ПІ 1.2.10-178-2001
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Державний Комітет промислової політики України Асоціація
"Укрвогнетрив"
м.Київ
Національним НДІОП
Лист № 110
від 15.05.2001р.
Асоціацією "Укрвогнетрив'
Наказ від 16.11.2001р. №31
ПІ 1.2.10-178-2001
М.Київ
Вступ
1. Закон України "Про охорону праці", введений Постановою Верховної Ради у жовтні 1992 року, визначає основні положення щодо реалізації"! конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.
2. Це право закріплюється державною політикою в галузі охорони праці, яка:
признає пріоритет життя і здоров'я працівників;
встановлює повну відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
встановлює єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
здійснює навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
3. Це право підтверджується тим, що при укладенні трудового договору власник повинен проінформувати працівника, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливих наслідків їх впливу.
4. Це право підтверджується можливістю працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
5. Воно закріплюється правом працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:
безплатне лікувально-профілактичне харчування;
оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
скорочення тривалості робочого часу;
додаткову оплачувану відпустку;
пільгову пенсію;
оплату праці у підвищеному розмірі.
6. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам повинні видаватися безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.
7. На власника покладаються зобов'язання відшкодування працівникові шкоди, заподіяної йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків:
в повному розмірі втраченого заробітку;
сплати потерпілому або членам його родини одноразової допомоги.
8. В свою чергу працівник зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами і механізмами; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- додержувати зобов'язання щодо охорони праці, які передбачені колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
- співробітничати з власником у справі організації безпечних умов праці;
- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, які його оточують, і навколишньому природньому середовищу;
- повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
1. Загальні полоукення
1.1 Ця інструкція з охорони праці складена на основі вимог ДНАОП 1.2.10-1.08- 97 "Правила безпеки в вогнетривкому виробництві" і визначає порядок, способи і умови безпечного виконання випалювачами на печах вогнетривких підприємств покладених на них обов'язків, а також правил безпечної поведінки на робочому місці і території підприємства.
1.2 Кожний випалювач повинен вивчити, знати і виконувати вимоги та положення цієї інструкції у повному обсязі, а також вказівки і розпорядження керівників цеху (дільниці, відділення) і вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що існує на підприємстві.
1.3 Кожний випалювач повинен також дотримувати вимог загальнозаводської інструкції з охорони праці, технологічних інструкцій і знати та виконувати вимоги:
1.3.1. правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії;
1.3.2. правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів;
1.3.3. положення про наряд-допуск;
1.3.4. інструкції щодо застосування биркової системи;
1.3.5. правил пожежної безпеки;
1.3.6. правил електробезпеки.
1.4 До роботи випалювачем допускаються особи чоловічої статі, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд і не мають протипоказань, пройшли навчання за спеціальністю, а також, в разі виконання робіт підвищеної небезпеки, спеціальне навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії, мають посвідчення за професією, пройшли вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці, інструктаж на I групу з електробезпеки, атестовані на право обслуговування агрегатів, що працюють на природному газі, рідкому і твердому паливі, а також які знають інструкції з охорони праці:
для стропальника;
для машиніста крана, що керується з підлоги;
для садчика;
для машиніста електролафета.
1.5 До обов'язків випалювача входить: ведення процесу випалювання сировини та виробів в обертових, тунельних, кільцевих, періодичних і газокамерних печах; подача вагонів у піч і обмащення торців вагонів. Регулювання температури в камерах, що знаходяться на підігріві, випалі та охолодженні. Дотримання режиму та графіка випалу. Регулювання тяги.
Підготовка і розпалювання камер, що знов завантажуються, переведення камер з малого вогню на великий. Вимірювання температури оптичним пірометром і термопарою. Чищення пальників, тунелів, перевірка їх стану після прогонів. Засипка піскових затворів. Ведення запису температури випалу. Контроль процесу випалу і якості продукції та тиску газу, відповідності садки напівфабрикатів у печі встановленим схемам. Налагодження печей під час порушень процесу випалу. Виконання поточного ремонту обладнання, яке обслуговується.
1.6. Кожний випалювач повинен знати: режим випалу виробів і схеми садки напівфабрикату на вагони; будову і правила технічної експлуатації печей різних систем і конструкцій і пов'язаних з ними механізмів, транспортних засобів, контрольно-вимірювальних приладів; улаштування щита теплових приладів; способи раціонального спалювання палива і норми його витрати; порядок пуску і зупинки печі; схеми блокування, автоматизації та сигналізації; фактори, що впливають на продуктивність печей; схеми газоходів і комунікацій.
1.7. Кожний випалювач, який знов стає до роботи, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийом робітника на роботу.
1.8. Первинний інструктаж з охорони праці проводиться на робочому місці безпосереднім керівником - змінним майстром виробничої дільниці або майстром виробництва у формі бесіди та ілюструється прикладами безпечних прийомів в роботі.
1.9. Після проведення первинного інструктажу на робочому місці працівник, який знову став до роботи, прикріплюється за розпорядженням начальника цеху до кваліфікованого випалювача для практичного навчання безпечним прийомам і методам роботи на робочому місці терміном, що встановлюється на підприємстві.
1.10. Після закінчення терміну навчання працівник повинен пройти перевірку знань з охорони праці комісією під головуванням начальника цеху або його заступника за участю громадського інспектора (уповноваженого) з охорони праці. Тільки при виявленні достатніх знань в технології та безпечних прийомах праці працівник рішенням комісії може бути допущений до самостійної роботи за фахом.
1.11. Інструктажі з охорони праці випалювачам проводитимуться один раз на квартал, а чергові перевірки знань один раз на рік через 12 місяців від попередньої цеховою комісією із записом у журналі реєстрації інструктажів. Не можна допускати до роботи, а робітнику ставати до роботи без перевірки знань правил, норм і інструкцій з охорони праці.
1.12 Випалювач на печах зобов'язаний проходити періодичні ( на протязі трудової діяльності) медичні огляди.
1.13 Основні небезпечні виробничі фактори на дільниці виконання робіт:
1.13.1. рухомі машини і механізми ( мостові крани, електролафети тощо);
1.13.2. вихлопи гарячого пилу крізь оглядові вікна у відкотних головках печей;
1.13.3. можливі обвали на окремих ділянках намазки і футеровки під час ремонтів печей;
1.13.4. небезпечний рівень напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;
1.13.5. підвищена температура навколишнього середовища поруч корпусів печей і усередині печей при ремонтах;
1.13.6. падіння напівфабрикатів виробів при неправильній їх садці.
1.14 Основні шкідливі виробничі фактори :
1.14.1 підвищена температура повітря робочої зони;
1.14.2 підвищений рівень (інфрачервоної) радіації;
1.14.3 підвищена запиленість під час завантаження та випалу шихти;
1.14.4 наявність у повітрі сірчистого газу та окису вуглецю;
1.14.5 підвищений рівень шуму на робочому місці, що може привести до професійних захворювань.
1.15 Випалювачі на печах повинні працювати тільки у встановлених за нормами: спецодязі - костюмі бавовняному за ГОСТом 27575-87 "Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические требования», що видається на 12 місяців; черевиках шкіряних за ГОСТом 28507-90 "Обувь специальная кожаная для защиты от механических воздействий. Общие технические требования.", що видаються на 12 місяців, рукавицях комбінованих за ГОСТом 12.4.010-75 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия.», що видаються на 3 місяці.
Під час обслуговування печей, що працюють на твердому паливі, видаються рукавиці брезентові замість рукавиць комбінованих строком носіння на 2 місяці.
Під час випалу доломіту та магнезиту видаються:
костюм сукняний за ГОСТом 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия", або за ТУ України 00309335-023-95 "Костюми чоловічі для захисту від підвищених температур