Об утверждении Инструкции о порядке проверки точности результатов измерений в измерительных лабораториях (ПМУ 15-99)

КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ,

МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

НАКАЗ

N 99 від 12.08.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
2 грудня 1999 р.
vd990812 vn99 за N 833/4126

Про затвердження Інструкції про порядок перевірки
точності результатів вимірювань у вимірювальних
лабораторіях (ПМУ 15-99)

З метою реалізації положень статей 4, 10, 12, 17, 22 та 34
Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
( 113/98-ВР ) та забезпечення проведення єдиної технічної політики
під час виконання вимірювань у вимірювальних лабораторіях

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок перевірки точності
результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях (ПМУ 15-99),
що додається.
2. Управлінню системного аналізу та координації робіт з
питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного
нагляду (Л.Віткін) погодити наказ "Про затвердження Інструкції про
порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних
лабораторіях (ПМУ 15-99)" та забезпечити його подання на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Українському державному науково-виробничому центру
стандартизації, метрології та сертифікації (М.Мухаровський) в
місячний термін після державної реєстрації наказу "Про
затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів
вимірювань у вимірювальних лабораторіях (ПМУ 15-99)" в
Міністерстві юстиції України розробити заходи щодо його
впровадження та подати їх на затвердження до Комітету України з
питань стандартизації, метрології та сертифікації.
4. Українському науково-дослідному інституту стандартизації,
сертифікації та інформатики (Б.Угаров) після державної реєстрації
наказу "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності
результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях (ПМУ 15-99)" в
Міністерстві юстиції України у місячний термін забезпечити його
публікацію в бюлетені зі стандартизації, метрології та
сертифікації.
5. Управлінню системного аналізу та координації робіт з
питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного
нагляду (Л.Віткін) та управлінню метрології, єдиного часу та
еталонних частот (Б.Салганик) забезпечити контроль за
впровадженням Інструкції про порядок перевірки точності
результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях (ПМУ 15-99).
6. Українському державному науково-виробничому центру
стандартизації, метрології та сертифікації (М.Мухаровський) за 15
днів до початку наступного, після звітного, року надавати
Комітетові України з питань стандартизації, метрології та
сертифікації інформацію щодо результатів перевірки точності
результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях.
7. Наказ "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки
точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях (ПМУ
15-99)" набуває чинності через один місяць після його реєстрації в
Міністерстві юстиції України.
8. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Виконуючий обов'язки Голови Ю.Рубан

Затверджено
Наказ Держстандарту України
12.08.99 N99
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 грудня 1999 р.
за N 833/4126
Інструкція
про порядок перевірки точності результатів вимірювань
у вимірювальних лабораторіях (ПМУ 15-99)
1. Галузь використання
Інструкція про порядок перевірки точності результатів
вимірювань у вимірювальних лабораторіях (далі - Інструкція)
встановлює порядок перевірки точності результатів вимірювань у
вимірювальних лабораторіях шляхом міжлабораторних порівнянь
результатів вимірювань і реалізує положення статей 4, 10, 12, 17,
22 та 34 Закону України "Про метрологію та метрологічну
діяльність" ( 113/98-ВР ) (далі - Закон) стосовно забезпечення
єдності вимірювань в Україні.
Інструкція поширюється на державні наукові метрологічні
центри, органи з сертифікації і акредитації вимірювальних
лабораторій, координаторів та вимірювальні лабораторії
підприємств, установ і організацій усіх форм власності і
підпорядкування.
Участь вимірювальних лабораторій, які виконують вимірювання у
сфері поширення державного метрологічного нагляду, у
міжлабораторних порівняннях результатів вимірювань є обов'язковою.
Вимірювальні лабораторії, які виконують вимірювання, що не
належать до сфери державного метрологічного нагляду, беруть участь
у міжлабораторних порівняннях результатів вимірювань на
добровільних засадах.
2. Визначення
2.1. У цій Інструкції використовуються такі терміни та їх
визначення:
вимірювальна лабораторія (далі - ВЛ) - організація чи
окремий підрозділ організації, підприємства, що здійснює
вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу,
фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і
показників речовин, матеріалів і продукції. До вимірювальних
лабораторій належать аналітичні, хімічні, випробувальні
лабораторії, що виконують зазначені вище вимірювання;
міжлабораторні порівняння результатів вимірювань (далі - МПР)
- вимірювання дійсних значень метрологічних характеристик зразків
для контролю точності результатів вимірювань вимірювальними
лабораторіями за програмою та порівняння й оцінка одержаних
результатів;
програма МПР - організаційно-методичний документ, який
установлює умови проведення МПР, а саме:
об'єкт та мету;
види, послідовність та обсяг здійснюваних вимірювань;
місце і терміни проведення МПР;
показники оцінки точності результатів вимірювань у ВЛ;
відповідальність координатора та ВЛ за проведення МПР;
оцінку точності результатів вимірювань у ВЛ;
раунд програми МПР є окремим самостійним етапом програми МПР.
Залежно від мети та обсягів експериментів є однораундні і
багатораундні програми МПР;
координатор - акредитована згідно з вимогами статей 10, 21 і
32 Закону вимірювальна лабораторія, яка розробляє та реалізує
програми МПР під науково-методичним керівництвом одного з
державних наукових метрологічних центрів Держстандарту України
(далі - ДНМЦ) згідно з його спеціалізацією, і є незалежною від
Держстандарту України та вимірювальних лабораторій, що беруть
участь у МПР;
зразок для контролю точності результатів вимірювань (далі -
зразок) - засіб вимірювальної техніки (технічний засіб або певна
кількість речовини чи матеріалу), що наданий залученій до участі у
МПР вимірювальній лабораторії і має дійсні метрологічні
характеристики відповідно до вимог програми МПР.
3. Основні положення
3.1. Перевірку точності результатів вимірювань у ВЛ за
відповідним видом вимірювань шляхом МПР здійснює координатор.
3.2. Результати участі ВЛ у МПР підлягають офіційному
визнанню і беруться до уваги при проведенні її акредитації і
переакредитації.
3.3. Рекомендована періодичність проведення МПР та участі в
них вимірювальних лабораторій, які виконують роботи у сфері
поширення державного метрологічного нагляду, - один раз на
квартал, але не менше двох разів на рік. Для акредитованих
вимірювальних лабораторій орган з акредитації ВЛ може
встановлювати періодичність їх участі у МПР.
Вимірювальні лабораторії, які виконують вимірювання, що не
належать до сфери державного метрологічного нагляду, свою участь у
МПР визначають самостійно.
4. Вимоги до програм МПР
4.1. Програми МПР будуються за різними схемами і передбачають
різні показники оцінки точності результатів вимірювань. Нижче
наведені найбільш поширені у світовій практиці схеми реалізації
програм МПР.
4.1.1. Схеми з послідовним передаванням зразків передбачають
послідовне передавання зразка від однієї ВЛ до іншої. Ці схеми
мають такі особливості:
дійсні значення вимірюваної величини у зразку надаються ДНМЦ
чи координатором. Під час проведення МПР може виникати потреба в
перевірці зразка. Перевірка робиться з тим, щоб переконатися у
відсутності будь-яких істотних змін дійсного значення вимірюваної
величини в процесі МПР;
ці схеми вимагають багато часу для їх реалізації (іноді
кілька років). Це пов'язано з потребою забезпечити стабільність
зразка; потребою суворого контролю за графіком передачі зразка та
часом для проведення вимірювань; потребою подати звітні дані про
точність результатів вимірювань у ВЛ під час реалізації програми,
не очікуючи закінчення МПР;
результати окремих вимірювань порівнюються з дійсними
значеннями вимірюваної величини, встановленими для зразка.
Координатор повинен ураховувати заявлену кожною залученою ВЛ
похибку вимірювань;
прикладами зразків, які використовуються в цій схемі
реалізації програм МПР, можуть слугувати міри ємності, котушки
електричного опору, кінцеві міри довжини.
4.1.2. Схеми з паралельним передаванням зразків передбачають
одночасне розіслання залученим вимірювальним лабораторіям одного і
того самого зразка певної речовини. Після завершення МПР
результати повертаються координаторові і порівнюються з дійсним
значенням вимірюваної величини зразка, після чого здійснюється
аналіз показників оцінки точності результатів вимірювань як в
окремій ВЛ, так і в групі вимірювальних лабораторій у цілому.
До числа зразків, що використовуються в цій схемі реалізації
програми МПР, можуть належати харчові продукти, вода, грунти та
інші природні матеріали.
Важливо, щоб зразки, які направляються ВЛ у кожному раунді
програми, були однорідними, з тим щоб результати, які оцінюються
як промахи, не були визнані наслідком будь-якої істотної
розбіжності в характеристиках зразків.
Такі схеми використовують для оцінювання збіжності отриманих
ВЛ результатів вимірювань для певного діапазону вимірюваної
величини.
4.1.3. Схеми з радіальним передаванням зразка передбачають
послідовне передавання координатором зразка кожній залученій до
МПР лабораторії з обов'язковим його поверненням координатору разом
з результатами вимірювань для контролю і уточнення метрологічних
характеристик зразка. Ці схеми використовуються тоді, коли є
сумніви у стабільності метрологічних характеристик зразка або з
метою підвищення достовірності результатів вимірювань.
4.1.4. Схеми з розділенням зразка на частини передбачають
розділення партії матеріалу чи речовини зразка на дві чи більше
частин і вимірювання кожною залученою ВЛ метрологічних
характеристик однієї такої частини. Вони відрізняються від