Примірна інструкція з охорони праці для механіка рефрижераторних секцій

Міністерство транспорту України
Державна адміністрація залізничного транспорту України

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для механіка рефрижераторних секцій
Київ

УЗГОДЖЕНО

Держнаглядохоронпраці України
лист від 23.06.2003р.

№08-15\3062 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Укрзалізниці
від 27.06.2003 р.
№ 228-Ц

УЗГОДЖЕНО

ННДІОП

лист від 26.05.2003 р.
№324
ПІ 5.1.11-228-03

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для механіка рефрижераторних секцій
Київ

Зміст
Вступ 5
1. Загальні положення 5
1.1. Умови допуску механіків до роботи на секції 5
1.2. Вказівки про необхідність дотримання правил внутрішнього
розпорядку. Режим праці і відпочинку 6
1.3. Вимоги виробничої санітарії і особистої гігієни 7
1.4. Спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і сигнальні
засоби 9
1.5. Вимоги безпеки під час знаходження на залізничних коліях 11
2. Вимоги безпеки перед початком роботи 13
2.1. Вимоги безпеки перед чергуванням 13
2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи з технічного обслуговування і
ремонту дизельного обладнання 13
2.3. Вимоги безпеки перед початком роботи з технічного обслуговування
акумуляторних батарей 14
2.4. Вимоги безпеки перед початком технічного обслуговування
холодильних установок 14
2.5. Вимоги безпеки перед початком роботи з електроінструментом і
переносними світильниками 15
2.6. Вимоги пожежної безпеки 15
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 16
3.1. Вимоги безпеки під час роботи з технічного обслуговування і
ремонту обладнання 16
3.2. Вимоги безпеки під час експлуатації, технічного обслуговування і
ремонту дизельного обладнання 17
3.3. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування акумуляторних
батарей 17
3.4. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування холодильних
установок 18
3.5. Вимоги безпеки під час експлуатації і технічного обслуговування
електрообладнання 19
3.6. Вимоги безпеки під час експлуатації і технічного обслуговування
секції 20
3.7. Вимоги безпеки під час роботи з інструментом 21
3.8. Вимоги безпеки під час екіпірування 22
3.9. Вимоги безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою 23
3.10. Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації рефрижераторного рухомого складу 24
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 28
4.1. Вимоги безпеки після закінчення чергування 28
4.2. Вимоги безпеки після закінчення роботи з технічного обслуговування і
ремонту дизельного обладнання 28
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 28
5.1. Порядок дій механіків під час пожежі 28
5.2. Порядок дій механіків під час аварій і катастроф 29
5.3. Дії механіків під час виявлення обриву проводів контактної мережі 30
5.4. Порядок зупинки дизеля у випадку його "розносу" 30
5.5. Порядок дій механіків у випадку травматизму 31
5.6. Перша долікарняна допомога постраждалому 31 Додаток 1. Рекомендований перелік медикаментів, які входять в
універсальну аптечку першої допомоги 35 Додаток 2. Витяг з переліку засобів пожежогасіння для
рефрижераторних секцій 36

Вступ.
1. Примірна інструкція з охорони праці для механіка рефрижераторних секцій призначена для осіб, які працюють за професією механік рефрижераторних секції Укрзалізниці, робота яких пов'язана з експлуатацією дизельних установок, холодильних установок і іншого обладнання рефрижераторних секцій з метою забезпечення температурного режиму вантажів, що перевозяться.
2. Примірна інструкція може використовуватись як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві.
1. Загальні положення.
1.1. Умови допуску механіків до роботи на секції.
1.1.1. До самостійної роботи за професією механік рефрижераторних секцій допускаються особи, які:
- досягли 18 річного віку і мають відповідну кваліфікацію за професією механік рефрижераторної секції;
- пройшли у встановленому порядку медичний огляд і не мають медичних протипоказань;
- пройшли спеціальне навчання, вступний та первинний інструктаж на робочому місці, стажування і перевірку знань з питань охорони праці;
- мають групу з електробезпеки IV.
1.1.2. Перед кожним відправленням в рейс механіки проходять повторний інструктаж з охорони праці і правилам пожежної безпеки із записом в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
1.1.3. Механік, відповідальний за роботу на секції, проводить позаплановий інструктаж працюючим на секції в перший день після приймання секції, а також перед початком робіт, які відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою.
Якщо до складу бригади входить механік, який робить першу поїздку, тоді механік, який відповідає за роботу на секції, в перший день після приймання
секції проводить йому первинний інструктаж на робочому місці із записом в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Під текстом інструктажу робиться запис, що механік, який робить першу поїздку, на період стажування протягом 14 діб закріплюється за механіком, який відповідає за роботу на секції.
Після закінчення стажування і співбесіди з питань охорони праці, механік, який відповідає за роботу на секції, проводить механіку, який робить першу поїздку, позаплановий інструктаж.
Під текстом інструктажу робиться запис, що після проходження стажування на робочому місці та співбесіди з питань охорони праці, механік, який робить першу поїздку, допускається до самостійної роботи.
1.2. Вказівки про необхідність дотримання правил внутрішнього розпорядку. Режим праці і відпочинку.
1.2.1. Робота механіків з обслуговування обладнання секції і їх відпочинок організовуються у відповідності до графіка чергування, який видається механікам в депо приписки.
Тривалість поїздки встановлюється керівництвом депо за погодженням із профспілковим комітетом на підставі наказу Укрзалізниці №40-Ц від 10.03.90 р.
1.2.2. Якщо необхідно відлучитися із секції з службових справ (подача заявок, відправлення телеграм тощо), а також під час відлучень з особистих справ у вільний від чергування час, то механік робить запис в журналі ф.ВУ-85 з відміткою часу залишення секції і передбаченого часу повернення і обов'язково повідомляє про це механіка, який залишився на секції. Час відлучень з особистих справ та можлива тривалість відлучення встановлюється керівником депо.
Не дозволяється відлучення механіка, який повинен заступати на зміну, за З години до зміни.
Механіку, який відлучається із секції, механік - відповідальний за роботу на секції повинен провести позаплановий інструктаж із записом в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Під час відлучення механіка - відповідального за роботу на секції, він повинен провести механіку, який залишається на секції, позаплановий інструктаж із записом в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Механік, який залишається на секції, зачиняє вікна і замикає двері і під час відсутності другого механіка нікого на секцію не допускає, крім працівників станції, які причетні до роботи рефрижераторного рухомого складу, залізниці або працівників органів транспортної міліції, тільки після пред'явлення ними службового посвідчення. Механік, який залишився на секції, виконує обов'язки механіка, який відповідальний за роботу на секції.
1.2.3. Під час прямування секції через зони підвищеної криміногенної небезпеки бригада повинна закрити вікна, замкнути двері.
1.2.4. Знаходження і проїзд на секції сторонніх осіб не дозволяється.
1.2.5. Дозволяється проїзд на секції представника вантажовідправника за наступних умов:
- перевезення здійснюється на особливих умовах, про що робиться позначка у вантажних документах;
- наявність у представника вантажовідправника медичної довідки і постільних речей.
Про знаходження на секції представника вантажовідправника механік, який відповідає за роботу на секції, робить позначку в робочому журналі ф.ВУ-85 і повідомляє телеграмою в депо приписки.
1.3. Вимоги виробничої санітарії і особистої гігієни.
1.3.1. Під час виконання робіт з обслуговування секції механік повинен бути одягнений в спецодяг та використовувати інші ЗІЗ.
1.3.2. Перед вживанням їжі спецодяг потрібно зняти і залишити в шафі для "робочого одягу", а потім вимити руки. Приймати їжу необхідно тільки на кухні або в салоні.
1.3.3. Після закінчення чергування спецодяг вичистити від пилу, прийняти душ або вимити руки і обличчя водою з милом.

1.3.4. Індивідуальні шафи для одягу утримувати в чистоті. Не дозволяється зберігати в шафах сторонні предмети.
1.3.5. Чистий посуд, столове приладдя (ложки, вилки, ножі) слід зберігати у спеціальній шафі на кухні. Шафи для зберігання посуду і столового приладдя повинні утримуватись в чистоті, займати їх іншими предметами не дозволяється. Використаний посуд і столове приладдя миють гарячою водою із застосуванням нетоксичних мийних засобів, якими дозволяється мити посуд.
1.3.6. Чиста постільна білизна повинна зберігатися у спеціально відведеній шафі для білизни.
Не дозволяється спільне зберігання чистої і використаної білизни.
1.3.7. В баки питної води заправляють воду з магістральних джерел. Пити дозволяється тільки кип'ячену воду.
1.3.8. Сміття, харчові відходи слід збирати в сміттєзбірники і на стоянці виносити в спеціально відведені місця. Викидати сміття і відходи із вагонів на колії не дозволяється.
1.3.9. У вагоні повинен знаходитися комплект прибирального інвентарю: віник, відро для сміття, совок, відра і ганчірки для прибирання підлоги і окреме відро і ганчірки для туалету, йоржі для миття унітазу.
1.3.10. Чистоту у службових приміщеннях вагона необхідно постійно підтримувати, для цього не рідше одного разу на добу проводять вологе прибирання.
Під час прибирання туалету необхідно застосовувати мийні і дезінфіціруючі засоби, використовувати окреме відро і гумові рукавички.
1.3.11. На шляху прямування повинен дотримуватись режим користування туалетом. На стоянці під час проходу великих станцій, санаторно-курортних і приміських зон, тунелів, мостів, користуватися туалетом не дозволяється.
1.3.12. Механіки повинні не рідше одного разу на тиждень приймати гарячий душ і проводити заміну натільної і постільної білизни.
1.3.13. Для запобігання шкідливого впливу нафтопродуктів шкіру рук слід покривати захисною пастою для рук "Лано" ТУ-15-02-331-93 тощо.
У випадку сильного забруднення рук нафтопродуктами необхідно для їх вилучення застосовувати змиваючу рідину або очищувач рук, а потім вимити руки теплою водою з милом.
1.3.14. Під час заправки холодильних установок хладоном або під час роботи з полімерними клеєвиними композиціями на основі епоксидних смол необхідно користуватися респіраторами РПГ-67А ГОСТ 12.4.004-74.
1.3.15. Холодильник для зберігання продуктів харчування один раз на два-три тижні розморожується і миється. Емальовані поверхні миють теплою водою із содою, алюмінієві і пластмасові поверхні - теплою водою із милом. Вимитий холодильник насухо витирають м'якою тканиною і провітрюють протягом 30-40 хвилин.
Швидкопсувні продукти харчування потрібно зберігати у побутовому холодильнику, не швидкопсувні продукти - в спеціально відведеній шафі.
1.3.16. Періодично, не рідше одного разу за поїздку, перед заповненням баків свіжою водою, залишок води із водяних баків і водопідігрівача побутових потреб злити, баки промити шляхом одноразового наливу і зливу води.
1.3.17. Ионізовані сигналізатори, які установлені на секціях ЦБ-5, у випадках виходу їх із ладу, для запобігання шкідливого впливу на здоров'я людей із-за джерел радіоактивних випромінювань, які знаходяться в них, не розкривати, а здавати їх у депо приписки в установленому порядку.
Знаходження механіків на відстані до 30 см від йонізованого сигналізатора дозволяється не більше 8 годин на добу, на відстані більше 30 см йонізований сигналізатор на людину не діє.
1.4. Спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і сигнальні засоби.
1.4.1. Для роботи на секції механіки рефрижераторного рухомого складу повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту у відповідності з Галузевими нормами безплатної видачі спецодягу,
спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам залізниць, підприємств та організацій:
- костюм бавовняний на 12 місяців;
- рукавиці комбіновані на 12 місяців;
- черевики шкіряні на 2 місяців;
- калоші діелектричні - чергові;
- респіратор - до зношення;
- фартух кислостійкий - черговий;
- рукавички кислостійкі - чергові;
- окуляри захисні - до зношення;
- теплозахисний костюм (або "Гудок") на 24 (36) місяці;
- чоботи кирзові утеплені на 24 місяці;
- рукавички діелектричні - чергові.
1.4.2. Спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту повинні бути справні і відповідати розміру і зросту механіків, яким вони видаються.
Крім того, засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом повинні бути перевірені.
Згідно технічних вимог на індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом встановлені такі терміни випробувань:
- рукавички діелектричні - один раз на 6 місяців;
- калоші діелектричні - один раз на 12 місяців;
- інструмент з ізолюючими рукоятками - один раз на 12 місяців;
- килимок діелектричний - оглядають під час отримання його підприємством, а також не рідше 1 разу на 6 місяців і при наявності механічних пошкоджень відбраковують.
1.4.3. Секції повинні бути укомплектовані сигнальними прапорцями і сигнальними ліхтарями.
По мірі виходу їх із ладу депо приписки зобов'язане доукомплектовувати секції сигнальними засобами за заявкою механіка, відповідального за роботу на секції.

1.5. Вимоги безпеки під час знаходження на залізничних коліях.
1.5.1. Під час знаходження на залізничних коліях необхідно дотримуватися вимог особистої безпеки.
1.5.2. Виходити із вагона тільки після повної зупинки секції.
Перед виходом із службового вагона або машинного відділення вантажного вагона необхідно переконатися у відсутності рухомого складу, що рухається по суміжній колії, а також у відсутності предметів на міжколійях, які можуть потрапити під ноги під час виходу із вагона.
Після цього повернутися обличчям до вагона, взятися за поручні, зачинити двері і спуститися по східця.
Плигати з підніжки вагона не дозволяється.
1.5.3. Під час сходу із вантажем у руках необхідно дотримуватися наступного порядку:
- перед виходом із вагона закріпити відчинені двері, поставити вантаж, спуститися вниз, зняти вантаж, зачинити двері;
- під час входу у вагон з вантажем відчинити двері, закріпити їх, поставити вантаж на підлогу вагона, потім піднятися у вагон.
1.5.4. Під час переходу через колії впевнитися у відсутності рухомого складу, що рухається, а потім не наступаючи на рейки і кінці залізобетонних шпал. Переходити колії тільки під прямим кутом.
1.5.5. Коли необхідно пройти вздовж колій на перегонах, то слід йти тільки по узбіччю колії, а на станції - по узбіччю колії або посередині міжколійя по спеціально встановленому маршруту. При цьому потрібно слідкувати за поїздами, маневровими составами, локомотивами, що рухаються, а також звернути увагу, чи немає предметів, які виступають за обрис габариту рухомого складу. Ходіння всередині колії і по кінцях залізобетонних шпал не дозволяється.
Знаходження між коліями під час прямування поїздів по суміжних коліях не дозволяється.
1.5.6. Обходити групи вагонів або локомотиви, що стоять на коліях, слід на відстані не менше 5 м від рухомого складу. Між розчепленими вагонами дозволяється проходити, якщо відстань між ними не менше 10 м, проходити слід посередині розриву, при цьому необхідно впевнитися в тому, що по суміжній колії не рухається рухомий склад.
1.5.7. Не дозволяється:
- під час переходу колії пролазити під вагоном або автозчепами;
- переходити або перебігати колії перед рухомим складом, що рухається;
- переходити колії на сортувальних гірках;
- ставати або сідати на рейки;
- підніматися по східцях вагонів і локомотивів і сходити з них під час руху состава, а також знаходитися на східцях під час їх руху;
- переходити стрілочні переводи в місцях розташування гостряків і скріплень стрілочних переводів;
- під час руху поїзда відчиняти зовнішні двері і працювати на приставних драбинах і знаходитися у вантажних приміщеннях вагонів.
1.5.8. Під час знаходження на електрифікованих дільницях колій не дозволяється:
- наближатися до неогороджених проводів або частин контактної мережі на відстань менше 2 м;
- не наближатися до обірваних проводів контактної мережі на відстань менше 2 м незалежно від того: торкаються вони землі або заземлених конструкцій чи ні;
- торкатися сторонніх предметів (відрізків дроту, вірьовок, тросів на інше), які знаходяться на проводах контактної мережі;
- залазити на дах вагона.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Вимоги безпеки перед чергуванням.
Перед чергуванням, як і перед початком роботи механік повинен одягти спецодяг, спецвзуття, підготувати засоби індивідуального захисту.
Впевнитись, що аптечка укомплектована відповідно до переліку. Заступаючи на чергування, механік зобов'язаний перевірити:
- надійність кріплення захисних огороджень на дизель-генераторі;
- справність теплоізоляційних кожухів на випускних колекторах дизелів, теплообмінних апаратів і трубопроводів холодильних установок;
- відсутність сторонніх предметів у дизельному, апаратному і машинному відділеннях вагонів і на обладнанні;
- відсутність масляних плям на обладнанні і підлозі. Сліди масла або палива, якщо вони виявлені, витираються насухо. Обтиральний матеріал, який був використаний, прибирається в металевий ящик з кришкою;
- наявність і справність інструменту, переносних світильників, діелектричних килимків, діелектричних рукавичок і іншого приладдя, яке необхідне для роботи з обладнанням;
- наявність і справність (зовнішнім оглядом) протипожежного інвентарю і засобів пожежогасіння.
2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи з технічного обслуговування і ремонту дизельного обладнання.
Перед початком робіт з технічного обслуговування або поточного ремонту дизель-генераторів або дизельного обладнання необхідно виконати наступні роботи:
- відключити напругу живлення агрегатів (повітряний компресор, центробіжний паливний насос тощо), зупинити дизель-генератори, а також вимкнути стартерні акумуляторні батареї;
- перевірити надійність з'єднання нульового проводу генератора із заземлюючим контуром;
- закрити запірний вентиль пускового трубопроводу на балоні (система пуску дизеля стиснутим повітрям) і випустити залишок стиснутого повітря із пускового трубопроводу.
2.3. Вимоги безпеки перед початком роботи з технічного обслуговування акумуляторних батарей.
Перед початком обслуговування акумуляторних батарей необхідно одягти захисні окуляри, гумові кислотостійкі рукавички і кислотостійкий фартух.
Перед початком технічного обслуговування акумуляторних батарей на секції БМЗ необхідно переконатися в справності витяжної вентиляції, а на секції типу ЦБ-5 перевірити чистоту вентиляційних отворів у підвагонному ящику.
2.4. Вимоги безпеки перед початком технічного обслуговування холодильних установок.
2.4.1. Усі роботи з технічного обслуговування холодильних установок проводити тільки під час стоянки секції.
2.4.2. Перед пуском холодильної установки механік зобов'язаний переконатися у відсутності витікання хладона у всіх елементах холодильної установки за допомогою витікошукача або галоїдної лампи.
2.4.3. Розкривання хладонових компресорів, апаратів, трубопроводів дозволяється тільки в захисних окулярах, після того, як тиск хладона буде знижено до атмосферного і залишиться постійним на протязі не менше 20 хвилин.
2.5. Вимоги безпеки перед початком роботи з електроінструментом і переносними світильниками.
2.5.1. Перед початком роботи з електроінструментом і переносними світильниками необхідно перевірити:
- комплектність і надійність кріплення деталей;
- справність кола заземлення (між корпусом машини і заземлюючим контактом штепсельної вилки);
- справність кабелю (шнура), який підводиться, його захисної трубки і штепсельної вилки, цілісність ізоляційних деталей корпуса, рукоятки і щіткотримачів, а також наявність захисних кожухів і їх справність;
- справність вимикача під час роботи інструменту на холостому ході.
2.5.2. Під час роботи з електродриллю або ручною свердлильною
електричною машиною, предмети, які підлягають свердлінню, повинні бути надійно заземлені.
Торкатися руками частин інструменту, що обертаються, не дозволяється.
2.6. Вимоги пожежної безпеки.
2.6.1 Механіки зобов'язані чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть привести до пожежі.
2.6.2. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наявність і справність засобів пожежогасіння на рефрижераторній секції покладається на механіка, який відповідальний за роботу на секції. Кожний механік зобов'язаний знати місце розташування на секції засобів пожежогасіння.
2.6.3. Кожна секція повинна бути забезпечена справними засобами пожежогасіння у відповідності з "Нормами оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння" №ЦУО-4607. Перелік засобів пожежогасіння для рефрижераторних секції (даний в додатку 2).
2.6.4. З метою підвищення протипожежної безпеки ряд секцій, обладнується системами пожежної сигналізації, які повинні працювати в автоматичному режимі і під час виявлення датчиками диму або вогню подавати звуковий сигнал тривоги.
Механіки повинні щоденно перевіряти на пульті управління ввімкнення системи пожежної сигналізації (вимикати сигналізацію заборонено).
По світловим сигналам пульту управління необхідно перевіряти відсутність несправностей.
Під час проведення перевірок робиться запис в робочому журналі ф.ВУ-85.
2.6.5. Під час спрацювання пожежної сигналізації необхідно виявити місце загоряння і діяти згідно вимогам, які викладені в підрозділі 5.1 цієї Інструкції.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.
3.1. Вимоги безпеки під час роботи з технічного обслуговування і ремонту обладнання.
3.1.1. Під час технічного обслуговування і ремонту обладнання не дозволяється:
- підходити до працюючих механізмів в розстібнутому одязі, торкатися і проводити які-небудь роботи біля частин машин, які обертаються, ремонтувати фланцеві з'єднання і вентилі на обладнанні, яке працює;
- користуватися відкритим вогнем у дизельному, машинному і акумуляторному відділеннях вагонів;
- приступати до ремонту якого-небудь обладнання без повідомлення механіку, відповідальному за роботу на секції;
- знаходитися під обладнанням, яке перебуває у припіднятому положенні, застосовувати випадкові підпірки і підкладки під обладнання;
- залишати інструмент і інші сторонні предмети на обладнанні, яке працює;
- знімати захисні огородження під час роботи обладнання і залишати їх незакріпленими після ремонту;
- проводити ремонтні роботи на обладнанні, яке працює;
- застосовувати манометри і електровимірювальні прилади з відсутніми пломбами (клеймами) і простроченим терміном повірки, а також із розбитим склом і тріщинами в корпусі;
- торкатися до проводів, заземлень, до частин обладнання під час роботи електрообладнання;
- експлуатувати запірну арматуру із пошкодженими сальниками.
3.1.2. Під час знаходження секції на колії, що має ухил, для запобігання самовільного руху секції, бригада, що обслуговує, повинна переконатися, що секція загальмована ручним гальмом, а під колеса підкладені гальмові башмаки.
3.2. Вимоги безпеки під час експлуатації, технічного обслуговування і ремонту дизельного обладнання.
3.2.1. Під час експлуатації, технічного обслуговування, а також під час поточного ремонту дизель-генераторів і дизельного обладнання не дозволяється:
- проводити ремонтні роботи і усувати течу палива, масла, води шляхом підтяжки штуцерів, гайок і болтів, підтягувати гайки шпильок кріплення головок циліндрів, проводити регулювання клапанного механізму, з'єднувати трубопроводи на працюючому обладнанні, а також усувати витікання повітря у разі наявності стиснутого повітря у пусковій магістралі дизеля;
- провертати колінчатий вал дизеля за допомогою електростартера (пневмостартера), коли незатиснуті форсунки (свічі розжарювання), а також без попередження людей, що знаходяться поруч;
- проводити пуск дизеля за допомогою легкозаймистих речовин (бензину, ефіру та інше);
- проводити заправлення витратного паливного бака під час роботи дизель-генератора, який розташований поруч з витратним баком.
3.2.2. Пуск дизель-генератора дозволяється проводити тільки після того, як будуть припинені всі роботи на дизельному, холодильному обладнанні, а також в інших місцях, куди подається напруга 220 В.
3.3. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування акумуляторних батарей.
3.3.1. Від'єднувати (приєднувати) акумулятори до зарядного обладнання під час їх зарядки слід тільки після зняття напруги із зарядного обладнання.
3.3.2. Під час роботи з навантажувальною вилкою з метою запобігання опіку не торкатися резистора навантажувальної вилки.
3.3.3. У випадку попадання електроліту або сірчаної кислоти на шкіру, в очі або рот діяти відповідно з п.п.5.6.8-5.6.14. цієї інструкції.
3.3.4. Під час роботи з акумуляторними батареями не дозволяється:
- торкатися руками без діелектричних рукавичок до струмонесучих частин (вводів, контактів, електропроводів із пошкодженою ізоляцією);
- перевіряти наявність напруги на виводах акумуляторів шляхом короткого замкнення;
- контролювати рівень електроліту в банках за допомогою відкритого полум'я для підсвічування.
3.4. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування холодильних установок.
3.4.1. Заміну сальникової набивки запірної арматури дозволяється виконувати тільки після зниження тиску хладону на пошкодженій ділянці до атмосферного і відключенням цієї ділянки від системи.
3.4.2. Перед зварюванням і паянням теплообмінних апаратів або трубопроводів слід вилучити із них хладон і від'єднати від магістралі.
3.4.3. Зварювання і паяння повинні проводитись із дотриманням протипожежних правил, коли відкриті жалюзі і двері.
3.4.4. В процесі заповнення хладоном холодильної установки приймають участь не менше двох механіків секції, які одягнені в захисні окуляри і гумові або бавовняні рукавички.
3.4.5. Перед заповненням системи хладоном-12 необхідно переконатися в тому, що в балоні знаходиться саме хладон-12 (за паспортом балона). Не дозволяється додавання до хладону-12 інших холодильних агентів.
3.4.6. Відкривати ковпачкову гайку на нипелі вентиля балона дозволяється тільки в захисних окулярах, направляючи вихідний отвір вентиля балона в протилежний бік від працюючих.
3.4.7. Необхідно перевіряти справність запірного вентиля балона. Балони з несправними запірними вентилями використовувати не дозволяється. З'єднання балона із заправочним вентилем ДУ-6 холодильної установки проводити за допомогою мідної трубки або маслобензостійкого шлангу, який випробуваний на міцність і щільність тиском 1,6-2,0 МПа, балон повинен мати термін служби, який не минув.
Під час заповнення системи хладоном не допускати підвищення тиску на нагнітальному боці більше 1,2 МПа, а на боці, який усмоктує - більше 0,6 МПа.
3.4.8. Під час обслуговування холодильного обладнання не дозволяється:
- нагрівати балон із хладоном;
- залишати балони з хладоном, які приєднані до системи холодильної машини довше, чим це необхідно для заповнення або вилучення хладона із системи;
- проводити заповнення системи хладоном, коли закритий вихідний вентиль на ресивері.
3.5. Вимоги безпеки під час експлуатації і технічного обслуговування електрообладнання.
3.5.1. Технічне обслуговування і ремонт енергосилового обладнання повинне проводитися, коли не працюють дизель-генератори, в цей час вагони секції не повинні бути підключені до стороннього джерела живлення. На головному щиті дизельного вагона повинна бути вивішена табличка "Не вмикати. Працюють люди".
3.5.2. Всі електроз'єднання (штекери) силових кіл і кіл управління повинні з'єднуватися (роз'єднуватися), коли відсутня на них напруга.
Перевірку відсутності напруги проводити переносним вольтметром або покажчиком напруги. Відсутність напруги перевіряється між всіма фазами і на кожній фазі по відношенню до заземлюючих частин.
3.5.3. Під час зчеплення секції встановлення міжвагонних електричних з'єднань слід починати від крайніх вагонів. Зняття міжвагонних електроз'єднань перед розчепленням вагонів в першу чергу проводиться від торцевих стін дизельного вагона. Зняті міжвагонні електроз'єднання закріпляються (по можливості) на холості струмоприймачі.
3.5.4. Не дозволяється під час зачищення або обезжирювання колектора (контактних кілець) генератора провертати вал якоря (ротора) шляхом запуску дизеля або за допомогою електростартера дизеля.
3.5.5. Під час експлуатації і технічного обслуговування електрообладнання не дозволяється:
- користуватися пускачами, кнопками, реле з відкритими, пошкодженими кришками, розбитими штепсельними розетками, роз'ємами;
- заміняти плавкі вставки запобіжників не типовими запобіжниками, які не відповідають номінальному струму споживачів;
- застосовувати тимчасову електропроводку;
- проводити які-небудь роботи із електроз'єднаннями без зняття напруги у всіх магістральних колах.
3.6. Вимоги безпеки під час експлуатації і технічного обслуговування секції.
3.6.1. Двері вагонів у процесі експлуатації, за виключенням навантаження, розвантаження, повинні бути зачинені. Коли необхідно тримати двері на стоянках відчиненими, то їх слід зафіксувати від самозачинення.
Під час виконання вантажних операцій, а також під час ремонту внутрішнього обладнання вагона, двері вантажного приміщення повинні бути зафіксовані у відчиненому положенні стопорними важелями.
Періодично необхідно слідкувати за станом верхньої і нижньої направляючої рейки, ролик дверей (приставного типу) не повинен виходити із верхньої і нижньої направляючої рейки більше ніж на 50% своєї висоти.
Вікно для "екстренного виходу", яке є в салоні дизельного вагона, повинне використовуватися обслуговуючим персоналом під час виникнення небезпеки для їх життя.
3.6.2. В акумуляторному відділенні (секції В. О. БМЗ) дефлектори і отвори в торцевій стіні повинні бути завжди відчиненими.
3.6.3. Під час розчеплення і зчеплення міжвагонних електроз'єднань користуватись слід відкидними площадками, які розташовані на торцевих стінах вагонів. Ставати на автозчеп не дозволяється.
3.7. Вимоги безпеки під час роботи з інструментом.
3.7.1. Під час роботи з електроінструментом застосування засобів індивідуального захисту є обов'язковим.
3.7.2. Електроінструмент, який живиться від мережі повинен мати справний знімний гнучкий кабель (шнур) із штепсельною вилкою.
Гнучкий кабель електроінструменту не повинен мати стирань і перегинів. Робота з несправним електроінструментом не дозволяється.
3.7.3. Переносний ручний електричний світильник повинен мати скляний ковпак, захисну сітку, гачок для підвіски і шланговий провід з вилкою. Патрон і лампа повинні бути закриті.
3.7.4. Під час застосування світильника провід не повинен торкатися вологих, гарячих і масляних поверхонь.
3.7.5. Періодично, не рідше одного разу в десять днів, необхідно перевіряти відсутність обриву проводів у електроінструменту і в переносного електросвітильника, перевірку проводити ампервольтметром.
Коротке замкнення на корпус перевіряється омметром, стан ізоляції проводів електроінструменту переносного електричного світильника
перевіряється мегомметром напругою 500 В.
3.7.6. Не дозволяється залишати без нагляду електроінструмент, який ввімкнутий в мережу.
3.7.7. Регулювати електроінструмент слід після вимкнення його із мережі і повної зупинки.
3.7.8. Якщо під час роботи вийде з ладу електроінструмент, або той, хто працює з ним, відчує дію струму, робота повинна бути негайно припинена.

3.7.9. Під час роботи з електропаяльником необхідно мати підставку для електропаяльника.
Робоче місце, де проводяться паяльні роботи, повинне бути добре освітлене. Не дозволяється залишати без нагляду паяльник, який ввімкнений у електромережу.
3.7.10. Ручний слюсарний інструмент, пристрої необхідно утримувати в чистоті, справному стані і застосовувати тільки за призначенням.
3.7.11. Слюсарні лещата повинні бути міцно закріплені на верстаті: губки лещат повинні мати насічку, щільно сходитися від гвинта без додаткових закладок.
3.7.12. Робота з інструментом, рукоятки якого насаджені на загострені кінці (терпуги, шабери та інше) без металевих бандажних кілець не дозволяється.
3.7.13. Інструмент ударної дії (бородки, керни тощо) повинні мати гладку потиличну частину без тріщин, наклепу і скосів. На робочому кінці не повинно бути пошкоджень.
3.7.14. Під час роботи з інструментом ударної дії необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання попадання в очі твердих частин.
3.7.15. Викрутка повинна вибиратися по ширині робочої частини (лопатки), яка залежить від розміру шліца в головці шурупа або гвинта.
3.7.16. Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів. На рукоятці повинен бути вказаний розмір ключа.
Нарощувати гайкові ключі трубками або іншими ключами не дозволяється.
3.8. Вимоги безпеки під час екіпірування.
3.8.1. На кожному екіпірувальному пункті повинна бути інструкція з охорони праці, яку механіки зобов'язані виконувати.
3.8.2. Під час екіпірування паливом один із заправних штуцерів, які розташовані на рамі вагона, повинен бути закритий.
Під час заповнення паливних баків необхідно контролювати рівень заповнення бака, для чого необхідно періодично вимикати паливний насос, тому що при швидкому надходженні палива відбувається його вспінювання і перелив ще не повністю заповнених баків.
Не дозволяється попадання дизельного палива і масла на ізоляцію проводів і приладів електрообладнання.
3.8.3. Під час екіпірування секції не дозволяється:
- приступати до екіпірування під час відсутності одного із членів бригади секції;
- запускати дизель-генератори під час екіпірування секції дизельним паливом;
- залишати заправочний шланг приєднаним до секції після закінчення екіпірування дизельним пальним;
- проводити нагрівання зливних труб і заправочних штуцерів відкритим вогнем;
- палити.
3.9. Вимоги безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
3.9.1. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватись під контролем механіка, який є відповідальним за роботу на секції. До робіт з підвищеною небезпекою відносяться:
- перевірка затягнення болтів автозчепів, розчеплення і зчеплення вагонів;
- роз'єднання міжвагонних електричних з'єднань;
- відчинення і зачинення дверей вантажних вагонів, змащення шарнірів і елементів запору дверей;
- роботи, які виконуються на даху вагона під час огляду і ремонту глушників, дефлекторів, телевізійної антени, очищення труб котла опалення і плити для приготування їжі;
- екіпірування секції паливом, хладоном, водою на екіпірувальних пунктах або від пересувних паливозаправниках;
- контроль температури повітря у вантажних вагонах по переносній термостанції (під час знаходження секції в составі поїзда);
- технічне обслуговування і ремонт обладнання, розташованого під вагоном (підвагоний генератор, випрямляч, зливні отвори вагонів, підвагонні акумуляторні батареї секції типу ЦБ-5 тощо);
- технічне обслуговування холодильних установок в машинних відділеннях вантажних вагонів;
- ремонт холодильних установок з розкриттям системи циркуляції хладона;
- технічне обслуговування електрообладнання дизельного вагона і електрощитів машинних відділень вантажних вагонів.
3.9.2. Під час виконання робіт, вказаних в п.3.9.1., а також під час ремонту або технічного обслуговування обладнання секції, розташованого зовні вагона, механік, відповідальний за роботу на секції, зобов'язаний подати письмову заявку черговому по станції (маневровому диспетчеру) на огородження секції.
Огородження секції проводять працівники станції.
До початку роботи механік, який відповідальний за роботу на секції, повинен отримати письмовий дозвіл на виконання робіт від чергового по станції (маневрового диспетчера), а потім особисто переконатися в наявності огородження.
3.10. Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації рефрижераторного рухомого складу.
3.10.1. Під час експлуатації рефрижераторного рухомого складу необхідно виконувати наступні вимоги пожежної безпеки:
- розміщувати балони з холодоагентом, в тому числі і пусті, тільки у встановлених місцях;
- щоденно перевіряти цілісність масляних і паливних трубопроводів, під час виявлення течі негайно усувати несправність, а розлиту рідину збирати і вилучати із вагона;
- під час заправлення дизельним паливом і маслом секції необхідно слідкувати за тим, щоб не було переливання або підтікання палива і масла;

- після завершення робіт із заправлення крани (вентилі), горловини для заправлення баків повинні бути щільно закриті;
- масла і інші мастильні матеріали зберігати у встановлених місцях, в металевій тарі із кришками, які щільно закриваються;
- обтиральні матеріали зберігати у встановлених місцях в металевих ящиках з кришками;
- не допускати знаходження паливно-мастильних матеріалів, обтирального ганчір'я у піддонах, які встановлені під дизель-генераторними установками;
- перевіряти справність ввімкнення кожного апарата, відсутність заїдання рухомих частин, надійність кріплення апарата і приєднаних до нього проводів в терміни, які встановлені для технічного обслуговування електрообладнання секції;
- систематично контролювати стан апаратів захисту від короткого замкнення;
- не допускати використання несправних електроінструментів;
- під час розпалювання пальника котла або кухонної плити, яка працює на рідинному паливі, а також під час її горіння кількість подачі палива повинно бути відрегульовано так, щоб воно згоряло в пальнику повністю;
- коли не працює пальник кухонної плити або котла опалення, то запірний і регулювальний вентилі повинні бути закриті, підтікання палива із отворів кільця пальника не дозволяється.
3.10.2. Під час експлуатації рефрижераторного рухомого складу не дозволяється:
- користуватись відкритим вогнем під час огляду акумуляторів, під час робіт на енергосиловому обладнанні, під час екіпірування дизельним пальним, під час обігрівання труб опалення, масляних і паливних трубопроводів;
- палити в машинному, дизельному і акумуляторному відділеннях, а також поблизу акумуляторних батарей і в період операцій із заправлення паливом і холодоагентом;
- залишати кухонну плиту і котел водяного опалення, які працюють, без нагляду;
- використовувати для освітлення свічки і гасові ліхтарі або інші джерела відкритого вогню;
- захаращувати проходи, виходи і підступи до апаратів електрообладнання і засобам пожежогасіння;
- застосовувати тимчасову електропроводку, користуватись переносними лампами напругою більше 42 В в машинному і дизельному приміщеннях, встановлювати в якості захисту електромереж нетипові вставки (жучки);
- розвішувати спецодяг і інші предмети на електродвигунах, генераторах, дизелях, випускних трубах дизелів і на діючих електроопалювальних приладах;
- складати які-небудь предмети в електрощитовій (апаратній);
- використовувати засоби пожежогасіння не за призначенням;
- експлуатувати несправні дизель-генераторні установки, кухонну плиту і котел опалення;
- під час поточного ремонту проводити зварювальні роботи на паливних баках і паливопроводах без попереднього їх промивання і вжиття заходів пожежної безпеки.
3.10.3. Перед розпалюванням котла опалення або кухонної плити слід перевірити:
- відсутність палива в піддоні;
- отвори в кільці котла (при необхідності прочистити);
- відсутність палива на боковій стінці плити (вихідному патрубці);
- стан паливопроводів, регулюючого (голчастого) вентиля, підтікання палива не дозволяється.
3.10.4. Періодично (не рідше, ніж через 20-30 хвилин) необхідно контролювати роботу котла опалення:
- стан полум'я горіння;
- колір димових газів, що відходять (під час стоянки);
- відсутність палива в піддоні;
- температуру води на виході із котла, яка не повинна перевищувати 95°С.
3.10.5. Не дозволяється залишати без нагляду кухонну плиту під час її роботи.
3.10.6. Під час знаходження секції в складі сформованого поїзда або під час проведення маневрів на станції (особливо під час поштовхів), необхідно контролювати стан полум'я горіння.
Під час зривання полум'я закрити регулюючий вентиль, зібрати паливо, якщо мало місце його переливання. Місця попадання палива витерти насухо.
Повторне розпалювання горілки котла опалення проводити після охолодження, але не раніше, ніж через ЗО хвилин.
3.10.7. Під час обслуговування котла опалення і кухонної плити не дозволяється:
- використовувати для розпалювання котла бензин або масла;
- проводити очищення котла (плити) під час їх роботи;
- проводити розпалювання котла (плити), коли є паливо у піддоні;
- розсвердлювати калібровані отвори в дозаторі палива, збільшуючи при цьому кількість палива, яке подається;
- відкривати регулюючий вентиль під час роботи котла опалення або кухонної плити.
3.10.8. Очищення димоходів котла опалення (кухонної плити) проводити під час, коли котел (плита) не працює.
3.10.9. Під час роботи плити і котла опалення (секції В.О.БМЗ) не дозволяється тримати одночасно відкритими двері між дизельним і щитовим приміщеннями, а також між щитовим приміщенням і кухнею (для запобігання порушення тяги в котлі опалення і кухонної плити).
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Вимоги безпеки після закінчення чергування.
Після закінчення чергування механік повинен:
- інструмент і інвентар скласти у встановлене місце;

- спецодяг і засоби індивідуального захисту слід помістити у спеціальну шафу, попередньо очистивши їх від пилу і масла;
- руки і обличчя слід вимити теплою водою з милом або прийняти душ.
4.2. Вимоги безпеки після закінчення роботи з технічного обслуговування і ремонту дизельного обладнання.
Після проведення технічного обслуговування або поточного ремонту дизель-генераторів або дизельного обладнання необхідно перевірити надійність кріплення захисних огороджень дизель-генераторів і інших вузлів або агрегатів, які підлягали демонтажу в процесі поточного ремонту, потім ліквідувати сліди пролитого масла або палива у дизельному приміщенні і прибрати використаний матеріал в металевий ящик, кришка якого повинна щільно закриватися.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 5.1. Порядок дій механіків під час пожежі.
5.1.1. Під час виникнення пожежі черговий механік зобов'язаний:
- повідомити механіка, який відпочиває, про пожежу;
- аварійно зупинити дизель, якщо обладнання працює, перекрити вентилі подачі палива;
- зняти напругу із магістральних кіл акумуляторної батареї;
- на секції В.О.БМЗ вимкнути автоматичні вимикачі в апаратній або зняти запобіжники, які встановлені в службовому приміщенні на перегородці акумуляторного відділення;
- на секції ЦБ-5 зняти запобіжники на блоці випрямляча або у підвагонному акумуляторному ящику;
- закрити вікна і двері;
- приступити до гасіння пожежі.
5.1.2. Під час пожежі на шляху прямування, механік, який відповідальний за роботу на секції, зупиняє поїзд стоп-краном (не дозволяється зупиняти поїзд в тунелях, на мостах або під мостами, на шляхопроводі і в інших місцях, де
перешкоджається організація гасіння поїзда і евакуація людей). По локомотивному зв'язку через машиніста локомотива повідомляють в найближчу пожежну команду.
У випадку, коли виникнення пожежі виявлено під час знаходження секції в місцях, які виключають його зупинку, він повинен бути зупинений після прослідування цих місць.
5.1.3. Після зупинки поїзда міжвагонні електроз'єднання і гальмові рукави вагона, що горить, потрібно від'єднати, витягти болти автозчепу.
5.1.4. Після локалізації пожежі, механік, який відповідальний за роботу на секції, робить відмітку в журналі ф.ВУ-87 про пожежу, вказуючої місце знаходження секції, дати і часу виявлення пожежі, ступені пошкодження вагонів і обладнання, травмування людей.
5.1.5. Про пожежу на секції, пошкодженні і збитках, які нанесені пожежею, механік, який відповідальний за роботу на секції, інформує телеграмою депо, об'єднання Укррефтранс, службу воєнізованої охорони залізниці, де відбулася пожежа і Головне управління вагонного господарства Укрзалізниці.
5.2. Порядок дій механіків під час аварій і катастроф.
5.2.1. Під час аварії і катастрофі на залізничних коліях механік зобов'язаний:
- аварійно зупинити дизель-генератори (під час роботи обладнання);
- перекрити всі вентилі подачі палива до дизелів, плити і до котла опалення;
- відключити магістральні проводи акумуляторних батарей;
- надати першу медичну допомогу потерпілим;
- викликати медичну допомогу.
5.2.2. Необхідно огородити місце випадку сигнальними засобами, які є на секції, у відповідності з "Інструкцією з сигналізації на залізницях України" №ЦШ-0001.
5.3. Дії механіків під час виявлення обриву проводів контактної мережі.
5.3.1. Під час виявлення обриву проводів контактної мережі, які перетинають залізничні колії, а також сторонніх предметів, які звисають з проводів контактної мережі, механіки зобов'язані негайно повідомити про це на найближчий пункт контактної мережі, чергового по станції, енергодиспетчера або поїзного диспетчера і до прибуття бригади дистанції контактної мережі огородити це місце і слідкувати за тим, щоб ніхто не наближався до обірваних проводів на відстань ближче 10 м.
Для запобігання нещасних випадків не дозволяється наближатися до оголених або обірваних проводів і тим більше торкатися їх.
5.3.2. У випадку, якщо обірвані проводи або інші елементи контактної мережі виходять із габариту наближення споруд до колії і можуть бути зачеплені під час руху поїзда, ці місця необхідно огородити сигналами зупинки, згідно вимогам "Інструкції з сигналізації на залізницях України" №ЦШ 0001, як місце перешкод для руху поїздів.
5.4. Порядок зупинки дизеля у випадку його "розносу".
5.4.1. Під час "розносу" дизеля необхідно негайно виконати операції у наступній послідовності:
- вимкнути подачу палива (встановити рукоятку паливного насоса в положення "стоп");
- максимально навантажити дизель і перекрити поступлення повітря у всмоктуючий тракт дизеля.
5.4.2. Повторний запуск дизеля після "розносу" дозволяється тільки після усунення причини, яка викликала несправність дизеля.
5.4.3. Про випадок робиться запис в журналі обліку несправностей обладнання ф.ВУ-87.
5.5. Порядок дій механіків у випадках травматизму.
5.5.1. У випадках травмування одного із механіків, другий механік зобов'язаний після надання першої допомоги негайно повідомити про випадок черговому по станції і викликати медичну допомогу.
5.5.2. Після прибуття медичних працівників і визначення важкості травми, яку отримав механік, необхідно дати телеграму в депо, в об'єднання "Укррефтранс", вказати дату, час травмування механіка, причину і важкість травми, необхідність підсилання змінного механіка та повідомити місце підсилання змінного механіка.
5.5.3. В журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці механіком робиться запис із зазначенням дати, часу і місцезнаходження секції в момент отримання травми, обставин, причин і важкості отриманої травми, а також необхідності госпіталізування потерпілого.
5.6. Перша долікарняна допомога потерпілому.
5.6.1. Для надання першої долікарняної допомоги під час нещасних випадків на секції повинна бути аптечка, яка укомплектована медикаментами, перев'язочними і іншими матеріалами, відповідно до переліку, яких додається до аптечки.
Періодично вміст аптечки необхідно поповнювати медикаментами, термін зберігання яких минув потрібно заміняти. Необхідні медикаменти видаються в депо приписки по заявці механіка, який відповідальний за роботу на секції.
5.6.2. Механіки повинні знати місцезнаходження аптечки, вміти користуватися медикаментами і надавати першу допомогу потерпілому.
5.6.3. Під час ураження електричним струмом в першу чергу необхідно швидко усунути контакт потерпілого із джерелом струму. Для цього потрібно відключити устрій, якого він торкається.
Якщо неможливо швидко відключити устрій, слід звільнити потерпілого від контакту з джерелом струму, використовуючи при цьому сухий одяг, вірьовку, палку або інші сухі предмети, які не проводять електричний струм; можна взятися за його одяг (якщо він сухий і відстає від тіла постраждалого), уникаючи доторкання до частин тіла, які не прикриті одягом, при цьому слід діяти при можливості однією рукою.
5.6.4. Після звільнення від впливу електричного струму необхідно негайно приступити до надання постраждалому першої долікарняної допомоги.
Якщо постраждалий не приходить до свідомості, але у нього стійке дихання і пульс, то слід його укласти, розстебнути одяг, пояс, забезпечити приплив свіжого повітря і намагатися привести його до свідомості: побризкати обличчя холодною водою, підносити до носа вату, яка змочена нашатирним спиртом, розтирати і нагрівати тіло.
Навіть, якщо у постраждалого відсутні ознаки життя, необхідно негайно вжити заходів по його оживленню: відновити прохідність дихальних шляхів (для чого відкрити рот і очистити його поверхню від слизу, крові і сторонніх тіл), якщо відсутнє дихання - провести штучне дихання; при відсутності серцебиття і пульсу - зовнішній масаж серця.
5.6.5. Перша допомога під час зовнішніх кровотечах спрямована на тимчасову зупинку кровотечі до госпіталізації потерпілого.
Зупинку кровотечі проводять декільками способами:
- накладанням тиснучої пов'язки;
- прижиманням пальцями кровотечного сосуда до кістки;
- прижиманням кровотечного сосуда шляхом фіксації кінцівки у визначеному положенні;
- накладанням джгута або закрутки.
5.6.6. Під час переломів і вивихів головне завдання першої допомоги -надати пошкодженій кінцівці зручне нерухоме положення. Це необхідно не тільки для зменшення больових відчуттів, але і для попередження додаткових пошкоджень навколишніх тканин, зміщення кісних відламків.
Коли трапився відкритий перелом, то перед накладенням шин необхідно провести оброблення рани спиртовим розчином йодної настойки і накласти стерильну тиснучу пов'язку або джгут, якщо в цьому є необхідність.
5.6.7. Під час термічних опіків необхідно негайно припинити дію високої температури (погасити або зірвати із постраждалого одяг що горить).
Не можна торкатись руками обпеченої дільниці шкіри або змащувати її мазями, вазеліном та інше. Обпечену поверхню слід обробити одеколоном, після чого накласти суху стерильну пов'язку. Не треба вскривати пузирі або відривати від обпеченої поверхні залишки одягу, що пристали до неї. Тканину необхідно обрізати по межі опіку і накласти пов'язку на обпечену ділянку.
5.6.8. Під час опіків, які викликані кислотами, обпечене місце слід негайно промити під проточною водою на протязі 10-15 хвилин. Можна обпечену кінцівку опустити в ємкість з чистою водою і інтенсивно рухати її в воді. Потім обпечене місце промити 10% розчином питної соди (2 чайні ложки на стакан води) або 5% розчином марганцевистого калію, а вражені ділянки покрити марлею.
5.6.9. Коли кислота або її пари потрапляють в рот або очі, потрібно промити (прополоскати) очі і рот 5% розчином питної соди (1 чайна ложка на стакан води).
5.6.10. Під час опіків, які викликані лужними розчинами, вражене місце необхідно промити проточною водою, потім розчином борної кислоти (одна чайна ложка на стакан води) або розчином харчового оцту, розчиненого водою у співвідношенні 1:1. Обпечену ділянку покрити марлею, яка просочена розчином харчового оцту, розчиненого водою у співвідношенні 1:1.
5.6.11. Під час попадання їдкого лугу або його парів в очі або рот слід промити їх розчином борної кислоти (одна чайна ложка на склянку води).
5.6.12. Під час отруєння хладоном постраждалого потрібно звільнити від одягу, який заважає диханню. Рекомендується дати міцний солодкий чай або каву. Під час втрати свідомості необхідно піднести до носа ватний тампон, який змащений нашатирним спиртом.
Під час подразнення слизової оболонки рекомендується полоскання носа і горла 2% розчином соди (1/2 чайної ложки на склянку води) або водою.
5.6.13. Під час попадання хладона в очі провести рясне промивання очей струменем води. Потім до надання лікарняної допомоги одягти темні захисні окуляри. Очі не забинтовувати і не накладати на них пов'язок.
5.6.14. Під час попадання рідкого хладона на шкіру може статися обмороження. В цьому випадку слід опустити вражену кінцівку в теплу воду 35 -40°С на 10-15 хвилин (у випадку враження великої ділянки шкіряного покриття тіла прийняти гарячий душ). Потім шкіру осушують прикладаючи рушник, який добре поглинає вологу. Після цього накладають на пошкоджену ділянку шкіри марлеву пов'язку. Якщо з'являються пузирі, то їх залишають не відкриваючи.
Розробник:

Додаток 1

Рекомендований перелік медикаментів, які входять в універсальну аптечку першої допомоги.
Найменування медикаментів Одиниця
виміру Необхідна кількість вкладень
Таблетка валідолу 0,06 Трубка 1
Настойка валер'яни 10,0 Склянка 1
Таблетки кислоти ацетилсаліцилової 0,5 №6 Коробка 2
Таблетки амідопіріна і анальгіну по 0,25 №6 (пиранал) Коробка 2
Таблетки для шлунку - атіоцід Б (екстракт красавки, гідрокарбонат натрію) № 10 Коробка 1
Гідрокарбонат натрію в пор. 50,0 Пакет 1
Калію перманганат 3,0 Трубка 1
Кислота борна в порошці 25,0 Коробочка 1
Вата гігроскопічна побутова 25,0 Пачка 2
Бинт стерильний 5x5 Штук 1
Пакет перев'язочний першої допомоги із двома подушками без чохла Штук 1
Лейкопластир бактерицидний 4x25 Коробка 1
Розчин йоду 5% спиртовий 10,0 Флакон 1
Розчин аміаку в ампулах по 1,0 № 10 в коробці (нашатирний спирт) Коробка 1
Вазелін борний в тубі 20,0 Туба 1
Окова ванночка Штук 1
Термометр максимальний Штук 1
Вугілля активоване 30,0 Упаковка 1
Джгут кровозупиняючий Штук 1
Склянка для приймання ліків Штук 1
Таблетки від кашлю Коробка 2
Напальчники Штук 4
Ножиці хірургічні Штук 1
Шина Штук 2
Косинка для пов'язок Штук 1
Гідроперит Коробка 1

Додаток 2 Витяг з переліку засобів пожежогасіння для рефрижераторних секцій:

1. Вогнегасник ОУ-8 (ОУ-5) - 2 шт.
2. Вогнегасник ОХП-10 (ОХВП-10) - 1 шт.
3. Вогнегасник ОП-5 (ОП-10) - 1 шт.
4. Відро металеве - 2 шт.
5. Сокира- 1 шт.
6. Лом - 1 шт.
7. Кошма войлочна розміром 2x2 м - 1 шт.
Дозволяється заміняти вогнегасники ОХП-10 і ОХВП-10 порошковими або вуглекислотними відповідної місткості.