Об ипотеке

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про іпотеку
( Указ не вступив в дію у зв'язку з відхиленням проекту
Закону про іпотеку згідно з Постановою ВР N 840-XIV
( 840-14 ) від 07.07.99 )
З метою забезпечення виконання зобов'язань, розвитку системи
іпотечного кредитування, активізації інвестиційної діяльності та
відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення"
Конституції України ( 254к/96-ВР ) постановляю:
1. Для цілей цього Указу наведені нижче терміни вживаються в
такому значенні:
нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки і все, що
розташоване на них і тісно пов'язане з ними, тобто об'єкти,
переміщення яких без непропорційної шкоди їх призначенню
неможливе.
До нерухомого майна належать також повітряні та морські
судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.
Законом до нерухомого майна може бути віднесено й інше майно;
іпотека - застава нерухомого майна, коли земельні ділянки та
(або) інші речі, що становлять предмет іпотеки, залишаються у
заставодавця або третьої особи (майнового поручителя), а
заставодержатель набуває право на задоволення забезпеченого
іпотекою зобов'язання, яке не виконане, за рахунок предмета
іпотеки;
земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими
межами, яка характеризується певним місцем розташування, цільовим
(господарським) призначенням та іншими ознаками, з визначеними
щодо неї правами;
іпотечний договір - договір застави нерухомого майна;
підприємство або його структурний підрозділ - цілісний
майновий комплекс, до якого належать основні фонди, обігові
засоби, інші цінності, відображені в балансі підприємства, а також
права на земельну ділянку;
майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку належне їй
на праві власності майно або інше майно, яким вона має право
розпоряджатися та передавати в іпотеку, що підтверджено
відповідними документами, для забезпечення зобов'язань боржника
перед заставодержателем (кредитором);
основне зобов'язання - зобов'язання за договорами позики,
купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо, а також
зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди і виконання
якого забезпечено заставою нерухомого майна, яке належить одній із
сторін зазначених договорів (боржникові) або третій особі
(майновому поручителеві), в інтересах іншої сторони за цими
договорами;
попередня іпотека - іпотека, що передувала укладенню іншого
іпотечного договору щодо цього ж нерухомого майна;
наступна іпотека - передача в іпотеку нерухомого майна, яке
раніше було передане в іпотеку з участю іншого або попереднього
заставодержателя.
2. Цим Указом визначаються основні положення про іпотеку.
Пов'язані з іпотекою правовідносини, не передбачені цим Указом,
регулюються іншими актами законодавства України.
Дія цього Указу не поширюється на правовідносини, що
виникають у зв'язку із податковою заставою.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,
що містить цей Указ, застосовуються правила міжнародного договору.
3. Іпотека виникає в силу договору або закону з моменту її
державної реєстрації.
Іпотекою може бути забезпечена дійсна вимога, зокрема така,
що випливає з договорів позики, купівлі-продажу, оренди,
перевезення вантажу тощо.
Іпотекою можуть забезпечуватися зобов'язання, виникнення яких
можливе в майбутньому, але які вже обумовлені договором, що набрав
чинності.
Іпотека має похідний характер від забезпеченого нею основного
зобов'язання.
4. Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, не вилучене з
цивільного обігу, яке може бути відчужено заставодавцем та на яке
відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане
власністю заставодавця після укладення іпотечного договору.
Предметом іпотеки може бути:
земельна ділянка, в тому числі виділена в натурі земельна
ділянка, що належить на праві спільної часткової власності;
житловий будинок, приміщення, квартира, частина житлового
будинку;
дачний будинок, садовий будинок, гараж та будь-яка інша
будівля господарського призначення;
підприємство або його структурний підрозділ;
інше майно, віднесене законом до нерухомого.
Якщо іншого не передбачено законом або договором, передачі в
іпотеку як єдине ціле підлягає нерухоме майно разом з усіма його
приналежностями за умови, що відокремлення цих приналежностей від
нерухомого майна призведе або може призвести до втрати
господарського призначення такого майна.
У разі іпотеки будівлі чи споруди в іпотеку передається також
земельна ділянка, на якій розташовано будівлю чи споруду, якщо
іншого не передбачено іпотечним договором.
Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.
Частину речі, яка належить до нерухомого майна, може бути
передано в іпотеку лише після її виділення зі складу нерухомого
майна.
Ризик випадкової загибелі або випадкового псування предмета
іпотеки несе заставодавець, якщо іншого не передбачено іпотечним
договором.
Іпотека не поширюється на майно, приєднане власником або
наймачем до головної речі після передачі її в іпотеку, якщо іншого
не передбачено договором.
Предметом іпотеки не можуть бути:
об'єкти державної та комунальної власності, приватизація
(відчуження) яких заборонена законом;
національні культурні та історичні цінності, що перебувають у
державній власності і занесені або підлягають занесенню до
Державного реєстру національного культурного надбання.
5. У разі коли для відчуження нерухомого майна необхідні
згода або дозвіл іншої особи (у тому числі органу державної влади
чи місцевого самоврядування), такі ж згода або дозвіл необхідні і
для передачі цього майна в іпотеку.
Майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, може бути
передане в іпотеку лише за наявності нотаріально посвідченої згоди
всіх співвласників.
Учасник спільної часткової власності має право передати в
іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших
співвласників за умови виділення її в натурі.
6. Іпотекою забезпечується відшкодування заставодержателеві
суми боргу за основним зобов'язанням повністю або в частині,
передбаченій іпотечним договором.
У разі коли іншого не передбачено іпотечним договором,
іпотекою також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо
відшкодування:
збитків (витрат, неотриманих доходів), спричинених
несвоєчасним виконанням або неналежним виконанням основного
зобов'язання, та відсотків за користування залученими коштами для
покриття зазначених збитків;
судових чи інших витрат, пов'язаних із зверненням стягнення
на предмет іпотеки та його реалізацією;
витрат заставодержателя, пов'язаних з утриманням і
збереженням предмета іпотеки.
7. У разі коли передане в іпотеку нерухоме майно
застраховане, заставодержатель має переважне право задоволення
своїх вимог із суми страхового відшкодування при настанні
страхового випадку щодо переданого в іпотеку нерухомого майна.
Отримання страхового відшкодування припиняється у разі
відновлення нерухомого майна або заміни його іншим нерухомим
майном такої ж вартості.
При настанні страхового випадку щодо переданого в іпотеку
нерухомого майна страхове відшкодування може бути виплачене
заставодавцеві на підставі письмової згоди заставодержателя
(заставодержателів). Страхове відшкодування може бути виплачене
заставодавцеві і за відсутності згоди заставодержателя
(заставодержателів), якщо заставодавець надасть додаткове
забезпечення заставодержателю у розмірі страхового відшкодування.
8. У разі коли іншого не передбачено законом чи іпотечним
договором, заставною про встановлення іпотеки, заставодержатель
має право:
перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан
предмета іпотеки і умови його збереження та використання;
вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для
збереження предмета іпотеки;
вимагати від будь-якої особи припинити посягання на предмет
іпотеки, яке може призвести до загибелі, пошкодження чи зменшення
його вартості. Якщо предмет іпотеки втрачено не з вини
заставодержателя і заставодавець його не відновив або за згодою
заставодержателя не замінив іншим майном такої ж вартості,
заставодержатель має право вимагати дострокового виконання
основного зобов'язання;
застрахувати від ризику випадкової загибелі або випадкового
псування предмет іпотеки (крім земельної ділянки) в повному обсязі
за рахунок коштів, що надаються заставодавцеві за основним
зобов'язанням;
переуступити права за основним зобов'язанням та іпотечним
договором третій особі.
9. У разі коли іншого не передбачено законом чи іпотечним
договором, заставною про встановлення іпотеки, заставодавець має
право:
володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до
його призначення;
отримувати від предмета іпотеки плоди і доходи;
достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не
суперечить його змісту;
передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;
відчужувати за нотаріально посвідченою згодою
заставодержателя предмет іпотеки з переведенням основного
зобов'язання та зобов'язань за іпотечним договором на нового
власника;
передавати за нотаріально посвідченою згодою заставодержателя
предмет іпотеки в оренду чи безоплатне користування.
Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати належне йому
на праві власності майно, що становить предмет іпотеки, є
недійсною.
10. У разі коли іншого не передбачено законом чи іпотечним
договором, заставодавець зобов'язаний:
попереджати заставодержателя про всі відомі йому права третіх
осіб на предмет іпотеки, навіть коли такі права не зареєстровані в
установленому порядку;
виконувати в повному обсязі умови іпотечного договору;
вживати необхідних для збереження та належного використання
предмета іпотеки заходів, включаючи проведення капітального,
поточного ремонту, забезпечення раціональної експлуатації і
використання, захист предмета іпотеки від посягань;
на вимогу заставодержателя страхувати від ризиків випадкової
загибелі або випадкового псування предмет іпотеки за свій рахунок
на період дії іпотечного договору у повному обсязі;
надавати за згодою заставодерж