Примірна інструкція з охорони праці для розливальника сталі

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для розливальника сталі
м. КИЇВ
Узгоджено Затверджено
Державний комітет України Міністерство промислової
по нагляду за охороною праці політики України
лист №5.2-06/8109 Наказ №708
17.12.2004p. 24.12.2004р.
Національний НДІОП
07 грудня 2004p.
ЦК профспілки гірників
і металургів
лист № 04/429
09.07.2004р.
ПІ 1.2.10-408-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для розливальника сталі
м. КИЇВ
Вступ
1 Закон України «Про охорону праці», введений Постановою Верховної Ради у жовтні 1992 року зі змінами до Закону, внесеними Верховною Радою в грудні 2002 p., визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
2 Це право закріплюється державною політикою в галузі охорони праці, яка:
- признає пріоритет життя і здоров'я працівників;
- встановлює повну відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- встановлює єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
- здійснює навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питані, охорони праці.
3 Це право підтверджується тим, що при укладенні трудового договору власник повинен проінформувати працівника, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливих наслідків їх впливу.
4 Це право підтверджується можливістю працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна дія його житія чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
5 Воно закріплюється правом працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:
- безплатне лікувально-профілактичне харчування;
- оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
- скорочення тривалості робочого часу;
- додаткову оплачувану відпустку;
- пільгову пенсію;
- оплату праці у підвищеному розмірі.
6 На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам повинні видаватися безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.
7 Відшкодування шкоди працівникові, заподіяної йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, під час виконання ним трудових обов'язків, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з Законом України "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювання, що привело до втрати працездатності".
8 В свою чергу працівник зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами і механізмами; користуватися засобами колективного та Індивідуального захисту;
- додержувати зобов'язання щодо охорони праці, які передбачені колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
- співробітничати з власником у справі організації безпечних умов праці;
- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, які його оточують, і навколишньому природному середовищу;
- при виникненні небезпечної ситуації повідомляти свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
1 Загальні положення
1.1 Ця інструкція визначає порядок, способи та умови безпечного виконання розливальником сталі покладених на нього обов'язків, а також правил безпечної поведінки на робочому місці та на території підприємства І розповсюджується на всі металургійні підприємства незалежно від форм власності.
1.2 Кожний розливальник сталі повинен вивчити, знати і виконувати вимоги та положення цієї інструкції у повному обсязі, а також вказівки і розпорядження керівників цеху і вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.3 Робоче місце (робоча зона) розливальника сталі - постійне І розташоване у розливному відділенні конвертерного цеху.
1.4 В розливному відділенні конвертерного цеху проводиться злив сталі та шлаку з конверторів у ківш і розливання сталі у виливниці.
1.5 До самостійної роботи розливальником сталі допускаються особи, які досягли 18 років і пройшли:
- медичний огляд та визнані здатними для даної роботи;
- навчання за основною та суміжними професіями, атестацію кваліфікаційною комісією та одержали посвідчення на виконання робіт;
- навчання та перевірку знань з пожежної безпеки;
- вступний інструктаж у службі охорони праці;
- первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці для новоприйнятих чи переведених з одного робочого місця на інше та ознайомились з прийомами та методами надання першої допомоги.
1.6 Після проведення первинного інструктажу на робочому місці, знову прийнятий чи переведений, розливальник сталі закріплюється розпорядженням начальника цеху за кваліфікованим працівником для практичного навчання безпечним прийомам і методам роботи терміном від 2 до 15 змін.
1.7 Після закінчення навчання працівник повинен пройти перевірку знань з охорони праці комісією під головуванням начальника цеху або його заступника за участю громадського інспектора (уповноваженого) з охорони праці. Тільки при виявленні достатніх знань з технології та безпечних прийомів праці працівник, за рішенням комісії, може бути допущений до самостійної роботи за фахом.
1.8 Повторні Інструктажі з охорони праці повинні проводитися не рідше одного разу в квартал, а чергова перевірка знань - періодично, один раз на 1 рік цеховою комісією із записом у журналі реєстрації інструктажів.
1.9 Розливальнику сталі, який не підтвердив знання з безпечного виконання праці, необхідно протягом 10 днів додатково пройти інструктаж і повторну перевірку знань.
1.10 При незадовільних результатах повторної перевірки знань працівник до роботи не допускається і питання про його працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.
1.11 Розливальник сталі протягом трудової діяльності повинен проходити періодичні медичні огляди згідно з порядком і термінами, що встановлені МОЗ України.
1.12 Розливальник сталі повинен знати і виконувати вимоги внутрішнього розпорядку, що встановлений на підприємстві та в цеху.
1.13 По території заводу і цеху розливальник сталі повинен прямувати до місця роботи згідно з маршрутом, що вказаний у схемі безпечного пересування. Під час пересування необхідно дотримуватися правил дорожнього руху. Залізничні і автомобільні шляхи переходити тільки у встановлених місцях (підземні переходи, естакади тощо).
1.14 Розливальник сталі повинен утримувати своє робоче місце в чистоті та порядку.
1.15 Розливальник сталі не повинен розпивати алкогольні напої, вживати наркотичні та токсичні засоби на території підприємства і з'являтися на робочому місці у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння.
1.16 Палити дозволяється у спеціально відведених для цього місцях.
1.17 Характеристика основної роботи за професією визначається розрядом працівника і включає:
- керування шиберним затвором під час розливання сталі;
- завантажування у виливниці молотого коксика (вугля АС);
присадку на поверхню злитка теплоізолюючих сумішей, алюмінію, подрібненого феросиліцію та інших термічних сумішей;
- підготовку матеріалів І технологічного обладнання та інструменту до розливання ;
- прибирання скрапу, шлаку та сміття у розливальному прольоті;
- огляд і розмітку сталерозливних составів перед розливанням плавки;
- "обдування" киснем сталерозливного каналу ковша при його "закозленні" в процесі розливання сталі;
- направлення струменя по центру при очищенні від охолодей колектора шиберного затвора;
- відбір проб для хімічного аналізу;
- очищення каналу сталерозливного стакана від залишків металу та шлаку після закінчення розливання;
- очищення сталерозливних ковшів від залишків металу та шлаку;
- завантаження сталевих та шлакових "козлів" у залізничні вагони;
- підготовку до випуску плавок розливального майданчика;
- обробку шиберних затворів безпосередньо на сталерозливних ковшах для їх повторного використання;
- обрізання лійок і підривання їх при сифонному способі розливання.
1.18 Основними небезпечними виробничими чинниками на дільниці виконання робіт для розливальника сталі є:
- рідкий розплавлений метал і шлак під час випуску плавки;
- іскри та бризки розплавленого металу при його розливанні;
- кантування шлаку після розливання сталі;
- переміщення вантажів у розливному прольоті;
- ставлення і знімання рухомого складу.
1.19 Основні шкідливі виробничі чинники:
- пил;
- теплове (інфрачервоне) випромінювання;
- підвищена температура;
- оксид вуглецю;
- шум;
- штучне освітлення.
1.20 Розливальник сталі повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з встановленими типовими нормами і з урахуванням вимог колективного договору:
- курткою і брюками суконними згідно з ГОСТ 12.4.045-87, ТУ України 00309335-023-95;
- чоботами кирзовими або черевиками шкіряними згідно з ДСТУ 2772-94;
- вачегами згідно з ОСТ 17-535-75;
- капелюхом повстяним згідно з НД.
1.21 Крім того, розливальник сталі повинен використовувати за необхідністю захисні каски, запобіжні пояси, "беруші", захисні окуляри із світлофільтрами, респіратори та ін.
1.22 Розливальник сталі повинен дотримуватися-вимог санітарних норм і правил особистої гігієни.
1.23 Розливальник сталі повинен знати і дотримуватися питного режиму в розливному відділенні - воду пити тільки з питних фонтанчиків, автоматів газованої води. Пити технічну воду не дозволяється.
1.24 Розливальнику сталі слід виконувати тільки ту роботу, що йому доручена, з дотриманням вимог цієї інструкції.
Під час виконання робіт забезпечувати особисту безпеку і безпеку працюючих поряд.
1.25 Крім цієї інструкції розливальник сталі повинен виконувати вимоги загальнозаводської інструкції, "Биркової системи", керуватися "Положенням про наряд-допуск".
1.26 Особи, винні у порушенні вимог безпеки, що наведені в цій інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним в Україні законодавством.
2 Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1 Прибути у спецодязі та спецвзутті на змінно-зустрічні збори та одержати завдання на виконання робіт.
2.2 Оглянути робоче місце (робочу зону) і ознайомитися із записами у журналі приймания-здачі зміни та з'ясувати у розливальника, що здає зміну, стан обладнання та режим роботи попередньої зміни.
2.3 Перевірити на виробничій дільниці наявність і а справність обладнання, інструменту, сигналізації, освітлення, необхідних матеріалів і пристроїв, тари, огорож, стан шлакових чаш на відсутність в них води (снігу).
2.4 Користуватися несправним інструментом, пристроями не дозволяється.
2.5 Прийняти зміну та зробити відповідний запис у журналі.
2.6 Про всі виявлені недоліки, несправності розливальник сталі повинен доповісти безпосередньому керівникові для вжиття необхідних заходів щодо їх усунення.
2.7 Приймання та здавання зміни під час ліквідації аварії не допускається.
Якщо ліквідація аварії займає тривалий час, здавання зміни здійснюється з дозволу керівника зміни.
3 Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1 Під час розливання сталі
3.1.1 Під час зливання плавки в сталерозливний ківш із конвертера не допускається удар струменя металу об стінку набивної футерівки ковша.
3.1.2 Перед підійманням і переміщенням ковша з рідким металом або шлаком розливальнику необхідно візуально оглянути ківш і переконатися у справності цапф, кантувального пристрою.
3.1.3 Необхідно стежити за правильністю захвату обох цапф гакової підвіски крана.
3.1.4 Перед подаванням команди на підіймання і транспортування ковша на шляху проходження необхідно вивести весь персонал і самому зайняти безпечне місце на відстані не менш як 10 м від ковша, при цьому слід знаходитися в зоні видимості машиніста крана.
3.1.5 Ставити ківш із рідким металом на підлогу цеху не допускається.
3.1.6 Розливальник встановлює порядок розливання плавки і повідомляє про це машиніста крана.
3.1.7 Перед прийманням чергової плавки розливальник перевіряє готовність і справний стан інструменту (ложок, стаканів для проб, кисневих трубок, держака кисневих трубок і кисневих рукавів, печей для плавлення алюмінію, кисневих вентилів, освітлення, вентилів магістралі технічної води, світлофорів).
3.1.8 Розливання сталі дозволяється тільки при забороняючому (червоному) сигналі світлофора й установленні періодичних попереджувальних плакатів.
3.1.9 По закінченні розливання плавки і часу відстою включається (зелений) сигнал світлофора. За правильність використання світлової сигналізації несе відповідальність старший розливальник.
3.1.10 Старший розливальник, разом з машиністом розливною крана, перевіряє виливниці на составі в дальньому ряді на відсутність в них шлаку, залишків металу від попередніх плавок, снігу, води, вологи, у ближньому ряді огляд проводиться розливальником візуально.
3.1.11 Не дозволяється заповнювати рідким металом або шлаком сирі, мокрі виливниці або виливниці зі шлаком чи металом від попередніх планок, щоб уникнути вибухів і одержання опіків.
3.1.12 Перед відкриттям шибера розливальнику необхідно переконатися у відсутності людей під розливним майданчиком, відцентрувати сталерозливний стакан над виливницею, вивести сторонніх людей з балкона і тільки після цього відкрити шибер.
3.1.13 Виконувати операцію пропалювання стакана від металу дозволяється тільки двом працівникам.
3.1.14 Переливання металу через верх виливниці або додаткових надставок не допускається.
3.1.15 Під час розливання сталі з недокритим шибером виконувати відбір ківшових проб металу необхідно дотримуючись безпечних прийомів: старший розливальник відсікає спеціально загнутою трубою струмінь металу убік від кромки сталевипускного отвору так, щоб струминка металу збігала на відстані 200 мм від основного струменя.
Ця операція виконується тільки під безпосереднім керівництвом майстра розливу.
3.1.16 Не дозволяється виконувати відбір проб з повного струменя ложкою в тих випадках, коли шиберний затвор не перекриває.
3.1.17 Відбір проб металу на хімічний аналіз необхідно виконувати сухою ложкою в сухий стакан при максимально допустимому прикритті шиберів.
3.1.18 Застиглий метал з пробним стаканом витягається вручну ударом об металевий настил майданчика і далі на спеціальному стенді проба маркується вручну.
3.1.19 При відправленні проби в лабораторію для визначення хімічного аналізу сталі ківшова проба вміщується в спеціальний металевий патрон і пневмопоштою відправляється в лабораторію.
3.1.20 Під час виконання робіт на пневмопошті використовувати для відправлення проб патрони, що мають тріщини, задирки на поверхні оболонки не дозволяється.
3.1.21 Переміщення патрона з пробою по магістралі пневмопошти супроводжується сигналом до місця призначення. Відключення пневмопошти здійснюється натисканням важеля на кінцевий вимикач пневмопошти ударом патрона з пробою, при цьому виключається сигнальна лампочка і звуковий сигнал.
3.1.22 Відкривати ствол пневмопошти до автоматичного відключення не дозволяється.
3.1.23 Відправляти дві проби в одному патроні або два патрони одночасно, а також закладати в ствол пневмопошти сторонні предмети не дозволяється.
3.1.24 Розливання сталі розливальник повинен виконувати з використанням захисних щитків та окулярів.
3.1.25 Під час розливання плавки подавати команду машиністу крана може тільки розливальник, що здійснює розливання сталі.
3.1.26 Після наповнення дальньою ряду виливниць розливальник, керуючий шиберним затвором, подає команду машиністу крана на підйом ковша на відстань не менш як 0,5 м від верхнього торця виливниць. Після виконання цієї команди здійснюється переїзд на ближній ряд виливниць і продовжується подальше розливання сталі.
3.1.27 Під час розливання плавки з недокритим шибером необхідно опустити ківш ближче до торця виливниці і подавати чіткі команди машиністу крана щодо центрування струменя металу у виливниці. Команди подає тільки старший розливальник.
3.1.28 Не дозволяється під час розливання ставати ногою на торець виливниці і заглядати усередину.
3.1.29 Для попередження прориву кірки головної частини зливка після хімічної закупорки необхідно через 2-3 хвилини поверхню зливків засипати зволоженою чавунною стружкою. Після потемніння поверхні дозволяється заливати її водою. При цьому струмінь води повинен бути "м'яким".
3.1.30 Під час засипання механічним способом другого ряду виливниць люнкеритом або перлітом підходити до краю майданчика не дозволяється.
3.1.31 Для запобігання утворення "рослості" зливка, у разі проривання застиглої кірки, застосовуються сухі добавки (руда, окалина, дрібна металева стружка).
3.1.32 При "пробиваннях" сталі необхідно перекрити шибер, витримати деякий час, після чого долити зливок і переїхати на іншу виливницю.
3.1.33 Під час розливання плавки здійснювати прибирання майданчика біля балкона на "нульовій" відмітці не дозволяється.
3.1.34 Перед зливом шлаку з ковша по закінченню розливання розливальник повинен вивести всіх людей, що знаходяться поблизу чаші; переконавшись у відсутності людей, подати команду машиністу крана на кантування рідкого шлаку з ковша.
3.1.35 З кожним заповненням порожньої або нової шлакової чаші розливальнику через машиніста крана необхідно переконуватися у відсутності в ній вологи.
3.1.36 Зливати рідкий шлак у переповнені чаші, зварні сміттєві короби, сталерозливні ковші, ями і випадкові місця в цеху не дозволяється.
3.1.37 За відсутності шлакових чаш, з дозволу майстра розливу, дозволяється зливати рідкий шлак у підготовлену шлаковню, не переповнюючи її.
3.1.38 Зливати шлак і кантувати "козли" у сталерозливні ковші не дозволяється.
3.1.39 Під час стриперування зливків, щоб уникнути викидів шлаку, зливати шлак у виливниці не дозволяється.
3.1.40 Робоче місце розливальника і залізничні колії біля розливних майданчиків повинні регулярно очищатися. При цьому:
- не дозволяється захаращувати переходи на майданчику і виходи до аварійних балконів;
- інструмент і пристосування слід зберігати в порядку, щоб вони не заважали вільному рухові працюючих на розливному майданчику;
- під час очищення і прибирання робочих місць шлак, бій цегли і сміття необхідно вантажити в короби (човники) ємністю 15 т або в литі шлаковні, наповнюючи їх на 100 мм нижче кромки борта посудини;
- кантування і транспортування коробів і шлаковень необхідно здійснювати за допомогою чалкових пристосувань.
3.1.41 Всі вантажі (ковші, чаші, короби, шлаковні, виливниці, зливки) транспортуються тільки в супроводі підкранового працівника. Без супроводу транспортувати вантаж не дозволяється.
3.1.42 Подавати під випуск металу і зливання шлаку сирі ковші, чаші і шлаковні не дозволяється.
3.1.43 Перед кожною постановкою сталерозливного ковша або шлакової чаші на стенд, підкрановий працівник повинен оглянути стенд і встановити ківш або чашу тільки тоді, коли переконається в справності стенда.
3.1.44 Постановка сталерозливного ковша з плавкою на стенд не допускається. Указаний ківш може бути встановлений тільки на сталевозний візок.
3.1.45 При аварійній зупинці сталевоза під контрольним конвертерним майданчиком під час випуску плавки, організація роботи з видачі ковша з металом у розливний проліт здійснюється під особистим керівництвом майстра розливу.
3.1.46 Під час розливання плавки або при її транспортуванні працівникам знаходитися між візками і захисною стінкою розливних майданчиків не дозволяється.
3.1.47 Заповнювати ківш металом під конвертерами необхідно до рівня, що перевищує 200 мм від краю ковша. Переповнення ковша металом і шлаком понад цей рівень не допускається.
3.1.48 Зливати метал, що залишився, з ковша на підлогу, у вириті ями, а також шлакові чаші не дозволяється.
3.1.49 Залишки металу необхідно зливати в порожні зливальні виливниці або чавуновізні ковші, попередньо наповнені наполовину чавуном.
3.1.50 Знімати і ставити состав з виливницями під балкон, де в цей час здійснюється розливання, не дозволяється.
3.1.51 В разі повного знеструмлення розливного крана під час розливання сталі застосовується аварійна система закриття шиберного затвора. При цьому машиністу крана за командою старшого розливальника необхідно:
- на висотному пульті за кабіною відкрити вентиль скидання масла з гідроциліндра, після цього відкрити вентиль подачі масла з пневмогідроакумулятора;
- при подачі масла з пневмогідроакумулятора в порожнину гідроциліндра відбувається закриття шиберного затвора; переконавшись у перекритті шиберного затвора, у зворотному порядку закріп п обидва вентилі;
- викликати через старшого розливальника чергових електромонтерів для усунення несправностей крана або гідроприводу і чергового слюсаря-гідравліка для огляду гідроприводу і зарядки аварійної системи.
3.1.52 Розливання плавки можна продовжити після усунення несправності крана або гідроприводу і заряджання пневмогідроакумулятора аварійної системи.
3.1.53 Зарядки пневмогідроакумулятора маслом від гідроприводу достатньо для одного аварійного закриття, після чого потрібне нове заряджання пневмогідроакумулятора. Заряджання здійснюється під тиском 200 кгс/см: черговим слюсарем - гідравліком із записом у журналі приймання-здачі зміни.
3.1.54 Під час підготовки шиберного затвора до повторного використання роботи виконуються у такій послідовності:
- після кантування шлаку відкривається шиберний затвор і за допомогою 50-тонного підйому крана ківш підкантовується до розливного майданчика;
- за допомогою залізної кисневої трубки, встановленої у держаку, плавно подаючи кисень розливальник з розливного майданчика очищує сталерозливний канал від залишків металу і шлаку;
- після очищення сталерозливного каналу розливальник подає команду машиністу крана на установку ковша на стенд підготовки сталерозливних ковшів.
3.1.55 Придатність затвора до повторного використання визначається майстром розливу і бригадиром ківшових.
3.1.56 Операція підготовки шиберного затвора до повторного використання виконується тільки двома розливальниками.
Керує процесом підготовки й усіма технологічними операціями старший розливальник.
3.2 Під час підготовки й установки шиберних затворів і під час шиберного розливання сталі
3.2.1 Після зливання плавки в розливальний ківш і видачі його у розливальний проліт, розливальнику необхідно:
- перед підійманням ковша електромостовим краном очистити броню ковша за допомогою списа від звисаючого скрапу і шлаку. Під час видалення охолодей і шлаку порушувати цілісність спеченої поверхні футерівки не дозволяється;
- за допомогою електромостового крана установити сталерозливний ківш біля розливного балкона, відцентрувавши його над порожньою виливницею;
- установити в паз подовжувана затвора гідроциліндр і зафіксувати його;
- навісити на гак шланги високого тиску.
3.2.2 Перед розливанням необхідно оглянути шланги високого тиску. Огляд гідравлічних шланг. високого тиску здійснюється щозмінно черговим слюсарем -гідравліком.
3.2.3 Якщо шланги високого тиску або гідроциліндр пропускають масло, розливання сталі, до усунення підтікання масла слюсарем-гідравліком, здійснювати не дозволяється.
3.2.4 На пульті керування шиберним затвором повинні бути виконані чіткі написи «закрите» і «відкрите». Пакетний вимикач і маслостанція повинні бути надійно заземлені.
3.2.5 Ланцюги керування на маслостанції повинні мати безпечну напругу не вище за 42 В.
3.2.6 Виконувати зварювальні роботи на розливному крані під час роботи маслостанції не допускається, тому що можливі розриви шланга високого тиску.
3.2.7 Відкриття шиберного затвора провадиться:
- при сифонному розливанні над центровою так, щоб канали колектора, затвора і центрової збігалися;
- при розливанні сталі зверху ківш установлюється над виливницею так, щоб після відкриття затвора струмінь металу був у центрі виливниці.
3.2.8 Розливання сталі у виливниці здійснюється з повним перекриттям сталевипускного отвору.
3.2.9 Під час переїзду ковшем на ближній ряд виливниць від розливальника допускається витікання металу невеликим струменем, дотриманням усіх заходів безпеки (незакриття шибера не більш як 5 мм). При цьому машиніст крана подає безперервний сигнал на переміщення вантажу, а розливальники знаходяться від ближнього ряду виливниць не ближче як 5 м.
3.2.10 Ківш необхідно транспортувати над составом з мінімально допустимою відстанню до виливниць або центрових.
3.2.11 Всі операції щодо розливання сталі розливальнику слід виконувати у захисних окулярах або захисному щитку.
3.2.12 При затягуванні каналу шиберного затвора під час розливання плавки і недостатньої швидкості розливання сталі, затвор слід закрити, витримати 1-2 хвилини, відкрити і промити канал струменем кисню, спрямованим вгору.
3.2.13 Під час розливання сталі з ковша знімати затвор з болтів кріплення не дозволяється.
3.2.14 Якщо по ходу розливання плавки має місце витік металу поміж плит, необхідно в закритому положенні затвора витримати паузу 3-5 хвилин, відкрити затвор, зняти гідроциліндр, пропалити киснем канал затвора над порожньою виливницею, швидко відійти на безпечну відстань не менш як 5 м і далі продовжувати розливання плавки без перекриття.
3.2.15 Обдування каналу в ковші киснем розливальник повинен виконувати після розливання плавки, поклавши ківш за спеціальним щитом.
3.2.16 При загорянні шланга високого тиску з маслом слід виключити маслостанцію, знеструмити її і негайно загасити піском.
3.2.17 Після закінчення розливання сталі розливальнику необхідно:
- закрити затвор;
- дати команду машиністу крана на установку ковша між виливницями для того, щоб метал або шлак, що підтікає із затвора, не потрапив на борт і не заподіяв опік;
- зняти гідроциліндр, навішати його на траверсу підйомника, подати команду машиністу крана па підіймання циліндра з пакетником керування, стежачи за тим, щоб у зоні підіймання не знаходилися люди;
- дати команду машиністу крана на кантування шлаку в шлакову чашу.
3.2.18 Після кантування шлаку сталерозливний ківш подається на дільницю підготовки, де він установлюється на стенд установки і зняття затворів, обладнаного маніпулятором або домкратним візком. Якщо на ковші є звисаючий скрап або шлак, їх необхідно видалити, установити кронштейн, фіксуючий кантувальну тягу, і тільки після цього можна зняти й установити затвор.
3.2.19 Вибивання кріпильних клинів необхідно здійснювати після підведення маніпулятора або домкратного візка під затвор і підтяжки затвора.
3.2.20 Затвор опускається маніпулятором, виводиться з-під ковша і переноситься на передатний візок.
3.2.21 Перед установкою ковша на стенд для зняття затвора ківшовий повинен перевірити і переконатися у відсутності в ковші рідкого шлаку або води після охолодження для підготовки його до ремонту.
3.2.22 Знімати затвор з ковша, якщо в ковші залишився рідкий шлак або вода, не дозволяється.
3.2.23 Відпрацьований шиберний затвор за допомогою передатного неприводного візка передається в майстерню, знімається з візка краном-балкою і встановлюється на стіл розбирання затворів.
3.2.24 Видалення відпрацьованого ківшевого стакана провадиться спеціальними пристроями за допомогою консольного крана або вручну. Очищення каналу після видалення стакана виконується спеціальним шкребком вручну. При виконанні цієї операції необхідно користуватися захисними окулярами або захисним щитком.
3.2.25 В майстерні підготовки шиберних затворів експлуатація крана-балки дозволяється особам, що пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право керування краном-балкою, посвідчення стропальника, групи електробезпеки і призначені розпорядженням по цеху.
3.2.26 Краном-балкою здійснюється транспортування в приміщенні майстерні затворів, їх деталей, контейнерів з вогнетривами, контейнерів з розчинами і сипучими матеріалами, а також устаткування, що не перевищують вагу більше 2-х тонн, за допомогою спеціальних чалкових пристосувань.
3.2.27 Розбирання шиберного затвора виконується спеціальним інструментом. Вибивати залишки розчину з обойм кувалдами або ударами по корпусі зверху не дозволяється.
3.2.28 Очищені від розчину обойми після розпресування відпрацьованих вогнетривких плит установлюються на візки конвеєра.
3.2.29 Складання затвора (притирання), установка його на ківш і зняття відпрацьованого здійснюється за допомогою гідроприводу. Також провадиться і розливання сталі, тільки гідропривід установлений на розливному крані. Перед складанням шиберного затвора необхідно оглянути плити і колектори.
3.2.30 За наявності поверхневих тріщин, відбитостей, неплощинності робочої поверхні плит більш як 0,025 мм вироби бракують.
3.2.31 Під час запресовування в обойми плит тримати рукою плиту в зоні преса не дозволяється.
3.2.32 Запресовування плит слід виконувати у захисних окулярах.
3.2.33 Обойми із запресованими у них плитами витримують протягом 10-15 хвилин для цементації розчину і запобігання самочинного випадання плит з верхньої обойми під час складання затвора.
3.2.34 Працювати пресами для випресовування і запресовування вогнетривких плит і гідроциліндрами для притирання складеного затвора, якщо має місце підтікання масла з гідроциліндра, не дозволяється.
3.2.35 Після складання шиберний затвор необхідно просушити у сушильній печі або за допомогою газових пальників.
3.2.36 На всіх працюючих затворах повинні бути надійно закріплені цапфи для транспортування.
3.2.37 Змінювати положення кнопок на пекеті керування краном-балкою не дозволяється.
3.2.38 Працювати в майстерні при непрацюючій витяжній вентиляції не дозволяється.
3.2.39 Перед установкою шиберного затвора зі стаканом необхідно оглянути стан гніздовиків і визначити їхню придатність для приймання плавки.
3.2.40 Установка затвора на ківш виконується у зворотній послідовності ніж зняття затвора. Затвор на ковші кріпиться клинами, що забиваються вручну.
3.2.41 Не дозволяється робота кувалдою з задирками і ненадійно закріпленою ручкою.
3.3 При утепленні додаткової частини зливків за допомогою машини
3.3.1 До початку роботи розливальник повинен перевірити справність кнопкової станції, наявність ключа-бирки, наявність сигналізації напруги на тролеї, наявність плакатів "Тролея під напругою". Випробувати працездатність механізму пересування машини і механізму подачі суміші.
При виявленні несправності доповісти майстрові і викликати черговий ремонтний персонал для усунення несправностей.
3.3.2 На час ремонтних робіт або усунення несправності ключ-бирка передається бригадирові тієї служби, що зайнята усуненням несправності.
3.3.3 Під час роботи машина встановлюється за ковшем в напрямку руху розливного крана. При цьому розливальник:
- поворотом штурвала вручну встановлює жолоб машини над додатковою надставкою;
- натисканням кнопки керування автоматично подає необхідну дозу суміші.
3.3.4 Завантаження приймального бункера утеплювальною сумішшю, здійснюється перекиданням короба із сумішами, доставленого у розливне відділення автотранспортом, за допомогою двох підйомів (16 т і 50 т) розливного крана біля приймального бункера за командою розливальника. При цьому розливальник повинен знаходитися в безпечному місці.
3.3.5 Про роботу установки з засипання утеплювальних сумішей на головну частину зливка завжди необхідно попереджувати машиніста розливного крана даного розливного балкона.
3.3.6 Ремонт і обслуговування машини здійснюється на спеціальній ремонтній дільниці.
3.3.7 Керування машиною здійснюється командним ланцюгом з напругою 12 В.
3.4 Під час кантування коробів і шлаковень
3.4.1 Операцію щодо кантування коробів і шлаковень виконують старші розливальники і старші ківшові в змінах під контролем змінних майстрів розливу.
3.4.2 Операція "кантування короба" і встановлення його на попереднє місце виконується в такій послідовності:
3.4.2.1 Підкрановий працівник одягає чалку з чотирма стропами на гак 50-тонного підйому розливного крана, зачалює кожну стропу за цапфу короба, виводить людей з небезпечної зони, сам іде на безпечну відстань і подає команду машиністу крана на підіймання короба на висоту 100-200 мм. Після цього гачком розвертає короб на 90 градусів і дає команду на постановку короба знов на підлогу.
3.4.2.2 Потім він одягає вручну ланцюги на 16-тонний підйом розливного крана, зачалює короб за торцеву скобу, чіпляє дві нижні стропи чалки збоку короба і на трьох чалках транспортує короб до місця кантування на висоті 0,5 м від устаткування й інших предметів, що зустрічаються на шляху руху. При цьому необхідно стежити, щоб попереду вантажу нікого не було.
3.4.2.3 Прибувши до місця кантування, підкрановий працівник повинен переконатися у відсутності людей біля думпкара з усіх боків, після чого дає команду на підіймання короба для наїзду на думпкар. Короб піднімається над думпкаром на 300-500 мм. Після цього машиніст крана за допомогою 16-тонного підйому здійснює кантування короба зі сміттям у вагон, піднімаючи край короба.
3.4.2.4 Постановка короба на місце навантаження виконується підкрановим працівником у зворотній послідовності. Вище описаний метод кантування короба здійснюється тими кранами, де є 16-тонний підйом.
3.4.3 За необхідності здійснити кантування короба краном, де немає допоміжного підйому. Підкрановий працівник зачалює короб за 4 цапфи, транспортує до думпкара, опускає короб у думпкар, при цьому використовуються переносні драбини із загнутими кінцями для зачеплення драбини за борт думпкара. Підкрановий працівник відчіплює дві передні стропи чалки, сходить з думпкара, після чого дає команду на кантування короба.
3.4.4 Старший розливальник (ківшовий) є відповідальним за збереження чалкових пристосувань для кантування короба.
Використовуються чалкові пристосування тільки за призначенням, зберігаються водному постійному місці і передаються по зміні.
3.5 Під час огляду сталерозливних составів перед розливанням плавки
3.5.1 Состави перед розливанням плавки оглядаються безпосередньо на розливному майданчику.
3.5.2 Машиніст розливного крана здійснює огляд з кабіни за допомогою спеціального світильника, встановленого по центру составу. Переконавшись, що у составі немає непридатних виливниць (шлакового моста, недоливу;, води чи сторонніх предметів на піддоні або стінках виливниць) машиніст крана повідомляє старшого розливальника, що виливниці - чисті, шлакового моста немає.
3.5.3 В разі виявлення непридатної до зливання металу виливниці, машиніст крана повідомляє старшого розливальника, який разом з контролером ВТК оглядає браковану виливницю зі спеціального переносного трапа.
Рішення про можливість зливання металу у непідготовлену виливницю приймають майстер розливу разом з контролером ВТК.
3.5.4 Зливання металу у виливниці з шлаковим мостом не допускається.
3.5.5 Заливка составу металом дозволяється після запису в паспорті плавки про огляд старшим розливальником.
3.6 При використанні кисню для вогнерізальних робіт
3.6.1 До початку роботи інструмент необхідно оглянути на справність і щільність з'єднань; для виявлення дефектів інструмент випробовується 1 раз на місяць.
3.6.2 Щільність з'єднань необхідно перевіряти зануренням всіх місць з'єднання в ємність з водою під робочим тиском кисню.
3.6.3 Якщо виявиться нещільність з'єднання, робота інструментом до усунення несправності, не дозволяється.
3.6.4 Держак повинен мати гумове ущільнення і притискну гайку, що забезпечує щільне з'єднання трубки з держаком.

X

:
T
p
Š
Œ
Ž
’
”
–
¼
¾
À

␷㠀$⑈怀얄愂Ĥ摧ᔘ

6
V
X

8
:
T
n
p
ˆ
Š
¾
À

À
ê
ì
7 Під час роботи необхідно оберігати пневморукав від зіткнення його зі струмоведучими проводами, нагрітими предметами, масляними і жировими матеріалами.
3.6.6 Перекручувати, перегинати і переламувати пневморукав не дозволяється.
3.6.7 Пневморукава необхідно оберігати від влучення іскор та бризок металу або шлаку і розташовувати так, щоб виключалась можливість переїзду їх транспортом.
3.6.8 Під час роботи тримати шланги на плечах, під рукою, затискати їх ногами не дозволяється.
3.6.9 За необхідності ремонту пневморукавів дефектні місця їх повинні бути вилучені, а залишки з'єднані спеціальними двосторонніми штуцерами.
3.6.10 Мінімальна довжина кусків шланг, які необхідно з'єднувати, повинна бути не менш як 3 м. Кількість стиків по довжині шланга не повинна бути більше трьох.
3.6.11 Робочий тиск кисню в магістралі повинен бути не більш як 6 атм.
3.6.12 Під час виконання вогнерізальних робіт за допомогою кисню необхідно пам'ятати, що суміш масла з киснем вибухонебезпечна.
3.6.13 Спецодяг, рукавиці працівників, які працюють з вогнерізальним інструментом за допомогою кисню, не повинні бути забруднені маслом й іншими пальними речовинами.
3.6.14 Перед початком роботи, а також після перерв у роботі вогнерізальну апаратуру необхідно продувати киснем для видалення можливого конденсату.
3.6.15 В місцях, де рукав піддається найбільшому зносу, необхідно не рідше як через 15 днів здійснювані видалення скошених ділянок довжиною 150 мм.
3.6.16 Роботи щодо видалення ділянки приєднання рукава викопуються слюсарем енергослужби під безпосереднім контролем старшого майстра дільниці, про що робиться запис у журналі щоденних перевірок з охорони праці.
3.6.17 Після закінчення вогнерізальних робіт із застосуванням кисню необхідно закрити запірний вентиль на магістралі і переконатися, що апаратура не під тиском.
3.6.18 Пропалювання каналів шиберного затвора сталерозливного стакана, обдування струменя металу, різання скрапу й обдування його в ковші після розливання плавки виконується тільки вдвох: один працівник знаходиться у запірного вентиля кисню, подає і регулює витрату кисню за командою іншого працівника, що знаходиться біля сталерозливного ковша з вогнерізальним інструментом в руках.
3.6.19 Подача робочого тиску і витрати кисню при пропалюванні каналів шиберного затвора і сталерозливного стакана провадиться тоді, коли робочий орган (залізна трубка) введений в канал сталевипускного отвору.
3.6.20 В окремих випадках обдування струменя металу біля колектора або стакана, обдування охолодей у ковші і різання скрапу провадиться з попередньою подачею кисню і мінімальною його витратою.
3.6.21 Запалювання робочого органа інструмента (залізної трубки) здійснюється за допомогою чохла відпрацьованої термопари, край якої попередньо розпалений.
3.6.22 Запалювати кисневу трубку від металу у виливниці або додатковій надставці не дозволяється.
3.6.23 Запалювання залізної трубки з використанням титанистої губки відбувається за рахунок висікання іскри ударом кінця трубки об титанисту губку з одночасною подачею мінімальної витрати кисню.
3.6.24 При здійсненні вогнерізальних робіт із застосуванням кисню залізна трубка повинна спалюватися на довжину не коротше як 2 м.
3.6.25 Для промивання сталевипускних каналів, що протікають у ковші в процесі розливання плавки для запобігання потрапляння рідкого металу в канал трубки і займання останньої в руках працівника, необхідно подати спочатку кисень, а тільки потім вводити трубку в канал стакана.
3.6.26 Для провадження робіт щодо різання "рослих" холодних зливків використовується держак трубок, з'єднаний із запірним вентилем, а зазначену роботу виконує один працівник.
3.6.27 Щоб не допускати захаращення розливного майданчика, пневморукав (кисневий шланг) з держаком кисневих трубок зберігають згорнутим біля запірного вентиля.
3.6.28 В розливному відділенні провадиться розливання сталі на состав зверху через сифон. Через вибризкування сталі відбувається закріплення поверхні центрової та лійки, що утруднює розбирання центрової.
Для забезпечення розбирання центрової після наливання "куща" виливниць літник у лійці і скрап, що утворився на поверхнях центрової та лійки, обрізуються за допомогою кисню.
3.6.29 Стан держака кисневої трубки, щільність з'єднання рукавів і надійність кріплення трубки і держака перевіряє старший розливальник.
3.6.30 Роботи щодо обрізання лінійка і скрапу на поверхні центрової і лійки виконуються з розливного майданчика. Під час обрізання літника і скрапу на поверхні центрової і лійки ставати ногами на торці виливниць, ходити по виливницях з рідкою сталлю не дозволяється.
3.6.31 Операції щодо обрізання лійки виконує старший розливальник.
3.6.32 Вогневе різання виконується з майданчика, при цьому працюючий не повинен нахилятися убік составу.
3.6.33 Розливальник, який стоїть біля вентиля, відкриває кисень плавно за командою старшого розливальника.
3.6.34 При загорянні шланга необхідно припинити доступ кисню - закрити вентиль і від'єднати шланг від киснепроводу.
3.6.35 Всі роботи із застосуванням кисневих трубок при різанні металу, скрапу киснем розливальник повинен виконувати у суконному костюмі, користуючись захисним щитком.
3.7 Під час застосування пристрою для захисту струменя металу при розливанні аргоном (азотом)
3.7.1 До роботи допускаються особи, що пройшли перевірку знань Спеціальних правил безпеки праці при роботі з аргоном і азотом.
3.7.2 Конструкція систем продувок аргонових або азотних трубопроводів повинна виключати можливість проникнення цих газів у приміщення цеху.
3.7.3 Крім загальноцехової схеми аргоно- і азотопроводів на робочих місцях обслуговуючого персоналу повинні бути схеми аргоно- і азотопостачання кожної дільниці й агрегату.
3.7.4 Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землі або траншеях і приямках не допускається.
3.7.5 Не допускається використання аргону або азоту для нецільових робіт (наприклад, обдування одягу, устаткування і т.ін.).
3.7.6 Перед подачею аргону до пристрою для обдування струменя необхідно перевірити надійність усіх з'єднань і цілісність броні шланга. При виявленні пропускання аргону на вентилі, трубопроводі, фланцях і т.ін. до пристрою для обдування, застосування аргону необхідно припинити до усунення продувів, небезпечну зону відгородити і викликати слюсаря-ремонтника енергослужби для усунення продувів.
3.7.7 Під час роботи з пристроєм необхідно дотримуватись правил з охорони праці, що викладені в цій інструкції.
3.7.8 В усіх випадках роботи з пристроєм для обдування струменя металу аргоном стояти в струмені або в зоні пропускання аргону не дозволяється.
3.7.9 Установлення пристрою для обдування струменя на центрову необхідно виконувати спеціальними пристосуваннями з підлоги розливного майданчика, не спираючись на виливниці.
3.7.10 В разі аварійної ситуації при розливанні сталі і неможливості виконання робіт, передбачених даною інструкцією, необхідно відключити подачу аргону від аргонопроводу і продовжити розливання сталі без обдування струменя металу аргоном.
3.8 Під час використання води у випадку хімічного закупорювання киплячого металу
3.8.1 Вода застосовується лише в тому випадку, якщо утворився прорив кірки зливка і тільки після засипання місця прориву чавунною стружкою.
3.8.2 Не допускається подача води па зливок, якщо не утворилася кірка на його поверхні.
3.8.3 Не допускається попадання води на рідкий метал.
3.8.4 Для подачі води необхідно застосовувати гнучкий водяний рукав.
3.8.5 Не допускається витік води безпосередньо з рукавів, а також у місцях з'єднання.
3.8.6 Шланг повинен мати металевий наконечник довжиною не менш як 2 м для роботи розливальника на безпечній відстані від виливниці з металом, в яку подається вода.
3.8.7 Металевий наконечник виготовляється таким чином, щоб струмінь води розприскувався.
3.8.8 Водяні вентилі повинні постійно знаходитися у справному стані, без витоків води.
3.8.9 Не допускається наявність води на "нульовій" відмітці розливних майданчиків.
3.8.10 Попадання води в порожню виливницю, шлакову чашу, шлаковню, не допускається.
3.8.11 Відповідальними за огляд і стан водяного рукава є старший працівник і змінний майстер.
3.9 Під час приготування і застосування рідкого алюмінію
3.9.1 Рідкий алюміній одержують методом плавлення чушкового алюмінію в печі, опалювальної природним газом.
3.9.2 До обслуговування печі (установки) допускаються розливальники, що пройшли спеціальний інструктаж з правил безпечної її експлуатації і навчені правилам безпеки в газовому господарстві.
3.9.3 До початку роботи розливальник одержує завдання від майстра розливу щодо приготування необхідної кількості рідкого алюмінію.
3.9.4 Перед початком роботи розливальнику необхідно перевірити справність установки, надійність газових і повітряних вентилів, справність газових і повітряних шланг, наявність придатного інструменту і пристосувань.
3.9.5 Алюмінієві зливки повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.
3.9.6 Перед завантаженням алюмінієвих зливків у піч для плавлення вони укладаються у штабель (ґратами) з правого боку від вікна печі. Підхід до вікна печі повинен бути вільним.
3.9.7 Для завантаження установки необхідна кількість чушкового алюмінію подається на майданчик краном у справних коробах, вивантажується біля печі так, щоб чушки алюмінію не заважали працювати.
3.9.8 Перед завантаженням розливальнику необхідно відрегулювати подачу газу до оптимального режиму. Взимку і у сиру погоду необхідні) просушувати алюміній у печі.
3.9.9 Перед завантаженням зливків у піч їх необхідно укласти на поріг печі в кількості не більш як 2 штуки для попереднього прогрівання - протягом 10 хвилин.
3.9.10 Зливки сушаться теплом від печі.
3.9.11 Завантаження зливків у піч здійснюється методом зіштовхування за допомогою гачка з ручкою. При цьому розливальнику слід стояти ліворуч від печі так, щоб можливі вибризкування металу не травмували його.
3.9.12 При завантаженні печі стояти проти вікна не дозволяється.
3.9.13 Розливальник повинен працювати в суконному костюмі і застосовувати засоби індивідуального захисту очей.
3.9.14 Робоче місце розливальника повинне бути освітлене відповідно до норм, утримуватися в чистоті, незахаращуватися сторонніми предметами.
3.9.15 Під час роботи установки не дозволяється перебування сторонніх осіб поблизу неї.
3.9.16 Проводити ремонтні роботи на печі для плавки алюмінію при включеному газодувному пальнику не дозволяється.
3.9.17 Рідкий алюміній подається в заповнену металом виливницю на поверхню киплячої сталі прогрітим черпаком (спеціальною ложкою-міркою) розливальником за командою старшого розливальника. Ложка повинна бути полегшеною і вміщати в себе не більш як 2,5 кг рідкого алюмінію, при цьому довжина ручки повинна бути не менше як 2,5м.
3.9.18 Розприскувати рідкий алюміній або його сплави по майданчику і по виливницях при введенні його на поверхню рідкої сталі не дозволяється.
3.9.19 Присадка рідкого алюмінію ложкою-міркою на головну поверхню киплячих зливків повинна проводиться з розливного майданчика.
3.9.20 Ходіння по виливницях з ложкою, заповненою рідким алюмінієм, для полегшення хімічної закупорки другого ряду зливків не дозволяється.
3.9.21 Ручне транспортування рідкого алюмінію з печі до зливків для хімічної закупорки проводиться розливальником акуратно, щоб не обпекти себе або поруч працюючих.
3.9.22 В разі перебоїв з подачею газу і виявлення несправностей у печі розливальнику (плавильнику) необхідно закрити газові і повітряні вентилі, викликати чергових слюсарів енергослужби (або газівника) для усунення несправностей.
3.9.23 На "закозленій" печі відключають подачу газу і повітря, від'єднують гнучкі рукави від пальника, прохолоджують футерівку, переміщують піч краном на відведене місце для ремонту, вибивають стару футерівку і роблять нову, яку приймає старший майстер розливу.
3.9.24 Піч з новою футерівкою встановлюється па колишнє місце і розігрівається протягом 3,5 - 4 годин, після чого починається завантаження в піч алюмінієвих чушок.
3.9.25 До розпалювання печі розливальник робіт, запис у книзі чергових енергетиків. Черговий енергетик (або газівник) розпалює піч відповідно до чинних правил і норм, з виконання цих та інших робіт по газу.
3.10 Під час видалення скрапу, "козлів" зі сталерозливних ковшів
3.10.1 По закінченні розливання плавки при утворенні в ковші "козла" його необхідно розрізати за допомогою кисню на 2-3 частині для можливості захвату тросом, після чого відправній ківш для установки на спеціальний стенд обробки ковшів.
3.10.2 Перед порізкою необхідно переконатися, що стики штуцерів, кисневого шланга надійно ущільнені.
3.10.3 Для порізки скрапу, "козлів" киснем необхідно застосовувати сталеві труби довжиною 4-6 м.
Виконання даної роботи здійснюється через вікно стаціонарного, вертикально встановленого, литого захисного екрана.
3.10.4 "Закозлені" ковші на стенді обробки повинні попередньо оглядатися майстром розливу, який визначає порядок роботи щодо витягання "козла" з ковшів.
Цей порядок повинен бути доведений до підкранового працівника і погоджений ним з машиністом крана.
3.10.5 Ківш, призначений на видалення "козла", повинен бути попередньо провентильований до нормальної температури.
3.10.6 Якщо кожух ковша зашлакований або покритий охолодями сталі, то необхідно його очистити.
3.10.7 Під час очищення кожуха ковша якорем за допомогою крана, підкрановому працівникові, після зачеплення скрапу, необхідно відійти в безпечне місце на відстань не менш як 10 м у зону видимості машиніста крана і подати необхідні команди машиністу крана.
Спускатися в сталерозливний ківш, на дні якого знаходиться шлак, не дозволяється.
3.10.8 Кантування скрапу , "козлів" зі спеціально обладнаних ковшів і коробів проводиться в кузов автомобіля типу БілАЗ, при цьому водій, попередньо установивши автомобіль на гальмо, повинен заглушити двигун і залишити кабіну.
3.10.9 Опускатися у сталерозливний ківш для запалювання "козла", що підривається, дозволяється тільки по приставній драбині з захватами для навішування її на борт ковша. До спуску в ківш останній повинен бути охолоджений, внутрішня частина його повинна бути очищена від шлакового пояса і скрапу.
3.10.10 Ходити по верхньому борту сталерозливних ковшів не дозволяється.
3.10.11 Роботи щодо запалювання "козла" крапом повинні проводитися двома працівниками: один працівник знаходиться в ковші, щоб завести гак або трос у прорізаний отвір "козла", а другий - знаходиться на стенді обробки ковшів, дублюючи команди першого працівника на натяжку гака або троса машиністу крана.
3.10.12 Машиніст крана піднімає зачалений "козел" після виходу з ковша підкранового працівника і відходу його на безпечну відстань від горловини ковша (на 10м). Обробка горловини ковша якорем дозволяється машиністу крана після відходу підкранового працівника на відстань 3 м від горловини на площадці стенда.
3.10.13 При піднятті "козла" розливальнику необхідно простежити, щоб машиніст крана на висоті 100-200 мм від підлоги цеху провів випробування надійності обв'язки тросом вантажу.
3.10.14 Вирвавши "козел", машиніст крана повинен за командою розливальника відвезти його для навантаження у вагон. Розливальник при цьому повинен йти перед вантажем на відстані не менш як 10 м і стежити за тим, щоб на шляху руху вантажу не було людей.
3.10.15 Якщо немає вагона на навантаження скрапу, дозволяється тимчасово покласти "козел" на підлогу у спеціально відведеному місці цеху.
3.10.16 Підривання і видалення "козлів" з сталерозливних ковшів дозволяється виконувати тільки 50-тонним підйомом розливного крана.
3.10.17 Для видалення "козлів" з ковшів і транспортування їх у вагон дозволяється застосовувати вживаний трос з цілими станками.
Трос повинен бути зав'язаний міцним морським вузлом. Підкрановий працівник повинен виконувати операцію щодо витягання "козла" з ковша і його транспортування у вагон з особливою обережністю, при цьому він повинен знаходитися на безпечній відстані від "козла" і запобігати перебуванню сторонніх осіб у небезпечній зоні.
3.10.18 Машиніст крана повинен подавати попереджувальний сигнал під час підривання "козла" і його транспортування безперервно.
3.10.19 Розворот "козла" або іншого вантажу на місці навантаження (вивантаження) слід виконувати жердиною (трубкою) довжиною не менше як 5 м при висоті над місцем навантаження (вивантаження) не вище за 150-200 мм.
3.10.20 Підчас навантаження "козла" знаходитися на вагоні або візку не дозволяється.
3.10.21 Після навантаження "козла" необхідно надійно закріпити його на вагоні і перевірити, чи не виходить він за габарити вагона.
3.11 Під час заміни залитих металом ходових візків і їх навантаження
3.11.1 Робота виконується під керівництвом майстра розливу.
3.11.2 Під час заміни і навантаженні ходових візків необхідно застосовувати справні чалкові пристосування (сталеві канати) з наявними на них бирками, що свідчать про їх випробування.
3.11.3 З місця, де проводяться роботи, необхідно вивести людей.
3.11.4 Під канати, за допомогою яких піднімають вузли сталерозливних візків, на гострі крайки платформи (рами) необхідно підкладати дерев'яні прокладки.
3.11.5 Під час роботи необхідно знаходитися в зоні видимості машиніста крана і давати йому чіткі команди.
3.11.6 Під час звільнення залитого ходового візка (колісної пари) необхідно виконувати наступне:
3.11.6.1 Після обв'язки канатом торцевого боку платформи необхідно відійти на безпечну відстань, переконавшись у відсутності людей, дані команду машиністу крана на підіймання й переміщення платформи.
3.11.6.2 Підняття платформи на висоту більш як 300 мм від шворнів тарілки не допускається.
3.11.6.3 Під підняту платформу дозволяється підкочувати новий ходовий візок за допомогою ломиків.
3.11.6.4 При направленні штиря в гніздо платформи знаходитися під платформою не дозволяється; за необхідності поправити положення штиря можна гачком або перемістити платформу краном.
3.11.7 Під час навантаження платформи і залитих візків на сталерозливний візок необхідно виконати наступне:
3.11.7.1 Перед навантаженням платформи перекантувати її рівною поверхнею униз.
3.11.7.2 Відв'язати перекантовану платформу канатом за виступи або зчіпні пристрої і розмістити на порожньому сталерозливному візку.
3.11.7.3 Розвертати вантаж дозволяється гачком довжиною не менш як 3 м.
3.11.7.4 Під час навантаження ходових візків знаходитися на сталерозливному візку не дозволяється.
3.12 Під час переливання рідкого чавуну з чавуновізних ковшів в заливальний ківш у розливному прольоті
3.12.1 Рідкий чавун з доменного цеху подається в чавуновізних ковшах, очищених від шламу і сміття з мінімальною кількістю доменного шлаку.
3.12.2 Для фіксації чавуновізного лафета необхідно використовувати тільки спеціальні башмаки.
3.12.3 За замовленням майстра виробництва чавун, у зазначеній кількості, переливається в заливальний ківш; перелив чавуну виконується під керівництвом змінного майстра розливу.
3.12.4 Під час переливання чавун необхідно зливати малим струменем; струмінь повинен бути спрямований у центр заливального ковша.
3.12.5 Після зливання чавуну необхідно провести його зважування в заливальному ковші; результат зважування необхідно записати в журнал і повідомити майстру виробництва.
3.12.6 Щоб уникнути розбризкування чавуну під час транспортування, ківш необхідно наповнювати до рівня, що не перевищує 200-300 мм від верха ковша.
3.12.7 Під час переливання чавуну необхідно стежити за станом заливального ковша.
3.12.8 При почервонінні кожуха ковша або прогарі ковша необхідно припинити переливання і звільнити заливальний ківш від чавуну.
3.13 При обслуговуванні цеху автомобільним транспортом
3.13.1 Перед в'їздом у цех вантажні автомобілі повинні бути зупинені на відстані не менш як 20 м від в'їзних воріт, і не па залізничній колії.
3.13.2 Водій автомобіля повинен одержати дозвіл на право в'їзду в розливний проліт у майстра розливу, бригадира або старшого працівника.
3.13.3 На усіх в'їзних воротах для автотранспорту повинні постійно бути вивішені плакати з написами "Без дозволу не в'їжджати!".
3.13.4 Підставою для в'їзду в розливний проліт є зелений сигнал світлофора, що включається за вказівкою майстра розливу після гою, як він переконається, що в розливному прольоті немає залізничного локомотива іі укладачі не одержали дозвіл на заїзд до цеху.
3.13.5 Автомобіль повинен зупинятися в прольоті в зазначеному місці на безпечній відстані від шлакових стендів і розливних майданчиків. Після цього включається червоний сигнал світлофора до закінчення розвантаження-навантаження і виїзду автомобіля з цеху.
3.13.6 Не дозволяється заїзд вантажних автомобілів до цеху під час виконання кранових робіт і наявності залізничних локомотивів поблизу місця заїзду або зупинки автомобіля.
3.13.7 Не дозволяється заїзд автомобіля без особи, що супроводжує вантаж, а також заїзд у цех особистого автотранспорту.
3.13.8 Заїзд автомобіля спеціального призначення (швидкої допомоги, пожежних та інших) до цеху здійснюється з дозволу майстра розливу.
3.13.9 При несправному світлофорі дозвіл на заїзд автомобіля може надати майстер розливу, вручивши бирку встановленого зразка або письмовий дозвіл.
3.14 Під час завантаження технологічних відходів в автомобілі типу БілАЗ
3.14.1 Виклик автомобіля БілАЗ здійснюється майстром розливу, після того, як необхідна тара наповнена технологічними відходами і для заїзду автомобіля підготовлені тупики розливного відділення.
3.14.2 Під час наповнення тари (ємностей) технологічними відходами повинне виключатися попадання разом з ними "козлів", скрапу або металу.
3.14.3 Висота заповнення тари не повинна перевищувати більш як 250 мм до верха.
3.14.4 Відповідальність за попадання в тару металу, "козлів", скрапу покладається на осіб, які її заповнюють.
3.14.5 Кантування ємностей, наповнених технологічними відходами, здійснюється за командою і під безпосереднім спостереженням старших працівників розливного відділення.
3.14.6 В разі непередбаченої затримки кантування ємностей у кузов БілЛЗу, останній відправляється майстром розливу на шлаковий двір для недопущення простою.
3.14.7 Після закінчення робіт щодо вивезення технологічних відходів відповідальні за використання автомобілів особи відправляють БілАЗ на шлаковий двір для подальшої робот и.
3.14.8 До подачі команди на кантування ємностей у БілАЗ, підкрановий працівник повинен переконатися у відсутності людей у небезпечній зоні (ближче 10 м від автомобіля), при цьому вій повинен знаходитися в безпечному місці (не ближче як 10 м) у зоні видимості машиніста крана і знаковою сигналізацією коректувати процес кантування. Всі операції машиніст крана виконує за командою підкранового працівника.
3.14.9 Викликавши автомобіль до цеху, підкрановий працівник повинен супроводжувати його від в'їзду до місця навантаження і назад, попереджаючи людей про небезпеку. Сам при цьому повинен йти попереду автомобіля не ближче як 10 м від нього.
3.14.10 При виникненні небезпеки для автомобіля (транспортування вантажів кранами, розливання сталі і тля.), необхідно зупинити автомобіль або роботу механізмів.
3.15 Під час прибирання розливних майданчиків від скрапу
3.15.1 Перед прибиранням необхідно:
- звільнити постановні шляхи від складів;
- світлофори в'їзних воріт переключити на забороняюче (червоне) світло;
- приготувати пристосування й інструмент для очищення майданчика від скрапу;
- за допомогою гачка довжиною не менш як 2,5 м видалити з колони і несучих балок звисаючий скрап і куски шлаку;
- виставити тару для прибирання скрапу і сміття.
3.15.2 Під час роботи необхідно:
- бути уважним під час прибирання скрапу і шлаку в короби; скрап укладати в короб обережно, щоб уникнути защемлення рук між скрапом і бортом короба;
- для підривання скрапу з підлоги застосовувати надійні чалкові пристосування;
- при перенесенні скрапу краном запалювання виконувати відповідно до схем стропування вантажів;
- скрап, сміття, цеглу, шлак вантажити в коробки (човники), литі шлаковні, заповнюючи їх нижче рівня борта на 100 мм;
- подавати машиністу крана чіткі команди.
3.15.3 Після прибирання необхідно:
- перевірити стан залізничних колій (колії повинні бути очищені від скрапу і т.ін.);
- звільнити габарити від тари;
- вивести людей з небезпечної зони;
3.15.4 Повідомити майстра про закінчення робіт.
3.16 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу та інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників
3.16.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.
3.16.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункту розливальник повинен одержати письмове направлення у майстра.
3.16.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.
3.16.4 При виникненні під час роботи непередбачених ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти за можливістю самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити безпосереднього керівника.
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1 Старшому розливальнику необхідно:
- забезпечити чистоту і порядок на закріпленій території розливного прольоту;
- забезпечити наявність ковшів, шлакових чаш, матеріалів, інструменту і пристосувань для початку роботи нової зміни;
- проінформувати змінника про особливості своєї роботи, усунути виявлені недоліки, доповісти майстру і з його дозволу залишити робоче місце.
4.2 Розливальнику необхідно:
- забезпечити чистоту і порядок на закріпленій ділянці прольоту;
- забезпечити справність і наявність інструменту, пристосувань, кисневих і водяних шланг;
- підготувати на майданчиках утеплюючі суміші, алюміній, феросиліцій, льоточні трубки;
- проінформувати змінника про особливості своєї роботи;
- усунути пред'явлені змінником зауваження;
- здати зміну і, одержавши дозвіл у старшого розливальника, залишити робоче місце.
4.3 В побутовому корпусі оглянути і привести в справний стан засоби індивідуального захисту, скласти їх в шафу, прийняти душ.
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1 Кожен розливальник повинен чітко виконувати встановлені дії згідно з планом ліквідації аварій при виникненні аварійних ситуацій.
5.2 Ознаки можливих аварійних ситуацій в розливному прольоті:
- безшиберне розливання сталі, за якого метал може пройти між плитами затвора;
- прогар сталерозливного ковша, в результаті чого метал може пройти між сталерозливним стаканом і гніздовою цеглою;
- вихід з ладу виливниці;
- порушення в роботі маслостанції (прорив шланг високого тиску, вихід з ладу електроустаткування);
- пориви кисневого шланга;
- порушення в роботі пневмопошти;
- пожежі;
- вибухи.
5.3 Дії розливальника при виникненні аварій і передаварійних ситуацій:
5.3.1 Якщо під час розливання мас місце витікання металу між плитами шиберного затвора, необхідно наїхати на перший ряд виливниці, зняти гідроциліндр, вивести зайвих людей з розливного майданчика, швидко відійти на безпечну відстань (не менш як 5 м) і продовжити розливання.
5.3.2 При прогарі сталерозливного ковша під час розливання розливальник доручає двом підручним охорону небезпечної зони і попереджає машиніста розливного крана. За командою розливальника машиніст крана переміщує ківш з металом до найближчого з підготовлених на стенді до прийняття плавки ковша і виливає у нього рідкий метал з пошкодженого ковша.
5.3.3 При виході з ладу виливниць розливальник повинен дати команду машиністу розливного крана швидко переїхати на сусідню справну виливницю.
5.3.4 При порушенні роботи маслостанції розливальник дає команду машиністу розливного крана на включення аварійної системи закриття шиберного затвора.
5.3.5 Якщо лопнув кисневий шланг, розливальник повинен перекрити вентиль подачі кисню і викликати слюсаря-ремонтника енергослужби для відновлення цілісності шланга.
5.3.6 При обслуговуванні пневмопошти:
5.3.6.1 При надходженні патрона з пробою до хімлабораторії, але не спрацьовуванні кінцевого вимикача, стиснене повітря на відправній станції продовжує надходити в систему, на пульті керування приймальною станцією продовжує горіти сигнальна лампа і діє звуковий сигнал.
В цьому випадку необхідно натиснути на пульті керування кнопку "стоп". В результаті лампочка повинна погаснути, звуковий сигнал і подача стисненого повітря в систему повинні припинитися.
Працівник повинен доповісти майстру і викликати чергового електромонтера для усунення несправності кінцевого вимикача.
5.3.6.2 Якщо патрон із пробою металу відправлений до хімлабораторії, але не надійшов до приймальної станції, а подача стисненого повітря в систему на відправній станції хімлабораторії продовжується, сигнальна лампа приймальної станції горить, включений звуковий сигнал, необхідно натиснути на пульті керування кнопку "стоп", що відключає подачу стисненого повітря в систему. Після цього доповісти майстру і викликати чергового слюсаря-ремонтника для усунення несправностей.
5.3.7 При загорянні масла, що збирається на кранах трубопроводів, інших пальних матеріалів розливальник повинен викликати пожежну команду за телефоном 01 і приступити до гасіння вогнища. Гасити полум'я водою не можна, для цього необхідно використовувати землю, пісок, вогнегасники.
5.3.8 При загорянні електрообладнання, електроприладів, електропроводів їх необхідно відімкнути від електромережі та гасити тільки сухим піском.
5.3.9 Щоб уникнути вибухів у розливному прольоті необхідно не допускати контакту розплавленого металу і шлаку з водою.
Під час розрізування "козла" кисневою трубкою утворюється ванна рідкого металу, що з'єднавшись з накопиченою водою, може призвести до сильного вибуху з розбризкуванням рідкого металу і заподіянням шкоди працюючим.
Для забезпечення безпеки необхідно остудити шар металу, що витік під час розрізування, помірним струменем води, не допускаючи накопичення її під металом. Під час розрізування "козла" кисневою трубкою потрібно періодично незапаленим струменем кисню або стиснутого повітря видувати воду з-під металу.
5.4 При виявленні потерпілих розливальник сталі повинен негайно викликати лікаря або швидку допомогу телефоном.
5.5 До прибуття лікаря необхідно надати потерпілому першу (долікарняну) медичну допомогу з використанням засобів, які є у аптечці.
5.6 Надавати медичну допомогу треба з урахуванням характеру пошкоджень і діяти правильно, швидко і рішуче.
5.7 Перша допомога постраждалому
5.7.1 При ударах, переломах і травмах.
5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.
5.7 1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.
5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.
При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.
5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).
При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.
При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.
При закритому переломі шини накладаються поверх одягу.
5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).
5.7.2 При опіках.
5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.
5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.
5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).
5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.
5.7.3 При тепловому ударі.
5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.
5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.
5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.
5.7.4 При ураженні електричним струмом.
5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.
5.7.4.2 Після звільнення від дії струму надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.
5.7.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с
5.7.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.
5.7.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.
5.7.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.
ПІ 1.2.10-408-2005

PAGE \* MERGEFORMAT 26