Об Общегосударственной программе реформирования и развития жилищно-коммунального хозяйства на 2004-2010 года

ЗАКОНУКРАЇНИ<br> <br> Про Загальнодержавну програму реформування<br> і розвитку житлово-комунального господарства<br> на 2004-2010 роки<br> <br> <br> Верховна Рада України постановляє :<br> <br> 1. Затвердити Загальнодержавну програму реформування і<br>розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки<br>(далі - Програма), що додається.<br> <br> 2. Кабінету Міністрів України:<br> <br> при підготовці проектів законів України про Державний бюджет<br>України на відповідний рік передбачати видатки на адресне<br>фінансування заходів, передбачених Програмою;<br> <br> протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом<br>привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим<br>Законом.<br> <br> 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,<br>Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям,<br>органам місцевого самоврядування:<br> <br> протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом<br>розробити та затвердити відповідно до завдань Програми регіональні<br>та місцеві програми (заходи) реформування і розвитку<br>житлово-комунального господарства;<br> <br> під час розроблення та затвердження проектів місцевих<br>бюджетів передбачати у них необхідні кошти для забезпечення<br>виконання регіональних та місцевих програм (заходів).<br> <br> 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.<br> <br> <br> Президент України Л.КУЧМА<br> <br> м. Київ, 24 червня 2004 року<br> N 1869-IV<br> <br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Законом України<br> від 24 червня 2004 року N 1869-IV<br> <br> ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА<br> РЕФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО<br> ГОСПОДАРСТВА НА 2004-2010 РОКИ<br> <br> <br> I. Сучасний стан житлово-комунального господарства<br> <br> Недосконалість системи управління житлово-комунальним<br>господарством України, зволікання з його реформуванням призвели до<br>того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в<br>ринкових умовах і надавати споживачам послуги належних рівня та<br>якості. На 1 січня 2004 року дебіторська заборгованість у галузі<br>становила 8,7 млрд. гривень, кредиторська - 8,6 млрд., з них<br>5,2 млрд. гривень - з оплати житлово-комунальних послуг<br>населенням. За підсумками роботи у 2003 році збитки підприємств<br>перевищили 1,1 млрд. гривень, що у 2,2 раза більше, ніж у<br>2002 році.<br> <br> Кожен третій жилий будинок потребує капітального ремонту. В<br>аварійних та ветхих будинках проживає 202,4 тис. осіб, які<br>потребують відселення з наданням необхідного житла. Майже у<br>85 відсотків жилих будинків підвищеної поверховості (10 поверхів і<br>вище) система протипожежного захисту не працює або її технічне<br>обслуговування не здійснюється.<br> <br> В аварійному стані перебувають майже третина<br>водопровідно-каналізаційних та теплових мереж, близько<br>30 відсотків теплопунктів, понад 15 відсотків мостів та<br>шляхопроводів.<br> <br> Потребують заміни 82 відсотки рухомого складу міського<br>електричного транспорту та більше 35 відсотків трамвайних колій,<br>контактної та кабельної мереж, 70 відсотків автотранспорту у сфері<br>благоустрою, близько 40 відсотків насосного обладнання та котлів,<br>понад 20 тисяч ліфтів тощо.<br> <br> Площа природного та техногенного підтоплення міських<br>територій становить близько 11 відсотків. Необхідно здійснити<br>терміновий ремонт або реконструкцію 50 відсотків захисних споруд<br>морського узбережжя. Не відповідають санітарним нормам<br>48 відсотків полігонів для твердих побутових відходів. У 2003 році<br>утворилося понад 2,5 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.<br> <br> З кожним роком погіршується якість житлово-комунальних<br>послуг. Так, порушуються строки початку і закінчення опалювального<br>сезону, послуги з централізованого теплопостачання надаються з<br>відхиленням від нормативних вимог. У ряді міст взагалі відсутнє<br>централізоване постачання гарячої води, в окремих регіонах гаряча<br>вода подається лише в зимовий період.<br> <br> Більш як половина міст з населенням понад 100 тис. чоловік<br>забезпечується питною водою не цілодобово, а за графіком. У деяких<br>областях зафіксовано випадки невідповідності проб питної води<br>вимогам державного стандарту за хімічними і бактеріологічними<br>показниками. Незадовільний технічний стан водопровідних мереж<br>призводить до вторинного забруднення питної води і загрози<br>виникнення інфекційних захворювань.<br> <br> Зростають питомі витрати енергетичних ресурсів під час<br>виробництва і надання житлово-комунальних послуг, які у 2-3 рази<br>більші, ніж у країнах Європейського Союзу.<br> <br> Законодавство у сфері житлово-комунального господарства<br>(особливо нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій<br>та органів місцевого самоврядування) не повністю відповідає<br>директивам Європейського Союзу та Європейській хартії місцевого<br>самоврядування, що не сприяє створенню привабливого інвестиційного<br>клімату.<br> <br> Недосконалість системи соціального захисту населення у сфері<br>житлово-комунального господарства, неякісне надання<br>житлово-комунальних послуг, низький рівень поінформованості<br>населення, неузгодженість норм законодавства і відсутність у ньому<br>певних норм щодо регулювання взаємовідносин споживачів і<br>виробників/виконавців житлово-комунальних послуг зумовлює<br>зростання незадоволення серед населення.<br> <br> II. Мета Програми та основні принципи державної<br> політики з реформування житлово-комунального<br> господарства<br> <br> 1. Мета Програми полягає у здійсненні державної політики з<br>реформування житлово-комунального господарства, підвищення<br>ефективності та надійності його функціонування, забезпечення<br>сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського<br>комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до<br>встановлених нормативів і національних стандартів.<br> <br> 2. Державна політика реформування житлово-комунального<br>господарства базується на таких основних принципах:<br> <br> 1) забезпечення сталого функціонування і динамічного розвитку<br>сфери житлово-комунального господарства;<br> <br> 2) удосконалення системи управління житлово-комунальним<br>господарством;<br> <br> 3) забезпечення доступу всіх верств населення до<br>житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних<br>стандартів;<br> <br> 4) запровадження державних соціальних стандартів (норм та<br>нормативів) у сфері житлово-комунального обслуговування;<br> <br> 5) стимулювання інвестиційної діяльності у сфері<br>житлово-комунального господарства;<br> <br> 6) забезпечення ефективного використання грошових, людських<br>та матеріальних ресурсів виробниками/виконавцями та споживачами<br>житлово-комунальних послуг;<br> <br> 7) пріоритетності інноваційного розвитку в життєзабезпеченні<br>населених пунктів, сприяння науково-технічному прогресу у сфері<br>житлово-комунального господарства;<br> <br> 8) гласності, громадського контролю та прозорості у прийнятті<br>рішень з питань житлово-комунального господарства органами<br>виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно<br>до їх повноважень;<br> <br> 9) відповідальності органів місцевого самоврядування за<br>ефективне використання майна територіальної громади та<br>забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно<br>до державних соціальних стандартів;<br> <br> 10) створення однакових умов для всіх суб'єктів<br>підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального<br>господарства.<br> <br> III. Основні напрями, завдання та заходи з виконання<br> Програми<br> <br> 1. Виконання Програми здійснюється за такими основними<br>напрямами:<br> <br> 1) організація ефективного управління у сфері виробництва і<br>надання житлово-комунальних послуг;<br> <br> 2) поглиблення демонополізації житлово-комунального<br>господарства, створення конкурентного середовища на ринку<br>житлово-комунальних послуг;<br> <br> 3) забезпечення беззбиткового функціонування підприємств<br>житлово-комунального господарства;<br> <br> 4) технічне переоснащення житлово-комунального господарства,<br>наближення до вимог Європейського Союзу показників використання<br>енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво<br>житлово-комунальних послуг.<br> <br> 2. Виконання Програми потребує нормативно-правового та<br>науково-технічного забезпечення, реалізації центральними і<br>місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого<br>самоврядування Основних завдань центральних та місцевих органів<br>виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо<br>реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку<br>житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки (додаток N 1<br>до Програми).<br> <br> 3. Нормативно-правове забезпечення виконання Програми<br>передбачає:<br> <br> 1) поетапне розроблення протягом 2004-2006 та 2007-2010 років<br>проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у<br>сфері житлово-комунального господарства;<br> <br> 2) проведення гармонізації національних стандартів та інших<br>нормативно-правових актів у сфері житлово-комунального<br>господарства з директивами Європейського Союзу.<br> <br> 4. Науково-технічне забезпечення виконання Програми<br>передбачає:<br> <br> 1) проведення науково-технічних досліджень з питань<br>експлуатації та технічного обслуговування об'єктів<br>житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів,<br>захисту територій від шкідливої дії вод;<br> <br> 2) розроблення та впровадження новітніх технологій і<br>обладнання, спрямованих на технічне переоснащення підприємств<br>житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат<br>енергетичних і матеріальних ресурсів;<br> <br> 3) налагодження виробництва нових зразків комунальної техніки<br>та обладнання для потреб житлово-комунального господарства;<br> <br> 4) створення системи моніторингу стану житлово-комунального<br>господарства і його реформування, відповідних баз даних;<br> <br> 5) внесення змін до будівельних норм і правил для більш<br>активного використання науково-техніч