентрові змішувальні бігуни використовують для виготовлення динасових хромомагнезитових і шамотних мас напівсухого пресування. Для виготовлення шламу, шлікера і вапняного молока застосовують мішалки для рідких мас. Найбільше розпов-сюдження одержали прямовісні лопаткові та пропелерні мішалки.
1.8. Кожний працівник, який знову стає до роботи, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийом працівника на роботу.
1.9. Первинний інструктаж з охорони праці проводиться на робочому місці безпосереднім керівником - майстром виробництва у формі бесіди та ілюструється прикладами безпечних прийомів у роботі.
1.10. Після проведення первинного інструктажу на робочому місці працівник, що знов став до роботи, прикріплюється за розпорядженням начальника цеху до кваліфіко-ваного працівника для практичного навчання безпечним прийомам і методам роботи на робочому місці терміном, що встановлюється на підприємстві.
1.11. Після закінчення терміну навчання працівник повинен пройти перевірку знань з охорони праці комісією під головуванням начальника цеху або його заступника за участю громадського інспектора (уповноваженого) з охорони праці. Тільки, якщо виявленні достатні знання в технології та в безпечних прийомах праці, працівник рішенням комісії може бути допущений до самостійної роботи за фахом готувача маси.
1.12. Інструктажі з охорони праці для готувачів маси проводяться не рідше одного разу на квартал, а чергові перевірки знань за професією - одного разу на рік (через 12 місяців після попередньої) цеховою комісією з записом у журналі реєстрації інструктажів.
Не можна допускати до роботи, а працівнику ставати до роботи без перевірки знань правил, норм і інструкцій з охорони праці.
1.13. Готувач маси зобов'язаний проходити періодичні (на протязі трудової діяль-ності) медичні огляди.
1.14. Основними небезпечними виробничими факторами на дільниці виконання робіт готувача маси є : обертові і рухомі частини (елементи) устаткування, що обслуго-вується; переміщення вантажів; небезпечний рівень напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини.
1.15. Основними шкідливими виробничими факторами є: підвищена запиленість в робочій зоні і підвищений рівень шуму на робочому місці, що може привести до профе-сійних захворювань, а також пари мастильних матеріалів і складових сульфітно-спиртової барди.
1.16. По території підприємства і цеху до місця роботи необхідно пересуватися за маршрутом, який вказаний у схемі безпечного пересування. При цьому необхідно виконувати вимоги знаків дорожнього руху і вказівників. Залізничні і автомобільні шляхи переходити тільки у встановлених місцях, під прямим кутом.
1.17. Готувачі маси