ПІ 9.0.20-226-2003
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Примірна інструкція з охорони праці для машиніста бітумноплавильної установки
м.Київ
Національний науково-дослідний інститут охорони праці
лист №65 від 26.02.02ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ Державного комітету України
з питань житлово-комунального
господарства
від 25.12.02 №91
ПІ 9.0.20-226-2003
Примірна інструкція з охорони праці для машиніста бітумноплавильної установки
м. Київ
1. Загальні вимоги.
1.1. Ця інструкція призначена для всіх працюючих за професією машиніст бітумоплавильної установки (далі машиніст) під час приготування ізоляційної мастики та обслуговування і планового запобіжного ремонту установки.
1.2. До самостійної роботи машиністом допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію і пройшли:
- медичне обстеження та не мають медичних протипоказань;
- вступний інструктаж з охорони праці;
- первинний інструктаж та оволоділи практичними навичками безпечного проведення робіт під час стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характері роботи) та мають групу з лектробезпеки не нижче II.
1.3. Машиніст зобов'язаний:
- додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами нутрішнього розпорядку;
-проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
-співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров"ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу;
- утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце;
- дотримватись встановленого протипожежного режиму;
-уміти надавати першу медичну допомогу у разі нещасних випадків;
- користуватися засобами індивідуального захисту;
- не вживати спиртних напоїв та наркотичних речовин;
- виконувати тільки ту роботу, з якої проінструктований.
1.4. Машиніст має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров"я, або для людей, що його оточують, і навколишнього природного середовища.
1.5. Під час експлуатації бітумоплавильної установки можуть діяти такі небезпечні та шкідливі чинники:
1.5.1. Фізичні небезпечні та шкідливі чинники:
- підвищена запиленість повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
- підвищена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- відсутність або недостатність природного світла;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищений рівень ультрафіолетового випроміювання;
- гострі краї, задирки й жорсткість поверхонь конструкцій, інструменту та обладнання;
1.5.2. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники;
- фізичні перевантаження (статистичні, динамічні);
- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження).
Конкретні небезпечні та шкідливі виробничі чинники визначаються під час атестації робочих місць за умовами праці.
Машиніст повинен використовувати виданий йому спецодяг:
- комбінезон бавовняний;
- рукавиці комбіновані;
- черевики шкіряні.
Постійно зайняті на зовнішніх роботах взимку додатково:
- куртка бавовняна на утепленій підкладці;
- брюки бавовняні на утепленій підкладці;
- валянки.
1.7. Машиніст має виконувати такі правила особистої гігієни:
- залишати всі особисті речі та одяг в облаштованих для цього місцях;
- приймайти їжу тільки у спеціально влаштованих для цього місцях;
- перед кожним прийманням їжі мити руки з милом;
- дотримуватися питного режиму з врахуванням особливостейумов праці;
1.8. Протягом зміни необхідно слідкувати за самопочуттям. Відчувши сонливість, раптові болі, температуру чи інші симптоми захворювання, припинити роботу, скористатися медичними препаратами з аптечки та звернутися за допомогою.
1.9. За порушення вимог цієї інструкції машиніст притягується додисциплінарної відповідальності згідно з законодавством України.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірити справність спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту. Одягти їх, при цьому волосся слід забрати під головний убір, застебнути рукава чи затягти їх резинкою.
2.2. Оглянути робоче місце, прибрати непотрібні предмети і матеріали, звільнити проходи, переконатися у достатній освітленості робочого місця.
2.3. Разом з машиністом, який здає зміну, перевірити стан обладнання, робочого реманенту, інструменту, заземлення устаткування, а також чистоту робочого місця.
2.4. Спірні питання, що виникають під час передачі зміни, розв'язує керівник робіт чи інша посадова особа.
2.5. Ретельно перевірити систему подачі палива і пари (стисненого повітря) до форсунки. При цьому слід звернути увагу на герметичність труб.
2.6. Прогріти кран випуску бітуму у ваговий бітумний ковш і кран випуску бітуму з ковша, а також перевірити прогрів бітумного насоса і бітумопроводу.
2.7. Погодити з керівником робіт чітке визначення меж робочої зони.
3. Вимоги безпеки під час виконання робіт
3.1. Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб.
3.2. Виконувати лише ту роботу, з якої проінструктований і допущений майстром (виконробом).
3.3. Перебуваючи на робочому місці, користуватися захисною маскою.
3.4. Перед пуском обладнання на холостий чи робочий хід разом з черговим слюсарем необхідно перевірити:
- справність усіх рухомих частин установки;
- відсутність сторонніх предметів у механізмах;
- стан мастильних приладів і наявність мастил у них;
- кріплення основних вузлів і деталей;
- справність огорожі механізмів, запобіжних пристосувань;
- справність пускової апаратури і розривної вилки електромережі;
- стан сигналізації.
У разі виявлення несправностей слід вжити заходів до їх усунення.
3.5. Перед пуском машин, механізмів та іншого обладнання бітумоплавильних установок необхідно дати попереджувальний сигнал.
3.6. Пускати обладнання при несправному сигналі забороняється.
3.7. У разі навантаження бітуму, що надходить залізницею в цистернах з паровим підігрівом і в бункерних напіввагонах, необхідно дотримуватися таких правил безпеки:
3.7.1. До пуску пару перевірити справність парової сорочки бункерів;
3.7.2. Шланг для подачі пару до патрубків цистерни чи бункерного напіввагона приєднувати при закритому вентилі паропроводу.
3.7.3. Приєднання шлангів повинно бути надійним, щоб не пропускати пари.
3.7.4. Бункери перекидати за сигналом відповідальної особи за допомогою лебідки з боку, протилежного вивантаженню. Не дозволяється перебувати в межах 15-метрової зони з боку розвантаження бункера.
3.8. Бачки з матеріалами слід перекривати, штовхаючи їх попереду себе, не допускаючи великого розгону.
3.9. Вантажити і розвантажувати бачки з матеріалами з майданчиків слід
по латах з допомогою канатів. Бачки масою до 35 кг повинні навантажувати і розвантажувати двоє робітників без застосування канатів.
В обох випадках робітник повинен перебувати по боках вантажу, що переміщається.
3.10. Бачки слід укладати корками догори. Під крайні ряди підбивають клинці. У разі укладання в два яруси між рядами повинні бути прокладки з дощок.
3.11. При завезенні матеріалів автомобільним транспортом слід дотримуватись таких правил:
3.11.1. Підходити до самоскидів лише після їх повної зупинки;
3.11.2. Ставати на крила, колеса чи підніматися в кузов самоскида під час руху не дозволяється.
3.11.3. Не можна відпочивати в місцях розвантаження автомобіля, щоб уникнути ударів від падіння вантажу. При розвантаженні бортових автомобілів, відкриваючи борти, слід перебувати збоку.
3.12. Бітум слід зберігати в бітумосховищах, які закриті надійними чи реманентними навісами і мають інші пристрої, що оберігають бітум від забруднення та потрапляння в нього ґрунтових і поверхневих вод.
3.13. Бітумосховища ямного типу повинні бути обладнані змійовиками для підігріву, огороджені міцними перилами висотою 1 м і покриті навісом.
Використання бітумосховищ без підігріву з ручною вирубкою бітуму допускається у виняткових випадках.
Вибираючи бітум, треба користуватися містками і сходинками з перильними огорожами висотою 1 м.
3.14. Сховища рідкого бітуму і мазуту повинні мати огорожі.
3.15. Для запобігання опіків від бризок гарячого бітуму, які утворюються під час завантаження котлів шматками твердого бітуму, необхідно застосовувати спеціальні похилі решітки, по яких шматки бітуму плавно спускаються донизу.
3.16. Котел слід завантажувати бітумом не більше ніж на 3/4 місткості (у розплавленому вигляді) на випадок закипання бітуму.
3.17. Під час завантаження бітуму необхідно перебувати на огородженому перилами майданчику, влаштованому по верху котлів.
3.18. Щоб уникнути падіння в бітумні котли, їх люки після кожного завантаження слід закривати решіткою з гніздами розміром не більше 15x15 см.
3.19. Найбільш безпечною системою розігріву бітуму слід вважати двоступінчасту, коли бітум попередньо підігрівають у сховищі до 70-80 градусів, а потім по трубах поршневим насосом перекачують у котли бітумоплавильного агрегату.
3.20. При одноступінчастій системі бітум у сховищі не розігрівають а в ранковий час (чи нічний) вирубують і подають для розігріву на майданчик бітумоплавильної установки конвейєром, баддями тощо.
3.21. У котлах бітумоплавильної установки бітум розігрівають до 145-170 градусів, а при температурі повітря нижче 10 градусів - до 165-180 градусів.
3.22. Очищати котел слід з допомогою спеціальних скребків через очисні люки у торцевих стінках котла.
3.23. Чищення котла чи його ремонт виконують двоє робітників: той, що працює всередині котла, повинен одягти запобіжний пояс з міцним мозутком, кінець якого тримає робітник, котрий перебуває поза котлом.
3.24. Під час роботи всередині бітумного котла робітники повинні бути під постійним наглядом відповідальної особи.
3.25. Спускаючись у котел, необхідно одягати брезентовий костюм, рукавиці, черевики