О Концепции развития жилищно-коммунального хозяйства в Украине

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ<br> <br> ПОСТАНОВА<br> від 27 лютого 1995 р. N 150<br> Київ<br> <br> Про Концепцію розвитку житлово-комунального<br> господарства в Україні<br> <br> <br> З метою визначення основних напрямів розвитку<br>житлово-комунального господарства Кабінет Міністрів України<br>постановляє:<br> <br> 1. Схвалити Концепцію розвитку житлово-комунального<br>господарства України (додається).<br> <br> 2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Державному<br>комітетові по житлово-комунальному господарству, іншим<br>міністерствам і відомствам, Уряду Автономної Республіки Крим,<br>обласним, Київському і Севастопольському міськвиконкомам<br>враховувати положення зазначеної Концепції під час формування<br>галузевих і регіональних програм, розроблення законодавчих та<br>інших нормативних актів, що регулюють відносини в<br>житлово-комунальній сфері.<br> <br> <br> Прем'єр-міністр України В. МАСОЛ<br> <br> Міністр<br> Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО<br> <br> Інд.35<br> <br> СХВАЛЕНО<br> постановою Кабінету Міністрів України<br> від 27 лютого 1995 р. N 150<br> <br> КОНЦЕПЦІЯ<br> розвитку житлово-комунального господарства України<br> <br> <br> Аналіз стану<br> розвитку житлово-комунального господарства<br> <br> Житлово-комунальне господарство повинне забезпечувати<br>задоволення першочергових потреб населення і створення необхідних<br>умов для функціонування народного господарства. В цій галузі<br>зосереджена майже четверта частина основних фондів країни.<br> Через кризові явища в економіці зменшилися обсяги виконаних<br>робіт та наданих послуг, зокрема вдвічі - ремонту житлового фонду<br>та перевезення пасажирів, у 5 - 7 разів - будівництва об'єктів<br>комунального призначення.<br> Занижені тарифи на житлово-комунальні послуги для населення,<br>недостатнє дотування галузі призвели до погіршення її фінансового<br>стану, що значно ускладнило забезпечення необхідного рівня<br>комунального обслуговування, оскільки виробники і споживачі послуг<br>не мають стимулу до економного і раціонального господарювання, а<br>це стримує перехід до роботи в ринкових умовах.<br> Обсяги капітальних вкладень у комунальне господарство не<br>забезпечують пропорційного розвитку населених пунктів, необхідного<br>нарощування потужностей об'єктів тепло-, водо-, газопостачання,<br>водовідведення та міського електротранспорту.<br> У 31 місті і майже третині селищ міського типу відсутня<br>мережа каналізації, 15 відсотків цих населених пунктів не мають<br>централізованого водопостачання, каналізаційні споруди у 110<br>міських населених пунктах перевантажені, тому щодоби у водойми<br>скидається понад 4,4 млн. куб. метрів неочищених стічних вод, у<br>232 (близько 17 відсотків) - якість питної води за окремими<br>показниками не відповідає вимогам стандартів.<br> Надмірна централізація теплопостачання та експлуатація<br>низькоефективного й фізично зношеного обладнання котелень,<br>теплових пунктів і мереж призводить до значних (у межах 30 - 40<br>відсотків) витрат виробленої теплової енергії, зниження надійності<br>теплопостачання, нераціонального використання паливно-енергетичних<br>ресурсів. Майже 6 тис. кілометрів інженерних мереж перебуває в<br>аварійному стані. Гостро стоїть питання обслуговування населення<br>міським електротранспортом. Третина рухомого складу й четверта<br>частина трамвайних колій та контактних мереж потребують заміни або<br>ремонту.<br> Майже 80 відсотків сміттєзвалищ експлуатується без запобіжних<br>засобів проти забруднення підземних вод та повітряного басейну.<br>Переважна частина їх вичерпала свої можливості. Через відсутність<br>вітчизняного обладнання практично не налагоджено переробку та<br>знешкодження сміття.<br> Технічний стан житла потребує значного обсягу його ремонту та<br>модернізації.<br> Особливо незадовільним є технічний стан об'єктів<br>житлово-комунального господарства, що знаходяться у повному<br>господарському віданні чи оперативному управлінні державних<br>підприємств, установ та організацій. Разом з тим передача цих<br>об'єктів місцевим Радам народних депутатів практично не<br>здійснюється через те, що не розв'язана проблема їх подальшого<br>фінансування.<br> Рівень забезпеченості комунальними послугами більшості<br>сільських населених пунктів украй низький. Комунальна служба села<br>не сформувалася як сектор єдиної галузі житлово-комунального<br>господарства.<br> Перелічені та інші чинники зумовлюють невідповідність рівня і<br>якості житлово-комунальних послуг потребам споживачів, що посилює<br>соціальне напруження, а також погіршує стан навколишнього<br>природного середовища.<br> Для розв'язання цих проблем визначено основні напрями<br>державної політики у сфері стабілізації та розвитку<br>житлово-комунального господарства.<br> <br> <br> Основні напрями розвитку<br> житлово-комунального господарства<br> <br> Основними напрямами розвитку житлово-комунального<br>господарства є:<br> реформування економічних відносин у галузі з метою<br>прискорення інтеграції в ринкову економіку, проведення радикальних<br>змін в існуючому порядку фінансування, кредитування, оподаткування<br>та ціноутворення;<br> поступовий перехід (у міру реформування системи оплати праці)<br>до самоокупності в користуванні житлом і комунальними послугами та<br>до адресних субсидій окремим категоріям громадян для компенсації<br>їх витрат на комунальні послуги;<br> формування багатоукладної економіки житлово-комунального<br>господарства на основі створення підприємств різних форм<br>власності, впровадження в практику недержавних джерел інвестування<br>розвитку галузі;<br> забезпечення збалансованого розвитку тепло-, водо-,<br>газопостачання та водовідведення у ході реалізації програм<br>житлово-цивільного та промислового будівництва.<br> докорінне реформування житлової політики з метою послідовного<br>нарощування обсягів будівництва житла всіх форм власності шляхом<br>економічного та фінансового стимулювання, підвищення рівня його<br>комфортності, всебічного сприяння громадянам у розв'язанні їх<br>житлових проблем;<br> забезпечення житлом за рахунок державного житлового фонду<br>громадян, що потребують соціального захисту;<br> забезпечення умов для прискорення роздержавлення житлового<br>фонду з метою створення ринку житла, що сприятиме поліпшенню<br>громадянами своїх житлових умов;<br> розроблення та реалізація національної програми забезпечення<br>населення якісною питною водою;<br> технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування<br>вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема в<br>енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих<br>технологій;<br> удосконалення правового регулювання питань функціонування і<br>розвитку житлово-комунального господарства.<br> <br> <br> Шляхи реалізації Концепції<br> <br> Реалізація основних напрямів Концепції передбачає:<br> <br> У сфері економіки<br> <br> поступовий перехід до єдиних економічно обгрунтованих тарифів<br>на житлово-комунальні послуги для всіх категорій споживачів, з<br>передачею повноважень щодо їх встановлення виконавчим комітетам<br>місцевих Рад народних депутатів;<br> встановлення науково обгрунтованих норм споживання<br>житлово-комунальних послуг та запровадження диференційованих<br>тарифів за нормативне і понаднормативне використання цих послуг;<br> впровадження договірних відносин між виконавчими комітетами<br>місцевих Рад народних депутатів і підприємствами, що надають<br>житлово-комунальні та транспортні послуги;<br> перехід від валових показників роботи підприємств галузі до<br>оцінки та стимулювання їх діяльності за показниками якості і<br>надійності послуг, удосконалення механізму застосування санкцій до<br>цих підприємств за неякісне надання послуг;<br> застосування податкових та інших пільг для заохочення<br>інвестування будівництва, модернізації і реконструкції об'єктів<br>житлово-комунального господарства;<br> визначення нормативів фінансування житлово-цивільного і<br>промислового будівництва та об'єктів комунального призначення для<br>забезпечення збалансованості розвитку.<br> <br> <br> У сфері структурної перебудови та<br> організаційних перетворень<br> <br> збереження за центральними органами державної виконавчої<br>влади функцій з проведення єдиної економічної і технічної<br>політики;<br> забезпечення комплексного розвитку житлово-комунального<br>господарства регіонів для усунення диспропорцій у наданні послуг;<br> впровадження державної системи реєстрації, обліку та оцінки<br>вартості нерухомого майна, а також системи нагляду і контролю за<br>його використанням та утриманням;<br> поетапну передачу житла та об'єктів комунального<br>господарства, які перебувають у повному господарському віданні чи<br>оперативному управлінні державних підприємств, установ та<br>організацій, місцевим Радам народних депутатів;<br> створення у житлово-комунальному господарстві недержавних<br>структур - малих підприємств, кооперативів, господарських<br>товариств, спільних підприємств, що сприятиме конкуренції у<br>наданні комунальних послуг, а також розширенню їх номенклатури та<br>поліпшенню якості;<br> впровадження ліцензування діяльності з надання<br>житлово-комунальних послуг;<br> формування комунальних служб у сільській місцевості та<br>інтегрування їх у єдину систему житлово-комунального господарства;<br> удосконалення системи підготовки, перепідготовки та<br>підвищення кваліфікації кадрів галузі шляхом приведення змісту,<br>форм і методів навчання у відповідність з вимогами ринкової<br>економіки.<br> <br> У сфері технічної політики<br> <br> налагодження у країні виробництва спеціальної техніки,<br>устаткування та приладів для потреб житлово-комунального<br>господарства, в тому числі: конкурентоспроможних<br>електротранспортних засобів - трамвайних вагонів і тролейбусів;<br>обладнання для утилізації твердих побутових відходів, а також для<br>крематоріїв; машин і механізмів для обслуговування та ремонту<br>житла, об'єктів водо-, тепло-, газопостачання, міських доріг,<br>утримання прибудинкових територій та