ПІ 5.1.11-471-207
Документ встановлює основні вимоги з охорони праці для персоналу колійного господарства Укрзалізниці під час виконання ремонтних та експлуатаційних робіт. Він регламентує заходи безпеки на коліях, порядок підготовки до робіт та дії працівників у разі виникнення аварійних ситуацій.
Використовувати як основу для розробки локальних інструкцій з ОП для монтерів колії та проведення інструктажів. Звернути особливу увагу на розділи щодо безпеки під час виконання робіт в умовах інтенсивного руху поїздів.
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
Міністерство транспорту та зв'язку України
Національний НДІ охорони праці
Лист 14.12.2006 №573
Наказ Генерального директора Укрзалізниці
10.01.2007 № 019-Ц
ЦП-0169
ПІ 5.1.11-471-207
Розроблено:
Державним науково-дослідним центром залізничного транспорту України (ДНДЦ УЗ)
Внесено:
Головним управлінням колійного господарства Укрзалізниці
Уведено:
На заміну "Типовой инструкции по охране труда для монтеров пути", утвердженой МПС СССР 19.02.1990г.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.............................................................................6
Додаток 1......................................................................................................99
Додаток 2.........................................................................................................100
Додаток 3............................................................................................................102
Додаток 4............................................................................................................104
Додаток 5.....................................................................................................106
Додаток 6............................................................................................................107
1.1 Інструкція призначається для працівників колійного господарства (далі - працівників) (бригадирів(звільнених) з поточного утримання та ремонту колії і штучних споруд, монтерів колії, обхідників колій та штучних споруд) під час виконання робіт з будівництва, ремонту і поточного утримання колії і споруд залізничного транспорту.
У зв'язку з тим, що робота працівників колійного господарства пов'язана з рухом поїздів і маневровою роботою, вона вимагає ретельного виконання правил і технологічних процесів кожного виду робіт. Особливістю робіт, пов'язаних з ремонтом і утриманням колії, є їх різноманітність, зміна обставин і місць виконання. Роботи виконуються незалежно від пори року на станціях і перегонах, на електрифікованих дільницях і дільницях з тепловозною тягою, на прямих і в кривих дільницях, на насипах і в виїмках, там, де швидкість до 120 м/год. і швидкісних ділянках, де швидкість руху до 200 км/год. При виконанні робіт використовуються різноманітні матеріали, типи машин і механізмів, різні джерела енергозабезпечення, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні механізми. При цьому, інструкція передбачає заходи, які, при належному їх виконанні, гарантують безпечні умови праці і забезпечення здоров'я працівників.
1.2 До самостійної роботи працівниками колійного господарства допускаються особи чоловічої статі не молодше 18 років, які у відповідності з вимогами „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого від 31.03.94р. наказом №45 МОЗ України, пройшли медичний огляд і визнані придатними для роботи у колійному господарстві. Особи, що приймаються на роботу на посади бригадирів (звільнених) з поточного утримання та ремонту колії і штучних споруд, монтерів колії, обхідників колій та штучних споруд повинні мати, в залежності від розряду, за яким вони оформляються на роботу, загальносередню і професійно-технічну освіту. Під час приймання на роботу вони мають бути ознайомлені під розпис зі шкідливими та небезпечними умовами праці, що є на їх робочих місцях. Працівники повинні пройти вступний і первинний інструктажі з охорони праці, протягом 4-15 змін пройти стажування на робочому місці.
1.3 В процесі роботи працівники проходять періодичний медичний огляд. Працівники повинні проходити повторні, позапланові та цільові інструктажі з питань охорони праці.
1.4 Працівники повинні знати:
вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що виникають під час роботи у колійному господарстві; місцеві екологічні умови праці; вимоги виробничої санітарії, електробезпеки і пожежної безпеки в межах своїх обов'язків; видимі і звукові сигнали, що забезпечують безпечні умови праці та безпеку руху поїздів, знати знаки безпеки й порядок огородження місць виконання робіт; безпечні прийоми роботи, в тому числі знати й виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; способи надання першої медичної допомоги; місця розташування аптечок першої допомоги; порядок надання оперативної інформації про нещасні випадки та інші надзвичайні події і порядок дій причетних працівників у нестандартних ситуаціях.
1.5 Працівники зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей у процесі виконання робіт чи під час перебування на території підприємства.
2.1.7 Всі роботи у колійному господарстві, крім тих, що виконуються однією особою (черговий по переїзду, монтер колії, що тимчасово призначений для огляду колії, сигналіст), необхідно виконувати під керівництвом і наглядом керівника робіт.
1.6 Під час виконання робіт бригадою з двох осіб, один з них, що має більший досвід, призначається старшим і відповідає за виконання необхідних заходів з безпеки праці.
1.7 Керівниками колійних робіт призначаються посадові особі у відповідності з „Інструкцією з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт" (ЦП-0067), а на роботи, що не вказані в цій інструкції, за призначенням керівника колійного підрозділу залізниці.
Керівниками робіт можуть призначатись монтери колії 3, 4, 5 та 6 розрядів.
1.8 Керівники колійних підрозділів залізниці (дистанцій колії, колійних машинних станцій) зобов'язані забезпечити за встановленими нормами лінійні підрозділи: бригади, околотки, переїзди, виробничі бази колійних машинних станцій необхідною кількістю справних машин, механізмів, інструментом, безкоштовним спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту, організувати його належне утримання і ремонт, слідкувати за своєчасним проведенням опосвідченням приладів і інструменту щодо відповідності їх встановленим вимогам (шаблони, мірний інструмент тощо).
1.9 Під час виконання робіт з будівництва, ремонту і поточного утримання колії працівники повинні користуватись спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а саме: костюмами бавовняними, черевиками шкіряними; куртками із плащ-намету (оранжевого кольору); комплектом водозахисного спецодягу із плащового полотна або бавовняної прогумованої тканини оранжевого кольору; рукавицями комбінованими; жилетом сигнальним зі світловідбивальними смугами (літній та зимовий); окулярами захисними закритими.
- під час роботи з електроінструментом: рукавичками діелектричними; чоботами гумовими;
- під час виконання робіт із водоборотьби, очищення підкюветних дренажів, прорізів, галерей, штолень, лотків, ремонті колії на пунктах навантаження солі: плащем із плащ-намету або прогумованої тканини; каскою захисною; чоботами гумовими;
- під час роботи в тунелях: плащем із плащ-намету або прогумованої тканини, каскою захисною;
- узимку додатково: теплозахисним костюмом „Колійник", чоботами утепленими, шапкою-вушанкою зі звукопровідними вставками, рукавицями ватяними.
- під час виконанні вантажно-розвантажувальних робіт каскою захисною; рукавицями комбінованими.
1.10 Користуватись справними засобами індивідуального захисту необхідно в разі відповідності їх розміру і зросту монтерів колії.
Засобами індивідуального захисту від ураження електричним струмом, що пройшли в установленому порядку попереднє випробування.
1.11 Працівники повинні використовувати спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту за призначенням і стежити за його схоронністю.
2.1. Перед початком виконання колійних робіт на станційних коліях і стрілочних переводах керівник робіт, в обов'язковому порядку, здійснює запис у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв сигналізації, централізації та автоблокування (СЦБ), зв'язку і контактної мережі про місце і характер робіт, про огородження місця робіт загороджувальними сигналами або сигналами зменшення швидкості (якщо цього вимагає безпека руху і охорона праці) та про заходи щодо забезпечення безпечних умов праці бригади.
2.2 Керівник бригади перед початком робіт зобов'язаний уточнити план робіт, об'єм робіт, перевірити наявність та справність інструменту, вияснити перелік попереджень, що діють в межах фронту виконання робіт і на підходах до нього, перевірити справність транспортних засобів, за допомогою яких будуть доставлятися до місця робіт люди і матеріали, сповістити причетних (монтерів колії) про особливості організації і виконання робіт та про заходи з охорони праці при їх виконанні.
2.3 Перед початком роботи необхідно ретельно перевірити справність та цілісність обладнання, інструменту, механізмів, пристроїв, виявлені несправності усунути. Якщо несправності усунути не вдається, то його необхідно замінити.
2.4 Перевіряючи інструмент, необхідно звернути увагу, перш за все, на частини інструменту, які в процесі роботи піддаються ударам, внаслідок яких виникають задирки, щербини, тріщини і вибоїни на ударній поверхні. Особливо небезпечні заусениці на обухах молотків.
Насадка ударних інструментів повинна бути надійно закріплена, поверхня ручок не мати тріщин, заусениць та сучків.
2.5 Перед початком роботи з механізованим колійним інструментом (колійними механізмами) керівник робіт повинен перевірити:
надійність кріплення деталей; справність електрокабеля і штепсельної вилки, ізоляції деталей корпусу, справність захисних кожухів; правильність
під'єднання до електричної мережі; справність роботи вимикача; справність заземлення механізму; перевірити роботу колійного інструменту на холостому ходу.
2.6 При роботі з рейкосвердлильними, рейкорізними та фаскознімальними верстатами необхідно попередньо перевірити надійність їх кріплення до рейки.
Перед початком роботи з рейкорізним верстатом перевірити стан ножівкового полотна. Різальні зуби полотна не повинні мати вибоїн.
При роботі на рейкорізному верстаті з абразивним диском та рейкошліфувальному верстаті перевірити відсутність тріщин та викришування в диску, простукуючи його у підвішеному стані дерев'яним молотком по боковій поверхні (торцю). При простукуванні диска, який не має пошкоджень лунає чистий звук, при наявності тріщин - глухий.
2.7 Перед початком роботи з електрогайковертом необхідно переконатися в справності пристроїв, що гасять вібрацію (амортизатори). Ключ повинен легко переміщуватися на роликах по рейці.
Підвіска мотор-редуктора повинна забезпечувати співвісне з'єднання гайкового ключа та гайки.
2.8 Перед підключенням шуруповерта до джерела електроенергії необхідно додатково перевірити справність і правильність встановлення відповідного знімного наконечника шуруповерта, відповідність встановлення запобіжного ролика захвату типу рейок, на яких буде виконуватися робота, справність редуктора (повертаючи вручну шпиндель при різних швидкостях), рівень оливи в редукторі.
2.9 Перед початком роботи з електрошпалопідбійками необхідно перевірити надійність кріплення усіх болтових з'єднань, особливо гайок, що стягують болти корпусів двигуна, перевірити висоту розміщення рукоятки.
2.10 До початку роботи з костилезабивачем необхідно додатково перевірити наявність мастила в мастильниці.
2.11 Перед початком роботи з гідравлічним механізованим інструментом переконатися у наявності необхідної кількості робочої рідини в резервуарах і, якщо виникає потреба, добавити робочу рідину. Після додавання робочої рідини необхідно видалити повітря з гідравлічної системи та випробувати інструмент на холостому ході.
2.12 До початку роботи перевіряти справність гідравлічного механізованого інструменту, в тому числі - надійність закріплення гвинтів, гайок і інших скріплень, з'єднань, пристроїв гальмування роботи приладу. Виявлені несправності усунути.
2.13 Один раз на тиждень перед початком роботи доцільно перевірити герметичність гідросистем гідравлічного інструменту та усунути виявлені недоліки.
2.14 Не рідше одного разу на місяць необхідно змащувати осі, всі деталі інструменту що підлягають змащуванню.
2.15 Перед початком роботи механізованим колійним інструментом із приводом від двигуна внутрішнього згоряння - ранцевим інструментом (пилки, кущорізи) необхідно переконатися у наявності палива і, за необхідності, поповнити його.
2.16 Не слід доливати пальне при працюючому двигуні, якщо місце, де готують пальну суміш та заправляють двигуни знаходяться в приміщенні, воно повинно бути оснащено системою вентиляції. Якщо при додаванні пального воно потрапило на інструмент, то такі місця необхідно витерти насухо ганчірками. В разі попадання пальної суміші на спецодяг - необхідно його замінити.
2.17 До початку роботи пилки, кущорізу перевіряють пристрої безпеки, в тому числі:
справність замків для розстібання і швидкого звільнення працівника від ранцевого інструменту; справність системи віброгасіння, надійність кріплення елементів, що гасять вібрацію; справність роботи вимикача, надійність кріплення глушника на корпусі двигуна, відсутність дефектів і правильність монтування захисного кожуха різального диска.
2.18 Після додавання палива та перевірки пристроїв безпеки необхідно випробувати інструмент при роботі на холостому ході на відстані від місця, де заправляли інструмент, не менше 3 метрів.
2.19 Якщо несправності усунути не вдається, то такий інструмент та обладнання необхідно замінити.
2.20 Прохід до місця робіт і зворотньо здійснювати на відстані не менше 2-3 м від колії. За необхідності слідування бригади по колії, а також перевезення колійного інструменту і матеріалів на двохколісних і одновісних рейкових візках, необхідно слідувати по колії із зустрічним напрямком руху. Якщо колія з зустрічним рухом закрита у зв'язку з ремонтом, рухатись необхідно по вільній колії, обов'язково спостерігаючи за появою поїзда.
2.21 Для своєчасного попередження бригади про поїзди, що наближаються до місця слідування бригади, керівник виділяє досвідченого монтера колії, який іде попереду бригади з розгорнутим червоним прапорцем на вказаній керівником відстані (50-150 м), пильнує за рухом поїздів і, в разі їх наближення, терміново сповіщає про це керівника робіт.
2.22 Бригада, після одержання сигналу про наближення поїзда, незалежно від того, по якій колії він рухається, терміново знімає з колії візки з інструментом і матеріалами і сходить з колії на відстань не менше 2 м від крайньої рейки колії, по якій буде прямувати поїзд.
2.23 В умовах недостатньої видимості (криві ділянки колії, глибокі виїмки, насипи, дощ, туман, заметіль тощо) керівник робіт зобов'язаний видати встановленим порядком попередження локомотивним бригадам поїздів про необхідність частої подачі звукових сигналів і прослідування місця робіт з особливою увагою. Для своєчасного попередження в умовах недостатньої видимості про рух поїздів під час проходу бригади до місця робіт і зворотно, виділити додатково 2-х сигналістів, які йдуть один попереду, другий позаду бригади на гальмівній відстані (500-800 м) від керівника робіт і уважно
слідкують за рухом поїздів. У разі появи поїзда на підходах сигналіст сповіщає про це керівника робіт звуковими і ручними сигналами. Якщо до підходу поїзда сигналіст не отримав від керівника робіт сигнал, що той зрозумів про наближення поїзда, сигналіст надає машиністу сигнал „зменшення швидкості".
2.24 Після проходження поїзда порядок слідування бригади до місця робіт і заходи по забезпеченню їх безпеки поновлюються.
2.25 Після прибуття бригади на місце робіт, у відповідності з Інструкцією з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт (ЦП-0067), необхідно обгородити фронт робіт встановленими сигналами. Для попередження працюючих про наближення поїздів на двохколійній і багатоколійній дільниці, незалежно якими сигналами огородити місце робіт, на сусідній колії виставляти сигнали „С"- свисток (про подачу машиністами локомотивів звукового сигналу).
2.26 В умовах незадовільної видимості, якщо сигналіста, що охороняє петарди (відстань від місця робіт до місця вкладання петард більше 1000 м) при огородженні місця робіт сигналами зупинки (прямокутний щит червоного кольору або червоний прапор на жердині) керівнику робіт не видно, між керівником робіт і сигналістом необхідно встановити проміжного сигналіста, який передає керівнику робіт сигнали основного сигналіста і сигнали керівника робіт основному сигналісту. По закінченню робіт сигналісти, по вказівці керівника, повертаються до бригади і далі діють за його вказівкою.
2.27 Під час проїзду до місця виконання робіт поїздами, дрезинами, автомашинами та іншими транспортними засобами монтери колії зобов'язані дотримуватись вимог, встановлених Правилами перевезення людей, а також вимоги старшого групи та водія транспортного засобу.
2.28 Для перевезення та доставки працівників автомобільним транспортом необхідно використовувати автобуси або спеціально обладнані вантажні автомобілі, що відповідають санітарним і пожежним вимогам, з урахуванням списочного складу бригад, що виїжджають, і кількості місць для сидіння. Вантажні автомобілі повинні бути обладнані сидіннями з міцними
спинками, закріпленими в кузові на відстані 15 см нижче верхнього краю борта. Швидкість руху під час перевезення монтерів колії у кузові вантажного автомобіля не повинна перевищувати 60 км/год.
2.29 Для доставки монтерів колії і засобів малої механізації до місця робіт можуть бути використані також дрезини, кількість людей у яких необхідно розміщати відповідно до інструкції з експлуатації дрезини.
2.30 Машиністів колійних машин доставляюти до місця роботи у службовому приміщенні машини (якщо таке передбачене в конструкції машини), у кабінах керування або в спеціально обладнаному побутовому вагоні.
2.31 У випадку відсутності пасажирських поїздів приміського або місцевого сполучення або при розбіжності часу, відправлення та зворотного повернення їх з часом початку та закінчення робіт, дирекціями залізничних перевезень організуються господарчі поїзди, що складаються з пасажирських вагонів приміського сполучення та однієї платформи для інструменту, матеріалів і надійно затареного пального.
2.32 Не слід перевозити пальне на транспортних засобах разом з людьми.
3.1. Загальні вимоги.
3.1.1 У разі необхідності виконання робіт з усунення раптово виникнувших несправностей колії, що загрожують безпеці руху, бригадир або шляховий майстер про порядок виконання робіт на станційних коліях і стрілочних переводах і про заходи щодо забезпечення безпечних умов праці повідомляє чергового по станції телефонограмою. Після закінчення робіт, керівник колійних робіт робить запис про це у Журнал огляду колії, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі (Журнал форми ДУ-46).
3.1.2 Колійні роботи на горочних, сортувальних коліях і на коліях підгорочних парків виконувати тільки під час перерви маневрової роботи і розпуску вагонів, при цьому з обов'язковим записом керівника робіт у Журнал форми ДУ-46.
3.1.3 Під час виконання колійних робіт у маневрових парках станції керівник робіт повинен завчасно сповіщати монтерів колії про місце складування інструменту і матеріалів та місця сходу з колії і перебування під час маневрових робіт.
3.2. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт при поточному утриманні колії.
3.2.1 Приступати до колійних робіт дозволяється у разі огородження місця робіт установленим порядком сигналами або сигнальними знаками, а при роботі на станціях - після відповідного запису у Журналі форми ДУ- 46.
3.2.2 Під час роботи в тунелях керівник робіт зобов'язаний вияснити, чи діють попередження про особливу увагу локомотивних бригад під час руху у тунелі і необхідність частої подачі звукових сигналів для попередження монтерів колії про наближення поїзда, перевірити, чи справна автоматична світлозвукова сигналізація для сповіщення бригади про поїзд, що рухається по тунелю, вказати кожному монтеру колії, у якій ніші він повинен знаходитись під час проходу поїздів.
3.2.3 Монтерам колії під час роботи на колії не слід закривати вуха.
3.2.4 У випадках виявлення місць обриву проводів не наближатись до них ближче 10 м, про випадок доповісти керівнику робіт для прийняття заходів.
3.2.5 Керівник робіт зобов'язаний:
переходити колії тільки під прямим кутом, попередньо впевнившись, що на тих коліях, що вони пересікають, на підходах не має рухомого складу (локомотивів, вагонів, автодрезин); у випадках, коли колія зайнята рухомим складом, переходити її, користуючись перехідними (гальмівними) площадками; слідкувати, щоб при переході колій і стрілочних переводів монтери колії не наступати на рейки, не ставили ноги між рамними рейками і гостряками, не ставили ногу в жолоби стрілочного переводу; не допускати випадків перебігання через колії перед маневровим складом або локомотивом, що наближається; при обході вагонів, що стоять на колії, не допускати переходу через колію ближче ніж за 5 м від крайнього вагону; прохід між вагонами дозволяється тільки при відстані між ними не менше 10 м; попереджувати працівників про те, щоб при переході через колію перед составом пам'ятали про можливість раптового приведення рухомого складу в рух та про рух поїздів по сусідній колії; правильно розставити робочих по фронту робіт і вказати місце, куди вони повинні відходити під час проходу рухомого складу; слідкувати, щоб в зоні виконання робіт не знаходились сторонні люди.
При виході на колію особливу увагу необхідно приділяти місцям з незадовільною видимістю, у зв'язку з тим, що у будь-який час рухомий склад може з'явитися із-за будівель та інших об'єктів, що закривають видимість колії. Не дозволяти працівникам пролізати під вагонами та проносити під ними інструмент і матеріали; сідати на рейки, кінці шпал і баластну призму.
При необхідності перейти з одного району станції в інший перехід здійснювати по маршруту, вказаному на схемах службового проходу. При цьому слід дивитись під ноги, враховуючи, що на міжколійі' можуть бути різні предмети, в тому числі: шпали, куски рейок, скріплення, гальмівні колодки, граничні стовпчики, лотки, канави та інші перешкоди.
3.2.6 При наближенні поїзда керівник робіт зобов'язаний відвести працівників в сторону від колії у безпечне місце. За 400 м перед рухомим складом, що приближається, не залишити на колії інструмент, матеріали, працюючих. Відводити працівників з колії необхідно на достатню для забезпечення безпеки людей відстань ( не менше ніж 2 м від крайньої рейки).
3.2.7 Під час проведення робіт у нічний час і при незадовільній видимості, у відповідності з правилами охорони праці і інструкціями, що затверджені на підприємствах, роботи з очищення стрілок від снігу й сміття необхідно виконувати групою не менше двох осіб, один із яких веде нагляд за рухом поїздів і маневровою роботою.
3.2.8 В разі наближення грози, піщаних бурь, урагану роботи необхідно припинити та перейти в заздалегідь підготовлене укриття для працівників, по можливості, в закритих приміщеннях.
3.2.9 Під час виконання робіт в умовах незадовільної видимості, туману, заметілі тощо (коли видимість менше 800 м) керівник робіт зобов'язаний уважно слідкувати за наближенням поїздів, дрезин, мотовозів та іншого рухомого складу, за сигналами сигналістів, за необхідності, впроваджувати відповідні заходи.
3.2.10 Під час виконання робіт у „вікно" сигналісти, які охороняють петарди і жовтий сигнал, подають сигнали ріжком про підхід поїздів (це стосується також, якщо поїзди прямують по сусідній колії). Керівник робіт в такому випадку дає розпорядження про призупинення робіт на міжколійі' і про відхід монтерів колії на безпечну відстань.
У разі появи поїзда на підходах до місця роботи або при сигналі від сигналіста керівник робіт зобов'язаний терміново подати бригаді команду про закінчення робіт, підготовку колії для пропуску поїзда і про схід працівників з колії, а також перевірити, чи прибраний інструмент і матеріали з колії за межі габариту рухомого складу. Сходити працівникам з колії необхідно завчасно.
3.2.11 Після проходження поїзда керівник робіт надає вказівку працівникам бригади вертатись на місце для продовження робіт тільки після того, як впевниться, що за поїздом не слідує підштовхуючий локомотив, дрезина або інший рухомий склад. У випадках, коли за умовами видимості виставляти сигналістів не потрібно, фронт робіт не повинен перевищувати 200 м.
3.2.12 Під час роботи на багатоколійних дільницях колії необхідно керуватись інструкцією, в якій визначено заходи щодо безпечних умов праці.
3.2.13 Під час виконання робіт у складі двох осіб монтери колії розташовуються так, щоб один міг спостерігати за наближенням поїздів одного напрямку, а інший - поїздів протилежного напрямку. Монтер колії, що має вищий розряд або більший досвід, призначається старшим.
3.2.14 Під час виконання робіт керівникові робіт і монтерам колії необхідно постійно стежити за тим, щоб інструмент не заважав пересуванню та не знаходився під ногами, а матеріали (рейки, шпали, скріплення тощо) були акуратно складені поза габаритом рухомого складу і не заважали сходити з колії при наближенні поїздів.
3.2.15 Колійний інструмент повинен бути завжди справним: ручки його виготовлені з міцного дерева (ясень, граб), чисто обстругані, поверхня відшліфована, без задирок; на ударних частинах інструменту (молотки, кувалди, зубила) поверхня повинна бути без напливу металу, не мати зазубнів, ручки надійно закріплені на інструменті.
3.2.16 Під час загвинчування чи розгвинчування гайок вручну необхідно користуватися типовим справним ключем. Не слід бити чим-небудь по ключу, збільшувати його довжину, нарощуючи довжину іншим ключем, вставляти прокладки між гайкою та губками ключа. Для полегшення відгвинчування заржавілі гайки слід змазувати гасом.
Не слід збивати гайки ударом молотка чи кувалди. При зрубуванні гайки зубилом необхідно використовувати захисні окуляри.
3.2.17 Перевірку збігу отворів у накладках і рейках необхідно виконувати тільки бородком або болтом.
3.2.18 Під час заміни рейок знімати накладки необхідно після розкручування стикових болтів, а рознімати накладки й утримувати кінець іншої рейки при постановці накладок у стику слід за допомогою лома. Не слід виконувати ці роботи руками. Кантувати рейку довжиною 12,5 м за допомогою лома, вставляючи його в крайній болтовий отвір рейки тільки з одного кінця. Працюючим не слід знаходитись в напрямку можливого викиду лома з отвору рейки при її кантуванні.
Не слід кантувати рейки довжиною 25 м таким же способом, як кантуються рейки 12,5 м. Кантування необхідно виконувати тільки спеціальним пристроєм (лом зі скобою) двома монтерами колії.
3.2.19 Під час зсування рейкової пліті з місць укладання стояти необхідно тільки з одного боку рейки, протилежного напряму зсуву.
3.2.20 Під час регулювання рейкових зазорів необхідно застосовувати гідравлічні розгоночні прилади, які забезпечують безпечні умови робіт. Не здійснювати розгонку зазорів ударами рейки в стикову накладку.
3.2.21 Витягування костилів лапчастим ломом повинне виконуватися натиском рук на кінець лома. Якщо таких зусиль недостатньо слід застосовувати надсмикувач колійних костилів. Не слід для створення додаткових зусиль при витягуванні костилів ставати ногами або лягати тілом на лом, а також підкладати під його головку костилі, болти або інші сторонні предмети.
3.2.22 Під час перешивання колії рейкову нитку слід зсувати з установленого місця стяжним приладом або гострим кінцем лома, заглибленим у баласт.
Не слід користуватись забитими в шпалу костилями, як упором для зсуву рейки з місця.
3.2.23 Під час наживлення костиля для забивання в шпалу необхідно тримати його строго вертикально; спочатку костиль слід закріплювати легкими
ударами, а потім забивати. При забиванні костилів необхідно стояти над рейкою уздовж колії.
Під час роботи костильним молотком перебування інших працюючих ближче 2 м від місця робіт не допускається.
3.2.24 Під час виконання робіт по витягуванню старих, затягуванню нових шпал і перевідних брусів необхідно користуватись шпальними кліщами.
Одиночну заміну залізобетонних шпал необхідно виконувати групою монтерів колії у складі не менше 6 осіб під керівництвом бригадира колії у відповідності з технологічним процесом заміни залізобетонних шпал. Шпали до місця заміни і після заміни вивозять рейковим або автомобільним транспортом, обладнаним кранами або підіймальними пристосуваннями.
3.2.25 Під час укладання та зняття регулювальних прокладок для відкручування та закручування клемних і закладних болтів необхідно використовувати тільки справні типові торцеві гайкові ключі та гідравлічні домкрати. Після розкручування клемних болтів і піднімання рейки домкратом знімати прокладки, що прилипли до підошви рейки, слід заточеною з одного торця металевою пластиною довжиною 40-50 см. Укладання монтажної і регулювальної прокладок може виконуватись спеціальними пристосуваннями типу кліщів або іншим інструментом, що виключає можливість перебування рук між підошвою рейки та підкладкою. Укладати та поправляти прокладки руками забороняється.
3.2.26 Зняття та установку пружинних протиугонів необхідно виконувати за допомогою спеціального приладу для цих робіт. При його відсутності допускається їх установка за допомогою костильного молотка. При цьому спочатку протиугін надівається на підошву рейки, а потім ударом молотка встановлюється у призначеному місці. Ноги виконавця робіт необхідно ставити так, щоб виключити можливість потрапляння в них протиугона, який відскочив від рейки. Не слід стояти напроти протиугону під час його знімання чи встановлення.
3.2.27 Постановка і зняття пружних клем КП-5 здійснюється спеціальними ключами. Колійні ключі для постановки для зняття пружних клем типу КП повинні відповідати конструктивним розмірам і мати відповідне клеймо. Довжина ключів повинна бути біля 1200 мм, що забезпечує нормальні та безпечні умови монтажу та демонтажу пружних клем.
3.2.28 Під час зняття ізолюючих вкладишів необхідно використовувати скребки.
3.2.29 Очищення отворів анкера від бетону здійснювати тільки бородком або металевим прутком відповідного розміру.
3.2.30 Заміна пружних клем дозволяється виконувати одним монтером колії.
3.2.31 Під час монтажу пружних клем монтер колії повинен стояти над рейкою обличчям поперек колії, ключ тримати у вертикальній площині та заводити ніжку клеми рухом вліво від себе. При цьому слід перевірити правильність встановлення ізолюючих вкладишів і послідовність монтажу клеми. Під час демонтажу клеми монтер колії повинен стояти над рейкою, так як і при монтажі, але виводити ніжку клеми з отвору анкера рухом вправо від себе. При цьому обов'язково дотримуватись правильного встановлення монтажного ключа між плечами клеми.
Не слід застосовувати ломи, підручні інструменти та інші пристосування.
3.2.32 В процесі роботи користуватись пересувними електростанціями, які відповідають технічним вимогам і утримуються відповідно до заводських інструкцій і паспортів.
3.2.33 Пересувні електростанції необхідно транспортувати до місця робіт на автомашинах, дрезинах і причепах до них.
Для швидкого зняття пересувної електростанції з колії і відходу працівників з місця робіт електростанція повинна знаходитися: на двоколійній ділянці колії біля зовнішньої рейкової нитки, на одноколійній ділянці - у найбільш зручному місці з установкою необхідних сигналів огородження.
3.2.34 Електростанцію необхідно встановлювати на узбіччі земляного полотна на відстані не менше 2 м від крайньої рейки.
3.2.35 Металевий корпус електростанції необхідно заземлювати за допомогою заземлювача, що забивається у землю на глибину не менше 1 м на відстані не ближче 2 м від крайньої рейки.
3.2.36 Корпус електричного інструменту під час роботи повинен бути з'єднаний з корпусом електростанції через четверту жилу кабелю.
3.2.37 По мірі переміщення електростанції переносити кабель та укладати його необхідно в сухих місцях без скручування.
За необхідності укладання магістрального кабелю через колію його необхідно пропускати між шпалами під рейками. Розподільчі коробки повинні бути на легких візках, що переміщуються по рейках.
Робота електричним інструментом допускається тільки з чотирижильним кабелем.
Перевірка справності заземлення електростанцій і електричного інструмента повинна виконуватися перед початком роботи відповідно до їх технічної інструкції з експлуатації.
3.2.38 У разі переходу з електроінструментом з одного місця робіт на інше та при перерві в роботі необхідно зняти напругу в магістральному кабелі, а електроінструмент відключати. При перенесенні інструмента не слід тримати його за робочі частини.
3.2.39 Перед пропуском поїзда, локомотива, дрезини тощо по колії, на якій виконуються роботи, або по сусідній колії необхідно виключити живлення магістрального кабелю, а електричний інструмент прибрати за межі габариту рухомого складу.
3.2.40 Під час роботи на електросведлильних й електрорейкорізальних верстатах не слід очищати свердла і ножівкові полотна до повної їх зупинки.
3.2.41 Не слід виконувати роботи зі знятим кожухом або не випробуваним абразивним кругом.
Використовувати тільки ті шліфувальні камені, що пройшли випробування на спеціальному стенді, обладнаному сталевою камерою, з міцними стінками.
Під час роботи з електрошліфувальним верстатом необхідно застосовувати захисні окуляри від попадання в очі пилу та стружки.
3.2.42 Не слід заправляти бензиновий бак пальним під час роботи електростанції, а також під час паління або розведення вогню біля електростанції.
3.2.43 Необхідно працювати з справним електричним інструментом напругою не вище 220 В.
Зберігати електроінструмент в сухому приміщенні. Робота з електроінструментом класу І повинна виконуватися з обов'язковим використанням захисних засобів (гумових діелектричних килимів, галош, рукавичок).
3.2.44 Справність інструмента, що видається працівнику, перевіряє оглядом бригадир або шляховий майстер. Не застосовувати несправний, зношений або не відповідний виконуваній роботі інструмент.
3.2.45 Ручки електроінструмента повинні бути ізольовані. Не виконувати роботи з електроінструментом, що має замикання на корпус або ушкодження кабелю чи корпусу.
3.3. Особливості забезпечення безпечних умов праці під час виконання колійних робіт на безстиковій колії
3.3.1 Для забезпечення безпеки руху поїздів і безпечних умов праці під час виконання колійних робіт на безстиковій колії, необхідно дотримуватись вимог розділу 4.2 Інструкції ЦП-0081 „Технічні вказівки по влаштуванню, укладанню й утриманню безстикової колії на залізницях України".
3.3.2 Виконувати роботи необхідно при допустимих змінах температур рейкових плітей.
3.3.3 У випадках, коли температура в рейкових плітях не дозволяє виконувати необхідні роботи, напругу в плітях необхідно розрядити. Згідно технології виконання робіт по розрядці температурних напружень у рейкових плітях.
3.3.4 Не слід починати роботу на безстиковій колії без знання фактичної температури рейок і температури закріплення рейкової пліті.
3.4. Заходи по забезпеченню безпеки праці на дільницях зі швидкісним рухом поїздів (141-200 км/год.)
3.4.1 Планові роботи по ремонту й утриманню колії та споруд необхідно, переважно, виконувати у „вікна" із закриттям руху поїздів і обов'язковим огородженням перегону сигналами зупинки. Виконання робіт, що не порушують цілісності колії дозволяється виконувати без закриття перегону. При цьому необхідно враховувати вимоги наступних пунктів.
3.4.2 При швидкості руху 141-200 км/год. не менше ніж за 10 хвилин до проходу швидкісного поїзда всі роботи на колії, спорудах і влаштуваннях повинні бути припинені, колія і споруди приведені в стан, що забезпечує безпечний пропуск поїзда. За 5 хвилин до проходу швидкісного поїзда матеріали і працівники повинні знаходитись не ближче, як 5 м від колії.
3.4.3 На дільницях, де видимість поїздів з місця робіт менше 800 м, або неможливо відійти від колії на відстань 5 м, швидкісним поїздам на кілометри, на яких працює бригада, заздалегідь необхідно видати попередження про місце і час роботи колійних бригад та про необхідність зменшення швидкості до 120 км/год., а в умовах незадовільної видимості (менше 800 м) - до 60 км/год.
3.4.4 Огородження місць робіт здійснювати у відповідності з „Інструкцією із забезпечення руху поїздів при виконанні колійних робіт" (ЦП 0067).
Не слід починати роботи, якщо до прослідування швидкісного поїзда залишилося менше 1 год.
3.4.5 Якщо колійна бригада працює на суміжній колії, то, при слідуванні швидкісного поїзда по сусідній колії, роботи припиняються за 5 хвилин до проходу такого поїзда, прибираються з колії інструмент, матеріали і люди відходять на відстань не менше 5-ти метрів від крайньої рейки.
3.4.6 На ділянках колії, де здійснюється швидкісний рух поїздів, всі причетні (начальник дистанції колії, заступники начальника дистанції колії, головний інженер дистанції колії, начальники дільниць колії, шляхові майстри, бригадири з поточного утримання колії, чергові по переїзду) повинні бути забезпечені витягами з розкладу руху швидкісних поїздів та радіозв'язком. Ділянки колії, де видимість поїздів незадовільна, визначаються завчасно і оформляються наказами начальників залізниць заходи щодо забезпечення безпеки працюючих.
3.4.7 У випадках, коли швидкісний поїзд по графіку не прослідував, керівнику робіт необхідно вияснити причини у поїзного диспетчера і у чергового по станції, що межує з перегоном, і тільки після цього приймати рішення щодо подальшої роботи.
3.4.8 У огляді колій і споруд дільниць, де рухаються поїзди зі швидкістю понад 140 км/год., приймають участь не менше 2-х монтерів колії, один з яких слідкує за рухом поїздів. Оглядачі забезпечуються радіозв'язком і витягами з графіків руху швидкісних поїздів. Огляд колії призупиняється за 10 хвилин до проходу швидкісного поїзда. Огляд колії і споруд проводиться тільки у світлий час доби.
3.4.9 На дільницях зі швидкісним рухом поїздів чергові по переїздам призупиняють пропуск автомобільного та гужового транспорту через переїзд не пізніше ніж за 10 хвилин до проходу поїзда. В разі порушень розкладу руху швидкісних поїздів, черговий по переїзду уточнює про це у чергового по сусідній станції і поїзного диспетчера і поновлює роботу переїзду.
Конкретні умови щодо роботи переїзду на швидкісних дільницях відображаються у інструкції роботи переїзду.
3.4.10 На двохколійних дільницях зі швидкісним рухом поїздів, при виконанні колійних робіт з використанням колійних машин швидкість руху поїздів по суміжній колії на кілометрах, де працюють люди, зменшується до 50 км/год. Машиністи колійних машин за 10 хвилин до проходу швидкісного поїзда призупиняють роботу, приводять робочі органи машин у габаритне положення, приймають інші необхідні заходи щодо безпечного пропуску швидкісних поїздів.
3.4.11 Під час виконання робіт, які огороджуються сигналами, що вимагають зупинки поїздів, керівники робіт і сигналісти повинні забезпечуватись біноклями та радіозв'язком.
3.4.12 В разі порушень розкладу руху швидкісних поїздів, поїзний диспетчер зобов'язаний сповістити про це чергових по переїзду і причетних керівників колійних робіт.
3.5. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт на електрифікованих лініях
3.5.1 Усі роботи на електрифікованих ділянках необхідно проводити так, щоб виключалась можливість наближення працівників і пристосувань, які вони використовують у роботі, на відстані менше 2 м до проводів або частин контактної мережі, що знаходяться під напругою.
3.5.2 У випадках неможливості дотримання цих вимог і необхідності наближення до контактного проводу на меншу відстань (ремонт або фарбування штучних споруд, перевірка габариту наближення будівель, встановлення або ремонт габаритної рами тощо) напруга з контактної мережі і зв'язаних з нею пристроїв повинна бути знята на весь період робіт, а контактна мережа і зв'язані з неї пристрої заземлені. Для цього керівник колійних робіт завчасно зобов'язаний дати письмову заявку на адресу керівника дистанції електропостачання та старшого енергодиспетчера про необхідність зняття напруги з контактної мережі із зазначенням точного місця, початку, тривалості та змісту робіт, а також сповістити про це начальників відповідних районів
контактної мережі та районів електромереж. Для планових робіт така заявка подається не менше ніж за добу.
3.5.3 Приступати до цих робіт на електрифікованих ділянках дозволяється тільки після отримання письмового дозволу на виконання робіт від відповідальної особи дистанції електропостачання, яка отримала наказ від енергодиспетчера на відключення та встановлення заземлення з обох боків від місця проведення робіт.
3.5.4 Під час модернізації і капітального ремонту колії, заміні рейок та інших колійних роботах, пов'язаних з розривом цілісності колії, у зоні ізолюючих з'єднань (стик контактної мережі станції і перегону; місце, де розташовані пости секціонування, відсмоктувального трансформатора, станції стикування) або нейтральної вставки (стик станції з тяговою підстанцією змінного струму та перегону) необхідно впевнитись, що у наказі енергодиспетчера правильно вказані назви секційних роз'єднувачів, що шунтують ізолювальні з'єднання або нейтральну вставку.
Після одержання наказу про зняття напруги з контактної мережі та її заземлення, вмикання секційних роз'єднувачів ізолювальних з'єднань або нейтральної вставки, розташованих на фронті робіт, приступати до роботи тільки після того як відповідальний району контактної мережі (електромереж) дав керівникові колійних робіт письмовий дозвіл на це.
3.5.5 Усі роботи щодо забезпечення електробезпеки працюючих (крім нагляду за електроустановками колійних машин і механізмів) виконуються під наглядом відповідального працівника району контактної мережі (електромереж), вимоги якого з питань електробезпеки є обов'язковими для виконання керівником колійних робіт.
3.5.6 Працівники колії і працівники контактної мережі на фронті робіт і сигналісти, що огороджують місце робіт, повинні підтримувати між собою радіо- або телефонний зв'язок.
3.5.7 Під час виконання колійних робіт на електрифікованих ділянках не слід порушувати ланцюг протікання по рейках тягового струму, тобто не допускати випадків порушення цілісності колії.
3.5.8 У випадках необхідності розриву цілісності колії необхідно знімати напругу з контактної мережі або за допомогою перемичок виключати місце, де передбачається розрив колії, від пропускання через нього тягового струму.
Під час розгонки зазорів з розривом рейкової колії, в місцях розривів повинні бути заздалегідь поставлені та надійно закріплені струбцинами до підошви рейок тимчасові перемички з мідного проводу (перетином не менш 50 мм2 при змінному струмі, та не менш 120 мм2 - при постійному), що дозволяють розсунути рейки в стику на відстань до 200 мм.
3.5.9 Не слід у випадках заміни шпал в ізольованих стиках відключати дросель-трансформатори від рейок, а також інші проводи, приєднані до рейок.
3.5.10 Дозволяється відкріплення перемички дросель-трансформаторів від шпал, що замінюються, з наступним прикріпленням їх до заново вкладених шпал.
3.5.11 При одиночній заміні шпал і інших колійних роботах, які не вимагають розривати цілісність колійних кіл, заземлювальні та з'єднувальні проводи, перемички дросель-трансформаторів, колійних коробок, рейкових кіл і інших пристроїв електропостачання й автоблокування дозволяється відводити на невелику відстань убік без їх роз'єднання та ушкодження. Після виконання робіт заземлювальні та з'єднувальні проводи повинні бути прикріплені до шпал так, щоб виключалася можливість їх торкання до рейки, під якою вони проходять.
3.5.12 При роботі щебенеочисних машин у місці приєднання до рейок відсмоктувальної лінії необхідно відключити тягову підстанцію.
3.5.13 Заміняти рейки, від яких необхідно від'єднати відсмоктуючи фідери, дозволяється тільки в присутності та під наглядом відповідального представника дистанції електропостачання.
3.5.14 Усі з'єднання і роз'єднання відсмоктувального фідера виконують працівники дистанції електропостачання.
3.5.15 Не слід відключати від рейки хоча б одну перемичку дросель-трансформатора без попереднього з'єднання обох рейок із середньою точкою дросель-трансформатора сусіднього рейкового кола, а також відключати середню точку колійного дроселя.
3.5.16 Відключення та приєднання до рейки перемичок дросель-трансформаторів у всіх випадках здійснюються електромеханіком СЦБ, а дросель-трансформаторів, установлених для підключення відсмоктувального фідера, працівником дистанції електропостачання.
3.5.17 Під час виконання робіт зі зміни стрілочного переводу стріловим і колієукладальним краном напруга з контактної мережі повинна бути знята, а контактна мережа заземлена встановленим порядком.
3.5.18 При одиночній заміні рейок на електрифікованих ділянках, обладнаних і необладнаних автоблокуванням не слід здійснювати одночасну заміну рейок на обох рейкових нитках.
3.5.19 На ділянках, обладнаних автоблокуванням, перед заміною рейки на ланках, сусідніх з тією, що замінюється, Необхідно встановлювати та щільно закріплювати до підошви рейок за допомогою струбцин дві перемички з мідного проводу перетином не менше 50 мм при змінному струмі, та не менше 120 мм при постійному (рис. 3.1).
Рисунок 3.1. Схема установки поперечних перемичок при заміні рейки на електрифікованій ділянці, обладнаній автоблокуванням: 1-рейка, яку замінюють; 2-поперечні перемички.
3.5.20 Заміна рейок, до яких приєднані обладнання СЦБ (дросель-трансформатори, колійні колодки, кабельні вставки, рейкові педалі тощо), виконувати в присутності електромеханіка СЦБ.
3.5.21 Перед заміною рейки в ізолюючому стику повинна бути встановлена та закріплена поперечна перемичка на рейках, що залишаються в колії, з того боку ізолюючого стику, з якого розміщується рейка, що замінюється, а на ділянках, електрифікованих змінним струмом, крім цього, середній вивід колійного дроселя повинен бути з'єднаний перемичкою з рейкою з того боку, що не підлягає заміні (рис. 3.2).
Рисунок 3.2. Схема встановлення перемичок при заміні рейок в ізолюючому стику при постійному (а) та змінному (б) струмі: 1-рейка, яку замінюють; 2-ізолюючий стик; 3-поперечна перемичка; 4-перемичка, що з'єднує середній вивід дроселя з рейкою.
3.5.22 Не з'єднувати середній вивід колійного дроселя з рейкою. Цю роботу здійснює електромеханік СЦБ.
3.5.23 Перемички на місце робіт доставляють працівники колійного господарства.
Зняття перемичок дозволяється тільки після заміни рейки і встановлення електротягових з'єднувачів.
3.5.24 Не слід за наявності напруги в контактній мережі на електрифікованих ділянках колії здійснювати від'єднання від рейок, а також встановлення на рейки, заземлення опор контактної мережі або інших споруд, заземлених на рейку.
3.5.25 Якщо при одиночній заміні рейки необхідно зняти закріплене на ньому заземлення опори, то попередньо необхідно встановити дублюючу перемичку з мідного проводу, заземливши опору (споруду) з рейкою, що залишилася в колії тієї ж нитки. Перед заміною рейки необхідно поставити дві поперечні перемички з мідного проводу між рейковими нитками (рис. 3.3), після чого заземлення опори може бути знято.
Рисунок 3.3. Схема встановлення дублюючих перемичок перед зняттям заземлення опор контактної мережі із рейки, що замінюється, електрифікованої ділянки з автоблокуванням (а), без автоблокування (б): 1-рейка, що замінюється; 2-опора контактної мережі; 3-заземлення опори; 4-дублююча перемичка; 5-обхідна перемичка (на ділянках, які не обладнані автоблокуванням).
3.5.26 Зняття дублюючої перемички дозволяється тільки після заміни рейки та закріплення заземлення опори на заміненій рейці.
3.5.27 Відключення та приєднання до рейок робочих заземлень (приєднання відсмоктувальної лінії тягової підстанції, з'єднання з рейкою однієї з фаз комплектної трансформаторної підстанції (КТП), групове заземлення опор контактної мережі змінного струму, заземлення автотрансформаторного пункту на ділянці 2x25 кВ, заземлення постів секціонування тощо) робіт повинні виконувати тільки працівники району контактної мережі.
3.5.28 Дроти робочих заземлень у місцях їхнього приєднання до рейки позначаються за допомогою встановлення спеціального затиску та знака-указівника „Небезпечно! Висока напруга!" із зображенням на ньому стрілки червоного кольору (рис. 3.4). Таке позначення попереджує персонал щодо помилкових відключень робочого заземлення.
Рисунок 3.4. Знак-указівник небезпечного місця: 1-провід робочого заземлення; 2-зажим заземлення; 3-знак-указівник небезпечного місця.
3.5.29 Не слід здійснювати виконання колійних робіт, пов'язаних з відключенням робочих заземлень, без узгодження з районом контактної мережі.
3.5.30 У разі виявлення порушення цілісності робочого заземлення необхідно негайно повідомити про це енергодиспетчера або начальника району контактної мережі.
Місце ушкодження заземлення огороджується так, щоб ніхто не зміг наблизитися до проводів робочих заземлень ближче 8 м до прибуття працівників району контактної мережі.
3.5.31. На електрифікованих ділянках змінного струму довгомірні рейкові пліті або рейки, які знаходяться усередині рейкової колії і з'єднані болтами в рейкові пліті довжиною 400 м і більше, повинні бути заземлені, для чого обидві з'єднані в середній частині рейкові пліті приєднуються до однієї з колійних рейок поперечною перемичкою з мідного проводу перетином не менш 50 мм2.
Наступна пара довгомірних рейок заземлюється таким самим чином, але до рейки іншої нитки. Якщо рейкові пліті розташовані на кінцях шпал або в міжколії, то вони заземлюються приєднанням їх у середній частині до прилеглої ближче розташованої рейки (рис. 3.5).
Кінці сусідніх довгомірних рейок повинні розташовуватися так, щоб виключалася можливість їх взаємного торкання.
Рисунок 3.5. Схема заземлення рейкових плітей при змінному струмі: а-при розташуванні усередині рейкової колії, б-при розташуванні на кінцях шпал; 1-робочі рейки; 2-рейкові пліті; 3-поперечні перемички.
3.5.32. При суцільній заміні рейок на електрифікованих ділянках постійного та змінного струму напруга в межах фронту колійних робіт повинна бути знята, а контактна мережа заземлена за допомогою заземлювальних штанг, обладнаних пристроями блокування безпеки і з'єднаних з контактною мережею та із з'єднаними між собою колійними рейками.
3.5.33 Колійні рейки в місцях установки штанг з'єднуються між собою поперечними перемичками з мідного проводу, перетином не менш 50 мм при змінному струмі та не менше 120 мм2 - при постійному струмі. Перемички встановлюються і знімаються монтерами колії.
3.5.34 На дво- і багатоколійних ділянках ізолюючі стики, що знаходяться в межах фронту робіт, у заново покладеній колії повинні бути з'єднані накоротко мідним проводом по кожній рейковій нитці. Якщо на опорах контактної мережі в межах фронту колійних робіт підвішені проводи живильної або посилюючої ліній, повітряних ліній електропередачі напругою вище 1 кВ, то зазначені опори до відключення заземлювальних спусків від рейок заземлюються працівниками колійного господарства на цілу рейкову колію за допомогою додаткового троса перетином не менше 70 мм , який прокладається з польової сторони по землі.
3.5.35 Відключення троса від заземлювальних провідників опор виконуються після їхнього відновлення. Підключення та відключення троса виконують працівники району контактної мережі.
3.5.36 У випадку зняття напруги з перерахованих вище проводів, підвішених на опорах контактної мережі колії двоколійної ділянки, яка ремонтується, заземлення опор виконується також за допомогою додаткового троса, а самі проводи не заземлюються, якщо за умовами виконання колійних робіт до них не потрібно наближатися на відстань ближче 2 м.
3.5.37 При капітальному ремонті колії на дво- і багатоколійних електрифікованих ділянках з жорсткими поперечинами, у випадках, якщо заземлення підключене до колії, що ремонтується, перед початком робіт зазначені опори повинні бути заземлені електромонтерами району контактної мережі на рейки діючих колій.
3.5.38 При суцільній заміні рейок контактна мережа після зняття напруги заземлюється так:
а) при постійному струмі - на одно- і двоколійних дільницях штанги заземлювальні повинні бути встановлені в межах видимості з обох боків від місця робіт, але не далі 300 м від нього (рис. 3.6);
Рисунок 3.6. Схема заземлення контактної мережі на одно- і двоколійних ділянках при постійному струмі, а також одноколійній ділянці при змінному струмі: 1-поперечні перемички; 2-заземлювальні штанги; 3-контактна мережа; 4-рейки.
б) при змінному струмі - на одноколійній ділянці заземлювальні штанги повинні бути встановлені у межах видимості з обох боків від місця робіт, але не далі 300 м від нього (рис. 4.6). На двоколійній ділянці заземлювальні штанги необхідно встановлювати в межах видимості з обох боків від місця робіт, але не далі 200 м від нього; крім того, на фронті робіт установлюються додаткові заземлювальні штанги так, щоб кожен розрив рейкової нитки знаходився між двома заземлювальними штангами, розташованими одна від одної не далі 300 м (рис.3.7).
Рисунок 3.7. Схема заземлення контактної мережі на двоколійній ділянці при змінному струмі й одиночних розривах у рейкових нитках: 1-заземлювальні штанги на початку та кінці фронту робіт; 2-д о даткові заземлювальні штанги; 3-контактна мережа; 4-рейки; 5-поперечні перемички.
3.5.39 У разі наявності розривів у рейкових нитках на двоколійній ділянці змінного струму додаткові заземлювальні штанги установлюються на всьому фронті робіт на відстані не більш 300 м одна від одної (рис.3.8). Колієукладач, обладнаний струмоприймачами-заземлювачами, може служити з метою заземлення як заземлювальна штанга.
Рисунок 3.8. Схема заземлення контактної мережі на двоколійній ділянці при змінному струмі та наявності розривів рейкових ниток: 1-заземлювальні штанги на початку та кінці фронту робіт; 2-додаткові заземлювальні штанги; 3-контактна мережа; 4-рейки; 4-поперечні перемички.
3.5.40 Під час виконання капітального ремонту колії в зоні ізольованого з'єднання або нейтральної вставки на кожну контактну підвіску з'єднання встановлювати по одній заземлювальній штанзі при наявності попередньо ввімкненого секційного роз'єднувача, який шунтує повітряний проміжок або ізолятор, по дві - при відсутності секційного роз'єднувача (рис. 3.9, 3.10). При цьому ці заземлювальні штанги приєднуються до однієї рейки.
Після укладання нових рейок додаткові заземлювальні штанги повинні бути перенесені на заново укладені рейки, а зняті з колії рейкові пліті заземлюються порядком, зазначеним у п. 4.5.31.
Зняття додаткових заземлювальних штанг можна виконувати тільки після ліквідації розривів рейкових ниток між ними.
Заземлювальні штанги на початку та наприкінці фронту робіт знімаються після закінчення колійних робіт і відновлення заземлень опор контактної мережі та інших споруд.
Рисунок 3.9. Схема заземлення контактної мережі на ізолювальному з'єднанні на ділянці постійного та змінного струму: 1-контактна мережа; 2-увімкнений секційний роз'єднувач; 3-повітряний проміжок; 4-заземлювальні штанги; 5-рейки; 6-поперечна перемичка.
3.5.41. Відповідальність і контроль за установку заземлювальних штанг покладається на відповідального працівника району контактної мережі чи району електричної мережі, який після одержання наказу від енергодиспетчера про зняття напруги дає на місці керівникові колійних робіт письмовий дозвіл приступити до робіт.
3.5.42 Після закінчення робіт керівник колійних робіт, переконавшись, що всі рейкові стики належним чином закріплені болтами, заземлення опор контактної мережі й інших споруд відновлені, колійні машини приведені в транспортне положення, люди зійшли з ферм машин і відкритих площадок, відмічає на копії дозволу, що знаходиться у відповідального району контактної мережі, час закінчення робіт, заповнюючи розділ „Повідомлення" цього дозволу.
3.5.43 Заземлювальні штанги на початку та наприкінці фронту робіт змінювати тільки після відмітки керівника колійних робіт у письмовому повідомленні (на копії дозволу) про закінчення робіт у присутності та за вказівкою відповідального представника району контактної мережі. Після зняття цих штанг контактна мережа вважається під напругою і наближення до неї не слід здійснювати.
3.5.44 На допомогу працівникам району контактної мережі для перенесення штанг, приєднання та відключення їх від рейок і для інших
підсобних робіт можуть призначатися працівники підрозділу, що виконують колійні роботи, в тому числі монтери колії, які пройшли навчання та перевірку знань на II кваліфікаційну групу з електробезпеки. Перед початком робіт відповідальним району контактної мережі проводиться інструктаж цим працівникам безпосередньо на робочому місці.
Заземлювальні штанги доставляються на місце робіт та прибираються після їхнього закінчення працівниками колії.
Рисунок 3.10. Схема заземлення контактної мережі на ізолюючих з'єднаннях нейтральної вставки на ділянках змінного струму: 1-контактна мережа; 2-увімкнений секційний роз'єднувач; 3-повітряний проміжок; 4-заземлювальні штанги; 5-рейки; 6-поперечні перемички; 7-неввімкнений секційний роз'єднувач; 8-нейтральна вставка.
3.5.45 Небезпечна зона для робіт на мостах електрифікованих ділянок (2 м від струмонесучих частин контактної мережі) повинна бути позначена червоною смугою на елементах прогонових споруд або конструкцій підвіски повітряної лінії передач.
3.5.46 Не слід доторкуватись до обірваних проводів контактної мережі, повітряної лінії і предметів, що знаходяться на них. Місце обриву проводів повинне бути огороджене так, щоб ніхто не наближався до обірваних проводів на відстань ближче 10 м.
3.5.47 При виникненні пожежі поблизу контактної мережі або повітряної лінії працівник, який виявив пожежу, зобов'язаний терміново повідомити про
це пожежну охорону через поїзного диспетчера, енергодиспетчера або працівників енергодільниці.
Гасіння палаючих предметів, що знаходяться на відстані менше 2 м від контактної мережі, дозволяється тільки після попереднього зняття напруги та заземлення контактної мережі і одержання від відповідального району контактної мережі письмового допуску на проведення гасіння.
Гасіння палаючих предметів, розташованих на відстані більше 10 м від контактної мережі, що знаходиться під напругою, може бути дозволене без зняття напруги. При цьому необхідно стежити, щоб струмінь води або пінного розчину не наближався на відстань менше 2 м до контактної мережі й інших частин, що знаходяться під напругою.
3.6. Вимоги безпеки при очищенні колії та стрілочних переводів від снігу
Робота з очищення колії та стрілочних переводів від снігу - це робота з підвищеною небезпекою і вимагає від монтерів колії особливої пильності, чіткого виконання технологій по снігоборьбі і вимог з охорони праці.
3.6.1 При очищенні стрілок від снігу відповідальність за забезпечення безпеки працюючих покладається на керівника робіт під керівництвом і наглядом якого виконується робота. Керівник має бути забезпечений засобами зв'язку, ручними і світовими сигналами.
3.6.2 Працівниками, залученими на снігоборотьбу, керують шляховий майстер, бригадир колії або досвідчені монтери дистанції колії, що мають кваліфікацію не нижче 3-го розряду та знають умови роботи в конкретному районі станції.
3.6.3 Збір працівників, що залучаються на снігоборотьбу, повинен відбуватися в пунктах, прохід до яких не зв'язаний із переходом станційних колій. На великих вузлах і станціях, де немає можливості визначити такі пункти, прохід працівників до місця збору повинний відбуватися групами під
керівництвом досвідченого керівника з дотриманням вимог п.3.19 даної Інструкції.
3.6.4 Прохід монтерів колії до місця очищення колії від снігу на перегоні і повернення їх зворотньо повинен здійснюватись осторонь від колії або по узбіччю.
В умовах сильних заметів, коли прохід осторонь від колії й узбіччям неможливий, допускається прохід колією з дотриманням вимог п.3.22.
3.6.5 Керівники, призначені з монтерів колії, повинні пройти спеціальне навчання щодо керівництва групами працівників, які залучаються до робіт у конкретних районах станції. Від безпосередньої участі у прибиранні снігу керівник робіт звільняється.
3.6.6 Під час очищення від снігу колій і стрілок до керівника з прибирання снігу прикріплюється група працівників: на одноколійних ділянках і станційних коліях не більше 15 осіб, на двоколійних ділянках не більше 20 осіб, на стрілках не більше 6 осіб.
3.6.7 Монтери колії, що працюють першу зиму, повинні бути навчені особливостям роботи в зимових умовах і закріплені за досвідченими монтерами колії.
До самостійної роботи з очищення централізованих стрілочних переводів такі монтери колії не допускаються.
3.6.8 Організацію робіт з очищення централізованих стрілочних переводів здійснювати згідно з типовою інструкцією з безпечного ведення робіт при утриманні централізованих стрілочних переводів.
Перед початком очищення снігу на централізованих стрілочних переводах старший групи огороджує місце роботи вдень червоним сигналом, вночі й у денний час при поганій видимості (туман, заметіль та інші несприятливі умови) - сигнальним ручним ліхтарем з червоним вогнем.
На стрілочному переводі між відведеним гостряком і рамною рейкою, а також на хрестовинах з рухомим сердечником між сердечником і вусовиком повинний закладатися дерев'яний вкладиш (навпроти тяг електропривода).
3.6.9 Робота з очищення та прибирання снігу з гіркових і підгіркових колій і стрілок може виконуватись лише в періоди, коли на коліях і стрілках, що очищаються, немає рухомого складу.
3.6.10 Перед навантаженням снігу на сніговий склад і після його вивантаження борти платформ повинні бути закриті.
3.6.11 Не дозволяється вивантаження снігу на ходу з платформ снігового поїзда.
3.6.12 Для розміщення працівників під час руху снігових поїздів до місця вивантаження снігу і зворотньо повинен бути пасажирський вагон. Не здійснювати роботу снігових поїздів без пасажирського вагона.
3.6.13 У періоди сильних морозів на місцях масових робіт з очищення колії і стрілок від снігу повинні знаходитися медичні працівники для профілактики та надання допомоги у випадках обмороження.
3.6.14 Для кожної станції, обладнаної електричною централізацією стрілочних переводів, повинна бути розроблена, погоджена з начальником станції, службою охорони праці та затверджена начальником дирекції залізничних перевезень відповідна інструкція з організації робіт і забезпечення заходів безпеки при очищенні стрілочних переводів, у якій повинні бути визначені:
а) порядок оповіщення працюючих, виконуючих роботу з очищення централізованих стрілок, про прийняття, відправлення поїздів, маневрових пересуваннях;
б) порядок оповіщення локомотивних бригад і бригад складачів про місця, де виконуються роботи з очищення стрілок;
в) порядок запису керівника робіт про місце та час виконання колійних робіт на станції в Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв сигналізації, централізації та автоблокування, зв'язку та контактної мережі;
г) порядок виділення монтерів колії в розпорядження начальника станції для очищення стрілочних переводів без бригадира колії;
д) порядок виконання робіт працівниками структурних підрозділів залізниці на закріплених за ними стрілках та дільницях.
3.6.15 Роботу з ручної повітряної обдувки стрілок виконувати двома монтерами колії, один з яких (старший групи) має кваліфікацію не менше 3-го розряду. Обов'язки між монтерами розподіляються таким чином: старший групи контролює за рухом поїздів і рухом маневрових засобів, відкриває і закриває кран повітрянорозбірної колонки, поправляє і переносить шланги; другий монтер колії з'єднує голівку шланга з повітрянорозбірною колонкою, бере у руки наконечник і продуває стрілку.
3.6.16 Очищення стрілочних переводів від снігу за допомогою повітряної обдувки виконується таким чином: спочатку продувається простір між відведеним гостряком і рамною рейкою, потім під гостряком і рамною рейкою притиснутого гостряка. Очистка стрілки закінчується продуванням міжшпального ящика, в якому проходять перевідні тяги. Після очищення стрілки чистяться жолоби хрестовини і контррейок. У місцях, де за допомогою стиснутого повітря стрілка не очищається (лід, спресований сніг) очищення проводиться монтерами колії металевими шкребками.
3.6.17 При шланговій очистці стрілок не дозволяється розміщати резиновии шланг на рейках сусідніх колій чи стрілочних переводів, а також закорочувати металевим наконечником шланга рейкові ланцюги на стрілочних переводах.
При необхідності перейти декілька колій шланг необхідно прокладати під рейками в шпальних ящиках, очищених від снігу та баласту.
3.6.18 Не слід відкривати роз'єднувальний кран пневмообдувки і подавати повітря, якщо шланг повністю не розправлений і наконечник не знаходиться в руках працюючого. Кінцеві голівки шланга і колонка повинні бути щільно з'єднані.
3.6.19 Не слід проводити ремонт арматури на стрілках, електропневматичних клапанів, шлангів, наконечників тощо, якщо вони знаходяться під тиском.
3.7. Вимоги безпеки праці під час зварювально-наплавлювальних робіт.
3.7.1 Організацію та виконання зварювально-наплавлювальних робіт слід здійснювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів: з охорони праці, пожежної безпеки та інших нормативних документів.
3.7.2 Відповідальність за електробезпеку покладається на керівника зварювально-наплавлювальних робіт, що має кваліфікаційну групу не нижче IV, про що повинний бути виданий наказ по підприємству.
3.7.3 Не дозволяється ремонт і очищення зварювальних машин і приладів, що знаходяться під напругою.
3.7.4 Електрозварювальники під час роботи повиннікористуватись спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.
Особи, що допускаються до експлуатації електрозварювальних машин, повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II і кваліфікаційне посвідчення.
3.7.5 Електрозварювальники, що виконують роботу сидячи або лежачи на конструкціях, що зварюються, повинні користуватись гумовими діелектричними килимами.
3.7.6 Не слід проводити зварювальні роботи на коліях перегонів і станцій під час туману, дощу, снігопаду, а також у темний час доби без спеціального освітлення.
3.7.7 Тимчасові зварювальні та інші вогневі роботи у виробничих будівлях, спорудах на території підприємств необхідно виконувати за наряд-допуском.
Для недопущення пожеж від іскор, що можуть попасти на легкозаймисті предмети під час виконання робіт, керівник об'єкту та працівник, що відповідає за пожежну безпеку приміщення чи території, повинні забезпечити перевірку стану місця виконання вогневих робіт протягом двох годин після їх закінчення.
3.8. Вимоги безпеки праці під час газозварювальних робіт.
3.8.1 До газозварювальних, електрозварювальних та інших вогневих робіт допускаються працівники не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання і мають спеціальне посвідчення встановленого зразка на право виконання відповідних робіт.
3.8.2 Устаткування, що працює з газоподібним киснем, повинне бути справним і відповідати вимогам безпеки.
3.8.3 Рукава з киснем розташовувати від електроприводів електрозварювальних машин на відстані не менше 0,5 м, а рукава з ацетиленом і іншими горючими газами - не менше 1 м.
3.8.4 Під час газозварювальних робіт газозварювальникам не переміщатись із запаленим пальником за межі робочого місця, не здійснювати ремонт пальників і іншої апаратури в процесі роботи.
3.8.5 Для транспортування ацетиленових, пропанових і кисневих балонів по фронту робіт необхідно застосовувати ресорні візки. Не здійснювати спільне перевезення балонів з киснем і посудин з горючими речовинами на одному візку та перенесення балонів на руках чи плечах.
3.8.6 Не слід відкривати вентиль балона замасленими руками, а також слід уникати ударів по балону та не дапускати потрапляння на них (особливо вентиль) масла.
3.8.7 У літню пору балони з газом та киснем захищати від дії прямих сонячних променів.
3.8.8 Не слід експлуатувати балони, у яких минув термін періодичного опосвідчення, а також у разі відсутності клейм про дату опосвідчення у встановленому місці, при несправному вентилі, редукторі, манометрі, при невідповідності фарбування та напису на балоні.
3.9. Вимоги безпеки праці під час електрозварювальних і наплавлювальних робіт.
3.9.1 Роботами з наплавлення рейкових кінців, хрестовин та інших елементів стрілочних переводів, що лежать у колії, керує шляховий майстер або бригадир колії.
Роботами з приварювання рейкових з'єднувачів керує бригадир колії.
Відповідальність за правила пожежної безпеки та дотримання електробезпеки під час електрозварювальних робіт покладається на керівника робіт та працівника, що виконує зварювання і наплавлення.
3.9.2 Під час виконання таких робіт необхідно стежити за надійністю ізоляції електрокабелів, що використовують при зварювально-наплавлювальних роботах.
3.9.3 Металеві корпуси електрозварювальних установок необхідно заземлювати.
3.9.4 Під час виконання робіт з приварювання рейкових з'єднувачів зварювальним апаратом, що знаходиться на дрезині, корпус зварювального апарата повинний бути з'єднаний з рамою дрезини.
3.9.5 Зварювальні агрегати, наплавлювальні станції, допоміжне устаткування та матеріали повинні бути покладені та закріплені в межах габариту наближень будівель.
3.9.6 Під час роботи електрозварювальник не повинен залишати без догляду електродотримач, що знаходиться під напругою, допускати в зону виконання зварювальних робіт (на відстань менше 5 м) сторонніх осіб, безпосередньо не зайнятих на зварюванні.
3.9.7 Не слід залучати до роботи допоміжних працівників (монтерів колії) без засобів захисту очей світлозахисними фільтрами та рук брезентовими рукавицями.
3.9.8 Особи, що допускаються до експлуатації електрозварювальних машин і агрегатів, повинні мати групу з електробезпеки не нижче другої.
3.9.9 Під час виконання зварювальних робіт зварювальники і їх помічники (монтери колії) повинні бути одягнені у відповідний спецодяг і мати необхідні засоби індивідуального захисту.
В умовах незадовільної погоди (дощ, сніг тощо) зварювальні роботи виконувати під навісами або прикриттям з негорючих матеріалів, що забезпечують безпеку робіт. У темний час доби роботи необхідно виконувати у разі встановлення спеціального освітлення.
3.10. Вимоги безпеки при роботі з отрутохімікатами із знищення рослинності на залізничних коліях.
3.10.1 Дотримуватись вимог нормативних документів під час роботи з отрутохімікатами із знищення рослинності на коліях.
3.10.2 Пестициди необхідно транспортувати в затареному вигляді в спеціальних критих залізничних вагонах та інших видах транспорту, спеціально обладнаних відповідно до діючих правил на перевезення отрутохімікатів.
3.10.3 Роботи із знищення рослинності на залізничних коліях необхідно проводити відповідно до Інструктивних вказівок ЦП-0094.
3.10.4 Обробку залізничного полотна гербіцидами в жаркий період року, а також у місцевостях з жарким кліматом необхідно виконувати в ранкові і вечірні години при більш низькій температурі в період ослаблення висхідних і спадних потоків повітря. У похмуру погоду робота може проводитися в денні години.
3.10.5 Не слід проводити поливальні роботи при швидкості вітру більше 4 м/с.
3.10.6 У зоні застосування отрутохімікатів необхідно оповіщати населення та працівників залізничного транспорту по місцевому радіо й у місцевій пресі про час і місце планових обробок, а також про заборону випасу худоби в місцях обробок трави отрутохімікатами. У місцях проходу людей через колії повинні вивішуватись відповідні оголошення.
3.10.7 Під час обприскування колії отрутохімікатами працівники, що обслуговують поливальний поїзд, повинні знаходитись в кабіні керування поливом. Вихід назовні при зупинках допускається тільки для працівників, що знаходяться в повному комплекті спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
3.10.8 Під час використання ручних ранцевих обприскувачів і інших ранцевих інструментів (кущорізи, газонокосарки тощо) необхідно виконувати вимоги інструкцій з охорони праці, затверджені на підприємстві, щодо роботи з цими інструментами.
3.10.9 Знищення рослинності на залізничних коліях перегонів і станцій, а також на територіях виробничих баз колійних машинних станцій, рейкозварювальних поїздів, шпалопросочувальних заводів та інших об'єктів повинне виконуватися під керівництвом шляхового майстра підприємства, який пройшов навчання щодо поводження з отрутохімікатами та склав іспит з санітарно-технічного мінімуму.
3.10.10 Роботи з ремонту ділянок колії, відведених для хімічної обробки, необхідно здійснювати до її проведення. При потребі проведення колійних робіт на оброблених ділянках до робіт слід приступати не раніше ніж через 20 днів після хімічної обробки.
У випадках, пов'язаних із крайньою необхідністю проведення колійних робіт раніше зазначених термінів, такі роботи проводити за дозволом і тільки за умови обов'язкового використання засобів індивідуального захисту.
Працівникам, які не мають спецодягу або забезпечені ними не повністю, до роботи з отрутохімікатами не приступати.
3.10.11 Працівникам поливального та обприскувального агрегатів під час роботи на електрифікованій ділянці не слід знаходитися на площадці цистерни (платформи) та виконувати завантаження хімікатів у цистерни.
3.10.12 Усі механізми поливального поїзда і обприскувальних агрегатів після роботи з отрутохімікатами підлягають очищенню, обмивці та іншим видам знешкодження отрутохімікатів.
3.10.13 Завантаження гербіцидів у вагон-комору поливального поїзда здійснювати тільки механізованим способом, а заповнення цистерн рідкими пестицидами за допомогою насосів.
3.10.14 Тимчасове збереження гербіцидів, які поступово витрачаються в процесі поливальних робіт здійснювати у вагон складі.
3.10.15 Під час обприскування, приготування розчину або навантажувальних роботах не слід курити, вживати їжу та воду, а також зберігати продукти харчування в кишенях.
Пити, вживати їжу, курити дозволяється тільки поза приміщенням поливального поїзда після зняття спецодягу та засобів індивідуального захисту, ретельного миття рук теплою водою з милом і полоскання рота, а по закінченню робіт прийняти душ.
3.11. Вимоги безпеки під час виконання робіт на штучних спорудах.
3.11.1 Роботи з обстеження, огляду, утримання, ремонту та реконструкції штучних споруд на висоті більше 2 м виконувати згідно з вимогами Інструкції з охорони праці при виконанні робіт на висоті з застосуванням драбин, колисок, риштування, запобіжних поясів та інших пристосувань, що повинні задовольняти вимогам безпеки.
3.11.2 До самостійних верхолазних робіт на штучних спорудах допускаються особи (робітники та інженерно-технічні працівники) не молодше 18 років, які пройшли спеціальний медичний огляд, визнані придатними для таких робіт та мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і розряд не нижче 3-го. Працівники, що допускаються вперше до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених працівників, призначених наказом керівника підприємства.
Верхолазними вважаються роботи, які виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі, перекриття або робочого настилу, над якими виконуються роботи безпосередньо з конструкцій, обладнання та машин.
3.11.3 Виконувати роботи одночасно в двох або більше ярусах по одній вертикалі у разі наявності проміжних захисних настилів або перекриття між цими ярусами.
3.11.4 Ремонтні роботи на мостах (крім колійних) виконувати в захисних касках.
3.11.5 Подавати пристосування, деталі, матеріали і інструмент масою більше 10 кг нагору та спуск їх на землю за допомогою спеціальних пристосувань (лебідок, транспортерів, поліспастів).
3.11.6 Переміщатись по проходах, що розташовані на уступах, укосах і косогорах з ухилом більше 20 , необхідно у разі обладнання їх драбинами або сходами з поручнями, а у місцях переїздів і переходів через канави та траншеї по спеціально улаштованим місткам шириною не менше 0,8 м із поручнями висотою 1 м і бортовими дошками висотою 15 см.
3.11.7 Виконувати роботи у разі коли в робочій зоні колодязі, шурфи, устя шахт і інші вертикальні виробки закриті або огороджені спеціальними бар'єрами висотою не менше 1 м.
3.11.8 Не здійснювати переміщення риштування та колиски у поперечному та подовжньому напрямку при вітрі швидкістю більше 10 м/с. Перед переміщенням пересувні риштування та колиски звільнити від людей, матеріалів, інструменту та інших предметів.
3.11.9 Усі роботи на штучних спорудах у темний час доби виконувати при освітленні, освітленість якого повинна бути рівномірною, без сліпучої дії на працюючих освітлювальних пристосувань. Під час роботи повинні освітлюватися робочі місця, а також усі переходи, сходи та місця піднімання та складування матеріалу.
3.11.10 Для оповіщення про наближення поїзда працівників, які зайняті на роботах з огляду та утримання штучних споруд без огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, необхідно установлювати сигнальний знак „С", а в необхідних випадках, видавати попередження на поїзди про слідування з особливою пильністю.
3.11.11 Не слід стояти на тротуарі біля поручнів моста поза площадкою сховища під час проходу поїздів.
Перед початком робіт керівник зобов'язаний вказати кожному працівникові, куди він повинен складати інструмент, матеріал і куди зійти з колії до підходу поїзда.
3.11.12 В якості оглядових пристосувань на мостах і шляхопроводах повинні застосовувати: рухомі візки, відкидні платформи, підвісні риштування, колиски, спеціальні пристрої і плавучі засоби, які за своєю конструкцією повинні забезпечувати можливість огляду споруд, у тому числі і у важкодоступних місцях.
Оглядові пристосування повинні бути справними та придатними для огляду і для виконання робіт з ремонту штучних споруд.
3.11.13 Стан риштування та колисок щодня до початку робіт перевіряти керівник робіт. Здійснювати роботи необхідно з справними риштуванням і колисками.
3.11.14 Підняті та встановлені на місце рами або елементи риштування необхідно негайно закріпити зв'язками відповідно до проекту.
3.11.15 На мостах, що експлуатуються, помістя та колиски необхідно розташовувати поза габаритом наближення будівель. Не слід улаштовувати переходи між висячими колисками.
3.11.16 Гаки та підвіски риштування повинні бути заздалегідь випробувані навантаженням, що вдвічі перевищує робоче з тривалістю випробування не менше 15 хв. Випробування оформляється актом.
Навантаження гаків і петель для підвісного риштування та монтаж підвісного риштування необхідно доручати тільки досвідченим верхолазам. Місця для навішення гаків і петель визначити завчасно. Гаки та петлі підвісного монтажного риштування закріплювати на елементах риштування, які монтуються до їхнього піднімання.
3.11.17 Троси для піднімання й опускання пропускати через надійно закріплені блоки. Троси, щоб уникнути ушкодження, не повинні торкатися елементів конструкції.
3.11.18 Після закінчення робіт колиски необхідно опускати, рукоятки лебідки знімати. У неробочий час лебідка повинна знаходитись в положенні, що виключає можливість приведення її в дію сторонніми особами.
3.11.19 Лебідки, що служать для піднімання й опускання колисок, встановлювати на самих колисках або на прогоновій споруді поза габаритом наближення будівель.
Прикріплювати лебідки до прогонової споруди слід хомутами або болтами.
Лебідки, що установлюються на землі, завантажувати баластом, вага якого повинна не менше ніж у 2 рази перевищувати тягове зусилля лебідки. Баласт закріпити на рамі лебідки.
3.11.20 Працювати з використанням ручних піднімальних лебідок, що обладнані автоматично діючими подвійними гальмовими пристроями.
Не слід працювати лебідкою з несправними гальмами.
3.11.21 Працюючи в підвісній колисці застосовувати запобіжний пояс зі страхувальним канатом для прикріплення до надійного елемента мосту або конструкції споруд.
3.11.22 Перед застосуванням запобіжних поясів слід переконатися в їхній справності, а також у тому, що вони пройшли випробування.
Пояси повинні мати паспорт, номер і дату чергового випробування.
3.11.23 Не слід користуватися драбинами зі сходинками, що пришиті цвяхами, а також нарощувати драбини, що не передбачені для цього.
3.11.24 Не слід застосовувати як риштування драбини з покладеними на них дошками, а також окремі дошки, покладені на елементах прогонових споруд і не скріплені в щити.
3.11.25 Проїжджу частину мостів, де рух здійснюється понизу, необхідно оглядати й очищати за допомогою наявних оглядових пристосувань, а при
відсутності таких - зі спеціально закріпленого дощатого настилу, покладеного на зв'язках і нижніх поясах ферм, що мають поручні.
Прогонові споруди, де рух здійснюється поверху, оглядати і очищати: усередині - з дощатого настилу, покладеного на кутники зв'язків і закріпленого, а зовні - з оглядових пристосувань, з підвісних колисок або риштування.
Огляд і роботи з утримання високих аркових мостів виконувати зі спеціальних оглядових пристроїв, що споруджуються в залежності від конструкції моста із застосуванням спеціальних страхувальних засобів. У разі відсутності спеціальних оглядових пристроїв роботи виконувати з підвісних колисок, риштування та інших пристосувань.
3.11.26 Під час огляду та роботи на мостах, де рух здійснюється понизу, а також на високих аркових мостах, на електрифікованих ділянках допускається наближення до елементів контактної підвіски з боків і знизу на відстані більше 2 м, а зверху більше 3 м.
Виконання робіт у зазначеній зоні контактного та несучого проводів здійснювати тільки після зняття напруги з контактної мережі порядком, встановленим у розділі 6 даної Інструкції.
3.11.27 У місцях виконання робіт настили, проходи та драбини очищати від бруду, снігу, льоду та у зимовий час посипати піском.
3.11.28 Проходи та проїзди в місцях розташування помостів і риштування повинні закриватися та забезпечуватися попереджувальними написами.
3.11.29 Працівникі повинні підніматися на помості та на зібрані металеві конструкції по драбинах або спеціальних вхідних сходах. Не слід працювати механізованим інструментом із приставних драбин.
Підніматися або опускатися по розкосах та інших елементах конструкцій допускається тільки працівникам, що мають допуск до верхолазних робіт, з дозволу майстра або виконроба.
3.11.30 Особи, що працюють з лакофарбовими матеріалами та летючими органічними розчинниками, повинні виконувати правила особистої гігієни та
промсанітарії, знати безпечні методи ведення фарбувальних робіт, засоби та заходи захисту від токсичних речовин. Під час фарбування пістолетами-розпилювачами застосовувати фарби, що не містять свинець і бензол. Не слід застосовувати етилований бензин та бензол, як розчинник.
Лакофарбові матеріали зі свинцевими пігментами необхідно наносити тільки щіткою або валиком, застосовуючи їх в готовому вигляді і перетертих на оліфі.
Фарбування перхлорвініловими фарбами, що мають високу токсичність, слід виконувати тільки в ізолюючих респіраторах або пневмокостюмах.
3.11.31 Під час фарбування мостових конструкцій не спрямовувати струмінь фарби на проводи та ізолятори контактної мережі та повітряної лінії подовжнього енергопостачання.
3.11.32 Роботу з антисептування дерев'яних мостів для захисту деревини від гниття необхідно виконувати в часи найменшого сонячного опромінення.
Для захисту відкритих ділянок шкіри працівникам необхідно застосовувати спецодяг і запобіжну пасту. Після закінчення роботи необхідно прийняти теплий душ.
3.11.33 Користуватись пневматичним устаткуванням, механізмами та інструментами, що застосовуються під час виконання ремонтних робіт на мостах, у разі їх випробування в установленому порядку та випробування перед початком робіт.
Не користуватися установками та апаратами, що працюють під тиском, у разі відсутності або несправності манометрів і запобіжних клапанів. Справність манометрів необхідно перевіряти щодня перед початком зміни. Необхідно перевіряти і цілісність корпуса, відмітку щодо повірки.
3.11.34 При суцільній заміні мостових брусів і при укладанні без баластового мостового полотна, що виконуються колієукладальними або консольними кранами, необхідно дотримуватися заходів безпеки під час роботи з цими кранами.
У разі одиночної заміни мостових брусів з висуванням їх убік від мостового полотна для виконання роботи та забезпечення безпеки застосовувати пристосування, що охороняють бруси від падіння вниз.
3.11.35 Для запобігання ковзання під час установки гвинтових або гідравлічних домкратів під підошву та на головку домкратів покласти типові прокладки. Не слід застосовувати прокладки з дощок.
Під час піднімання або опускання прогонової споруди здійснювати одночасну роботу домкратів тільки на одній опорі. При цьому необхідно вкладати страхувальні клітки, нарощування або розбирання яких виконувати по мірі піднімання або опускання прогонової споруди.
3.11.36 Працівники, що виконують польові гідрометричні роботи, зобов'язані вміти поводитись з плавучими та рятувальними засобами.
При промірних роботах повинні використовуватися справні стійкі плавучі засоби (човни, катери, судна, баржі), що знаходяться у віданні однієї відповідальної особи. Керування самохідним судном може бути довірено тільки кермовим, що мають право водіння судна. Кожне самохідне судно повинне мати для сигналізації: стаціонарні сигнальні ліхтарі; акустичний сигнал, що чутно на відстані не менше 1 км; прапор білого кольору для відмашки; два ліхтарі з білим і червоним вогнями.
3.11.37 Використовувати плавучі засоби, які оснащені рятувальним кругом, мотузкою, ковшем або цебром, а також сумкою з медикаментами та перев'язними засобами. Усі, хто знаходиться в промірному човні та на судні при хвилюванні більше 3 балів, повинні бути в рятувальних жилетах.
3.11.38 На річках зі швидкістю течії більше 2,5 м/с проміри глибин виконувати тільки із суден і катерів; при швидкостях течії 1,5-2,5 м/с - з понтонів і човнів, переміщуваних по тросу; на річках зі швидкістю течії до 1,5 м/с проміри глибин виконувати з гребних човнів. Не здійснювати плавання та проведення робіт на човнах і понтонах при вітрі понад 5 м/с або хвилюванні більше 3 балів, на річкових катерах - при вітрі понад 7,5 м/с або хвилюванні більше 4 балів, а також при тумані, льодоході та шузі.
3.11.39 Промірні роботи з льоду проводити при його товщині не менше 10 см без ополонок. При недостатній міцності такого льоду роботи вести тільки з настилу дощок. Група, що виконує роботи на льоду, повинна користуватися мотузками та міцними тичинами. Усі лунки й ополонки діаметром більше 20 см необхідно обгородити вішками.
3.12 Вимоги безпеки праці під час огляду та виконання робіт у тунелях.
3.12.1 Керівник робіт дає команду про початок проведення робіт після переконання:
а) у видачі попереджень машиністам локомотивів про особливу пильність при наближенні до тунелів і більш частої подачі сповіщувальних сигналів;
б) у справності освітлення;
в) у справності автоматичної світлозвукової сигналізації, а при відсутності або несправності її виставити необхідну кількість сигналістів у тунелі та за порталами по обидва боки на відстані не менше 1 км від порталу для спостереження за поїздами, що проходять, і своєчасним оповіщенням працюючих про наближення поїздів, указати працівникові нішу, у якій він повинний укритися при підході поїзда.
3.12.2 Перебування в тунелі дозволяється тільки особам, зайнятим оглядом, виконанням обстежувальних або ремонтних робіт.
Складування матеріалів і інструменту в тунелі біля стін здійснювати тільки на час виконання робіт.
Керівник робіт зобов'язаний стежити, щоб під час виконання робіт у тунелі не було сторонніх осіб, а матеріали та інструмент займали стійке положення з дотриманням габариту. Ніші, призначені для укриття працівників, і підходи до них повинні бути вільними. Сміття з тунелю видаляється під час технологічного „вікна" і після закінчення робіт.
3.12.3 У тунелях повинне бути постійне електричне освітлення, що забезпечує найменшу горизонтальну освітленість на рівні головок рейок 1 лк.
Роботи в тунелях довжиною більше 300 м на прямих і більше 150 м на кривих ділянках колії з огляду та обмірюванню оброблення, видаленню слабких каменів, розшивці швів, нанесенню набризкбетону, перекладці деформованих частин оброблення, заміні рейок, шпал, очищенню дренажних лотків проводити при освітленості у вертикальній площині на рівні по різному орієнтованої робочої поверхні не менше 50 лк, а вантажно-розвантажувальні роботи - не менше 20 лк на рівні поверхні баласту по горизонтальній площині.
3.12.4 Під час поточного огляду та проходу по тунелю необхідно користуватися переносними індивідуальними ліхтарями напругою 12 В, незалежно від наявності постійного електроосвітлення.
3.12.5 Спостереження за справністю електроосвітлення в тунелі повинен здійснювати тунельний майстер, а в місцях виконання робіт - керівник робіт.
3.12.6 Працівники, що знаходяться в тунелі та на передпортальній ділянці, необхідно завчасно оповіщати про наближення поїзда спеціально улаштованою автоматичною світлозвуковою сигналізацією.
У разі відсутності зазначеної сигналізації або її несправності керівник робіт виставляє по обидва боки (за порталами тунелю не ближче ніж за 1 км від місця роботи) сигналістів, зв'язаних з керівником робіт телефонним зв'язком. Телефонний зв'язок керівника робіт із сигналістами може замінятися таким числом проміжних сигналістів, забезпечених сигнальними духовими ріжками, при якому надійно забезпечується оповіщення про наближення поїзда.
Під час роботи у тунелях довжиною більше 100 м для одержання повідомлення про відправлення поїздів керівник робіт повинний мати телефонний зв'язок з найближчими станціями або поїзним диспетчером.
3.12.7 Якщо круті укоси виїмок, підпірні стіни тощо не дозволяють розміститися працівникам збоку від рейкової колії, то місце робіт необхідно обгородити сигналами зупинки з видачею попередження поїздам.
3.12.8 Перед проходом поїзда по тунелю працівники повинні укритися в нішах.
3.12.9 Під час виконання робіт на одній з колій двоколійного тунелю перед проходом поїзда по сусідній колії керівник робіт повинний дати сигнал про припинення робіт та подати команду прибрати інструмент і укритися в нішах, призначених заздалегідь кожному робітникові.
У випадку закриття однієї з колій двоколійного тунелю працівники, що працюють на діючій колії, перед проходом поїзда повинні ставати в один ряд у стіни з боку недіючої колії або укритися в нішах.
3.12.10 Після проходу поїзда керівник робіт, переконавшись, що видимість у тунелі відновилася, дає дозвіл працівникам вийти з ніш і приступити до робіт.
3.12.11 Під час виконання робіт у разі надходження інформації про відключення вентиляції через її несправність, та у випадку затримки поїзда в тунелі, за візуально обумовленій стійкій задимленості тунелю керівник робіт дає вказівку про негайне застосування протигазів, якими працівники заздалегідь забезпечуються до початку робіт у тунелі. Роботи поновлюються після організації контрольних вимірів, термінових ремонтних робіт з відновлення вентиляції.
3.12.12 У тунелях довжиною більше 500 м, а також у всіх недостатньо провітрюваних тунелях (у випадку підозри на застій у ньому забрудненого повітря) періодично відбираються контрольні проби повітря для аналізу на наявність в його складі продуктів неповного згоряння палива (окиси азоту, окис вуглецю, сірчистий ангідрид). Періодичність і місця добору проб визначають органи санітарного нагляду, дистанції колії, що обслуговують тунелі. Вони повинні бути забезпечені прободобірними та індикаторними трубками для забезпечення експрес-аналізу. У разі надходження від працюючих в тунелі заяв про ознаки отруєння (головний біль, подразнення дихальних органів тощо), а також при підозрі на можливість забруднення тунелю природними газами (сірководень тощо) керівник робіт повинний вжити термінових заходів щодо організації виходу працівників у протигазах з тунелю, першої допомоги постраждалим і проведення контрольних хімічних досліджень.
У залежності від результатів аналізу, за узгодженням з органами Санепідемнагляду залізниці, коректується режим і розпорядок роботи людей у тунелі.
3.12.13 Двигуни внутрішнього згоряння потужністю понад 4,4 кВт, що застосовуються під час ремонтних робіт, встановлювати поза тунелем. Не використовувати етилований бензин для двигунів, що працюють у тунелях. Двигуни, що встановлюються в тунелі, повинні бути обладнані нейтралізаторами вихлопних газів.
3.12.14 У всіх видах ремонту колії в тунелі, що не потребують зняття напруги з контактної мережі в період їх проведення, використовувати електровозну тягу для транспортування несамохідних колійних машин.
3.12.15 У разі складання технологічних схем ремонту колії в тунелі при знятті напруги необхідно віддавати перевагу самохідним машинам, що виключають додаткове застосування тепловозної тяги. Для кожної тунельної ділянки керівник залізниці на підставі перевірки рівня забруднення повітряного середовища в тунелі з урахуванням графіка руху поїздів затверджує режими колійних робіт у тунелях.
3.12.16 Бригади монтерів колії, що працюють у тунелі, під час пропуску колійних машин, а також машиністи колійних машин та їхні помічники в ході цих робіт повинні бути забезпечені протигазами з аерозольними фільтрами і використовувати їх у разі необхідності. Кількість монтерів колії, що знаходяться в тунелі під час пропуску машин, повинна бути не більше, ніж передбачена в технологічному процесі. Усі допоміжні та заключні роботи проводити не раніше ніж через ЗО хвилин після виходу останньої машини з тунелю. Працівники, що обслуговують тунелі, повинні знати правила користування протигазами та догляду за ними.
3.12.17 При тепловозній тязі в тунелях довжиною більше 1 км, а також у випадку недостатнього природного провітрювання у всіх тунелях, незалежно від довжини і виду тяги, виконувати роботи у разі наявності штучної вентиляції, яка повинна працювати в технологічному режимі, згідно з паспортними даними.
3.12.18 До керівництва роботами, пов'язаними з перекладкою тунельної обробки та зворотних зводів, із проходкою штолень і вентиляційних шахт, шахт, допускаються тільки особи, що мають право на виконання гірських робіт.
3.12.19 Підривні роботи в тунелях виконувати відповідно до спеціально розроблених проектів, погоджених з гірничо-технічною інспекцією.
Електрозварювальники, які виконують роботи та знаходяться на конструкціях, що зварюються, повинні користуватися типовими гумовими діелектричними килимками та рукавичками для захисту від ураження електричним струмом.
3.13. Вимоги безпеки праці під час виконання колійних робіт із застосуванням колійних машин і механізмів, загальні вимоги.
3.13.1 Відповідальними за охорону праці працюючих під час виконання робіт із застосуванням колійних машин є керівник робіт, який призначається начальником структурного підрозділу, та начальник колійної машини.
Експлуатувати машини та механізми, які оглянуті та випробувані у встановленому порядку, а також укомплектовані відповідно до інструкцій з їх експлуатації.
3.13.2 Відповідальність за дотриманням вимог безпеки праці та пожежної безпеки персоналом, що обслуговує машину, повинні нести особи, відповідальні за справний стан машини (начальник, головний механік, інженер-технолог або машиніст).
3.13.3 У разі необхідності залучення монтерів колії до робіт з колійними машинами, їм необхідно досконало знати технологію роботи машин та які операції їм дозволяється виконувати. У всіх випадках монтери колії, перш ніж приступати до робіт, пов'язаних з роботою машин, повинні бути проінструктовані.
3.13.4 Обслуговуючий персонал повинний бути навчений правилам пожежної безпеки та методам використання первинних засобів пожежогасіння.
3.13.5 Не слід зберігати та перевозити легкозаймисті речовини в кабінах машини.
3.13.6 Особи, допущені до обслуговування колійної машини, повинні мати при собі документи на право керування машиною та про здачу екзаменів з питань охорони праці.
Виконання колійних робіт з використанням колієукладальних кранів, виправно-підбивально-опоряджувальних машин, щебенеочищувальних машин, електробаластерів, стрілових кранів на електрифікованих ділянках постійного та змінного струму здійснювати зі знятою напругою з контактної мережі на весь період роботи, контактна мережа повинна бути заземленою.
ࣔ
ࣔ
R
T
6
8
¾
À
ì
î
Â
Ä
ࣦ
@3.13.7 Не слід палити в кабінах машини та у безпосередній близькості від неї, не користуватися відкритим вогнем при її обслуговуванні і поруч з нею.
3.13.8 Не приступати до роботи у разі несправності гальм, ходових частин, звукової і світлової сигналізації.
3.13.9 Роботи з усунення несправностей, що виникли, та із змащення вузлів на колійних машинах виконувати тільки після їх повної зупинки та зупинки силового приводу.
3.13.10 Обслуговуючий персонал машини повинен бути забезпечений спецодягом і користуватись ним. Під час роботи одяг необхідно застебнути, волосся прибрати під головний убір.
3.13.11 Перед запуском двигуна та випробуванням гальм необхідно переконатися у відсутності людей під машиною та на колії до неї.
3.13.12 Перед пуском робочих органів і зрушення машини з місця машиніст (помічник машиніста) повинен подати звуковий сигнал.
3.13.13 Не слід керувати машинами, що мають виносний пульт, знаходячись на міжколійі.
3.13.14 Не слід сходити та сідати на машину під час руху, знаходитися на підніжках і робочих органах.
3.13.15 Спускатися з машини на колію необхідно повернувшись до машини обличчям і тримаючись обома руками за поручні.
3.13.16 Необхідно стежити, щоб у кабінах, на сходинках і поручнях не було масла та бруду.
3.13.17 Під час руху колійних машин своїм ходом або в складі поїзда робочі органи привести в транспортне положення.
3.13.18 Не слід передавати керування машиною іншій особі, що не має на це право.
3.13.19 Під час роботи на дво- і багатоколійних ділянках керівник робіт зобов'язаний забезпечити своєчасне оповіщення монтерів колії і бригаду машини про наближення поїздів по сусідній колії.
3.13.20 Не слід знаходитись на міжколії під час пропуску поїздів по сусідній колії.
3.13.21 Не слід здійснювати перевезення працівників на колійних машинах.
3.13.22 Під час виконання робіт із застосуванням щебеноочищувальних машин, а також електробаластера на безстиковій колії відповідальною особою щодо забезпечення безпеки працюючих призначається працівник за посадою не нижче старшого шляхового майстра, начальника дільниці або виконроба.
Під час виконання колійних робіт із застосуванням електробаластера, колійного струга, кюветоочищувальної машини, колієукладальних кранів і рейкоукладачів, хопер-дозаторів, виправно-підбивальних-рихтувальних машин, виправно-підбивально-опоряджувальної машини (ВПО-3000),
рейкошліфувального поїзда, баластоущільнувальної машини (БУМ), динамічного стабілізатора, колійного моторного гайковерта (ПМГ), плужного снігоочисника, снігоочисника таранного типу та електроснігоочисника роторного типу відповідальною особою щодо забезпечення безпеки працюючих призначається працівник за посадою не нижче шляхового майстра.
Під час виконання робіт із застосуванням універсальної баласторозподілювальної машини (УБРМ), рейкоочисної машини (РОМ), снігоприбиральних машин (СМ) відповідальною особою щодо забезпечення безпеки працюючих призначається працівник за посадою не нижче бригадира колії.
3.13.23 Керівникам робіт необхідно стежити, щоб монтери колії під час роботи колійних машин знаходились на безпечній відстані від робочих органів машин та на шляху руху машин.
3.14. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням щебенеочищувальної машини типу ЩОМ-4, КМ-80 тощо.
3.14.1 У разі переведення робочих органів машини з транспортного положення в робоче та навпаки не знаходитись біля стійок несучої рами і роторного пристрою.
3.14.2 Під час зарядки та розрядки робочих очисних органів з відцентрованою сіткою та вигрібним робочим органом підняту електромагнітами колійну решітку закріплювати на запобіжних захоплювачах.
3.14.3 Не слід наближатись на відстань менше 2 м до підрізного щита, що піднімається або опускається поворотним краном і вигрібного пристрою.
3.14.4 Під час роботи щебенеочищувальних машин не слід перебувати працівникам в робочій зоні на відстані менше 5 м попереду або позаду щебеноочищувального пристрою з відцентровим способом очищення і менше З м з вигрібним робочим органом.
Не допускати перебування людей з боку викиду засмічувачів і ближче 3 м від транспортерів.
3.14.5 До пропуску поїзда по сусідній колії роботу машини припинити, а робочі органи прибрати в межі її габариту.
3.15. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням електробаластера.
3.15.1 Під час дозування баласту електробаластером, плануванні та перерозподілі свіжо відсипаного баласту керівник робіт повинен стежити, щоб працівники знаходилися на відстані не менше 5 м від крайньої рейки.
3.15.2 Впевнитись у тому, що електробаластер має перехідний фартух і проміжні ланцюги бар'єра, що з'єднують перехід з однієї ферми на іншу.
3.15.3 На час проходу поїзда по сусідній колії робота електробаластера припинити, а крила дозатора прибрати в межі габариту машини.
3.16. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням колійного струга.
3.16.1 До пропуску поїзда по сусідній колії припинити роботу колійного струга.
3.16.2 Під час роботи колійного струга не допускати перебування людей перед і позаду крила ближче 10 м.
3.16.3 Під час роботи колійного струга на електрифікованих ділянках зняти напругу з контактної мережі.
3.17. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням землеприбиральних машин.
3.17.1 Під час роботи землеприбиральної машини не дапу скати перебування працівників на відстані менше ніж 2 м від робочих органів машини, а також перебування на них.
3.17.2 Під час руху землеприбиральної машини в межах станції поворотний транспортер закріпити у поздовжньому положенні.
3.17.3 Під час виконання робіт кювето-очищувальною машиною КОМ-300 бригада машиністів повинна користуватись індивідуальними засобами захисту (каски, респіратори, окуляри).
3.17А Не допускати знаходження машиністів, монтерів колії та інших працівників ближче 5 м від ротора, плугів та зони роботи маніпулятора.
3.17.5 Під час навантаження ґрунту на рухомий склад на сусідній колії за допомогою поперечного конвеєра або виконання вантажно-розвантажувальних робіт маніпулятором зняти напругу з сусідньої колії та заземлити контактну мережу обов'язкове.
3.17.6 Припинити роботи в разі, якщо напруга з контактної мережі колії, де працює КОМ-300, не знята, а контактна мережа не заземлена на всій ділянці робіт.
3.18. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням пересувної рейко зварювальної машини (ПРЗМ).
3.18.1 Роботи із застосуванням пересувних рейкозварювальних машин виконувати на колії, закритій для руху поїздів, тільки по розробленій інструкції, що затверджена на підприємстві.
3.18.2 Перед початком роботи корпуси всіх механізмів з електроприводом необхідно перевірити наявність заземлення на металеву раму ПРЗМ.
3.18.3 Огляд устаткування, що знаходиться під платформою ПРЗМ, необхідно виконувати тільки при зупиненій платформі та підкладених гальмових башмаках. На час огляду електрошафи повинні бути закриті.
3.18.4 Під час транспортування пересувної рейкозварювальної машини не допускається перебування обслуговуючого персоналу та інших осіб на відкритій частині платформи.
3.18.5 Перед початком роботи ПРЗМ необхідно привести в дію гальмові пристрої.
3.18.6 На час проходу поїзда по сусідній колії припинити роботу рейкозварювальної машини.
3.18.7 Під час підіймання або опускання зварювальної головки не виконувати будь-які роботи зі стиком рейок, а також не знаходитися в зоні розлітання іскор і часток розплавленого металу рейок.
3.18.8 Під час переміщення вздовж фронту робіт на відстань не більш 25 м зварювальну головку підняти над рівнем головки рейки на 40-50 мм.
У випадку пересувань на більшу, від зазначеної, відстань зварювальну голівку встановлювати на підлогу платформи та закріпляти.
3.18.9 Під час підтягування рейок або рейко-шпальної решітки не слід знаходитися на відстані менше 10 м від натягнутого тросу.
3.18.10 Машиніст ПРЗМ повинен знаходитися в кабіні машини і не брати участь у роботах, що виконує зварювальна бригада.
Шлангові проводи виконавчого електроінструмента необхідно підключати до джерела живлення через штекерні роз'єднувачі та при знятій напрузі.
3.18.11 Після закінчення зварювальних робіт прибирання виконавчого електроінструмента та заземлювальних засобів необхідно виконувати тільки після зняття напруги з джерела енергоживлення машини.
3.19. Вимоги безпеки праці під час транспортування пакетів ланок рейко-шпальної решітки господарчими поїздами та при виконанні робіт із застосуванням колієукладальних кранів і реикоукладачів, у тому числі УК-25СП.
3.19.1 Керівником робіт з підготовки господарського поїзда, завантаженого пакетами ланок рейко-шпальної решітки та транспортування його до місця призначення, призначати працівника колії за посадою не нижче шляхового майстра.
3.19.2 Перед відправленням поїзда керівник робіт повинен особисто переконатися у належному закріпленні пакетів на платформах і готовності поїзда для слідування по запланованому маршруту.
3.19.3 Господарчі поїзди під час проведення робіт на перегоні або в межах станції повинен супроводжувати керівник робіт або уповноважений ним працівник. За вказівкою начальника залізниці на господарські поїзди в необхідних випадках можуть призначатися головні кондуктори (п.2.27 ЦП-0067).
3.19.4 Бригада, що супроводжує поїзд із пакетами ланок рейко-шпальної решітки, під час його слідування повинна знаходитися в критому тарному вагоні. Проїзд людей на відкритих платформах не дозволяється. Бригада на шляху прямування, а також під час стоянки поїзда на станціях, зобов'язана періодично перевіряти стан закріплення пакетів і якщо виникає необхідність, підтягувати ослаблені стяжки. В окремих випадках, коли за умовами руху поїздів господарський поїзд з пакетами ланок рейко-шпальної решітки рухається тривалий час без зупинки, керівник робіт повинний дати заявку поїзному диспетчерові про необхідність зупинок на проміжних станціях для перевірки надійності кріплення пакетів. Довжина ділянок між такими зупинками визначається наказом дирекції залізничних перевезень у залежності від плану та профілю колії.
На електрифікованих лініях стяжки, що ослабли, необхідно підтягувати з торця пакета, щоб працівник, що підтягує стяжки, не знаходився зверху пакета. Не слід наближатися до контактного проводу, що знаходиться під напругою, на відстань ближче ніж 2 м.
Не слід забиратися на пакет для підтяжки стяжок на електрифікованих лініях.
3.19.5 Швидкість слідування поїзда, завантаженого пакетами ланок, що закріплені відповідно до вимог чинної Інструкції, при відсутності в ньому укладальних кранів допускається: у прямих ділянках колії і кривих радіусом 600 м і більше - до 70 км/год.; у кривих від 300 до 600 м - 40 км/год.; по стрілочних переводах при русі по прямій колії - 70 км/год., при русі на бокову колію - 25 км/год.
3.19.6 При наявності в складі поїзда укладального крана УК-25 проходження його до місця робіт здійснювати відповідно до Інструкції по закріпленню пакетів ланок рейко-шпальної решітки на чотирьохвісних платформах та про порядок проходження укладальних і розбірних поїздів.
3.19.7 Швидкість проходження поїзда, завантаженого пакетами ланок рейко-шпальної решітки, при наявності в ньому укладальних кранів УК-25 і моторних платформ МПД визначається додатком 11 інструкції ЦП-0067.
3.19.8 Під час укладання нових ланок колії і розбиранні старих, а також під час перевертання їх знаходитися під піднятою ланкою та збоку від неї не дозволяється. Працівники обслуговуючої бригади в цей час повинні знаходитися попереду або позаду піднятої ланки на відстані не менше 2 м.
Під час стикування необхідно утримувати ланки направляючою штангою за головку рейки на відстані не ближче 0,4 м від стику.
3.19.9 Працівникам не слід перебувати та проходити між завантаженими незакріпленими пакетами ланок, перебувати між ними в момент перетягування, а також перебувати на відстані менше 10 м від троса в момент перетягування пакетів ланок.
3.19.10 Під час проходження колієукладального (колієрозбирального) поїзда до місця роботи і назад пакети ланок на платформах повинні бути надійно закріплені спеціальними пристроями.
3.19.11 На час пропуску поїзда по сусідній колії роботу колієукладального крана та перетягування пакетів припинити і забезпечити габарит для безпечного пропуску поїзда.
Не здійснювати пропуск поїздів по сусідній колії під час роботи колієукладального крана УК-25СП.
3.19.12 Не слід виконувати колійні роботи позаду і попереду колієукладальних кранів на відстані менше 25 м, знаходитися на піднятому вантажі, переходити і знаходитися під піднятим вантажем, а також ближче 1 м збоку від нього.
3.19.13 Працівники, які входять до складу бригади, що обслуговує колієукладальні крани, повинні користуватися захисними касками та рукавичками.
3.19.14 Керівник машини повинний стежити за тим, щоб обслуговуючий персонал рейкоукладачів під час роботи не користувався передніми дверима
кабіни. Ці двері повинні бути на час роботи закриті на замок, а підвісні сходи зняті.
3.19.15 До початку роботи рейкоукладача борти платформи відкрити і закріпити в кронштейни з установкою на бортах огороджуючого бар'єра.
3.19.16 Не здійснювати роботу колієукладальних кранів у темний час доби, при відсутності необхідного освітлення, під час сильного туману або грози.
3.20. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням хопер-дозаторів.
3.20.1 Особам, що обслуговують поїзд під час навантаження і вивантаження, не слід:
а) знаходитися усередині кузова;
б) пролазити через відкриті люки в кузов;
в) виконувати регулювання механізмів і знаходитися в зоні підняття та опускання дозаторів при включеному повітрі;
г) знаходитися в зоні роботи екскаватора або під бункером при бункерному завантаженні.
3.20.2 Перед заповненням повітрям робочої магістралі необхідно переконатися у відсутності людей усередині хопер-дозаторів, а також у відсутності їх знаходження на відстані 1 м від розвантажувально-дозуючих механізмів. Включення повітря в робочу магістраль здійснити тільки після оповіщення працюючих. Команду про включення подає керівник роботи.
3.20.3 Під час пропуску поїзда по сусідній колії роботу з вивантаження баласту з хопер-дозатора припинити, а бригаді, що обслуговує поїзд, необхідно зійти на узбіччя або піднятися на площадки вагонів.
Не слід знаходитися на міжколії під час пропуску поїздів по сусідній колії.
3.20.4 Вивантаження щебеню із хопер-дозаторної вертушки проводити при швидкості руху вертушки не більше 5 км/год. Монтери колії повинні завчасно припинити роботу і сходити з колії за 300 м до наближення вертушки.
3.21. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням виправно-підбивально-опоряджувальної машини (ВПО-3000).
3.21.1 Перед початком робіт на сусідніх коліях керівник робіт сповіщає бригаді, що обслуговує машину ВПО-3000, про найбільший дозволений виліт крил дозатора та планувальника.
3.21.2 На час проходу поїзда по сусідній колії роботу машини ВПО-3000 припинити, а крила дозатора та планувальника прибрати в межі її габариту.
3.21.3 Не слід виконувати будь-які колійні роботи попереду машини на відстані менше 50 м від неї.
3.21.4 У темний час доби, під час грози і сильного туману не здійснювати роботу машини.
3.22. Вимоги безпеки праці під час виконання колійних робіт із застосуванням виправно-підбивально-рихтувальних машин (ВПР-1200, ВПРС-500, Р-2000, Р1а88ег Шіта* 08).
3.22.1 Перед виїздом на перегін і з перегону необхідно переконатися, що всі робочі органи та візки контрольно-вимірювальної системи приведені в транспортне положення та надійно закріплені.
3.22.2 Обслуговуючому персоналу машини під час роботи необхідно користуватися шумозахисними навушниками, що маються в комплекті устаткування машини.
Не слід знаходитися під час роботи в кабіні машиніста та у безпосередній близькості біля підбивальних блоків і силової установки без навушників.
3.22.3 Перед початком роботи необхідно переконатися, що всі частини механізмів, що рухаються, надійно захищені кожухами та огородженнями.
3.22.4 Під час роботи машини не слід знаходитися на відстані менше 1 м від опущених віброплит, ущільнювачів баласту, підбивальних блоків машини, крил планувальника.
3.22.5 Не слід виконувати ремонт машини при працюючому двигуні та наявності тиску в пневмогідросистемах; усувати несправності робочих органів, що знаходяться в піднятому і не застопореному положенні.
3.22.6 На час проходу поїзда по сусідній колії роботу машин припинити, робочі органи прибрані в межах габариту; а персоналу, що обслуговує машини, необхідно знаходитися в кабінах керування, бригаді монтерів - на закритій колії або на її узбіччі.
3.22.7 Під час руху машин зі станції до місця робіт, під час роботи та під час повернення їх з перегону на машині знаходитись тільки обслуговуючій бригаді та керівнику колійних робіт.
3.22.8 Не слід знаходитись без потреби працівникам машини і монтерам колії на сусідній колії або на міжколії, спереду або позаду машини ближче 5 м.
3.22.9 Дозволяється на машині Ріаззег Шітаї 08 працювати без зняття напруги з контактної мережі.
3.22.10 Не слід вилазити на дах машини при знаходженні її на електрифікованих лініях.
3.22.11 Під час роботи машин Ріавзег Шітаї 08 та Бошпаїлк у зв'язку із застосуванням лазерних пристроїв, не слід знаходитися в безпосередній зоні опромінення.
Під час роботи необхідно керуватись вказівками, що стосуються роботи з виправно-підбивально-рихтувальними машинами.
3.23. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням колійних моторних гайковертів (ПМГ).
3.23.1 Під час роботи машини необхідно знаходитись на відстані більше 1 м від її робочих органів.
3.23.2 На час проходу поїзда по сусідній колії обслуговуючому персоналу знаходитися в кабіні керування, а монтерам колії на закритій для руху поїздів колії або на узбіччі цієї колії.
3.24. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням універсальної баласторозподілювальної машини (УБРМ).
3.24.1 На час проходу поїзда по сусідній колії роботу машини з планувальником припинити, крила дозатора прибрати в межі його габариту.
3.24.2 Для унеможливлювання пошкодження опор контактної мережі плугами планувальника баласту 88Р-110 необхідно відключити заземлення опор. Для цього на місці робіт зняти напругу з контактної мережі та здійснити заземлення установленим порядком.
3.24.3 Під час роботи планувальника баласту 88Р-110 не допускати знаходження людей біля щіткового пристрою та бокових плугів ближче 10 м.
3.24.4 Під час розвороту поворотного конвеєра планувальника баласту 88Р-110 в бік близько розташованих контактних мереж і викиду забруднення в їх бік, необхідно переконатися, що вони не знаходяться під напругою.
3.25. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням рейкоочищувальної машини (РОМ).
3.25.1 Перед початком роботи необхідно перевірити всі з'єднання трубопроводів, фланцеві з'єднання, переконатися, що всі частини механізмів, що рухаються, надійно закриті кожухами та огородженнями, а об'єм води в цистерні забезпечить роботу машини на протязі „вікна".
3.25.2 Знаходження в цистерні та робота в ній дозволяється за наявності і використання працівником захисного одягу та взуття, страхувального каната, що надійно закріплюють одним кінцем до запобіжного пояса, а іншим до поручня площадки або зовнішніх сходів цистерни, та іншого працівника, що спостерігає за станом працюючого у цистерні та тримає в руках страхувальний канат для прийому сигналів від працівника, що знаходиться в цистерні.
3.25.3 На час проходу поїзда по сусідній колії обслуговуючому персоналу знаходитися в кабіні керування.
3.25.4 Кількість людей у кабіні не повинна перевищувати 5 чол., в тому числі 3 чол. обслуговуючого персоналу.
3.25.5 Налагоджування гідромоніторів дозволяється виконувати при тиску не більше 0,2 МПа (2 атм).
3.25.6 При роботі машини забороняється знаходитися на відстані менше З м від візка з гідромонітором.
3.25.7 Перед початком роботи керівнику робіт необхідно перевірити наявність щитків і екранів, що запобігають викиду часток баласту, що можуть травмувати працівників і людей, які знаходяться на платформі та поблизу колії.
3.25.8 Під час роботи вакуумного навантажувача баласту для прибирання засмічувачів з колії забороняється виконувати будь-які роботи, не пов'язані з обслуговуванням машин, на колії попереду та позаду машини ближче 25 м, або збоку ближче 5 м.
3.26. Вимоги безпеки праці під час очищення колії від снігу снігоочисниками.
3.26.1 Очищення колії від снігу на перегонах і станційних коліях необхідно, за можливістю, проводити снігоочисниками.
3.26.2 Очищення колії монтерами колії вручну здійснюється у місцях перепон для проходу снігоочисника у робочому стані: переїзди, стрілочні переводи, штучні споруди, посадочні платформи тощо.
3.26.3 3 метою забезпечення безпеки руху і належних умов праці, до початку зими всі дільниці і станційні колії ретельно перевіряються щодо можливості пропуску снігоочисника у робочому стані. Виявлені перепони усуваються або відповідним чином огороджуються.
3.26.4 Роботою снігоочисника керує працівник, який займає посаду не нижче шляхового майстра.
3.26.5 Керівник під час роботи снігоочисника повинен слідкувати за тим, щоб колія була вільною, за відсутністю біля колії людей (ближче 5 м), за показаннями сигналів, повинен своєчасно, в залежності від ситуації, вимагати від машиніста: зменшення швидкості, зупинки тощо.
3.26.6 Монтерам колії не слід знаходитись у зоні робочих органів снігоочисника та на відстані ближче 5 м від колії під час проходження по ній машини у робочому стані.
3.26.7 Під час роботи на електрифікованих дільницях не слід виконувати огляд і ремонт обладнання снігоочисника якщо при цьому необхідно наближатись до контактної мережі ближче 2 м.
3.26.8 Закріплення крил снігоочисника у транспортне положення і звільнення їх з такого положення, огляд і ремонт робочих органів снігоочисники необхідно виконувати при роз'єднаній повітряній магістралі з локомотивом і повністю випущеному повітрі з робочих резервуарів.
3.26.9 Викидний транспортер снігоприбиральної машини повинен завжди знаходитися в транспортному положенні за винятком процесу видалення снігу.
3.26.10 Спостереження за роботою транспортерів піввагонів необхідно вести з кабіни кінцевого піввагона.
Не слід знаходитися на транспортерах головної частини або піввагонів під час їхнього руху.
3.26.11 На час проходу поїзда по сусідній колії крила та бокові щітки необхідно прибрати в межі габариту машини.
3.26.12 Зчеплення та розчеплення головної частини снігоприбиральних машин з піввагонами та піввагонів один з одним виконувати тільки після зупинки поїзда.
Після зчеплення машини з локомотивом перевірити:
а) роботу електроосвітлення та прожекторів, а також світлової і звукової сигналізації в кабінах керування та приміщенні електростанції снігоприбиральної машини;
б) справність повітряної магістралі на снігоприбиральній машині;
в) дію звукового сигналу снігоприбиральної машини;
г) справність стопорних пристроїв автозчеплень.
3.26.13 Після подачі сигналу на початок роботи не слід знаходитись у межах зони дії робочих органів машини, сідати чи ставати на робочі органи машини.
3.26.14 Зчеплення снігоочисника з локомотивом виконувати локомотивною бригадою та під контролем машиніста снігоочисника.
Після зчеплення з локомотивом необхідно перевірити:
а) роботу електроосвітлення та прожекторів, а також світлової і звукової сигналізації, встановленої в снігоочиснику та кабіні машиніста локомотива;
б) роботу усього пневматичного приводу машини;
в) дію звукового сигналу.
Розчіплювання снігоочисника повинне виконуватися машиністом снігоочисника або його помічником.
3.26.15 Під час роботи снігоочисників працюючим не слід перебувати:
а) на відстані менше 400 м попереду плужного снігоочисника;
б) у зоні робочих органів при відкритті та закритті крил, при установці підрізного ножа або опусканні плуга, а також під час роботи машини.
3.26.16 Не слід транспортувати в снігоочисниках горючі рідини.
3.26.17 Під час огляду механізмів розкриття крил снігоочисника таранного типу випуску 1955 р. встановити запобіжні розпірки.
3.26.18 Ремонт і огляд прожекторів і даху снігоочисника на електрифікованих ділянках виконувати тільки після зняття напруги з контактної мережі та її заземлення з обох боків снігоочисника.
3.26.19 Під час роботи електроснігоочисника в зчепі з тепловозом машиніст повинен:
а) виконувати запуск робочих органів електроснігоочисника, переконавшись в тому, що біля них немає людей;
б) користуватися аварійним вимикачем тільки у випадку крайньої необхідності;
в) перед початком руху електроснігоочисника попередньо подати звуковий сигнал.
3.26.20 Не слід відкривати двері станції керування, якщо снігоочисник не знеструмлений.
3.26.21 Під час приведення снігоочисника в транспортне положення нижній живильник надійно закріпити, щоб уникнути обертання кронштейнів, поставлених на розсікач. Не транспортувати снігоочисник без закріплення живильника.
3.26.22 Під час відкриття та закриття великих крил, а також у разі установки підрізного ножа з робочого положення в транспортне або з транспортного в робоче необхідно стежити, щоб у зоні відкриття та закриття крил, а також під снігоочисником у зоні підрізного ножа не знаходилися люди.
3.26.23 Закріплення крил у транспортне положення та звільнення їх з цього положення виконувати при перекритій повітряній магістралі.
3.26.24 Під час роботи електроснігоочисника працівники повинні знаходитися з протилежного боку викиду снігу на відстані не менше 5 м, а також не ближче 30 м спереду.
3.26.25 Під час роботи електроснігоочисника на електрифікованих ділянках зняти напругу з контактної мережі, а контактну мережу заземлити.
3.27. Вимоги безпеки праці під час виконання колійних робіт із застосуванням спеціального рухомого складу для навантаження, перевезення та розвантаження рейкових плітей.
3.27.1 Відповідальними за виконання працівниками спецскладу вимог з охорони праці повинні бути машиніст цього поїзда та керівник колійних робіт. Відповідальним за загальну координацію дій усіх працівників, зайнятих на навантаженні або вивантаженні рейкових плітей, і забезпечення безпеки праці може бути призначений працівник за посадою не нижче начальника дільниці, старшого шляхового майстра, виконроба.
3.27.2 Під час навантаження, вивантаження рейкових плітей і руху спецскладу не слід:
а) ходити по рейкових плітях і стояти на них;
б) знаходитися на спецсоставі стороннім особам.
3.27.3 На станції, безпосередньо перед виїздом для вивантаження плітей, необхідно встановити телефонний або радіозв'язок між машиністом спецскладу і машиністом локомотива.
3.27.4 Для спостереження за кінцями рейкових плітей у вузлах кріплення в темний час доби включати освітлення не менше 20 лк.
3.27.5 Рейкові пліті під час транспортування на електрифікованих ділянках змінного струму заземлити безпосередньо по кінцях і через роликові опори гнучким проводом перетином не менше 10 мм на металеву раму платформи через кожні 100 м. Машиніст спецскладу зобов'язаний перед відправленням поїзда на перегін перевірити наявність заземлення.
3.27.6 Рейкові пліті, що вивантажуються зі спецскладу для укладання їх на електрифікованих ділянках колії на змінному струмі, повинні негайно заземлюватися відповідно до вимог підрозділу 6.4 цієї Інструкції.
3.28. Вимоги безпеки праці під час роботи колійних машин на електрифікованих ділянках.
3.28.1 Під час виконання робіт на колії із застосуванням коліє- або рейкоукладачів при заміні рейок, виправно-підбивально-опоряджувальної машини (ВПО-3000), щебенеочищувальної машини, електробаластерів при підніманні колії, стрілових кранів на електрифікованих ділянках постійного та змінного струму зняти напругу з контактної мережі на весь період робіт, а саму контактну мережу заземлити.
3.28.2 Роботу електробаластерів з рихтування колії, з дозування баласту, виправно-підбивальних машин циклічної дії, рейкоукладачів із збирання раніше замінених рейок, рейкоочищувальної машини (РОМ), а також роботу з кранами, що мають переміщення стріли тільки в горизонтальній площині
(крани дрезин АГМ, АГМУ, ДГК, ДГКУ, МПТ тощо), виконувати за наряд-допуском без зняття напруги з контактної мережі.
Заземлення опор контактної мережі та інших пристроїв необхідно відвести за межі габариту машин у робочому стані без порушення його цілості. Заземлення опор виконувати відповідно до підрозділу 6.4 цієї Інструкції.
Відведення та відновлення заземлень виконувати працівниками служби колії під наглядом представника району контактної мережі.
При цьому обслуговуючому персоналу Не слід наближатися до неогороджених проводів або частин контактної мережі на відстань менше 2 м як самим, так і через будь-які предмети.
3.28.3 Колієукладачі та стрілові крани повинні прямувати зі станції до місця робіт і зворотно при опущеній і закріпленій стрілі, встановленій вздовж колії.
Піднімати та розвертати стрілу крана, підніматися людям на ферми та відкриті площадки, а також починати роботу дозволяється тільки за вказівкою керівника робіт після одержання ним і машиністом крана від працівника району контактної мережі, відповідального за зняття напруги та заземлення контактної мережі, письмового дозволу.
3.28.4 Під час роботи колієукладальних кранів УК-25/9, УК-25/СП, УК-25/9-18, Безес ТЬ-70 пости керування механізмами вантажопідіймального устаткування повинні знаходитися на відстані не менше 5 м від колії, де працює кран:
а) на перегонах двоколійних ділянок - з боку узбіччя;
б) на перегонах трьох- і чотирьохколійних дільниць - з боку міжколійя;
в) на станціях - з боку узбіччя або міжколійя;
г) на станціях при ширині міжколійя по обидва боки менше 5 м - з боку сусідньої колії з відключеною та заземленою контактною мережею.
В усіх зазначених випадках повинне бути забезпечене зняття напруги та заземлення частин контактної мережі та повітряної лінії, що знаходяться на
відстані менше 2 м від верха спинки сидіння машиніста на фермі укладального крана.
3.28.5 Перед роботою у „вікно" керівник колійних робіт обстежує фронт робіт з метою виявлення:
а) проводів, що заважають рухові колієукладального крана, якими можуть бути: контактна підвіска разом із фіксуючим тросом станційної колії, що знаходиться під робочою напругою та заанкерована на опорі колії, що ремонтується; шлейф секційного роз'єднувача, встановленого на опорі колії, що ремонтується; проводи повітряних ліній електропередачі напругою 6 і 10 кВ, що перетинають не електрифіковану залізницю;
б) місць підключення до рейок проводів робочих заземлень: відсмоктуючої лінії тягової підстанції, заземлюючих проводів комплектних трансформаторних підстанцій (КТП) або автотрансформаторних пунктів (АТП) на ділянках напругою 2x25 кВ, зворотного проводу на ділянках змінного струму або на ділянках з відсмоктуючими трансформаторами, відзначеними установкою спеціального затиску та знака-указівника „Небезпечно! Висока напруга!" червоного кольору із зображеною на ньому стрілкою (рис. 3.4).
3.28.6 У разі потрапляння в зону ферми колієукладального крана (ближче 2 м) проводу або контактної підвіски, що заважає його руху (шлейф секційного роз'єднувача, контактна підвіска іншої діючої колії, заанкерована на опорах колії, що ремонтується), після зупинки машиністом колієукладального крана електромонтером району контактної мережі, за наказом енергодиспетчера послідовно виконувати наступне (рис. 3.11):
а) визначити наявність або відсутність робочої напруги на проводі, що заважає, або близько розташованого до ферми за допомогою покажчика високої напруги або „простежуванням";
б) в разі наявності робочої напруги на проводі, що заважає, по заявці керівника колійних робіт за наказом енергодиспетчера вона знімається, виконується повторна перевірка наявності або відсутності напруги на ньому і заземлення проводу встановленим порядком.
Рисунок 3.11. Схема заземлення проводів, що заважають руху колієукладального крана: 1-заземлювальна штанга; 2-контактна мережа; 3-знову встановлені заземлювальні штанги; 4-провід, що заважає руху; 5-колієукладальний кран; 6-рейкова колія.
3.28.7 Розкріплення та закріплення пакетів ланок у випадку використання знімного устаткування типу СО і СО-2 і уніфікованого УСО, УСО-2 і УСО-3, а також підіймання на ферму працівників колієукладача для усунення несправності допускаються люди тільки на ділянці колії з відключеною та заземленою контактною мережею. Заземлення місця робіт повинне виконуватися з урахуванням довжини укладального та розбірного поїздів.
3.28.8 Перед підніманням персоналу з нижнього пояса ферми на верхній оператор крана завішує дві шунтуючі штанги по кінцях ферми або в місці зупинки крана завішується одна заземлювальна штанга для забезпечення металевого зв'язку між корпусом крана (або рейкою, де знаходиться кран) та контактної мережі колії, що ремонтується (рис. 3.12).
Рисунок 3.12 Схема заземлення контактної мережі перед виходом персоналу на верхній пояс колієукладального крана: 1-заземлювальна штанга; 2-контактна мережа; 3-заново встановлена заземлювальна штанга; 4-колієукладальний або колієрозбірний кран; 5-рейкова колія; 6-шунтувальні штанги.
3.28.9 Під час виконання робіт на перегонах двох- і багатоколійних ділянок, а також на станціях, перебування людей на пакеті збоку сусідньої колії, напруга з контактної мережі якої не знята, допускається тільки між опорами на відстані не менше 5 м від їхніх частин (проводів), що знаходяться під напругою.
Монтери колії (стропальники), що виконують роботи зі стропування ланок на платформі укладального (розбирального) крана, повинні проводити ці роботи, знаходячись на пакеті ланок з боку поста керування машиніста кранової установки.
3.28.10 Відключену для проведення колійних робіт ділянку контактної мережі заземлити порядком, установленим у підрозділі 4.4 цієї Інструкції.
У разі наявності розривів у рейкових нитках на усьому фронті робіт додаткові заземлювальні штанги установити по усьому фронту робіт на відстані не більше 300 м одна від одної (рис. 3.8).
Для заземлення колієукладального крана паралельно ізоляторам однієї лижі відбійника встановлювати іскровий проміжок із пробивною напругою 1200 В.
3.28.11 Під час роботи електробаластера, щебеноочищувальних рихтувальних пристроїв на ділянках, де є робоче заземлення (відсмоктуючі лінії тягових підстанцій, заземлення постів секціонування, заземлення автотрансформаторних пунктів на ділянках напругою 2x25 кВ, з'єднання однієї з фаз комплектної трансформаторної підстанції (КТП) і комплектної трансформаторної підстанції однофазної (КТПОС), зняти напругу з контактної мережі на весь період роботи у встановленому порядку, а контактну мережу на місці робіт заземлити.
3.28.12 Під час виконання колійних робіт на стику контактної мережі станції і перегону, а також на станціях стикування, зняття напруги виконується з відповідних колій перегону та секцій станцій. Забезпечення електробезпеки
при виконанні колійних робіт у даному випадку здійснювати аналогічно тому, як це виконується на перегоні (підрозділ 4.4).
3.28.13 У робочому стані дозволяється торкання контактного проводу лижами-відбійниками з віджиманням на відстань не більше 300 мм за умови зняття з контактної мережі напруги, її заземлення та обладнання полозів крана вугільними або металокерамічними накладками для захисту поверхні контактного проводу від ушкодження.
3.28.14 Під час роботи або прослідування колійних машин працівники, що обслуговують ці машини, повинні знаходитися в кабінах керування або господарських приміщеннях. Під час проходу в кабіну керування, приміщення електростанції або господарське приміщення, а також при виході з них необхідно дотримуватись обережності та не мати в руках предметів, якими можна випадково доторкнутися до контактних проводів.
3.28.15 Під час виконання робіт із застосуванням стрілових кранів на залізничному ходу на коліях, суміжних з електрифікованими, керівник робіт зобов'язаний стежити, щоб жодна частина машини (стріла, трос тощо) або вантаж не наближалися на відстань менше 2 м до проводів, що знаходяться під напругою, або частин контактної мережі і відкритих розподільчих устаткувань.
3.28.16 Для попередження працівників, які обслуговують колійні машини важкого типу, про небезпеку наближення до проводів, що знаходяться під напругою, контактної мережі та повітряних ліній на всіх машинах на висоті 3,5 м над рівнем головок рейок біля драбини, що ведуть на дах, повинен бути нанесений попереджувальний знак (знаки колійні та сигнальні, що їх застосовують на залізничному транспорті), а також горизонтальні смуги червоного кольору і напис „НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ! ДО КОНТАКТНОГО ПРОВОДУ - 2 М!". горизонтальні смуги з написом наносять зі сторони можливого підйому людей (на бічних стійках чи кабінах керування).
3.29. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням динамічного стабілізатора колії.
3.29.1 Під час роботи на перегоні динамічний стабілізатор колії огороджується сигналами, відповідно до „Правил технічної експлуатації залізниць України" і Інструкції ЦП-0067, як робочий поїзд.
3.29.2 Не слід обслуговуючому персоналу та іншим робітникам знаходитися в робочій зоні стабілізатора, особливо в зоні рухомих пристроїв та робочих органів.
3.29.3 Динамічний стабілізатор може працювати без зняття напруги з контактної мережі.
3.29.4 Не слід підніматись на дах машини під контактною мережею, сідати та сходити з машини під час її руху.
3.29.5 Не слід працівникам знаходитись на суміжній колії та міжколійі' спереду та ззаду машини ближче 5 м.
3.30. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням укладального крана Бе8ес ТЬ-70.
3.30.1 Всі роботи з пересування крана Безес ТЬ-70, піднімання ланок колії або блоків стрілочних переводів виконуються за командою керівника робіт з попередньою подачею звукового сигналу.
3.30.2 Усі працівники, що обслуговують колієукладальний поїзд, при перетягуванні блоків повинні відійти від натягнутих канатів не менше ніж на 10м. Для запобігання сходів платформ із рейок необхідно ставити під колеса крана гальмові башмаки в районі третього бруса від кінця блоку, що покладений у колію.
3.30.3 Не слід виконувати роботи попереду і позаду крана Оезес ТЬ-70 на відстані ближче 25 м, знаходитися на піднятому блоці або ланці колії, переходити і знаходитися під піднятим блоком, а також на відстані ближче 2 м збоку від блоку.
3.30.4 За необхідності роботи двох кранів Безес ТЬ-70 в синхронному режимі, вони повинні бути з'єднані кабелем. Керування роботою обох машин здійснює оператор за допомогою дистанційного радіокерування.
3.30.5 Відповідальність за дотримання вимог безпеки праці під час роботи колієукладального крана Оезес ТЬ-70 несе керівник колійних робіт.
3.31. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням рейкошліфувального поїзда.
3.31.1 Під час роботи рейкошліфувального поїзда не слід:
а) знаходитись ближче 10 м збоку та на відстані не менше 30 м попереду і 50 м позаду поїзда;
б) обслуговуючому персоналу знаходитись ближче 2 м від працюючих шліфувальних візків;
в) виконувати будь-які роботи по ремонту та обслуговуванню обладнання;
г) сходити та сідати в поїзд під час руху, відкривати вікна та двері.
3.31.2 Не слід підніматися на дах секції при знаходженні поїзда на електрифікованих коліях без зняття напруги та заземлення контактної мережі.
3.31.3 Для запобігання загоряння дерев'яних шпал на ділянці, де виконується шліфування, в суху і теплу пору року перед шліфуванням необхідно обприскувати їх водою з поливального пристрою рейкошліфувального поїзда.
3.31.4 У зв'язку з розлітанням іскор при шліфуванні рейок, не слід пропускати поїзди з вогненебезпечними та вибуховими речовинами по сусідній колії.
3.32. Вимоги безпеки праці під час роботи із застосуванням знімних кранів для навантаження рейок на залізничні платформи.
3.32.1 Здійснювати експлуатацію кранів, що мають у паспорті відмітку про своєчасне проходження опосвідчення та випробування і придатні для призначеної роботи.
3.32.2 Роботу крана вести під керівництвом особи за посадою не нижче бригадира колії, який наказом по дистанції призначений відповідальним за безпечне виконання робіт кранами.
3.32.3 Захоплювальні пристрої крана необхідно установлювати вертикально над рейкою, що підлягає підніманню.
3.32.4 Стійки кранів необхідно міцно та надійно кріпити у гніздах платформи.
3.32.5 Після переміщення лебідки на кінець стріли крана її необхідно закріпити належним чином.
3.33. Вимоги безпеки праці під час роботи із застосуванням козлових і стрілових кранів.
3.33.1 Експлуатацію козлових і стрілових кранів здійснювати тільки при наявності відмітки в паспорті про походження технічного опосвідчення та технічного діагностування.
3.33.2 Перед початком роботи крани та стропи необхідно ретельно оглянути і впевнитись, що вони справні. При цьому необхідно стежити, щоб закріпляючі гайки частин, що рухаються, були щільно затягнуті та зашплінтовані.
3.33.3 Захоплювальні пристрої крана встановити вертикально над вантажем, що підлягає підніманню.
3.33.4 Працівники, що експлуатують крани, повинні знати та точно виконувати встановлену систему знакової сигналізації.
3.33.5 Магнітні захвати, що не мають запобіжних пристосувань (на випадок відключення струму), використовувати тільки у випадку огородження робочої зони.
3.33.6 Не слід піднімати вантаж без перевірки надійності його зачеплення. У випадках навантаження та вивантаження рейок їх захват здійснюється не менше ніж у двох місцях.
Не слід при закінченні навантаження, вивантаження або під час перерви в роботі залишати вантаж у підвішеному стані.
3.33.7 Дозволяється спарена робота двох стрілових кранів з однаковим режимом під керівництвом однієї особи, відповідальної за безпечне виконання робіт такими кранами. Такі роботи здійснюють за проектом виконання робіт.
Спарена робота козлових кранів допускається за умови єдиного командування та наявності пристрою синхронної роботи електричної частини кранів та їх механічного з'єднання між собою.
3.33.8 Горизонтальне переміщення вантажу кранами виконувати на висоті не менше 0,5 м від елементів колії, що зустрічаються на шляху переміщення вантажу. Не слід переміщувати вантаж над людьми.
3.33.9 Установку та роботу кранів ближче 40 м від проводу повітряної лінії електропередачі напругою більше 42 В виконувати при наявності відповідного наряду-допуску та письмового дозволу від організації, що експлуатує лінію.
Роботу вантажопідіймальних машин і механізмів в зоні контактної мережі та повітряних ліній електропередачі без зняття напруги здійснювати тільки з дозволу підприємства-власника лінії при дотриманні встановлених правил. Відстані від піднімальних та висувних частин кранів до вертикальної площини, утвореною проекцією на землю найближчого проводу, що знаходиться під напругою, не повинні бути меншими вказаних в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1-Відстані до найближчих проводів, що знаходяться під напругою
Напруга повітряної лінії, кВ Найменша відстань, м
1 1,5
1-20 2,0
35...ПО 4,0
150 5,0
220 6,0
330...550 змінного струму 9,0
800 (постійного струму) 9,0
Не слід працювати на стрілових кранах і встановлювати їх безпосередньо під проводами контактної мережі, повітряною лінією напругою 0,4-35 кВ, що знаходяться під напругою.
3.33.10 Вантажопідіймальні машини та механізми (крім машин на гусеничному ходу) під час робіт у межах охоронної зони повітряних ліній електропередач на відстані менше 50 м від електрифікованих залізничних колій необхідно заземлити за допомогою переносного заземлювача (виготовленого за ГОСТ 12.1.030-81), заглибленого в ґрунт на глибину не менше 1,0 м.
3.33.11 У разі роботи вантажопідіймальних машин і механізмів на гумовому ходу в охоронній зоні контактної мережі постійного і змінного струму, повітряних ліній електропередачі напругою 6, 10, 27,5, 35 кВ, розташованих на опорах контактної мережі або самостійних опор, заземлення корпусів зазначених машин і механізмів, у тому числі і при наявності автономних джерел електроживлення, виконувати на рейки, на які заземлені опори контактної мережі або до середньої точки дросель-трансформаторів.
Під час роботи декількох вантажопідіймальних машин у районі одного рейкового кола їхнє заземлення повинне підключатися до одного місця рейкового кола.
Вантажопідіймальні машини та механізми, що живляться від зовнішньої електричної мережі, не слід заземлювати на середню точку дросель-
транформатора та на рейкові нитки як на електрифікованих, так і на не електрифікованих ділянках залізниць, а повинні заземлюватися на інвентарний заземлювач.
3.33.12 Під час роботи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі напругою 6-35 кВ і поблизу розподільних підстанцій напругою 6-35 кВ заземлення вантажопідіймальних машин і механізмів можна виконувати на контур заземлення підстанції.
3.33.13 Вантажопідіймальні машини і механізми на гусеничному ходу, що працюють в охоронній зоні контактної мережі постійного та змінного струму, а також проводів повітряної лінії електропередач, повинні заземлюватися на рейки, на які заземлені опори контактної мережі, або приєднуватися до середньої точки дросель-трансформаторів через іскровий проміжок, діод.
3.33.14 Будівельно-монтажні та навантажувально-розвантажувальні роботи в охоронній зоні контактної мережі та ліній електропередачі слід виконувати під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне виконання робіт кранами, при наявності наряду-допуску на роботу кранів і письмового дозволу підприємства-власника лінії.
Швидкість вітру, при якій Не слід працювати вантажопідіймальними кранами, зазначається в паспорті крана.
3.33.15 Після закінчення робіт кран поставити на місце, призначене для стоянки, загальмувати, стрілу та гак підняти у верхнє положення. Стрілу встановити уздовж рейкової колії.
3.33.16 Дротові канати необхідно періодично очищати від бруду, оглядати зовнішні дроти та виконувати відбракування зношених канатів (тросів).
3.33.17 Не слід виконувати роботу кранів на залізничному ходу на несправних коліях.
3.33.18 Під час виконання робіт краном на залізничному ходу необхідно чітко вказувати умови переміщення стріли під контактною мережею.
3.34. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт із застосуванням кранів на дрезинах ДГКУУ, ДГКУу-5, АГМС, ПРЛ, МТП тощо.
3.34.1 До робіт з навантаження та вивантаження матеріалів верхньої будови колії кранами на дрезинах ДГКУУ, ДГКУу-5, АГМС, ПРЛ, МТП допускаються водії дрезин, що мають право на керування такими кранами.
3.34.2 Приступати до роботи з краном на дрезинах ДГКУУ, ДГКУу-5, АГМС, ПРЛ, МТП дозволяється тільки після постановки їх на гальма.
3.34.3 Керівник робіт повинен слідкувати щоб машиніст перед початком руху візка, каретки з краном, а також перед початком вантажних операцій крана, попередивши про це причетних працівників звуковим сигналом.
3.34.4 Роботою з навантаження та вивантаження матеріалів краном на дрезинах ДГКУУ, ДГКУу-5, АГМС, ПРЛ, МТП керує працівник за посадою не нижче шляхового майстра, а за узгодженням з Держгірпромнаглядом -бригадира колії, який зобов'язаний стежити, щоб під час роботи крана ніхто не знаходився під стрілою та піднятим вантажем.
3.34.5 Перед пропуском поїзда по сусідній колії піднятий вантаж необхідно опускати, а роботу крана припиняти.
3.34.6 Під час навантаження та вивантаження рейок і стрілочних переводів для утримання вантажу у зафіксованому положенні необхідно застосовувати гнучкі чалочні пристосування.
3.34.7 Під час навантаження та вивантаження шпал і брусів краном необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:
а) стропування пакетів шпал і брусів виконувати справними та випробуваними тросами;
б) захоплювати пакет так, щоб виключити зсув його з тросу і розвал пакета;
в) стропальники повинні підтримувати та направляти у потрібному напрямку пакет спеціальними стропами, знаходячись від вантажу, що піднімається, на відстані не ближче 2 м.
3.34.8 Пересування дрезин з вантажем на гаку крана дозволяється при швидкості не більше 5 км/год. і вагою вантажу не більшою, зазначеної у технічному паспорті. При цьому необхідно робити про це запис у чергового по станції.
3.35. Вимоги безпеки праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.
3.35.1. Загальні вимоги.
4.35.1.1 Навантаження та вивантаження матеріалів і запасних частин слід виконувати на справних вантажопідіймальних кранах і пристроях.
3.35.1.2 У темний час доби навантаження та вивантаження матеріалів верхньої будови колії здійснювати при освітленості місця робіт не менше 20 лк, заміри здійснюють на горизонтальній площині на рівні землі працівниками району електричних мереж дистанції електропостачання.
3.35.1.3 Не слід піднімати вантаж без перевірки надійності стропування та підтягувати вантаж косим натягом троса.
3.35.1.4 Не слід працівникам, що обслуговують навантажувально-розвантажувальні роботи, знаходитися під вантажем та на шляху його переміщення.
3.35.1.5 Стропальники під час роботи повинні бути одягнені в захисні каски. Монтери колії, що виконують обов'язки стропальників, повинні пройти відповідну професійну підготовку і мати свідоцтво на право виконання таких робіт.
3.35.1.6 Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт здійснювати за схемами стропування та переліком вантажів із вказівкою їх ваги, що повинні бути на місці виконання робіт.
3.35.2. Вимоги безпеки праці під час навантаження та розвантаження рейок, стрілок, хрестовин і зрівнювальних приладів.
3.35.2.1 Навантаження та вивантаження рейок, стрілок, хрестовин, зрівнювальних приладів слід виконувати за технологічними картами із застосуванням вантажопідіймальних механізмів і пристосувань.
3.35.2.2 Навантаження, перевезення та вивантаження стрілочних переводів на залізобетонних брусах на спеціальних (похилих) платформах виконувати згідно з технологічними картами на виконання цих робіт.
3.35.2.3 Під час навантаження та вивантаження рейок, стрілок, хрестовин, зрівнювальних приладів керівник робіт слідкує, щоб монтери колії дотримувались заходів безпеки, всі операції необхідно виконувати тільки за командою керівника робіт.
Не виконувати роботу без спеціальних відтяжок.
3.35.2.4 Не здійснювати вивантаження рейок із платформ і дрезин на ходу, якщо немає спеціальнх для цього пристосувань.
3.35.2.5 Стропування рейок при розвантаженні виконувати за допомогою рейкових захватів не менше ніж у двох місцях.
3.35.3. Вимоги безпеки праці під час навантаження та розвантаження шпал і брусів.
3.35.3.1 Навантаження та розвантаження шпал, перевідних, мостових і охоронних брусів, просочених масляними антисептиками, виконувати вантажопідіймальними механізмами, кранами або пристосуваннями, що їх замінюють.
Навантаження, вивантаження та перенесення залізобетонних шпал необхідно виконувати тільки із застосуванням машин, механізмів, спеціальних пристосувань. Не здійснювати вивантаження шпал і брусів на ходу поїзда.
3.35.3.2 Не слід виконувати навантажування та вивантаження шпал і брусів, просочених масляними антисептиками, без спеціального одягу, установленого діючими нормативами. Перед початком робіт керівник
зобов'язаний видати монтерам колії захисну пасту для змазування обличчя, рук, шиї та інших відкритих частин тіла, а по закінченні робіт забезпечити можливість помитися теплою водою з милом.
Переміщення шпал і брусів, просочених масляними антисептиками, на незначні відстані (до 10 м) вручну здійснювати тільки за допомогою спеціальних шпалоносок.
3.35.3.3 Шпали і бруси укладати на платформах східчастими рядами з метою недопущення їх розвалення під час навантаження і перевезення.
3.35.3.4 Укладання та кріплення шпал і брусів при навантаженні їх на платформи та у напіввагони здійснювати у відповідності з „Техническими условиями погрузки и крепления грузов".
3.35.4. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт з розвантаження баластових матеріалів.
3.35.4.1 Вивантаження баласту повинне виконуватися під керівництвом шляхового майстра, який зобов'язаний: забезпечити безпечне проведення робіт, в тому числі - дотримання габариту при складуванні вивантаженого баласту та забезпечити безпечне пересування баластового поїзда по фронту робіт.
Керівник робіт несе відповідальність за очищення вагонів від баласту та приведення рухомого складу в транспортне положення після вивантаження баласту.
3.35.4.2 Вивантаження баласту на перегоні може виконуватися при русі поїзда зі швидкістю не більше 5 км/год.
Про порядок розвантаження баласту під час руху спецскладу керівник робіт завчасно попереджує причетних монтерів колії, машиніста й обслуговуючий персонал поїзда та особисто йде поруч з поїздом з тієї сторони і на такій відстані від поїзда, щоб добре бачити процес вивантаження, при цьому локомотивна бригада повинна бачити керівника робіт і своєчасно виконувати його розпорядження про зупинку поїзда у випадку потреби.
Керівник робіт зобов'язаний впевнитися, що після вивантаження баласту люки вагонів були закриті, пристрої хопер-дозаторів приведені у транспортне положення і, тільки після цього, доповідає поїзному диспетчеру про завершення робіт і відправлення рухомого складу з перегону.
3.36. Вимоги безпеки праці під час виконання робіт на виробничих базах колійних машинних станцій та дистанцій колій.
3.36.1. Вимоги безпеки праці під час розвантаження, навантаження та складування матеріалів верхньої будови колії та ланок рейко-шпальної решітки.
3.36.1.1 Організація та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на базах колійних машинних станцій та дистанцій колії здійснюється відповідно до підрозділу 4.36.4 цієї Інструкції.
3.36.1.2 За кранами або іншими підіймальними механізмами закріпляються стропальники (такелажники), що пройшли навчання установленим порядком, склали екзамен кваліфікаційній комісії і одержали відповідне посвідчення.
3.36.1.3 Шпали, дерев'яні та залізобетонні, укладати в штабелі. Дерев'яні шпали та бруси складувати відповідно до вимог інструкції ЦП-0088.
Залізобетонні шпали укладати в штабелі горизонтальними рядами. Між рядами шпал необхідно покласти прокладки товщиною 40-50 мм на відстані біля 50 см від кінців шпал.
Слідкувати за тим, щоб висота стрічкового штабеля дерев'яних і залізобетонних шпал була не більшою 5 м.
3.36.1.4 Навантаження рейок виконувати на металеві перемички або шпали, покладені на лижі або перевернені рейки, установлені на роликовий транспортер. На кінці перевернених рейок установлювати направляючі наконечники.
Таблиця 4.2 - Порядок вантаження рейок на платформи
Рейки, металеві поперечки і стійки в пакеті Довжина рейок, м
25 12,5
Максимальна кількість рейок типу Р50 у пакеті, шт. 39 39
У тому числі:
У першому ряді (нижньому) 15 15
В другому ряді (середньому) 13 13
У третьому ряді (верхньому) 11 11
Максимальна кількість рейок типів Р65, Р75 у пакеті, шт. 36 36
У тому числі:
У першому ряді (нижньому) 14 14
В другому ряді (середньому) 12 12
У третьому ряді (верхньому) 10 10
Кількість металевих поперечок, на які укладаються рейки, шт. 4 2
Кількість поперечок із шпал, шт. 12 6
Кількість поперечок із дерев'яних прокладок, шт. 8 4
Кількість поперечок із стяжних ланцюгів, шт. 3 2
Кількість поперечок із стійок, що вставляються в лісові скоби залізничних платформ (при відсутності порталів УСО), шт. 8 4
3.36.1.5 Рейки захоплювати попарно й укладати симетрично, починаючи від середини до країв поперечок. Усі рейки вантажити підошвою вниз по три ряди в пакеті (табл. 4.2) з укладанням між рядами дерев'яних прокладок розміром 32x100 мм. Крайні прокладки встановлювати на відстані 1-1,5 м від торця пакета. При поперечках зі шпал крайні рейки першого ряду повинні бути пришиті костилями не менше ніж на чотирьох поперечках.
3.36.1.6 Формування пакета з 25-метрових рейок, утворених двома 12,5-метровими рейками, що з'єднані накладками, повинне виконуватися зі зсувом кінців суміжних рейок (через один на довжину накладок).
3.36.1.7 Для формування та кріплення при транспортуванні пакета рейок на платформах господарського поїзда, оснащених знімним устаткуванням типу
СО або УСО, необхідно застосовувати спеціальний пристрій (проект 948а-000-000, 948-000-000).
3.36.1.8 Під час перетяжки пакетів рейок на платформах, обладнаних СО і УСО, працівникам необхідно знаходитись на відстані не менше 10 м від натягнутого троса.
3.36.1.9 Пакети рейок повинні бути надійно закріплені стяжними й обмежувальними ланцюгами. Для обмеження подовжніх переміщень пакетів, а також рейок у ярусах по торцях кожного пакета встановлювати два відкидних щити. Щити шарнірно закріплені на рамі роликового транспортера. У робочому положенні (при транспортуванні пакета) щит встановлювати у вертикальне положення та утримувати в ньому обмежувальними ланцюгами. Наконечники з поверхневих рейок необхідно зняти. Пакети рейок повинні бути обмежені піднятими упорами устаткування УСО. Підошви стягнутих обв'язками рейок у всіх ярусах повинні примикати одна до одної.
3.36.1.10 При розвантаженні дотримуватись наступного порядку: рейки знімають послідовно ряд за рядом, причому знімаються в кожнім ряді по черзі крайні рейки, симетрично розташовані від подовжньої осі платформи. Останніми знімаються дві рейки, що знаходяться посередині платформи.
3.36.1.11 Рейки укладати кранами на підошву в штабель пірамідальної форми висотою не більше 2 м. Кожний верхній ряд штабеля по кількості рейок повинний бути менше нижнього ряду на дві рейки (на один з кожного краю). Між рядами рейок повинні бути вкладені прокладки. Ширина штабеля повинна забезпечувати вертикальне захоплення рейок кранами без підтягування.
3.36.1.12 Вивантаження та навантаження металевих деталей скріплень, що поставляються без тари, виконувати із застосуванням магнітної плити.
При тривалому зберіганні накладки та підкладки укладати в штабелі висотою не більше 1,5 м, інші скріплення (болти, шайби тощо) повинні знаходитися в спеціальних ємностях. Деталі рейкових скріплень з текстоліту, поліетилену, гуми та гумокорди зберігати в критих приміщеннях або під навісом.
3.36.1.13 Ланки рейко-шпальної решітки укладати в штабелі, висота яких залежить від місця розташування складу. При розміщенні штабелів у підкрановому просторі висота їх допускається для залізобетонних шпал - 15 ланок, для дерев'яних шпал - 16 ланок. При розміщенні штабелів поза підкрановим простором висота їх не повинна перевищувати 10-12 ланок для можливості застосування колієукладального або навантажувального кранів. Між штабелями ланок повинні бути розриви не менше 2 м.
3.36.1.14 У випадку необхідності входу на штабель монтерів колії та сходу з нього необхідно застосовувати драбини, виготовлені у відповідності до п. 4.11.33 цієї Інструкції.
3.36.1.15 Навантаження, вивантаження та складування ланок рейково-шпальної решітки повинні виконуватися двома козловими кранами, колієукладальним краном (УК) або навантажувальним краном (ПКД).
3.36.1.16 Під час навантаження ланок козловими кранами на платформи, що обладнані порталами, попередньо завантажити ланки на платформи без порталів з наступною перетяжкою пакетів на платформи з порталами.
3.36.2. Вимоги безпеки праці під час розбирання знятих з колії ланок і збирання нових ланок рейко-шпальної решітки.
3.36.2.1 До роботи на ланкоскладальних та ланкорозбиральних лініях, не пов'язаної з керуванням механізмами ліній, допускаються монтери колії, що пройшли навчання з охорони праці на такій лінії з наступною перевіркою знань.
3.36.2.2 Перед початком роботи необхідно перевірити роботу механізмів без навантаження, правильність дії кнопок керування, магнітних пускачів.
3.36.2.3 У випадку аварії або поломці механізмів необхідно негайно зупинити лінію.
3.36.2.4 Перед укладанням ланки на стійки транспортного візка машини ЗРЛ зняти протиугони з ланки.
Не слід виконувати будь-які роботи під піднятим перевантажувачем, знаходитися на візках, що переміщуються, виконувати вивантаження скріплень з піддонів транспортного візка під час руху.
3.36.2.5 Під час демонтажу решітки на машині ОПМС-1 рейкові ланки розкладати так, щоб підошви рейок не лежали на ребордах опори. У разі переходу розшивочної машини на наступну ланку необхідно переконатися в збіганні рейкових стиків.
3.36.2.6 Розкладку старих ланок для демонтажу вручну необхідно здійснювати на висоту не більш чотирьох ярусів. Розшиті рейки необхідно знімати краном.
3.36.2.7 Старі скріплення з піддонів транспортного візка ЗРЛ періодично вивантажувати на площадку складування та сортування. Скріплення по закінченні розбирання на машині ОПМС-1 і ручної розшивки збирати, транспортувати на площадку складування або вантажити на рухомий склад краном з магнітною плитою.
3.36.2.8 Сортування та пакетування шпал на ЗРЛ здійснювати на сортувальнику шпал. Шпали, що розшиті на машині ОПМС-1 або при ручному розбиранні, сортують і збирають у пакети вручну. Пакети шпал укладати рядами в стрічковий штабель. Придатні та непридатні шпали складувати окремо. Старопридатні шпали укладати в штабель висотою не більше 5,0 м.
3.36.2.9 Подача рейок, шпал (дерев'яних і залізобетонних), контейнерів зі скріпленням для збирання нових ланок повинна виконуватися кранами з дотриманням заходів безпеки, викладених у п. 4.36.1 цієї Інструкції, та з урахуванням необхідності недопущення потрапляння працівників в зону можливого падіння вантажу.
3.36.2.10 Не слід вести збирання ланок на стенді як на дерев'яних, так і залізобетонних шпалах більше ніж у два яруси не дозволяється.
3.36.2.11 Скріплення на фронті роботи із збирання ланок повинні знаходитися в ємностях, розташованих у розривах стендової колії або уздовж
колії. Не здійснювати розміщення скріплень поза ємностями складальної стендової колії.
3.36.2.12 Під час опускання рейок необхідно утримувати їх тільки за головку. Не слід утримувати рейки за підошву.
3.36.2.13 Підвішування шпал під час монтажу рейок необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристосувань.
3.36.2.14 При антисептуванні отворів, розсвердлених у дерев'яних шпалах, і забиванні костилів монтери колії повинні працювати в захисних окулярах і спецодязі відповідно до галузевих норм.
3.36.2.15 Не слід знаходитися та встановлювати протиугони на ланці, що пересувається на візках,.
3.36.2.16 Пакети ланок на платформах колієукладального поїзда закріпити належним чином у відповідності з Інструкцією по закріпленню пакетів ланок рейко-шпальної решітки на чотиривісних платформах і про порядок проходження укладальних і розбірних поїздів.
Після закінчення робіт у „вікно" керівник робіт зобов'язаний терміново (письмово, телефонограмою, або радіозв'язком) у відповідності з пунктом 11.8 Інструкції з організації руху і маневрової роботи на залізницях України", доповісти поїзному диспетчеру й черговим по станціях, що обмежують перегін, де виконують роботи, про закінчення робіт і умови пропуску поїздів місцем робіт. В разі виконання робіт на електрифікованих ділянках керівник робіт зобов'язаний надати представнику енергодільниці письмове повідомлення про те, що колійні роботи, виконання яких вимагало зняття напруги з контактної мережі, закінчені, заземлення елементів монтажної мережі знято, можна подавати напругу. У повідомленні обов'язково вказується час, з якого у подальшому контактна мережа може бути під напругою. Керівник робіт, крім того, зобов'язаний доповісти вищестоящому керівнику про недоліки, що були виявлені в період роботи у „вікно", особливо про ті, які пов'язані з забезпеченням охорони праці і безпеки руху, телефоном або письмово.
Потім необхідно ретельно перевірити стан колії в межах фронту робіт, прибрати інструмент і матеріали з колії у габаритне положення і, в разі справності колії, доповісти керівнику про можливість пропуску поїздів по місцю виконання робіт з дозволеною або зі зменшеною швидкістю руху. Керівник робіт, в залежності від того, обмежувалась або ні по фронту робіт швидкість руху поїздів, надає відповідну інформацію поїзному диспетчеру, а якщо роботи виконувались на станції - черговому по станції.
В разі виявлення несправностей колії або неможливості своїми силами усунути негабаритність, монтер колії, що призначений керівником робіт або старшим групи, терміново доповідає про це керівнику, у підпорядкованості якого знаходиться, і приймає заходи по усуненню виявлених недоліків.
Після вирішення питання щодо закінчення колійних робіт необхідно інструмент і матеріали верхньої будови колії відвезти до визначених місць схорону. Монтери колії по вказівці керівника робіт завантажують інструмент і матеріали на рейкові візки або автотранспорт і слідують з місця робіт до постійного місця призначення (складових, побутових приміщень) порядком, вказаним у розділі „Порядок проходу до місця робіт". Після повернення монтери колії складують інструмент і матеріали у призначених місцях, знімають з себе робочий одяг, приймають душ або, в разі відсутності належних побутових умов, миють руки, обличчя, ноги у теплій воді, переодягаються у чистий одяг, після чого робота рахується закінченою.
Час, відведений для особистої гігієни, визначається нормативним часом, передбачений колективним договором підприємства. У місцях збору колійних бригад у обов'язковому порядку повинна бути кип'ячена або мінеральна вода. Вживати будь-яку не перевірену на якість воду не дозволяється.
До аварійних ситуацій відносяться випадки виробничих аварій, пожеж, вибухів, стихійних лих, в результаті яких сталися значні порушення встановленого порядку роботи залізничного транспорту, руйнування будівель і споруд або мають місце випадки травмування людей з тяжкими наслідками.
При виявленні пошкоджень колії, споруд, пристроїв чи рухомого складу, які створюють загрозу безпеці руху, довкіллю та людям, працівник залізничного транспорту повинен негайно вжити заходи по збереженню майна, життя і здоров'я людей, небезпечне місце обгородити і терміново включитись у роботу по усуненню виявлених несправностей.
Роботи ведуться порядком, встановленим „Інструкцією з організації відбудовних робіт при ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях України".
Порядок дій монтерів колії у нестандартних ситуаціях.
З метою якнайшвидшого збору колійних працівників (монтерів колії) до місць, де знаходяться складові з інструментом або інших місць, з яких планується відправлення колійних бригад на відновлювальні роботи, заздалегідь складаються відповідні плани, в яких вказані: порядок оповіщення причетних про випадок, яким чином слідувати до місця збору, вказуються керівники робіт, можливі транспортні засоби, за допомогою яких колійні бригади слідують до місця робіт.
Враховуючи, що у випадках нестандартних ситуацій (сходи рухомого складу, пошкодження колії і споруд тощо) у місцях аварій знаходиться велика кількість керівників різних рівнів і професій, які намагаються керувати будь-якими працівниками, що знаходяться на місці випадку, необхідно проявляти особливу увагу безпечним умовам праці. Керівник робіт зобов'язаний виконувати вказівки тільки особи, яка представляє штаб або інший тимчасовий підрозділ, на який покладені обов'язки проведення відновлювальних робіт.
Після отримання завдання керівник робіт зобов'язаний впевнитись, що його можливо виконати при безперечному забезпеченні безпечних умов праці. Роботи, які пов'язані з ризиком травмування людей виконанню не підлягають. Якщо роботи виконати можливо, керівник терміново проводить позачерговий інструктаж монтерів колії про порядок виконання робіт. Особливу увагу при цьому приділяє питанням електробезпеки, роботі з технічними засобами, розтягуванню і прибиранню пошкоджених елементів споруди, поданню на місце робіт нових матеріалів і конструкцій, вказує місця відпочинку і харчування, медичної допомоги, вирішує інші питання, пов'язані з роботою.
Керівник робіт зобов'язаний попередити, що вказівки на будь-яку роботу члени бригади можуть виконувати тільки якщо вона надійшла від нього. Самостійна ініціатива працівників щодо проведення робіт недопустима.
Тривалість роботи монтерів колії у екстремальних ситуаціях може бути не більше 12 годин. Залучати працівників до відновлювальних робіт можливо тільки після 12-годинного відпочинку. Питання щодо заміни працівників, відпрацювавши 12 годин і поновлення, в разі необхідності, бригад вирішується керівниками колійних підрозділів встановленим порядком. При виявленні хворих або травмованих людей постраждалим необхідно терміново надати медичну допомогу.
На мостах, що охороняються, через ріки шириною більше 50 м, або глибиною більше 1,5 м повинні постійно бути рятувальні пристосування: рятувальні круги, мотузки, а на воді - завжди готові до використання човен або катер.
Під час виконання робіт під водою на мостах, які не охороняються, через постійні водостоки шириною більше 50 м, або глибиною більше 1,5 м поблизу місця робіт повинні знаходитись один або декілька готових до використання рятувальних човнів або катер з рятувальними засобами.
1 Колійний розвиток складу та довжина розвантажувальної колії повинні відповідати обсягу баласту, що планується складувати.
Дотримуватись вимог, щоб висота розвантаженого баласту не перевищувала 6 м з ухилом на відводі до стрілочного переводу не крутіше 40°/оо.
2 На вивантаження хопер-дозатори подавати локомотивом вагонами вперед. Кількість вагонів, що одночасно подаються на розвантаження залежить від довжини розвантажувальної колії та потужності локомотива, здатного насувати й утримувати поїзд на ухилі відводу. Під час подачі вагонів під розвантаження та в зворотньому русі до стрілочного переводу включити автогальма.
3 Розвантажувальна колія повинна бути тупиковою. Наприкінці колії повинен стояти металевий упор. У міру нагромадження баласту піднімати упор разом з колійною решіткою.
4 Швидкість подачі вагонів під розвантаження в тупику - не більше 15 км/год.
5 Розвантаження баласту з хопер-дозаторів виконувати на кінці шпал та по всій ширині з установкою дозуючих пристроїв на відмітку +15. Швидкість руху поїзда при вивантаженні 3-5 км/год.
6 Розвантаження слід виконувати тільки по одному хопер-дозатору.
7 До подачі під розвантаження чергової партії хопер-дозаторів вивантажений раніше баласт необхідно змістити від кінців шпал і підняти розвантажувальну колію. Колія повинна бути приведена у стан, що забезпечує безпечний проїзд хопер-дозаторів.
8 Склад баластових матеріалів повинен мати електричне освітленн, що забезпечує безперебійне і безпечне вивантаження.
9 В усіх випадках відстою вагонів на коліях складу баласту під них укладати гальмові башмаки при відпущених автогальмах, після чого відчіплювати локомотив.
Не слід залишати вагони на відводі.
Утримання території виробничих баз колійних машинних станцій і дистанцій колії.
1 Для забезпечення безперебійної і безпечної роботи виробничих баз необхідно розробити інструкцію з питань експлуатації виробничої бази, погодити її з комітетом профспілки, встановити контроль за її виконанням.
2 Внутрибазівські, підкранові колії і територія бази повинні розташовуватися на площадці або ухилах не крутіше 1,5700, У важких умовах не крутіше 2,5700.
3 З'єднувальні колії між базою та станцією примикання повинні розташовуватися на ухилах не більше 15 °/00 і мати пристрої, що захищають колії станції примикання від аварійного виходу вагонів з виробничої бази (вловлюючи тупики або скидальні стрілки).
4 Зібрані ланки, шпали, мостові та перевідні бруси необхідно складувати в штабелі відповідно до вимог ЦУО-0018.
5 Територія бази повинна бути забезпечена засобами пожежогасіння відповідно до Норм оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння.
6 Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку встановлюються місця для проходу працюючих до місця роботи і зворотно. Проїзди для автотранспорту та пішохідних доріжок повинні мати тверде покриття. По обидва боки проходу та проїзду необхідно установлювати вказівні знаки „Перехід", „Прохід", „Проїзд", виготовлені відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
7 Територія бази повинна мати смугу оборювання шириною не менше 2 м і періодично очищатися від верхнього рослинного шару та сміття. У літню пору проходи і проїзди, що примикають до виробничих, адміністративно-господарських і санітарно-побутових приміщень, при необхідності повинні
поливатися водою, а узимку очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.
8 Відвід поверхневих вод з території бази повинен здійснюватися за допомогою справних, перекритих у місцях проходу або проїзду водовідвідних пристроїв. Відвід виробничих вод повинний здійснюватися через водоочисні споруди. Місця випуску стічних вод, а також необхідність і ступінь їхнього попереднього очищення встановлюються на місцях за узгодженням з органами санітарного нагляду.
9 Готова рейково-шпальна решітка повинна знаходитися на відведених площадках і складуватися так, щоб її завантаження на рухомий склад було зручним і вимагало мінімуму витрат праці. Складування виконується у встановленому порядку.
10 У темний час доби територія бази повинна бути освітлена рівномірним немерехтливим електричним освітленням не менше 5 лк, а виробничі площадки під час виконання на них робіт - не менше 50 лк на рівні землі. Світильники повинні бути обладнані арматурою, що захищає органи зору від дії блискучості. При необхідності проходу по території бази групи працівників в умовах поганої видимості виділяється відповідальний за безпечний прохід працівників, який повинен мати ліхтар і забезпечувати огородження тих, що йдуть.
11 На території бази встановлюються покажчики, що пояснюють, де й які матеріали та відходи виробництва слід складувати, а також забороняючі знаки „Вогненебезпечно", „Курити Не слід " та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
12 Вся маневрова робота виконується за допомогою тепловозів та електровозів згідно з Правилами технічної експлуатації залізниць України.
13 Все устаткування виробничих баз, що працює під тиском, повинне відповідати нормативним вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94 і ДНАОП 0.00-1.13-71.
14 Усі вантажопідіймальні пристрої повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.03-02.
15 Улаштування та технічна експлуатація електроустаткування, електроустановок і засобів блискавкозахисту повинні відповідати нормативам ДНАОП 0.00-1.32-01, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, ДНАОП 0.00-1.21-98.
Вимоги безпеки праці під час маневрових робіт на коліях баз колійних машинних станцій і дистанцій колії.
1 Маневрова робота на коліях виробничої бази колійної машинної станції повинна виконуватися відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів і маневровій роботі на залізницях України і інструкцій підприємства з маневрової роботи на виробничій базі, погодженої з начальником станції примикання, ревізором руху дирекції залізничних перевезень і затвердженої керівництвом дирекції залізничних перевезень залізниці.
2 Маневрова робота на коліях виробничої бази повинна виконуватися з дозволу виконроба бази або шляхового майстра.
3 Керівником маневрів є складач поїздів або інший працівник бази, навчений і який пройшов перевірку знань правил виконання маневрових робіт з урахуванням місцевих умов.
4 Складач поїздів, фахівець, що виконує його обов'язки, і машиніст локомотива повинні знати інструкцію підприємства з маневрової роботи.
5 При виконанні маневрів вхідну стрілку бази встановити по напрямку вловлюючого тупика та замкнути на замок.
6 Виїзд маневрового складу на головну або станційну колію допускається тільки з дозволу чергового по станції.
7 Рухом маневрового локомотива керує одна особа - складач поїздів або особа, що виконує його обов'язки.
8 Перед початком маневрів складач поїздів (працівник бази) зобов'язаний:
а) ознайомити машиніста локомотива з планом маневрів і порядком його виконання;
б) перевірити, чи немає перешкод для пересування по коліях бази.
9 Переведення стрілок при маневрах здійснює складач поїздів, або один із працівників локомотивної бригади (водій дрезини, машиніст самохідної колійної машини).
10 Під час виконання маневрів складач поїздів зобов'язаний:
а) не допускати пересувань маневрових составів, не переконавшись у тому, що всі вагони зчеплені між собою і локомотивом;
б) знаходитися в такому місці, звідкіля забезпечується краща видимість маневрового составу, а машиністові або його помічникові видні сигнали, що подаються складачем поїздів;
в) перед початком зчеплення вагонів перевіряти правильність положення рукояток розчепних важелів автозчеплення в обох вагонах, а після розчеплення опускати ці рукоятки у вертикальне положення;
г) вживати заходи для забезпечення безпеки працюючих на коліях монтерів колії, подавати звукові сигнали, при необхідності використовувати гучномовний зв'язок і радіозв'язок з машиністом та у випадках оголошень про необхідність сходу з колій працюючих монтерів колії;
д) закріплювати вагони гальмівними башмаками;
є) після закінчення маневрів про виконану роботу доповісти керівнику, який давав завдання на її виконання.
Використання паливно-мастильних матеріалів для виконання колійних робіт.
1 Сховища легкозаймистих і горючих рідин повинні відповідати вимогам „Правил пожежної безпеки в Україні" та ЦУО-0018 і розташовуватися в безпечних місцях, віддалених від житлових приміщень на відстані не менше 100 м, виробничих - не менше 40 м і складських - не менше 50 м.
Не слід зберігати та проводити роздачу пального в критих вагонах-коморах.
2 Використовувати приміщення для зберігання пального здійснюєтьсяу разі узгодження з органами пожежної безпеки залізниці.
У приміщенні на території сховища повинні бути вивішені забороняючі знаки „Вогненебезпечно", „Палити забороняється" та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і мають бути у наявності та встановлені первинні засоби пожежогасіння відповідно до норм, передбачених НАПБ В.03.002-88/510.
Пожежний інвентар і первинні засоби пожежегасіння необхідно утримувати в справному стані, на видних місцях та забезпечити безперешкодний доступ до них.
3 Опалення приміщень, де зберігаються легкозаймисті та горючі рідини, не дозволяється.
Для матеріалів, що повинні зберігатися при температурі вище 0°С, опалення може бути тільки централізоване (водяне).
Для обслуговуючого персоналу повинне бути окреме приміщення з опаленням.
4 Горючі та легкозаймисті рідини зберігати в металевій тарі з кришками, що герметично закриваються. Під роздавальною тарою необхідно встановлювати металевий лист.
5 Приміщення, призначені для зберігання легкозаймистих і горючих рідин, повинні утримуватися в чистоті. Пролиті легкозаймисті та горючі рідини необхідно негайно видалити.
6 Заправлення машин пальним здійснювати на відстані не ближче 10 м від місця зберігання пального.
7 Тару з-під горючих і легкозаймистих рідин необхідно зберігати на відстані не ближче 20 м від місця зберігання легкозаймистих рідин.
Територія навколо сховища пального очищається від сміття, сухої трави, чагарнику та вона повинна бути огороджена.
8 Освітлення сховищ допускається тільки електричне у вибухозахищенному виконанні світильника за проектом, виконаним у відповідності до ДНАОП 1.1.10-1.01 -97.
9 Завантаження паливно-мастильних матеріалів у бочки здійснювати за допомогою кранів працівниками складів паливно-мастильних матеріалів.
10 При перевезенні ємностей автотранспортом не слід знаходитись у кузові, де розміщені ємності з паливно-мастильними матеріалами, людей.
11 Вивантаження паливно-мастильних матеріалів з транспорту необхідно здійснювати за допомогою кранів або спеціальних облаштувань.
12 На роботи по завантаженню, перевезенню і розвантаженню паливно-мастильних матеріалів підприємством складається інструкція з охорони праці. Монтерам колії дозволяється приймати участь тільки у тих роботах, які вказані в такій інструкції.
Забезпечення пожежної безпеки у колійному господарстві
1 У відповідності до Закону України „Про пожежну безпеку" всі суб'єкти підприємств і організацій зобов'язані у своїй діяльності дотримуватися правил пожежної безпеки. Особи, що порушили вимоги закону, в тому числі ті, що не приймають заходи по недопущенню розповсюдження пожеж, несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
2 Інструкція зі службового розслідування, обліку пожеж та наслідків від них на залізничному транспорті зобов'язує первинне повідомлення про пожежу надати в Укрзалізницю негайно. Тому всі працівники залізничного транспорту, які виявили об'єкт загорання, зобов'язані негайно доповісти про це керівникам підрозділів залізниць і, при цьому, в разі можливості - прийняти заходи щодо гасіння пожежі.
3 Про кожну пожежу протягом доби після її ліквідації складається акт за підписом не менше 3-х осіб і передається Управлінню воєнізованої охорони Укрзалізниці. Комісії з розслідування випадків пожеж очолюють керівники підрозділів в залежності від збитків, в тому числі, якщо збитки склали до 100 неоподаткованих мінімумів - комісію очолює начальник відповідної служби залізниці, від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів - заступник начальника залізниці, при збитках більше 300 - спеціальна комісія.
4 Матеріали розслідування пожеж, в залежності від їх розмірів, розглядаються у керівників підприємств або у керівників залізниць і Укрзалізниці. Винних у виникненні пожежі і осіб, що не прийняли відповідних заходів з ліквідації пожежі, притягують до відповідальності. Якщо внаслідок пожежі нанесено значних збитків, то матеріали розслідування направляються слідчим органам для притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Надання першої медичної допомоги потерпілим на виробництві.
1 Час від моменту травми (отруєння) до одержання допомоги потерпілим повинний бути максимально скорочений. Особа, яка надає допомогу зобов'язана діяти рішуче, але обдумано й доцільно.
Перш за все необхідно:
- усунути вплив на організм постраждалого небезпечних і шкідливих факторів (звільнення його від дії електричного струму, винос із зараженої атмосфери, гасіння палаючого одягу, витягнення з води тощо);
- оцінити стан потерпілого;
- визначити характер травми і послідовність дій для порятунку потерпілого;
- виконати необхідні заходи щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу;
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу.
У випадку неможливості виклику медичного персоналу на місце події необхідно забезпечити транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу. Перевозити потерпілого можна тільки при стійкому диханні і пульсі.
У випадку, коли стан потерпілого не дозволяє його транспортувати, необхідно підтримувати його основні життєві функції до прибуття медичних працівників.
Виклик медичного працівника не повинен призупиняти надавання першої медичної допомоги.
2 При одержанні механічної травми необхідно зупинити кровотечу. При венозній кровотечі з рани (кров має темно-вишневий колір, витікає рівномірним струменем) достатньо накласти стерильну пов'язку з тугим
бинтуванням (давляча пов'язка) або добре притягнути ватно-марлевий томпон до рани за допомогою липкого пластиру.
Зупиняючи артеріальну кровотечу (кров яскраво-червоного кольору, б'є сильним пульсуючим струменем) спочатку притискають артерію вище місця ушкодження до кістки, а потім накладають стандартний або імпровізований джгут. Під джгут обов'язково підкладають записку з вказівкою дати, години і хвилин його накладення. Максимально припустимий час здавлювання джгутом складає 1,5-2 години. При будь-якій кровотечі ушкодженій частині тіла надають піднятого положення і забезпечують спокій.
При переломах, ні в якому разі, не слід намагатися скласти відламки кістки, усунути скривлення кінцівки при закритому переломі або вправити кістку, що вийшла назовні, при відкритому переломі. Необхідно забезпечити нерухомість ушкоджених частин тіла за допомогою шини (стандартної або виготовленої з підручних засобів) і бинта. При відкритому переломі зупиняють кровотечу, накладають стерильну пов'язку, і тільки після цього приступають до іммобілізації (приводять у нерухомість ушкоджену частину тіла).
При розтягах зв'язок необхідно накласти на місце розтягу холодний компрес, а потім давлячу пов'язку.
При вивихах або інших ушкодженнях суглобів фіксують кінцівки в положенні, що найбільш зручно для потерпілого і спричиняє йому менше занепокоєння. Не можна намагатися вправляти вивих і застосовувати силу для зміни вимушеного положення кінцівки.
З При термічному опіку окропом (гарячою їжею) необхідно швидко зняти просочений гарячою рідиною одяг. При цьому не слід відривати прилиплі до шкіри ділянки одягу, а обережно обрізати одяг навколо опіку ножицями, залишивши прилиплі шматки.
Палаючий одяг необхідно терміново загасити. Найкраще це зробити шляхом загортання в ковдру або іншу щільну тканину. Через припинення доступу повітря полум'я загасає. Ні в якому разі не можна бігти в палаючому одязі, збивати полум'я незахищеними руками. Корисно протягом декількох
хвилин зрошувати місце опіку струменем холодної води або прикладати до нього холодні предмети. Це сприяє найшвидшому запобіганню впливу високої температури на тіло й зменшенню болю. Потім на обпечену поверхню необхідно накласти стерильну, краще ватно-марлеву пов'язку.
При тяжкому опіку потерпілого краще загорнути в чисте простирадло і терміново доставити до лікувальної установи або викликати медичного працівника.
Для зменшення болю потерпілому дають знеболюючий засіб (анальгін тощо).
4 При пораненнях ока гострими або колючими предметами, а також ушкодженнях ока при сильних забиваннях, потерпілого необхідно терміново направити до лікувальної установи. Предмети, що потрапили в очі, не слід виймати з ока, щоб ще більше не зашкодити йому. На око накласти стерильну пов'язку.
При потраплянні пилу або порошкоподібної речовини в очі необхідно промити їх слабким струменем проточної води.
При опіках хімічними речовинами необхідно відкрити вії і рясно промивати очі протягом 10 - 15 хв. слабким струменем проточної води, після чого потерпілого відправити до лікувальної установи.
При опіках очей гарячою водою, парою промивання очей не рекомендоване. Очі закривають стерильною пов'язкою і потерпілого направляють до лікувальної установи.
5 При важких ушкодженнях, що супроводжуються зупинкою дихання й станом "мнимої смерті" (бліда шкіра, зіниці широкі і не реагують на світло, дихання й пульс відсутні, ознаки життя встановлюють лише ретельним прослуховуванням тонів серця) єдиним дійовим заходом допомоги є негайне проведення штучного дихання, іноді протягом декількох годин підряд. Якщо зупинки серця не відбулося, правильно проведене штучне дихання швидко приводить до поліпшення стану.
Після того як потерпілий прийде до свідомості, його необхідно напоїти водою, чаєм, кавою (але не алкогольними напоями!) і тепло укрити.
При зупинці серця роблять зовнішній масаж серця одночасно зі штучним диханням.
Якщо допомогу робить одна людина, вона розташовується збоку від постраждалого і, нахилившись, робить два швидких енергійних вдмухування (за способом „з рота в рот" або „з рота в ніс"), потім розгинається, залишаючись на цій же стороні від постраждалого, долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці піднімає. Долоню другої руки він кладе поверх першої поперек або уздовж і надавлює, допомагаючи нахилом свого тіла. Руки при натисненні повинні бути випрямленні в ліктьових суглобах. Надавлювати необхідно швидкими поштовхами так, щоб зміщати грудину на 4-5 см., тривалість натиснення не більше 0,5 с, з інтервалом між окремими натисненнями не більше 0,5 с.
При участі в реанімації двох людей співвідношення „подих-масаж" складає 1:5, тобто після одного глибокого вдмухування проводять п'ять натиснень на грудну клітку. Під час штучного вдиху постраждалому той, хто робить масаж серця, натиснення не виконує. При проведенні реанімації вдвох доцільно мінятися місцями через 5-10 хв. При відсутності пульсу необхідно продовжувати робити масаж серця.
Штучне дихання і зовнішній масаж серця необхідно проводити до відновлення стійкого самостійного дихання і діяльності серця в потерпілого або до його передачі медичному персоналові.
Транспортують потерпілого до лікувальної установи в положенні лежачи.
6 При отруєнні недоброякісними харчовими продуктами необхідно викликати у потерпілого штучну блювоту і промити шлунок, давши йому випити велику кількість (до 3-4 склянок) теплої води, підфарбованої марганцевокислим калієм, або слабкого розчину питної соди, а потім дати випити 3-4 таблетки активованого вугілля.
7 При наданні допомоги при відмороженнях головне - не допустити швидкого зігрівання переохолоджених ділянок тіла, тому що на них згубно діють тепле повітря, тепла вода, дотик теплих предметів і навіть рук. До входу потерпілого в опалювальне приміщення переохолоджені ділянки його тіла (частіше руки або ноги) необхідно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов'язки (ватно-марлеві, вовняні та ін.).
На переохолоджених ділянках тіла пов'язку необхідно залишати доти, поки не з'явиться відчуття жару і не відновиться їхня чутливість.
Для зігрівання організму і поліпшення кровообігу потерпілому слід давати пити гарячий солодкий чай.
Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром або мазями. Це утруднює в подальшому їхню обробку. Не можна також розтирати обморожені ділянки тіла снігом, тому що при цьому охолодження підсилюється, а крижинки ранять шкіру і сприяють інфікуванню.
8 3 метою профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно дотримуватись:
правил особистої гігієни - мити руки з милом перед прийомом їжі і після кожного відвідування туалету;
умов і термінів зберігання продуктів харчування.
З появою ознак інфекційного захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря і, ні в якому разі, не виходити на роботу, щоб не стати джерелом інфекції для оточуючих.
Технічне навчання монтерів колії, навчання з питань охорони праці.
1 Навчання монтерів колії проводиться у відповідності з „Положенням про технічне навчання працівників залізничного транспорту України", затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.02.02 №454-Ц.
2 Технічне навчання є однією із форм підвищення професійного рівня працівників підрозділів колійного господарства залізниць (ПЧ, КМС тощо).
Навчання проводиться з метою поглиблення професійних знань і навичок у роботі і спрямоване на підвищення ефективності та якості роботи, забезпечення безпеки руху поїздів та охорони праці.
3 Положення Укрзалізниці вимагає від підрозділів залізниць розробляти систему навчання працівників залізничного транспорту України.
4 Дистанції колії, колійні машинні станції та інші підрозділи колійного господарства щорічно складають тематичні плани технавчання для всіх професій підрозділів, визначають відповідальних за проведення навчання, призначають місце проведення, час та тривалість занять, затверджують перелік фахівців, яким доручено проводити технавчання.
5 Технавчання, як правило, проводять в умовах найбільш наближених до виробничих з використанням технічних кабінетів та кабінетів з охорони праці. Графіки проведення навчань доводяться до відома причетних не пізніше, як за 2 тижні до їх початку.
6 Технічне навчання проводиться за рахунок робочого часу. На проведення занять виділяється не менше ніж 4 години у місяць, 20% від часу занять призначається для питань з охорони праці і екології.
7 Склад навчальних груп та їх керівників, тематичні плани та тривалість занять, порядок відвідування занять, відповідальні за проведення технавчання особи затверджуються керівниками структурних підрозділів.
8 Заняття з монтерами колії, колійними та мостовими обхідниками, ремонтниками штучних споруд, сигналістами, черговими по переїздах проводяться шляховими та старшими шляховими майстрами, прорабами баз колійних машинних станцій, мостовими майстрами. Періодично, за розробленим графікам, техзаняття проводять керівники підрозділів. Тривалість занять встановлюється не менше 1 години.
9 Питання охорони праці під час технічних занять вивчаються згідно з „Типовим положенням про порядок навчання та перевірку знань з питань охорони праці".
При вивченні технічних питань 50% часу відводиться для вивчення питань з охорони праці і охорони довкілля. Заняття проводяться безпосередньо на робочих місцях: біля стрілочних переводів, на станційних коліях і штучних спорудах, на колії з електротягою та інших об'єктах залізничного транспорту. Керівники занять зобов'язані безпосередньо на робочих місцях пояснити і показати як правильно виконуються роботи, які заходи приймаються з питань забезпечення безпечних умов праці, правил огородження місць виконання робіт.
10 Особливу увагу керівники робіт і викладачі приділяють впровадженню передових технологій при виконанні колійних робіт, вивченню нових колійних машин і механізмів, новим конструкціям елементів верхньої будови колії. Систематично вносять, у зв'язку з цим, відповідні зміни у інструкції, що діють на підприємстві, перевіряють знання причетних.
11 Працівники підприємства, в тому числі й монтери колії, зобов'язані бути присутні на технічних заняттях, старанно вивчати викладений матеріал, встановленим порядком здавати заліки. В разі відсутності на технавчанні без поважних причин, винні притягаються до відповідальності як порушники трудової дисципліни.
12 Питання технавчання і, перш за все, вивчення питань з охорони праці, постійно контролюється інженером з охорони праці і головним інженером підприємства.
13 Облік проведення занять в цехах та на околотках здійснюється у спеціальних журналах.
14 В залежності від розряду, монтер колії повинен знати:
колійні знаки та сигнали; види основних матеріалів для улаштування верхньої будови колії; загальні відомості про улаштування верхньої будови колії, земляного полотна, штучних споруд та загальні вимоги щодо їх експлуатації; способи і прийоми виконання простих робіт під час монтажу та демонтажу конструкцій верхньої будови колії; норми утримання та правила регулювання конструкцій верхньої будови колії; способи та прийоми виконання робіт із застосуванням ручного електричного, пневматичного та гідравлічного інструменту загального призначення; способи та прийоми виконання робіт під час спорудження земляного полотна, штучних споруд та верхньої будови колії; правила виконання робіт на електрифікованих коліях; способи стропування рейок, пакетів, шпал, брусів та контейнерів зі скріпленням; будову, норми утримання безстикової колії і стрілочних переводів; способи замірювання кривих ділянок колії за стрілами прогину; способи підбирання укорочених рейок для кривих ділянок колії.
15 Сигналістами призначають монтерів колії, що мають не нижче 3-го розряду, витримали відповідні екзамени і мають посвідчення сигналістів. Сигналісти, які огороджують дефектоскопні візки та інші знімні пересувні одиниці повинні мати при собі комплект ручних сигналів, духовий рожок, запас петард (у коробках).
Крім влаштування колії і споруд, сигналісти повинні знати порядок проведення колійних робіт в об'ємі обов'язків знань монтера колії III розряду, поїзні сигнали і порядок позначення ними хвоста поїзда; переносні, ручні та звукові сигнали, сигнальні знаки; схеми загородження сигналами та сигнальними знаками місць проведення колійних робіт і знімних рухомих одиниць; порядок установлення та знімання сигналів, сигнальних знаків та петард; порядок користування переносним телефонним зв'язком або переносними радіостанціями.
16 Черговий по переїзду повинен знати:
влаштування колії і споруд, порядок проведення колійних робіт в об'ємі обов'язків знань монтера колії III розряду, будову переїзду та правила його обслуговування; принципи дії обладнання, встановленого на переїзді, виявлення несправностей в його роботі та усунення нескладних порушень; порядок регулювання руху транспортних засобів по переїзду; інструкцію з забезпечення безпеки руху поїздів під час проведення колійних робіт; інструкцію з будови та обслуговування переїздів; інструкцію з обслуговування переїзду, що діє на підприємстві; інструкцію про порядок користування пристроями автоматики на переїзді; інструкцію з охорони праці для монтерів колії залізниць, правила дорожнього руху по залізничному переїзду.
17 Перевірка знань здійснюється у відповідності з наказом Мінтрансзв'язку України „Про порядок вивчення та перевірки знань нормативів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України" та „Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці".
